Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо
захисту основних сільськогосподарських
рослин у господарствах України
в серпні 2011 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У незібраних посівах зернових колосових культур північного Лісостепу, подекуди Полісся дохарчовуватимуться хлібні клопи, зокрема шкідлива черепашка, пересилятимуться у місця зимівлі, що відбувається й продовжуватиметься протягом місяця в Степу та південному Лісостепу, де основна (70-90%) маса шкідника вже знаходиться в лісах і лісосмугах за чисельності 0,5-3, макс. 5 в Луганській, 10 екз. на кв.м в Запорізькій областях. За даними спеціалістів захисту рослин відношення самців і самиць 54:46, маса їх відповідно 126-148 і 108-127, що свідчить про добрий фізіологічний стан шкідника. За попередніми даними шкідником пошкоджено 0,8-3, макс. в окремих партіях зерна Донецької 9, Запорізької 16%, що негативно відображуватиметься на якості зерна та його посівних кондиціях.
Хлібні жуки закінчуватимуть живлення в незібраних посівах колосових культур та злакових бур’янах, спарюватимуться, відкладатимуть яйця. Хлібна жужелиця (турун), яка знаходиться в літній діапаузі, наприкінці серпня за випадання дощів виходитиме на поверхню ґрунту, спарюватиметься й відкладатиме яйця, зосереджуючись поблизу скирд, у купках рослинних решток, полови з зерном, де з’являються ранні сходи падалиці. Надалі з появою сходів озимих зернових жужелиця мігруватиме на посіви, де продовжуватиме відкладати яйця. Відродження личинок туруна відбуватиметься в кінці серпня - на початку вересня.
Для запобігання пошкоджень озимини жужелицею слід дотримуватись сівозміни з виключенням стерньових попередників під озимі зернові культури, насамперед в степових та лісостепових, подекуди в західних областях Полісся. В разі сівби озимих зернових культур в ареалі поширення шкідника, по стерньовим попередникам, для збереження сходів від хлібного туруна, гусениць підгризаючих совок, інших ґрунтових шкідників досягається передпосівною обробкою насіння круізером, т.к.с., 0,4-0,5 л/га, рубіжем, к.е., 2 л/т, Юнта Квадро 1,4-1,6 л/т та іншими дозволеними пестицидами.
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична, інші), цикадки, попелиці, хлібні блішки, інші спеціалізовані фітофаги зернових культур розвиватимуться на падалиці, злакових бур’янах та кукурудзі. Надалі з появою сходів озимини заселятимуть посіви, які пошкоджуватимуть до настання стійких похолодань.
Повсюди насіння зернових культур цьогорічного врожаю уражене фузаріозом, септоріозом, оливковою плісенню, сажкою, бактеріозом, альтернаріозом, борошнистою росою, іншими хворобами. Зважаючи на фітосанітарний стан зібраного зерна, насіння високих посівних кондицій, призначене для сівби, підлягає обов’язковій лабораторній фітоекспертизі, за якою визначають наявність на зерні збудників хвороб. Видовий склад і господарська значимість їх дозволить обґрунтовано вибрати протруйник відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. Дуже важливо враховувати живлення рослин, а також запаси вологи в ґрунті, які забезпечують рівномірні і дружні сходи.
Протруювати насіння можна як завчасно (за 2-3 тижні), так і безпосередньо перед сівбою. Завчасне протруювання особливо ефективне для захисту рослин від сажкових хвороб. Застосовують віал ТТ, в.с.к, 0,3-0,4 л/т, вінцит, к.с., 2 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т, кінто дуо, к.с., 2-2,5 л/т, колфуго супер, в.с., 3 л/т, нупрід макс, т.к.с., 0,2-0,25 л/т, селест топ, т.к.с., 1,3-2 л/т, сертікор, т.к.с., 0,75-1 л/т, скарлет МЕ, м.е., 0,3-0,4 л/т тощо.
Протягом серпня в кукурудзі продовжуватимуть харчуватися злакові попелиці, гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика, бавовникової та інших листогризучих й підгризаючих совок. За умов вологої й теплої погоди у посівах культури поширюватимуться пухирчаста та летуча сажки, гельмінтоспоріоз, на качанах, пошкоджених гусеницями стеблового метелика та бавовникової совки, ймовірний розвиток фузаріозу.
Через високу зараженість гороху гороховим зерноїдом (45-322 екз. в кг зерна), знешкодження комахи після сушіння-сортування досягається фумігацією до виходу жука з горошин, використовуючи фостоксин, магтоксин та інші препарати.
бавовникова совка
У посівах сої за формування-дозрівання бобів розвиватимуться та завдаватимуть шкоди довгоносики, павутинний кліщ, трипси, гусениці листогризучих совок, акацієвої вогнівки. Шкідливість комах зростатиме за посушливої погоди. А за помірно теплої дощової погоди рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, фузаріоз, бактеріальний опік, септоріоз, церкоспороз, мозаїки тощо. Для захисту врожаю, за чисельності шкідників, що перевищують ЕПШ (акацієва вогнівка 1-2, листогризучі совки 1-3 гусениці на кв.м, тютюновий трипс 10-15 екз. на рослину, павутинний кліщ 10% рослин) сою обробляють золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2,5 л/га. За 14 днів до збору врожаю, підвищеної кількості опадів та вологості насіння 35-40% необхідно провести десикацію посівів раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, везувієм, в.р.к., 2-3 л/га.
У багаторічних бобових травах (люцерна, конюшина, еспарцет), зокрема насінниках, протягом серпня розмножуватимуться та пошкоджуватимуть культури різноманітні довгоносики (тихіус, апіон, бульбочкові), клопи, трипси, попелиці, товстоніжка, совки, у південних областях – сарана. У Поліссі та Лісостепу трави хворітимуть на буру та жовту плямистості, антракноз, аскохітоз, іржу. Хімічний захист насіннєвих ділянок трав та їх оздоровлення здійснюється диференційовано до кожного поля.
Технічні культури
У серпні в усіх бурякосійних областях за помірного температурного режиму і періодичних опадів цукрові буряки потерпатимуть від хвороб листя, церкоспорозу, пероноспорозу, фомозу, якими уражено 3-7, макс. до 20% рослин, у західних і центральних областях – вірусних жовтяниці та мозаїки, в Лісостепу та Поліссі можливе ураження коренеплодів паршею, гнилями, дуплистістю. У Поліссі та Лісостепу в посівах буряків розвиватимуться та шкодитимуть бурякова листкова попелиця, подекуди бурякові щитоноски, блішки, мінуючі мухи, в осередках лісостепових областей ймовірні пошкодження коренеплодів личинками бурякових довгоносиків. Осередково посіви культури пошкоджуватимуться гусеницями підгризаючих і листогризучих совок, у південному Лісостепу та Степу гусеницями лучного метелика.
Оздоровлюють рослини та призупиняють поширення церкоспорозу через обприскування посівів дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га тощо. За появи ознак пероноспорозу рослини обприскують акробатом МЦ, в.г., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га. Проти комплексу хвороб посіви захищають альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6-0,8 кг/га, рексом Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га, іншими. Проти листогризучих та підгризаючих совок, лучного метелика на початку льоту метеликів і в період відкладання яєць ефективно застосування трихограми та проведення хімічних обробок за надпорогової чисельності шкідників дозволеними інсектицидами.
У посівах соняшнику за частих рясних опадів та температури повітря 20-250С поширюватимуться хвороби, зокрема, біла та сіра гнилі, пероноспороз, фомоз, іржа, аскохітоз, септеріоз, якими охоплено до 70% площ культури. Соняшниковий вовчок паразитуватиме в Степу переважно на рослинах сприйнятливих сортів. Продовжуватиметься розвиток та шкідливість геліхризової попелиці, польових клопів, цикадок, трипсів, якими заселено 5-15%, макс. до 40% рослин культури. В кошиках культури спостерігатиметься шкідливістгусениць соняшникової вогнівки, в стеблах – личинок шипоноски та вусача.
личинки соняшникової шипоноски
Вогнищами шкодитимуть совки, лучний і стебловий метелики, саранові.
За високої вологозабезпеченості (ГТК>1,5) і вологості насіння 25-30% на початку побуріння кошиків доцільно провести десикацію посівів аргументом, вулканом Плюс, в.р., 3 л/га, бастою, в.р.к., 2 л/га (за вологості насіння 33-37%), ураганом Форте, в.р.к., 1,5-2 л/га тощо.
Для захисту посівів озимого ріпаку (під урожай 2012 року) від ураження хворобами (пліснявіння, чорна ніжка, фомоз, чорна ніжка, альтернаріоз, бактеріоз, пероноспороз, гнилі) і пошкодження шкідниками (хрестоцвіті блішки, попелиці, совки, інші) обов’язково проводять протруювання очищеного та каліброваного кондиційного насіння космосом, т.к.с., 8 л/т, круїзером, т.к.с., 4 л/т, максимом ХL, т.к.с, 5 л/т, іншими.
Плантації хмелю пошкоджуватимуть павутинний кліщ, хмельова попелиця, осередково гусениці совок, стеблового метелика. За надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування плантацій рекомендованими інсектоакарицидами. За високої відносної вологості повітря, помірної температури, частих дощів ймовірне поширення та зростання розвитку несправжньої борошнистої роси. Під час формування шишок рослини оздоровлюють алльєтом, з.п., купроксатом, к.с., 3-5 кг, л/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, вимпелом, в.р., 2,5 л/га тощо. Захисні обробки проводять за 20-30 днів до збирання.
На рослинах льону за теплої помірної температури та частих опадів ймовірне посилення розвитку антракнозу, фузаріозу, іржі. Насінням культури в деяких посівах живитимуться гусениці льонової плодожерки. У разі надмірних опадів у фазі ранньої жовтої стиглості (65-75% жовто-зелених коробочок) проти комплексу хвороб рекомендується провести десикацію посівів гліфоганом, домінатором (використовуючи олію на технічні цілі), раундапом, в.р., 3 л/га.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук літнього покоління скрізь розвиватиметься та шкодитиме в плантаціях картоплі, томатів, баклажанів. У степових та лісостепових областях личинки другого покоління по закінченню живлення заляльковуватимуться. Погодні умови цьогорічної вегетації уможливлює розвиток 2-3 поколінь, що в свою чергу істотно залежатиме від наявності кормової бази. Плідність самок літніх поколінь значно знижуватиметься, через погіршення поживної цінності корму за його старіння та перехід жуків у діапаузу.
Альтернаріоз, фітофтороз, макроспоріоз інтенсивно розвиватимуться за підвищеної вологості (короткочасних дощів, рясних рос) та помірних температур повітря. Ймовірний епіфітотійний розвиток хвороб. За умов вологої прохолодної погоди розвиток бактеріальних (чорна ніжка, плямистості, верхівкова гниль томатів) хвороб може призвести до формування хворих бульб картоплі з ознаками мокрої гнилі та загнивання плодів томатів. За сухої жаркої погоди поширенню вірусних хвороб пасльонових культур сприятимуть переносники вірусних інфекцій. Оздоровлення плантацій слід проводити за суворого дотримання «строків очікування». Культури захищають акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, дитаном М-45, з.п., 1,2-1,6 кг/га, ридомілом Голд МЦ, з.п. або в.г., 2,5 кг/га, іншими.
На капусті середніх та пізніх строків триватиме активне живлення гусениць капустяної совки, біланів, молі, зростанню чисельності та шкідливості попелиці, осередково хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів сприятиме тепла помірно волога погода місяця. Рослини хворітимуть на судинний та слизовий бактеріози, ймовірний осередковий прояв фомозу, пероноспорозу. Пізні сорти капусти за потреби захищають діазиноном, к.е., діазолом, в.е., 1 л/га, диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га, штефесином, к.е., 0,3 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га, актарою, к.с., 0,07-0,09 л/га, іншими, суворо дотримуючись санітарних вимог щодо збирання врожаю.
слизовий бактеріоз
Огірки, зокрема в Лісостепу та Поліссі хворітимуть на бактеріоз, пероноспороз, борошнисту росу. Гарбузовим культурам (кабачки, кавуни, дині) шкодитиме баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ. За надмірної зволоженості, різких перепадів денних і нічних температур розвиватимуться бактеріоз, пероноспороз, антракноз, інші хвороби. В цибулі, за вищезазначених умов розвиватимуться, пероноспороз та гнилі, що небезпечні для насінників культури, які потребуватимуть захисту. Хімічний захист овочевих культур слід узгоджувати з санітарними вимогами.
Плодові та виноградні насадження
Тепла з помірними опадами погода скрізь сприятиме подальшому розвитку яблуневої плодожерки. У степових, лісостепових, подекуди поліських областях розвиватиметься друге покоління фітофага. Триватиме живлення гусениць золотогуза, білана жилкуватого з подальшим утворенням ними зимових гнізд.
Скрізь продовжуватимуть розвиток сисні шкідники: зелена яблунева, сливова обпилена, персикова, чорна вишнева попелиці, глодовий, звичайний павутинний, плодові кліщі, щитівки і несправжні щитівки. В насадженнях зерняткових дерева хворітимуть на паршу, яка скрізь охоплює 100% обстежених площ, 2-19% плодів, борошнисту росу (12-70% дерев). Розвиватимуться плодова гниль, якою охоплено 2-16% плодів, на кісточкових - кокомікоз, клястероспоріоз, полістигмоз, на листках персика - кучерявість.
Зимові сорти яблуні та груші на початку серпня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га, матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші. Проти борошнистої роси додають топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га чи імпакт, к.с., 0,15 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, тіовіт джет, в.г., 8 кг/га.
У другій декаді серпня зимові сорти яблуні проти парші, плодової гнилі, інших хвороб плодів під час зберігання обприскують топсином - М, з.п., 1-1,2 кг/га або еупареном, з.п., 2-2,5 кг/га не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га. В кінці літа проти вишневого слизистого пильщика, попелиці (вишня, черешня) дерев обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га чи карате, к.е., 0,4 л/га.
В серпні на виноградниках розвиватимуться та шкодитимуть грони гусениці гронової листокрутки другого, в південних областях третього поколінь. Листя пошкоджуватимуть кліщі (павутинні, зудень). З хвороб розвиватимуться мілдью, оїдіум, сіра та чорна гнилі.
Через 10 днів від початку льоту метеликів ІІ-го покоління осередки шкідника обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8л/га, бульдоком, к.е., 0,3-0,4 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,4-0,6 л/га, матчем, к.е., 1 л/га, іншими. За наявності 8-10 і більше кліщів на листок виноградники обробляють талстаром, к.е., 0,2 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, ніссораном, з.п., 0,24-0,36 кг/га, фуфаноном, к.е., 1 л/га. Вогнища мілдью, чорної плямистості обприскують мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, оїдіуму - рекомендованими до цвітіння фунгіцидами. Проти сірої гнилі застосовують квадрис, к.с., 0,8 л/га, світч, в.г., 0,75-1 л/га, тельдор, в.г., 1 кг/га, кантус, в.г., 1-1,2 кг/га. Хімічні обробки виноградників проводять з урахуванням «періоду очікування».
Багатоїдні шкідники
Саранові. В першій половині серпня в неугіддях, пасовищах, луках, багаторічних травах, інших резерваціях комах в АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей закінчиться розвиток личинок і перетворення їх в дорослу комаху. Які у пошуках кормових рослин переміщуватимуться у посіви сільськогосподарських культур, де ймовірна підвищена чисельність і шкідливість саранових. Через 1-2 тижні після окрилення, фітофаги паруватимуться, самки відкладатимуть яйця – ворочки в ґрунт на глибину 2-5 см, після чого відмиратимуть, чим і закінчиться їх річний цикл розвитку. За сприятливих погодних умов в цей період одна самиця італійського пруса спроможна відкласти до 4 ворочок з максимальною кількістю яєць до 60 шт. у кожній, тоді як за понижених температур і підвищеної кількості опадів яйцекладка зазвичай обмежується лише однією ворочкою. Для відкладання яєць комахи зазвичай обирають місцевість без рослинності, з легким за складом, але ущільненим ґрунтом.
Систематичні спостереження за станом популяцій саранових визначають своєчасний захист посівів та тенденції їх розвитку в наступному році.
Лучний метелик другого покоління в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Сумській, Харківській, Херсонській областях розвиватиметься осередково у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах, де відмічався підвищений літ метеликів ІІ-го покоління, інтенсивністю 1-5, макс. 10-15 (Полтавська, Харківська обл.), на окремих угіддях Сумської області до 200 екз. на 10 кроків. Існує ймовірність утворення осередків підвищеної чисельності та
лучний метелик
шкідливості фітофага. Оптимальними умовами розвитку в цей період будуть температур 25-32°С і вологість повітря понад 75%. Гусениці похарчувавшись заляльковуватимуться.
Захисні заходи проводять за щільності понад 12-20 гусениць на кв.м рекомендованими препаратами, суворо дотримуючись строків і норм витрати з урахуванням віку гусениць.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. В серпні триватиме розвиток шкідника першого покоління в Поліссі та Лісостепу, в Степу розвиватиметься друге покоління. Масово заселятиме та пошкоджуватиме зернову та цукрову кукурудзу, просо, інші товстостеблі культури, насамперед південних, центральних та східних областей. Шкідливість фітофага посилиться за встановлення оптимальних температур (25-28ºС) та в разі випадання частих опадів. За підвищених показників денних температур та низької вологості повітря ймовірне зниження плодючості метеликів, висихання яйцекладок, пригнічення розвитку гусениць та часткову їх загибель.
Ефективним прийомом для обмеження чисельності й шкідливості гусениць стеблового метелика є випуск вогнівочної трихограми. За наявності яйцекладок на 18% і більше рослин кукурудзи або 6-8% рослин з гусеницями метелика застосовують карате зеон, к.с., 0,2 л/га, драгун, к.е., 1,2 л/га, рубін, к.е., 0,2 л/га, децис ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, інші.
Підгризаючі совки (озима і оклична, іпсилон). Протягом місяця триватиме літ метеликів другого покоління, відкладання яєць, відродження та живлення гусениць у посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих культур, багаторічних трав, парах. В разі теплої помірно вологої погоди, наявності джерел додаткового живлення (нектароносна рослинність), ймовірна реалізація високої плодючості самиць совок. За появи сходів озимих культур відмічатиметься пошкодження гусеницями озимини.
Надпорогову чисельність совок обмежують утриманням парів чистими від бур’янів, випуском трихограми на початку та під час масового відкладання яєць, розпушуванням міжрядь просапних культур. За появи осередків високої чисельності гусениць застосовують карате зеон, м.к.с., 0,3 л/га, діазинон, к.е., 1-1,5 л/га, штефесин, к.е., 0,2-0,5 л/га, інші препарати, за регламентами існуючих технологій.
Листогризучі совки, з яких скрізь домінуючими є капустяна, С-чорна, совка-гамма, у Степу, осередково Лісостепу, бавовникова, помідорна (карадрина), городня, конюшинова, люцернова, розвиватимуться та шкодитимуть в посівах цукрових буряків, кукурудзи, соняшнику, овочевих та баштанних культурах, багаторічних травах, плодових, ягідних, виноградних, хмеленасадженнях. Ймовірне істотне збільшення чисельності та господарсько відчутної шкоди. Обприскування інсектицидами доцільне за перевищення ЕПШ, у відповідності до регламентів існуючих технологій та санітарних вимог.
На стерні, овочевих і просапних культурах повсюди в другій половині місяця можлива активізація мишоподібних гризунів, які за появи сходів переселятимуться в озимину.
Начальник Головдержзахисту О.П. Токар
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
