Фітосанітарний стан озимих культур восени 2011 р. та
прогноз розвитку й поширення шкідливих комах і хвороб навесні 2012 р.
Рекомендації щодо захисту посівів озимих зернових культур та ріпаку навесні 2012 року.
Рекомендації щодо підготовки посівів та насіння ярих зернових культур.
Осінь 2011 р. відзначалась жорсткою повітряно-ґрунтовою посухою, яка стала
наслідком надзвичайного тривалого дефіциту опадів упродовж серпня, вересня та першої
половини жовтня. За цей період кількість опадів в основному не перевищувала 5-25%
норми, у східній частині країни-30-50% норми. Відсутність дощів супроводжувалась по-
літньому теплою, часом жаркою погодою. Майже до кінця вересня не відбулося переходу
до осіннього температурного режиму. Середні добові температури повітря
перевищували +15ºС, тобто тривало метеорологічне літо.
Припинення осінньої засухи відбулося лише у другій половині жовтня. В цей
період відмічалось
з’явлення сходів
озимини, однак
дружній їх появі
перешкоджали
низькі нічні
температури
повітря й ґрунту та
невисокі вдень.
Відбулося суттєве
зниження
температурного
фону, по всій території країни пройшли опади різної інтенсивності, часом з мокрим
снігом. Середня температура повітря за декаду була на 1-3,5ºС нижче за норму. На
більшості площ засіяних озиминою припинилася ґрунтова засуха, ефективні дощі
поповнили вологозапаси ґрунту, хоча на ряді площ західних, південних і
центральних областей зволоження ґрунту залишалося недостатнім. З припиненням
засухи лімітуючим фактором для розвитку посівів став дефіцит тепла. Через понижений
температурний режим, який утримувався впродовж декади, накопичення ефективного
тепла було незначним – 5-15ºС за норми 50-60ºС. На багатьох площах південних та
центральних областей, де не відбулося припинення засухи у жовтні через недостатню
кількість опадів, до негативної дії засухи додалися несприятливі температурні умови,
створилася ситуація близька до критичної. На багатьох посівах Харківської, на окремих
площах Запорізької та Миколаївської областей через тривалу посуху відмічалася загибель
проростків зерна.
За оцінкою спеціалістів стан озимих культур перед входом у зимівлю
характеризувався як найслабкіший за останні 10 років. На час припинення вегетації на
третині площ повноцінних сходів так і не було отримано. В цілому по Україні, станом на
24 листопада (за даними Міністерства аграрної політики і продовольства) площі, де не
отримані сходи озимих зернових культур складали 25,3% від посіяних 8049,7 тис. га. З
отриманих сходів на площі 6011,7 тис. га, 28,3% знаходились у доброму стані, 40,2% -
у задовільному, стан посівів 31,5% площ характеризувався як слабкий та зріджений.
Таке становище зумовлює необхідність постійного моніторингу стану посівів озимих
культур упродовж всього зимового періоду з подальшим визначенням агротехнічних
заходів по зниженню негативного впливу екстремальних погодних умов.
Втім, вищезазначені агрокліматичні умови сприяли поширенню та розвитку
спеціалізованих фітофагів, зокрема, злакових мух, личинки яких за чисельності 2-13 екз.
на кв.м пошкодили 2-30% рослин озимих зернових культур. Враховуючи достатній
зимуючий запас злакових мух, за доброї перезимівлі та сприятливих для їх розвитку
погодних умов весни, на слабко розкущених з осені, послаблених та зріджених озимих,
пізніх посівах ярих зернових ймовірні значні пошкодження рослин.
Скрізь в допороговій чисельності (до 40 екз. на 100 п.с.) 3-15, макс. 30% озимини
заселяли та пошкоджували сисні шкідники, зокрема попелиці, цикадки, трипси. В
озимині, розмішеній після стерньових попередників, виявлялись вогнища личинок
хлібного туруна (0,5-3, макс. 8 екз. на кв.м), які пошкодили 2-10, на окремих площах до
50% (Донецька обл.) рослин озимини. Навесні 2012 р. основної шкоди озимим
завдаватимуть личинки ІІІ віку за відновлення вегетації у посівах, розміщених після
стерньових попередників, Вінницької, Донецької, Запорізької, Кіровоградської,
Миколаївської, Одеської, Харківської, Хмельницької, Херсонської, Черкаської та інших
областей. Тому виникатиме потреба у додатковому обприскуванні, зокрема пшениці в
осередках надпорогової чисельності шкідника.
За вищезазначених погодних умов осені 2011 р. на 41% площ озимих зернових та
ріпаку чисельністю 1-5 екз. на кв.м доживлювалися гусениці озимої совки. Які навесні
за прогрівання ґрунту на глибині зимівлі до 10ºС переміщуватимуться у верхні його
шари, дохарчовуватимуться в озимині і заляльковуватимуться. Особливо небезпечними
вони будуть для ослаблених посівів озимини АР Крим, Вінницької, Запорізької,
Київської, Кіровоградської, Одеської, Сумської, Хмельницької, Чернівецької областей,
де восени виявляли значний запас гусениць совок.
Недружні сходи озимого ріпаку, які через посушливі умови отримані на
переважній більшості площ, заселяли хрестоцвіті блішки, попелиці, ріпаковий
пильщик, рослинами живились гусениці біланів, підгризаючих совок, 2-18% рослин
культури хворіло пероноспорозом, альтернаріозом, фомозом, які в подальшому
негативно вплинуть на перезимівлю та стан рослин під час відновлення вегетації.
Навесні 2012 р. за умов прохолодної дощової погоди та несвоєчасного знищення
грунтової кірки,передусім на ущільнених, бідних на поживні елементи грунтах сходи
ярого ріпаку уражуватимуться чорною ніжкою. За теплої сухої погоди хрестоцвіті
блішки заселятимуть та пошкоджуватимуть сходи ярого та відростаючі рослини озимого
ріпаків. Також, на рослинах озимого ріпаку шкодитимуть ріпакові квіткоїд, листкоїд,
прихованохоботники, інші комахи.
У листопаді температура повітря була близькою до кліматичних умов, ґрунт
частково промерзав, що сприяло загартування рослин озимини. Проте в грудні внаслідок
підвищення температурних показників, ґрунт частково відтанув, і у рослин
спостерігалась активізація метаболічних процесів, а подекуди у південних областях
подовжилась вегетація озимини. В цей період розпочалося активне заселення посівів
озимих зернових та ріпаку мишоподібними гризунами, розмноженню та шкідливості
яких, сприяли агрокліматичні умови та достатня кормова база. У посівах озимини
більшості регіонів до утворення сталого снігового покриву нараховувалося 1-3, макс. 6-8
(Івано-Франківська, Рівненська, Харківська, Херсонська, Черкаська обл.), подекуди на
окремих площах Запорізької, Чернівецької областей до 12 жилих колоній гризунів на
гектар. Заселеність багаторічних трав, садів, неорних земель відмічалась на 100%
площ, де гризуни мешкали в 2-7, в осередках вищезазначених та Донецької,
Кіровоградської областей 10-17, Чернігівської до 44 жилих колоній на гектарі.
В зимовий період загроза підвищення чисельності та шкідливості мишоподібних
гризунів, передусім в озимих культурах, ймовірна в разі не ущільненого снігового
покриву, під яким за наявності достатньої кількості корму гризуни продовжують
розмноження. Навесні за середньодобової +5°С чисельність мишоподібних гризунів
зростатиме через розмноження та розселення молодих особин, через що виникатиме
необхідність в захисних заходах, які здійснюють на площах зі щільністю гризунів понад
3-5 колоній на гектарі, через внесення в жилі нори бактороденциду, роденфосу, шторму
та інших родентицидів.
Тепла погода в ґрудні 2011 р. позитивно вплинула на стан озимих зернових
культур, посіви яких суттєво постраждали від осінньої посухи. Аномально тепла погода
першого зимового місяця навіть сприяла утворенню сходів на деяких площах південних
та західних областей, де до кінця листопада їх не було. Грунт у грудні залишався талим,
тому всі опади, які спостерігалися впродовж місяця, пішли на поповнення запасів
ґрунтової вологи. За позитивних температур в цей час в окремих степових областях на
полях озимих зернових культур, розміщених здебільшого після стерньових попередників,
відмічалося малоактивне живлення личинок хлібної жужелиці. Аномально тепла погода
першої половини січня 2012 р. (температурні показники тримались переважно в
плюсовому діапазоні, лише вночі опускаючись нижче нуля) зумовила слабку вегетацію
рослин озимих зернових та ріпаку, що негативно вплинуло на їх перезимівлю, у
плодових культур, такі умови викликали, нехарактерне для цього періоду набрякання
бруньок. В АР Крим, аномально тепла для січня температура повітря , яка досягала
квітневих показників, призвела до розпускання ранньовесняних квітів.
За даними моніторингу, проведеного спеціалістами фітосанітарного контролю та
діагностики на 2-30% рослин озимини восени відмічався інфекційний запас
борошнистої роси, септоріозу, гельмінтоспоріозу, темно-бурої плямистості, інших
хвороб. За відновлення вегетації відбуватиметься подальше зараження листків вказаними
хворобами. За надмірної зволоженості, низької температури, затримки потепління на
ослаблених рослинах озимих культур ймовірна згубна дія снігової плісені, передусім при
випаданні снігу на не промерзлу землю, частих відлиг взимку.
З вторгненням арктичного повітря в другій декади січня відбулася різка зміна такої
ситуації. На більшій частині території країни температура повітря знизилась до 15-21 ºС,
у східних до 29 ºС, випала майже місячна норма снігу. На полях утворився сталий
сніговий покрив, який запобігає вимерзанню посівів. В подальшому стан посівів озимих
культур визначатиметься перебігом агрокліматичних умов лютого-березня поточного
року.
Рекомендації щодо захисту посівів озимих зернових культур
та ріпаку навесні 2012 року.
Озимі колосові культури
1. При відновленні весняної вегетації у фазу кущіння (ІІ-ІІІ етап ортогенезу) з метою зменшення інфекційного навантаження фітопатогенів, зокрема снігової плісені, борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, кореневих гнилей, інших хвороб та пошкодження хлібною жужелицею, злаковими мухами у районах, де ґрунти не піддаються ерозії проводять боронування посівів в поперек рядків, що забезпечить краще провітрювання посівів та аерацію ґрунту.
2. Проведення прикореневого підживлення азотними та іншими мінеральними добривами для покращення активності росту та стійкості до шкідливих організмів.
2.1. Для стимулювання весняного кущіння і розвитку кореневої системи на
зріджених, слаборозвинених та уражених сніговою пліснявою посівах доза азоту у
підживлення перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га (за
умови, якщо цю дозу не внесено перед входом в зиму), а на добре розвинених посівах
доза азоту може становити 20-30 кг/га.
2.2. У лісостеповій зоні, на посівах, які розміщені після зайнятих парів та
зернобобових попередників і добре перезимували, підживлення рослин по мерзлоталому
ґрунті у ранньовесняний період проводити не рекомендується і його слід перенести на
ІІІ етап органогенезу (через 8-10 днів після відновлення весняної вегетації), коли
припиняються процеси весняного кущіння і внесений азот використовується для
підтримання потенціалу колосу, а не витрачається на додаткові пагони.
3. Для підвищення стійкості рослин до стресових умов, у період весняного
кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами
з вмістом мікро- й макроелементів та регуляторами росту.
4. Обробка посівів фунгіцидами контактної та системної дії в залежності від рівня
розвитку хвороб (ЕПШ для борошнистої роси та септоріозу складає 3-5% за
прогнозованої епіфітотії) та економічної доцільності заходу.
5. У фазу весняного кущення до виходу в трубку рослин (ІІІ етап органогенезу)
проти бур’янів слід застосовувати гербіциди дозволені “Переліком пестицидів і
агрохімікатів дозволених до використання в Україні”, оскільки висока забур’яненість
посівів створює загрозу пригнічення культурних рослин, зокрема в ослаблених та
зріджених посівах озимини через гостру конкуренцію та обмеження запасів вологи в
ґрунті, тому вибір гербіциду залежатиме, в першу чергу, від видів бур'янів на кожному
конкретному полі, але за такої ситуації, яка складається в умовах поточного року,
перевагу слід надавати гербіцидам з відносно широким спектром дії на бур'яни і тим
препаратам, які ефективно діють за відносно низьких температур повітря (вище +5°С).
6. У фазу весняного кущення (ІІІ етап органогенезу) в осередках личинок хлібного
туруна за чисельності понад 3-4 личинки на кв.м проводять обприскування альфагардом,
к.е., 0,15 л/га, діазиноном, к.е. або в.е., 1,5-1,8 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1 л/га,
піринексом супер, к.е., 1 л/га, маршалом, к.е., 0,8-1,2 л/га тощо.
Озимий ріпак
1. Навесні важливим є оцінка стану озимого ріпаку після зимівлі. Якщо густота
рослин сортів і гібридів вітчизняної селекції після відновлення вегетації становить 30-45
шт. на кв.м, а рослина має товщину кореневої шийки мінімум 10-12 мм, то такі посіви не
пересіваються. Для сортів і гібридів іноземної селекції показник густоти посівів має бути
не менше 25-30 шт. на кв.м. Пересіву підлягають площі, на яких густота рослин не
перевищує 15 шт. на кв.м.
2. В ранньовесняний період ослаблені посіви, за нормальної густоти стояння
рослин, потребуватимуть боронування з одночасним підживлення азотними добривами
(2/4 дози від загальної) з мікроелементами. Цей захід обмежить поширення й знизить
шкідливість снігової плісені, чорної ніжки, пероноспорозу, альтернаріозу.
3. Рано навесні, в умовах низьких температур, проти прихованохоботників (ЕПШ
5-6 жуків на рослину), проводять обприскування карате зеоном (0,1 л/га), децисом, 2,5%
к.е., (0,3 л/га), фастаком, 10% к.е., (0,1-0,15 л/га), сумі-альфою, 5% к.е., (0,3 л/га),
нурелом Д (0,6 л/га).
Рекомендації
щодо підготовки посівів та насіння ярих зернових культур.
1. Захист посівів від хвороб передбачає виконання комплексу організаційних та
агротехнічних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов для росту і розвитку
рослин, що підвищує їх стійкість і витривалість, використання для сівби здорового
кондинційного насіння стійких сортів тощо. Важливе значення в попередженні хвороб
має протруєння (знезараження) насіння, як обов’язковий профілактичний захід.
2. За даними моніторингу, який проводять спеціалісти державних інспекцій захисту
рослин, повсюди насіннєвий матеріал ярих зернових культур заражений збудниками
альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, бактеріозу, сірої гнилі, плісені в межах
2-12%. Що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання
препаратами відповідного спектра дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу
хвороб.
3. Вибираючи протруйник, необхідно враховувати не тільки комплекс збудників
на насінні і ґрунті, а й ті стресові умови, які вплинуть на рослини в полі. В Україні
зареєстрована великий асортимент протруйників. Проти сажкових хвороб, кореневих
гнилей, плямистостей листя, пліснявіння насіння застосовують вінцит, к.с., 1,5-2 л/т,
вінцит мініма, к.с., 1-2 л/т, вінцит форте, к.с., 1-1,25 л/т, вітавакс 200 ФФ, в.с.к., 2,5-3 л/т
та аналоги, дерозал, к.с., 1,5 л/т та аналоги, дивіденд стар, т.к.с., 1,5-2 л/т та аналоги,
кінто дуо, к.с., 2-2,5 л/т, корріоліс, т.к.с., 0,2 л/т, ламардор, т.к.с., 0,2 л/т, максим стар,
т.к.с., 1,5-2 л/т та аналоги, раксил ультра, т.к.с., 0,25 л/т, сумі 8, к.с., 1,3-1,7 л/т та
аналоги, сульфакарбатіон-К, п., 0,2-0,6 кг/га, фундазол, з.п., 2-3 кг/т.
4. Сівба в ранні стислі строки за настання польової стиглості ґрунту сприятиме
формуванню посіву з підвищеною стійкістю чи витривалістю проти комплексу
шкідливих організмів через створення оптимальних стартових умов для проростання
насіння, появи сходів, росту і розвитку рослин.
