ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ
ШКІДНИКІВ, ХВОРОБ І БУР`ЯНІВ У ПОСІВАХ
ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
Цукрові буряки – друга за масштабами культура, яка продукує харчовий цукор у
світі. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу з помірним кліматом, де вирощування
тропічної культури цукрової тростини є неможливим, цукрові буряки залишаються
єдиним джерелом сировини для виробництва вітчизняного, до того ж найбільш якісного
цукру. Тому і в світових масштабах в цілому, і, особливо в масштабі нашої країни,
буряковий цукор залишається постійною та значною складовою харчового балансу.
Нині галузь буряківництва в Україні та й увесь бурякоцукровий комплекс
переживають не найкращі часи. Щорічно скорочуються посівні площі культури,
закриваються цукрові заводи, що може призвести до негативних наслідків не лише для
підприємств аграрного сектору, харчової промисловості, а й економіки країни в цілому.
Сільгоспвиробники, які зацікавлені в отриманні високих врожаїв коренеплодів
цукрових буряків, за вирощування культури, попри все, повинні ретельно захищати
посіви культури від численних шкідливих комах, збудників хвороб та бур`янів. Навіть за
проведення захисних заходів на середньому рівні недобір врожаю буряків може складати
30% і більше (Зубенко В.Ф., інші, 1991 р.). Надзвичайно важливим є ефективний захист
рослин при інтенсивних технологіях вирощування цукрових буряків, які передбачають
сівбу на кінцеву густоту. За таких умов необхідно захистити й зберегти кожну рослину,
надати їй можливість реалізувати весь свій біологічний потенціал продуктивності.
А це неможливо без знання шкідливих організмів, прогнозу їх розвитку та
розповсюдження, а також передбачення ступеня загрози від них. Тоді
сільгоспвиробникам приходять на допомогу спеціалісти державної служби захисту
рослин, які здійснюючи фітосанітарний моніторинг, визначають найшкідливіших для
культури комах, збудників хвороб та видів бур`янів.
За прогнозом, який щорічно розробляють спеціалісти Головдержзахисту
Мінагрополітики України разом з науковцями інститутів і дослідних установ НААНУ,
НАНУ, НУБіПУ, під час вегетації 2010 р. рослини цукрових буряків зазнаватимуть
шкоди від численних видів спеціалізованих комах-фітофагів, різноманітних хвороб та
бур`янів. Серед найшкідливіших комах сходам та молодим рослинам загрожуватимуть
звичайний і сірий бурякові довгоносики, мертвоїди, бурякові крихітка й блішки. Більш
розвинуті рослини потерпатимуть від щитоносок, бурякових попелиць, мінуючих мухи й
молі. На ранніх фазах розвитку буряків з хвороб будуть небезпечними коренеїд сходів, а
надалі – пероноспороз, церкоспороз, борошниста роса, фомоз, вірусні жовтяниця й
мозаїка. З хвороб коренеплодів поширюватимуться звичайна, хвостова та бородавчаста
парша, фузаріозна, бура й суха гнилі, дуплистість, некроз судинно-волокнистих пучків,
бактеріоз коренів. Посіви культури засмічуватимуть однорічні та багаторічні злакові й
двосім`ядольні бур`яни.
Звичайний буряковий довгоносик залишається найшкідливішим фітофагом
цукрових буряків у центральних і
прилеглих північно- та південно-східних
областях, де щорічно спостерігаються
осередки його підвищеної чисельності й
шкідливості, незважаючи на токсикацію
сходів інсектицидами.
Жуки об`їдатимуть або
перегризатимуть сім`ядолі та перші 2-3
пари справжніх листків цукрових,
кормових і столових буряків, інших
рослин з родини лободових, рідше
амарантових та гречкових. Протягом
буряковий довгоносик
життя жук довгоносика з`їдає від 9 до 12,5 грам зеленої маси, що майже в 100 разів
більше ніж його маса (Житкевич Е.Н., Петруха Е.И. и др., 1959 г.). Найбільш
ненажерливі вони у період розселення і розмноження. За посушливої жаркої погоди
ненажерливість жуків значно зростає.
Живлення й розвиток личинок можливі на корінцях лише лободових. Вони на
початку розвитку об`їдатимуть дрібні бокові корінці, потім вигризатимуть у головному
корені ямки, а в молодих рослин або в тих, що відстали у рості, зовсім перегризатимуть
його. Це може спричинити зрідження на молодих посівах, а на розвинених – пожовтіння,
в`янення, іноді й загибель рослин. Особливо шкодять личинки на буряках, які відстають
у рості, та за сухої спекотної погоди.
У минулому році пошкодження сходів культури жуками шкідника становило 10-
20, в осередках до 60% рослин, переважно за слабкого (95%) і середнього (5%) ступенів.
Восени під час ґрунтових розкопок у полях бурякових сівозмін фітофаг поширився на
7% обстежених площ за середньої чисельності 1, в осередках 1,6-2, а подекуди на
Київщині, Полтавщині, Сумщині 6-17 екз. на кв.м. Популяція звичайного бурякового
довгоносика характеризується високою життєздатністю, тому в поточному році за теплої
посушливої погоди у період виходу жуків з ґрунту передбачається значна щільність і
шкідливість фітофага на сходах цукрових буряків, насамперед нетоксикованих.
Сірий буряковий довгоносик залишається масовим шкідником бурякової сівозміни
центрального Лісостепу й Полісся. Він широкий поліфаг: пошкоджує буряки, соняшник,
сою, овочеві й баштанні, однорічні й багаторічні трави, інші польові культури.
Жуки обгризатимуть сім`ядолі, пізніше листки, за масової появи можуть
пошкодити підсім`ядольне коліно і знищити точку росту, нерідко перегризатимуть сходи
ще до появи їх на поверхні. Личинки живитимуться на коріннях осоту, березки польової,
полину, чортополоху дворічного й деяких інших бур`янів.
У період вегетації цукрових буряків 2009 р. жуки довгоносика заселили 30-95%
посівів за середньої чисельності 0,1-1, макс. 4 екз. на кв.м і слабко пошкодили 5-20, в
осередках Вінницької, Київської, Полтавської, Сумської та Чернігівської областей 65%
рослин.
Восени шкідника виявлено в усіх бурякосійних регіонах на 10% обстежених площ
за середньої чисельності 0,5 екз. на кв.м, що є на рівні середньорічних показників. І це
дає нам підстави прогнозувати, що в поточному році ймовірна загроза для сходів
культури у вищезазначених та інших регіонах, де виявили підвищену щільність
зимуючих жуків (0,5-0,7 екз. на кв.м). Поява сірого бурякового довгоносика у посівах
буряків є, насамперед, наслідком засмічення передпопередників кормовими рослинами,
передусім осотом й березкою польовою.
Мертвоїди (темний, матовий, голий) пошкоджуватимуть буряки у північно-
західній зоні бурякосіяння. Їх розвитку сприятиме підвищена вологість, тому найчастіше
вони зосереджуватимуться у вологих місцях (в низинах, біля водоймищ тощо).
Рослинами культури харчуватимуться жуки і личинки з кінця квітня – початку травня, у
молодих рослин з`їдаючи листки зовсім, у більш розвинених – об`їдаючи їх з країв.
Найбільше потерпатимуть від личинок, які є найшкідливішими, буряки пізніх посівів.
Бурякова крихітка за умов ранньої, теплої та вологої весни пошкоджуватиме сходи
цукрових буряків у центральному й західному Лісостепу, зокрема у Вінницькій, Івано-
Франківській, Кіровоградській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій
областях, де у минулому році відмічали найбільшу її чисельність.
Пошкоджені крихіткою молоді рослини відставатимуть у рості, що в подальшому
відобразиться на врожаї коренеплодів та їх цукристості. Інколи сильні пошкодження
можуть призвести до загибелі посівів культури. Окрім цього, пошкоджені рослини
уражуються коренеїдом сходів. Найшкідливіші жуки крихітки на зріджених і слабко
розвинених сходах.
Бурякові блішки навесні масово заселятимуть та пошкоджуватимуть сходи
цукрових буряків повсюди, насамперед у південо-східних областях, де відмічено
зростання зимуючого запасу жуків в 4-6 разів у порівнянні з 2008 р. Інтенсивніше жуки
блішок заселяють посіви цукрових буряків засмічені бур`янами з родини лободових та
гречкових, на корінцях яких розвиватимуться їх личинки. Блішки, насамперед за сухої
спекотної погоди, живитимуться на рослинах цукрових буряків, вигризаючи на
сім`ядольних і перших листках верхню частину паренхіми у вигляді округлих «віконець».
Нерідко вони можуть пошкодити центральну точку росту, що може призвести до
загибелі всієї рослини.
Розвиток щитоносок (лободова, бурякова) прогнозується у посівах цукрових
буряків більшості областей за помірно вологих і теплих погодних умов вегетації, а
осередкове збільшення чисельності й шкідливості їх – на сходах культури, засмічених
лободовими бур’янами. Вони живитимуться сім`ядольними та справжніми листками
буряків та інших лободових. Жуки виїдатимуть у листках суцільні отвори різних розмірів,
не зачіпаючи лише жилки, а личинки вигризатимуть віконця, залишаючи верхню
прозору шкірочку.
Масовий розвиток і відчутна шкідливість листкової бурякової попелиці на
фабричних посівах і насінниках цукрових буряків очікується
повсюди за температури 20-22°С і вологості повітря не нижче
60%. Висмоктування імаго і личинками попелиці соків
з рослин буряків викликатиме скручування, а іноді й засихання
листків, що призведе до зниження врожаю коренеплодів і
цукристості. Через пошкодження попелицею висадків
листкова бурякова попелиця
буряків насіння передчасно дозріває й опадає, знижується його схожість. Бурякова
попелиця є одним із переносників вірусних хвороб, зокрема мозаїки та жовтяниці.
Коренева бурякова попелиця впродовж останніх років не завдає суттєвої шкоди
цукровим бурякам, зберігаючись як вид на бурякокультурах і лободових бур’янах у
сівозміні деяких лісостепових і степових областей. Бурякові мінуючі муха й міль значного
господарського значення у посівах цукрових буряків також не матимуть. Проте за
сприятливих гідротермічних умов вегетації, зокрема оптимальної температури й
вологості під час розвитку уразливих стадій комах, можливе осередкове зростання їх
чисельності та пошкодження ними посівів цукрових та кормових буряків.
Окрім вищезазначених шкідників рослини цукрових буряків осередково
пошкоджуватимуть личинки хрущів, гусениці листогризучих (капустяної, С-чорне,
совки-гамми) і підгризаючої озимої совок, лучного метелика, а також бурякова нематода.
За накопиченого в ґрунті запасу інфекції, порушення агротехнічних прийомів
вирощування культури, сходи цукрових буряків уражуватимуться коренеїдом повсюди,
насамперед у західних бурякосійних областях. Сильно уражені на ранніх етапах розвитку
рослини гинуть, сходи зріджуються.
Інтенсивність розвитку коренеїду зростатиме за оптимальних для збудників
хвороби грунтово-повітряних умов, недоброякісно підготовленого насіннєвого матеріалу,
порушення чергування культур у сівозміні, недостатнього забезпечення рослин
елементами живлення тощо.
Пероноспороз (несправжня борошниста роса) через посуху минулорічної вегетації
відчутного господарського значення не мав. Проте за
помірно теплої дощової погоди з частими туманами й
росами у 2010 р. ймовірний масовий розвиток
хвороби, передусім в Івано-Франківській, Київській,
Львівській, Сумській областях, де зберігається
достатній запас інфекції.
Розвиток хвороби підсилюватиметься за пізніх
строків сівби й надмірного азотного живлення
рослин. За раннього ураження рослини буряків
можуть загинути чи відстати в рості й розвитку,
врожайність коренеплодів та цукристість істотно
знижуватимуться.
пероноспороз
Церкоспороз, за матеріалами служби захисту рослин, у минулому році
спостерігали повсюди. За масового розвитку
церкоспорозу у другій декаді липня було
уражено 3-26, у Волинській, Івано-Франківській,
Київській, Львівській, Сумській, Хмельницькій
областях 31-58%, а макс. Чернівецькій – 87% рослин.
Враховуючи наявний запас інфекції збудника в
ґрунті, розвиток церкоспорозу у поточному році
очікується в усіх бурякосійних господарствах. За
середньодобової температури повітря вище 15°С,
рясних ранкових рос або невеликих дощів, порушення
церкоспороз
агротехніки вирощування культури та відсутності або несвоєчасного обробітку посівів
хімічними препаратами розвиток хвороби набуватиме епіфітотійного характеру.
Борошниста роса (еризифоз) за посушливої й спекотної вегетації уразила в цілому
лише 7% рослин буряків. У 2010 р. оптимальні погодні умови (t° 20-25°С, відносна
вологість повітря 70-90%) другої половини вегетації сприятимуть розвитку борошнистої
роси у посівах цукрових буряків, насамперед Волинської, Київської, Хмельницької,
Черкаської, Чернівецької, Чернігівської, інших областей, де торік було уражено 9-13%
рослин.
Фомоз (зональна плямистість) у минулому році поширювався вогнищами,
уразивши 1-7, у Київській, Полтавській, Хмельницькій до 16, а Івано-Франківській
областях 43% рослин цукрових буряків. Розвиток фомозу у поточному році залежатиме,
передусім, від агротехніки вирощування культури, зокрема забезпечення рослин
елементами живлення, сортової приналежності гібридів, а також обробок посівів
фунгіцидами.
Вірусні жовтяниця й мозаїка поширюватимуться скрізь. Інтенсивніший їх розвиток
прогнозується у посівах цукрових буряків Вінницької, Івано-Франківської, Київської,
Полтавської, Тернопільської, Хмельницької й Черкаської областей, передусім за теплого
й помірно вологого літа, що сприятиме розмноженню попелиць, клопів, цикадок –
переносників збудників цих хвороб.
За поточної вегетації цукрових буряків розвиток і поширення хвороб коренеплодів
(хвостова, фузаріозна, бура й суха гнилі, звичайна, пояскова й бородавчаста парша,
дуплистість, некроз судинно-волокнистих пучків, бактеріоз коренів)
уможливлюватимуться скрізь за відповідних погодних умов, надмірного зволоження чи
пересихання ґрунту, його ущільнення й запливання, неякісного проведення
агротехнічних заходів, надмірного або недостатнього внесення мінеральних добрив,
нехтування сівозміною, культивування нерайонованих сортів і гібридів іноземної селекції
тощо.
Хвороби голодування, зокрема азотного, фосфорного, калійного, борного,
матимуть місце переважно у західних та деяких центральних областях, насамперед за
недостатнього живлення рослин макро- і мікроелементами. Нестача азоту
проявлятиметься на ґрунтах з низьким вмістом органіки, після рясних тривалих дощів,
що сприяють вимиванню легкорозчинних сполук азоту, та за тривалої посушливої
погоди, коли гальмуються процеси нітрифікації у ґрунті. Фосфорне голодування
характерне переважно для кислих, бідних глинистих ґрунтів та за високого вмісту заліза
в них. Дефіцит калію, насамперед, відмічатиметься на легких ґрунтах, що тривалий час
не удобрювалися.
Серед великого різноманіття видів бур`янів у посівах цукрових буряків
найшкідливішими є багаторічні, з однорічних – двосім`ядольні і менш шкідливі – злакові.
Повсюди поширені: пирій повзучий, осоти рожевий і польовий (жовтий), кульбаба
лікарська, березка польова, куколиця біла, в зоні недостатнього зволоження – свинорий
пальчастий і гумай (сорго алепське), калачики низькі, в зоні достатнього зволоження –
м’ята польова. З однорічних переважають злакові – куряче просо, мишії сизий і зелений,
з двосім’ядольних – види щириць, лободи, гірчаків, спориш звичайний, ромашка
польова, жабрій звичайний, галінсога дрібноквіткова, інші. Одночасно з появою сходів
цукрових буряків сходять капуста польова, редька дика, грицики звичайні, талабан
польовий, зірочник звичайний, фіалка польова, рутка лікарська.
У технології вирощування цукрових буряків найголовніша проблема – знищення
бур`янів. Рослини культури є малоконкурентними щодо бур`янів, особливо на перших
фазах розвитку. За перші 80 днів з часу появи сходів у посівах культури комплекс
бур`янів поглинає з ґрунту найдоступніші форми азоту – 160-200 кг/га, фосфору – 65-90
кг/га, калію – 170-250 кг/га. Навіть за незначної забур`яненості посівів урожайність
коренеплодів зменшується на 15-50% (Лихочвор В.В., 2004 р.). Тому чистота посіву
культури є запорукою високих врожаїв коренеплодів цукрових буряків.
В разі збереження достатньої кількості вищезазначених зимуючих комах-фітофагів
та збудників хвороб за сприятливих для їх розвитку агрокліматичних умов під час
вегетації ймовірні пошкодження культури, що спричинятимуть зниження кількості й
якості врожаю коренеплодів. За інтенсифікації вирощування цукрових буряків, коли
висівають обмежену кількість насіння з розрахунку на отримання кінцевої густоти
стояння рослин, особливої актуальності набула проблема вчасності та оперативності
захисних заходів. Для попередження кількісних і якісних втрат врожаю коренеплодів
сільгоспвиробникам необхідно чітко виконувати всі технологічні елементи вирощування
та системи захисту культури.
Інтегрована система захисту повинна включати в себе організаційно-господарські,
агротехнічні, біологічні та хімічні заходи. Особливе місце належить культурі
землеробства – раціональному, своєчасному використанню агротехнічних прийомів,
зокрема науково обгрунтованої сівозміни, системи обробітку ґрунту й удобрення, строків
і способів сівби, догляду за посівами та збору врожаю коренеплодів.
Цукровий буряк формує основну частину врожаю у ґрунті і є вимогливим до стану
орного горизонту. Тому якісний обробіток ґрунту, відповідно до ґрунтово-кліматичних
зон, має надзвичайно велике значення для формування високого врожаю коренеплодів.
Культивування стійких до хвороб гібридів і сортів, районованих в Україні (бажано
вітчизняної селекції) найбільш екологічно безпечний і економічно вигідний спосіб
зниження втрат врожаю від шкідників і хвороб.
Сівба в оптимальні строки на глибину 3-4 см кондиційним насінням, обробленим
композицією захисно-стимулюючих речовин, сприяє захисту від ґрунтоживучих і
наземних шкідників і хвороб у початковий період розвитку культури. В разі обробки
насіннєвого матеріалу пестициди локалізуються тільки на насінні, що максимально
раціоналізує застосування хімічних препаратів і дає змогу уникнути забруднення ними
довкілля.
Обробка насіння системними інсектицидами достатньо забезпечує захист сходів
буряків за слабкого й середнього ступеня загрози від шкідників і хвороб. За сильного
ступеня загрози від ґрунтових і наземних шкідників сходів цей захід слід поєднувати з
внесенням у рядки гранульованих інсектицидів у зменшених на 30-40% нормах витрати,
які в поєднанні з обробкою насіння забезпечують захист рослин протягом 40-45 діб,
зменшують заселеність рослин буряковою мінуючою мухою, попелицями, нематодами. У
більшості випадків на таких плантаціях не виникає потреби застосовувати інсектициди
способом обприскування.
За сильного ступеня загрози від звичайного та сірого бурякових довгоносиків після
завершення сівби минулорічні бурячища та бурякові плантації, що межують з ними,
обкопують крайовими ловильними канавками, які систематично затруюють дозволеними
контактними інсектицидами. Слід зазначити, що цей захід буде ефективним і проти
звичайного бурякового довгоносика за прохолодної затяжної весни під час його «пішого
ходу», оскільки за швидкого наростання температур (до 20-25°С) в сонячні теплі дні
жуки, розселяючись, розлітаються в різних напрямках.
Систематичні боронування та міжрядні рихлення покращують фізіологічний стан
молодих рослин, обмежують розвиток коренеїду, парші, гнилей, чисельність ґрунтових
шкідників, звичайного бурякового довгоносика, а також бур`янів. Використання яйцеїда
трихограми на початку та за масового відкладання яєць листогризучими й
підгризаючими совками, лучним метеликом ефективно знижує їх чисельність.
За появи на цукрових буряках перших ознак хвороб голодування (азотного,
калійного, фосфорного, борного) рослини слід негайно підживити відповідними
легкорозчинними мінеральними добривами.
Проте, як би сільгоспвиробники не сподівалися на отримання високого врожаю
цукрових буряків належної якості, ретельно виконуючи всі агротехнічні заходи та
дотримуючись технології вирощування цієї культури, в сучасних умовах це неможливо
без використання хімічного методу контролю шкідників, хвороб та бур`янів. На сьогодні
цукрові буряки – одна з культур, яка потребує найбільшого застосування пестицидів. За
необхідності вчасне та якісне проведення хімічних обробок захищає рослини цукрових
буряків від значних пошкоджень гризучими й сисними шкідниками, масового ураження
інфекційними хворобами та засмічення плантацій бур`янами.
Збирання цукрових буряків проводять в оптимальні строки при найбільшій масі та
цукристості коренеплодів з мінімальними втратами, щонайменшим травмуванням і
незначному забрудненні.
З питань захисту посівів цукрових буряків та інших культур сільгоспвиробникам
бажано звертатися до спеціалістів державної служби захисту рослин АР Крим, областей і
районів, які на місцях нададуть кваліфіковану допомогу при проведенні фітосанітарних
обстежень, ідентифікації шкідливих організмів, доцільності й строків проведення
захисних заходів.
Рекомендації щодо захисту цукрових буряків розроблені Інститутом цукрових
буряків НААНУ та наведені нижче.
С.В. Довгань, канд. с.- г. наук,
начальник Головдержзахисту
Г.П. Козак, канд. с.- г. наук,
головний спеціаліст Головдержзахисту
СИСТЕМА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ
ВІД ШКІДНИКІВ І ХВОРОБ
(Рекомендації Інституту цукрових буряків НААНУ)
|
Строк
проведення |
Шкідливі
організми |
Заходи
|
Прийоми, препарати,
норми витрати
(л, кг/т, л, кг/га) |
|
Щорічні заходи в літньо-осінній та весняний періоди
|
Бурякові довгоносики (звичайний, сірий, чорний, інші), блішки, крихітка, попелиці; коренеїд, церкоспороз, альтернаріоз, пероноспороз, інші шкідники і хвороби; бур’яни
|
Організаційно-господарські та агротехнічні (сівозміна, підготовка ґрунту, підвищення його родючості, боротьба з бур’янами в полях сівозміни, впровадження стійких до хвороб сортів, дотримання технології вирощування культури, захисту рослин за рекомендаціями річного прогнозу розвитку і поширення шкідників, хвороб і бур’янів та фітосанітарного моніторингу посівів)
|
Повернення буряків на попереднє місце через 3–4 роки; кращі попередники – озима пшениця після чорного і зайнятого парів, гороху та багаторічних трав одного року користування; просторова ізоляція (1000 м від насінників і буряковищ); внесення збалансованих до потреб поля органо-мінеральних та мікродобрив, гербіцидів у рекомендовані строки; вапнування кислих ґрунтів; основний і передпосівний обробіток ґрунту відповідно до зональних схем і типу забур’яненості полів; оптимальні норми висіву і глибина загортання насіння |
|
Бурякова нематода
|
За наявності в 100 куб. см ґрунту 4–10 цист із вмістом у них 200–700 личинок за 2–3 роки до висіву буряків вирощувати культури, які зменшують чисельність паразита |
Кращі передпопередники – багаторічні бобові трави, горох, кукурудза на зелений корм або силос; попередники – озиме жито, озима пшениця та пожнивні капустові культури
|
|
Вересень-березень Зберігання коренеплодів у кагатах |
Кагатна гниль
|
Захист коренеплодів від підморожування, підв’ялення, задухи, травмування
|
Регулювання у кагатах температури в межах 1–3°С. Виявлення і знищення вогнищ кагатної гнилі
|
|
Впродовж 6 місяців до сівби
|
Комплекс наземних та ґрунтових шкідників сходів.
Коренеїд, пероноспороз, інші |
Допосівна обробка кондиційного насіння композицією захисно-стимулюючих речовин на насіннєвих заводах
|
Круїзер 350, т.к.с., 10-15 л/т, фурадан, т.пс., аналоги, 25–35 л/т (залежно від фракції насіння), семафор, т.к.с., 2–2,5 л/т, космос, т.к.с., 0,1 л на пос. од., форс, к.с., 2 л/т.
Апрон, т.к.с., 2 л/т, максим ХL, т.к.с., 9 мл. на пос. од., ганоль, в.с., 2,6 мл/пос. од., ТМТД, в.с.к., 8л/т |
|
Березень-квітень
|
Основні шкідливі види комах
|
Проведення контрольних обстежень у місцях зимівлі для прогнозування ступеня загрози сходам буряків
|
Відповідно до методичних рекомендацій
|
|
Квітень-вересень
|
Шкідники, хвороби
|
Фітосанітарний моніторинг посівів
|
—“—
|
|
Квітень-травень (до і після сівби)
|
Звичайний буряковий довгоносик, інші шкідники
|
За високого ступеня загрози сходам – обкопування буряковищ та прилеглих посівів буряків крайовими ловильними канавками
|
Механізоване викопування канавок глибиною 30–35 і шириною 15–16 см та колодязів у них глибиною 30–35 см через кожні 5–10 м
Систематичні обприскування їх дозволеними контактними препаратами |
|
Квітень-травень (після сівби)
|
Коренеїд, бур’яни
|
Розпушування верхнього шару ґрунту за його ущільнення, утворення поверхневої кірки, наявності проростків бур’янів |
Суцільне боронування плантацій через 4–5 днів після сівби, повторно (за прохолодної погоди) – за 2–3 дні до сходів
|
|
Квітень – початок травня
Розвинуті сім’ядольні – перша пара справжніх листків |
Коренеїд, бур’яни
|
Післясходове розпушування міжрядь в разі необхідності
|
Система боронувань або культивацій залежно від ущільнення ґрунту і кількості рослин буряків на 1 м рядка
|
|
Сходи – 2–3 пари справжніх листків
|
Звичайний буряковий довгоносик, мідляк, блішки, щитоноски, крихітка, інші
|
Обприскування за ЕПШ: довгоносик звичайний 0,2–0,3; сірий 0,2–0,5; чорний 0,3; мідляк 0,3-0,5; блішки 3–7; щитоноски 0,7–1,2 екз. на кв.м; крихітка – 1,5–2,5 екз. в куб. дм ґрунту, а також в разі сівби або пересіву культури нетоксикованим насінням
|
Актара, в.г., 0,08 кг/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, фуфанон, к.е., 1–2,5 л/га, дурсбан, к.е., аналоги, 1,5-2,5 л/га, золон, к.е., 2–3,5 л/га, нурел Д, к.е., 0,8 л/га, фастак, к.е., аналоги, 0,1-0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, маршал, к.е., 1-1,2 л/га, інші
|
|
Травень-липень
З фази 2–3-х
пар справжніх листків фабричних та утворення стебел у насінників буряків |
Бурякова листкова попелиця, мінуючі мухи, павутинний кліщ, інші сисні шкідники
|
Обприскування крайових смуг чи всього поля за ЕПШ. Попелиці: заселено рослин у травні 5%, червні 10%, липні 15%; мухи: 30% заселених рослин і 3–5 личинок на рослину. За співвідношення ентомофаг: попелиця 1:30 або ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні |
Актеллік, к.е., золон, к.е., 1 л/га, фуфанон, к.е., 1–2,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5–1 л/га, аналоги, дурсбан, к.е., 0,8 л/га, аналоги, сумітіон, к.е., 0,6–1 л/га, ратибор, в.р.к., 0,2-0,3 л/га, моспілан, р.п., 0,05 кг/га
|
|
Червень-серпень
|
Пероноспороз
Церкоспороз
Борошниста роса, фомоз, іржа, церкоспороз, інші хвороби листків |
Обприскування: за появи ознак хвороби;
за появи окремих плям на 3–5% рослин;
за ураження еризифозом 5–10% рослин
За наростання хвороб – повторно (бажано іншим фунгіцидом) через 12–15, після обробки фундазолом через 20–25 днів |
Акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, емінент, в.м.е., 0,8 л/га
Дерозал, к.с., 0,3–0,4 л/га, аналоги
Альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазол, з.п., 0,6–0,8 кг/га, їх аналоги, рекс Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, рекс Т, к.с., 0,5–1 л/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га, фалькон, к.е., 0,6 л/га, інші |
|
Червень-вересень
|
Совки листогризучі, підгризаючі, лучний метелик, мінуюча міль
Лускокрилі, бурякова нематода, коренева попелиця; гнилі, парша |
Випуск трихограми на початку льоту метеликів і в період відкладання яєць. Застосування біопрепаратів проти гусені 1-2 віків
Обприскування вогнищ гусениць за ЕПШ: совки підгризаючі 1–2 екз. на кв. м (у період змикання листків у рядках); листогризучі совки 2–3 екз. на кв.м (перша генерація), 5–6 екз. на рослину (друга генерація); мінуюча міль 2–3 екз. на рослину (червень–липень), 3–6 (серпень–вересень)
Розпушування міжрядь з підгортанням і підживленням рослин |
По 20–30 тисяч особин на гектар 2-3 рази через 4–6 днів
Арриво, к.е., 0,4 л/га, дурсбан, к.е., 2–2,5 л/га, золон, к.е., 3–3,5 л/га, децис профі, в.г., 0,05-0,1 кг/га, штефесин, к.е., 0,25–0,5 л/га, сумітіон, к.е., 0,6–1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5–1 л/га.
Обробки закінчувати за 30 днів до збирання врожаю
За технологічною схемою, в разі ущільнення, запливання ґрунту – обов’язково |
|
Вересень-жовтень під час та після збирання врожаю
|
Гнилі, інші хвороби коренеплодів
Зимуючі шкідники та збудники хвороб |
Уникнення травмування, підв’ялення, підморожування коренеплодів.
Обстеження місць зимівлі шкідників. Очищення поля від післязбиральних решток. Глибока оранка |
Відповідно до технології вирощування культури та методичних рекомендацій
|
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
