Стаття від 27.10.11

ФІТОСАНІТАРНИЙ СТАН

ЦЬОГОРІЧНОЇ ВЕГЕТАЦІЇ

          Характерними ознаками агрокліматичних умов вегетаційного періоду 2011 р. були значні аномалії температури повітря, нерівномірний впродовж сезонів по всій території країни розподіл опадів. Через високий температурний режим повітря та ґрунту на початку вегетаційного періоду за відсутності опадів спостерігалось зниження до критичного рівня вмісту продуктивної вологи в ґрунті, що негативно впливало на розвиток більшості сільськогосподарських культур, натомість відмічався інтенсивний розвиток фітофагів. Потужний та малорухомий активний циклон наприкінці червня –липня, що утворився над Україною, обумовив сильні тривалі дощі, зливи. Надмірна кількість опадів та помірні температури повітря сприяли інтенсивному розвитку грибкових, бактеріальних хвороб у посівах сільськогосподарських культур.
          В цілому фітосанітарний стан за період вегетації в поточному році можна охарактеризувати, як помірно напружений. Не спостерігалось масового розвитку шкідливих об’єктів, які б призвели до загибелі врожаю. Однак, деякі з понад 400 ентомологічних і фітопатологічних об’єктів, за якими ведуть фітосанітарний нагляд спеціалісти нашої служби, спричиняли не аби який клопіт сільгоспвиробникам, що змушувало їх витрачати додаткові кошти для збереження врожаїв
          Розміщені на більшій половині ріллі, зернові культури, передусім колосові, потерпали в Степу та Лісостепу від клопів, зокрема шкідливої черепашки. За оперативними даними спеціалістів захисту рослин, за незначної загибелі клопів під час перезимівлі навесні цього року заселення ними посівів відбулося наприкінці третьої декади квітня - на початку першої декади травня. Як і передбачалось прогнозом, їхня чисельність на посівах була на рівні показників 2010 р. і

               клоп шкідлива черепашка

коливалась від 0,2-2 до 4-6 екз. на кв.м. Масова яйцекладка відбувалась також в оптимальні фенологічні строки – переважно в період виходу зернових у трубку. Кількість яйцекладок становила 0,5-2 екз. на кв.м, що також відповідає рівню 2010 р. В період молочно-воскової стиглості чисельність фітофага становила 0,2-3, макс. 14-18 екз. на кв.м (Дніпропетровська, Миколаївська, Луганська, Запорізька, Харківська, Херсонська обл.). Показники кількісного та якісного стану популяції клопів у завершальний період їх розвитку в посівах та місцях зимівлі свідчать про високу їх життєздатність. В період воскової та повної стиглості зерна популяція перебувала в основному (85-95%) в стадії окрилених клопів. В загальному, намітилась стійка тенденція до стабілізації, а в окремих областях навіть зниження чисельності шкідливої черепашки.
          Погода сприяла активному розвитку та шкідливості не менш небезпечних і супутніх йому шкідників - сисних (злакових попелиць, трипсів), злакових мух, пильщиків, хлібних жуків, жужелиці, шкідлива діяльність яких призводила до погіршення якісних та кількісних показників врожаю.
          Агрокліматичні умови вегетації сприяли розвитку й поширенню різноманітних хвороб. В озимих і ярих пшеницях та ячменях найпоширенішими були борошниста роса, септоріоз листя, бура листкова іржа, інші плямистості, які охопили на 26-100% площ 3-10, макс. 80% рослин. Хвороби колоса (фузаріоз, септоріоз, оливкова плісень) відмічені в Вінницькій, Закарпатській, Донецькій, Київській, Кіровоградській, Івано-Франківській, Луганській, Полтавській, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській, інших областях на 6-25, макс. 85% обстежених площ, де було уражено 2-7, макс. 30% колосків. 

             борошниста роса   

          Посівам зернової кукурудзи значної шкоди завдавав стебловий (кукурудзяний) метелик, гусінь якого пошкоджувала листя, стебла, волоть, качани. Як і передбачалось прогнозом, за погодних умов вегетації в Лісостепу й Поліссі розвивалось одне покоління, в Степу-два. Заселеність площ, за оперативними даними, складає 38-100%, пошкодженість рослин 14-80, макс. 100%. Підвищена шкідливість його відмічалась в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Київській, Полтавській, Тернопільській, Черкаській, Івано-

                                 бавовникова совка

Франківський, Сумській, Чернігівській, Харківській областях. Нетипові погодні умови (підвищення річних та збільшення суми ефективних температур) зумовили істотне збільшення чисельності та господарсько відчутну шкоду в посівах кукурудзи бавовникової совки, гусениці якої пошкодили 3-18, макс. до 40-100% рослин в осередках Запорізької, Кіровоградської, Харківської, Херсонської областей. Пошкодження качанів гусеницями зазначених фітофагів та погодні умови сприяли розвитку фузаріозу, бактеріозів та інших хвороб, що погіршують товарні якості зерна під час зберігання.
          В посівах гороху завдавали шкоди бульбочкові довгоносики, горохові плодожерка, зерноїд, трипс, попелиця, сої - павутинний кліщ, трипси, попелиці, акаційова вогнівка. Рослини зернобобових культур хворіли на сіру гниль, септоріоз, іржу, пероноспороз, мозаїку, аскохітоз тощо.
          Плантації цукрових буряків в усіх бурякосійних областях заселялися  звичайним буряковим та іншими видами довгоносиків, блішками, попелицями, щитоносками. Помірна температури та вологість повітря, в поєднанні з іншими супутніми чинниками сприяли ураженню та розвитку у незахищених посівах культури на 10-35, макс. 100% рослин церкоспорозу, фомозу, борошнистої роси, альтернаріозу, подекуди, вірусної мозаїки та жовтяниці, осередково в лісостепових областях – хвостової гнилі, парші.
          Перенасичення сівозміни соняшником, порушення технології вирощування та погодні умови вегетації були основними чинниками, які вплинули на перебіг фітосанітарної ситуації в посівах цієї олійної культури. На рослинах розвивалися геліхризова попелиця, трипси, клопи, в кошиках живилися гусениці соняшникової вогнівки, бавовникової совки. В південних регіонах – соняшникові шипоноска та вусач, паразитував вовчок

                    личинки соняшникової шипоноски

соняшниковий. Скрізь рослини хворіли на пероноспороз, білу та сіру гнилі, фомопсис, фомоз, септоріоз.
          У посівах ріпаку найшкідливішими були ріпакові квіткоїд, листоїд, прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани, подекуди оленка волохата, капустяна стручкова галиця. Навесні, після відновлення вегетації, на ослаблених рослинах озимого ріпаку інтенсивного розвитку набули бактеріози, чорна ніжка, снігова пліснява, поширення яких в подальшому дещо стримували посушливі умови.
          Сади здебільшого заселялися спеціалізованими шкідниками, зокрема довгоносиками, листокрутками, молями, плодожерками, сисними (попелицями, кліщами), з хвороб набули поширення плодова гниль, борошниста роса, парша. У виноградниках завдавали шкоди гронова листокрутка, кліщі; опади та оптимальні температури в період дозрівання врожаю обумовили розвиток на гронах оїдіуму,

                                     грушевий пильщик

мілдью, подекуди, сірої та чорної гнилей.
          Овочеві культури і картопля потерпали від комплексу шкідників (блішки, попелиці, гусінь численних совок, біланів, молі, колорадський жук). На пасльонових культурах та картоплі цьогорічні погодні умови сприяли інтенсивному розвитку фітофторозу, альтернаріозу, макроспоріозу, хвороб бульб (парша, гнилі), на капусті –бактеріозів, фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу. Рослини цибулі хворіли на пероноспороз, повсюди личинки цибулевої мухи, прихованохоботники погіршували якісні показники врожаю культури.
Наявність значної кількості незораних занедбаних земель, в яких квітують бур’яни, сприяли розвитку на цих площах багатоїдних шкідників з яких численними були чорниші і ковалики, личинки травневих і червневих хрущів, які передусім небезпечні для зернових, цукрових буряків, соняшника, кукурудзи, овочевих, інших культур. Цьогорічні погодні умови, наявність достатнього тепла та зволоженості повітря протягом вегетації та квітучої рослинності в період льоту метеликів, сприяли осередковому збільшенню чисельності і шкідливості підгризаючих (озима, оклична, ін.) та листогризучих совок (бавовникова, карадрина, совка-гамма, капустяна, ін.) у посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав.
           Як і передбачалось прогнозом, у 2011р відмічалось формування осередків надпорогової чисельності та шкідливості лучного метелика. За умов достатньої зволоженості весняно-літнього періоду у південних, південно-східних та центральних регіонах України перше покоління лучного метелика розвивалося помірно. Однак, цього не скажеш про друге покоління фітофага. В Запорізькій, Луганській, Донецькій, Сумській, Полтавській, Харківській, в

                       гусениці лучного метелика

окремих районах Черкаської, Чернігівської областей виникли осередки надпорогової (14-57, макс. 200 і більше екз. на кв.м) чисельності гусениць фітофага другого покоління в посівах багаторічних трав (конюшина, люцерна), соняшнику, кукурудзи, прикрайових смугах полів цукрових буряків, овочевих культур, присадибних ділянках. Гусеницями було пошкоджено в середньому та сильному ступенях 25-70, макс. 100% рослин сільськогосподарських культур. Слід зазначити, що така катастрофічна ситуація виникла першочергово внаслідок зальоту лучного метелика з території сусідньої Російської Федерації, про що свідчив аналіз відловлених метеликів. В зазначених областях вогнища надпорогової чисельності гусениць ліквідовано на площі 88,26 тис. га за високої (90-93%) біологічної ефективності інсектицидів.
          Саранові цьогорічної вегетації розвивалися здебільшого в місцях резервацій (багаторічні трави, пасовища, балки, заплави річок) АР Крим Донецької, Дніпропетровської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської, інших областей Степу та південного й східного Лісостепу (Сумська, Харківська обл.). Переважали нестадні саранові (кобилки, коники) та італійський прус. Чисельність шкідника становила 2-8, макс. 24 екз. на кв.м. (в окремих районах АР Крим, Запорізької, Луганської, Харківської обл.), подекуди в неугіддях 100 екз. на кв.м. (Херсонська обл.) Захисні обробки проти саранових в поточному році були проведені на площі 0,768 тис. га.
           Постійними супутниками сільськогосподарських рослин завжди були і залишаються мишоподібні гризуни, здебільшого скрізь звичайна й гуртова полівки та миші (лісова, хатня, польова), а курганчикова в Степу й південному Лісостепу. Тривала тепла погода та багата кормова база восени минулого року сприяли накопиченню гризунів подекуди у загрозливій кількості. Їх чисельність в озимині на 25-100% площ зростала через міграцію з просапних культур та інших сільгоспугідь. Навесні після перезимівлі і значної загибелі (45-62, макс. 95%) гризуни заселяли 18-80% посівів озимих зернових та ріпаку з чисельністю на більшості площ 1-3 жилих колоній на гектар. Заселеність гризунів багаторічних трав становила на 58-100% площ 2-4, подекуди 6-14 жилих колонії на гектар. Надалі чисельність поступово зростала за рахунок розмноження, формування нових популяцій у нових стаціях. Забезпеченість цих шкідників в літній період в угіддях була достатньою, тому відчутних пошкоджень сільськогосподарських культурам вони не завдавали.
          Навіть цей стислий огляд динаміки розвитку й поширення основних шкідливих організмів, які заселяли, уражували й паразитували на культурних рослинах, подекуди охоплюючи значні площі, свідчать про складність фітосанітарної ситуації в угіддях, де вони завдавали клопоту сільгосппідприємцям, які покладали максимальні зусилля для одержання доброякісного врожаю. Захисні роботи від шкідників, хвороб і бур’янів станом на другу декаду вересня проведено на площі 42,9 млн. га сільськогосподарських і інших угідь.
          Реалізація заходів запобігання надзвичайних ситуацій у сфері захисту рослин дала змогу не допустити господарсько-відчутних пошкоджень посівів та втрати урожаю сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб та бур’янів.

          Гук Тетяна –
          головний спеціаліст відділу

          прогнозування і фітосандіагностики