Прогноз фітосанітарного стану
сільськогосподарських рослин у 2010 р.
Вийшов з друку збірник «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та
рекомендації щодо захисту рослин у 2010 році». Розроблений він спеціалістами відділу
прогнозування та фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту
рослин Мінагрополітики України разом з науковцями інститутів і дослідних установ
НААНУ, НАНУ, НУБіПУ.
На 223 сторінках «Прогноз – 2010» висвітлено фітосанітарний стан
сільськогосподарських угідь, проаналізовано розвиток та шкідливість понад 400
ентомологічних та фітопатологічних об`єктів за агрокліматичних умов 2009 року. У
збірнику прогнозується ступінь загрози пошкодження чи захворювання
сільськогосподарських культур за умов цьогорічної вегетації. Першочергове значення
надається рекомендаціям щодо технології захисту рослин від шкідливих комах, хвороб та
бур`янів, розміщених у відповідних системах, компоненти яких узгоджені з «Переліком»
хімічних засобів захисту рослин, дозволених для використання в Україні.
Матеріали збірника стануть у пригоді спеціалістам захисту рослин, керівникам і
агрономам господарств у плануванні й організації заходів захисту рослин, проведенні
курсів, семінарів, консультацій, а широкому загалу сільгосппідприємців, фермерів,
власників присадибних ділянок, інших землекористувачів при проведенні захисту посівів
та насаджень.
«Прогноз – 2010» розглянуто та рекомендовано до видання рішенням секції
землеробства та виробництва продукції рослинництва науково-технічної Ради
Мінагрополітики України.
Який фітосанітарний стан посівів та плодових насаджень може спричинитися
цьогорічної вегетації дізнаємося ознайомившись з
матеріалами збірника «Прогноз – 2010». В
розділі «Багатоїдні шкідники» прогнозується
розвиток та повсюдне поширення
мишоподібних гризунів, підгризаючих та
листогризучих совок, передусім озимої та
окличної, совки-гамма, бавовникової,
городньої, інших видів, стеблового
(кукурудзяного), подекуди лучного метеликів.
Дієвими й ефективними в обмеженні
чисельності цих шкідників, окрім хімічних,
слугуватимуть біологічні засоби захисту посівів,
обсяги яких планується збільшити до 2,2 млн.га
або у півтора рази, проти минулорічного, що
забезпечуватиметься виробництвом біопрепаратів
та біоагентів у 60 біологічних лабораторіях країни, з яких 9 підпорядковані державній
службі захисту рослин, а 51 міжрайонні та районні, тепличних комбінатів
госрозрахункові та іншого підпорядкування підприємства. Виконання зазначеного
сприятиме реалізації завдань Державної цільової програми біологізації захисту рослин на
2010-2015 рр.
Залишається реальною тенденція зростання популяції саранових у Степу,
подекуди Лісостепу. Зокрема, стурбованість спеціалістів викликає накопичення стадних
видів саранових – італійського пруса та подекуди перелітної (азіатської) сарани, що
матимуть місце у вогнищах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької,
Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей, де осінніми
обстеженнями були виявлені зимуючі стадії сарани – яйцекладки (ворочки). Здебільшого
саранові заселяють неорні землі, але за доброї перезимівлі та сухої жаркої погоди в період
відродження личинок зростає можливість утворення зграй та переміщення їх на посіви
сільськогосподарських рослин.
Для попередження зазначеного спеціалісти державної служби захисту рослин та
господарств мають слідкувати за розвитком та поведінкою саранових і своєчасно
локалізувати осередки підвищеної чисельності цих небезпечних фітофагів. Часткове
відшкодування затрат сільгосппідприємців на знищення сарани та інших особливо
шкідливих об`єктів взяла на себе Держава, виділяючи деякі кошти із Держбюджета.
Минулорічні осінні обстеження ґрунту вказують на доволі високу чисельність
ґрунтових шкідників, з яких личинки жуків чорнишів та коваликів, травневих та
червневих виявлялися повсюди. Південний сірий довгоносик та піщаний мідляк
пошкоджуватимуть сходи усіх ярих культур у Степу та Лісостепу, де в разі надпорогової
чисельності виникатиме потреба локалізації вогнищ цих шкідників.
Посіви зернових культур, площі яких сягають більшої половини ріллі,
заселятимуть повсюди хлібні жуки,
жужелиці, блішки, п`явиці, пильщики,
злакові мухи, попелиці, цикадки,
пшеничний трипс. У Степу та
Лісостепу, окрім зазначених, зернові
колосові пошкоджуватиме
найнебезпечніший шкідник хлібного лану –
клоп шкідлива черепашка, фаза динаміки
зростання чисельності якого продовжується
з 2006 р. Черепашка завдає клопоту
кількісні та якісні показники урожаю
клоп шкідлива черепашка зерна.
Зернові колосові культури потерпатимуть від кореневих гнилей, сніжної плісені,
борошнистої роси, септоріозу, бурої листкової іржі, фузаріозу, альтернаріозу,
гельмінтоспоріозу, інших хвороб листя й колоса.
Обсяги захисту зернових культур щорічно зростають. У минулому році їх
захищено на 8 млн.га, з яких 4 млн.га від шкідливих комах, зокрема шкідливої черепашки
2,8 млн.га. Поточного року передбачено захистити від черепашки 3 млн.га, а від хвороб
4 млн.га, із 8 млн.га загального обсягу прогнозованих робіт.
В останні роки цінна зернова культура кукурудза дуже потерпає від пошкоджень
стебловим (кукурудзяним) метеликом, зокрема у Вінницькій, Київській, Полтавській,
Сумській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській областях Лісостепу та АР Крим,
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській областях Степу.
Висока чисельність метелика спостерігатиметься у повторних посівах кукурудзи та за
безполицевого обробітку ґрунту. Поряд з цим, значного поширення в посівах кукурудзи
областей Степу, подекуди Лісостепу набула бавовникова совка, гусінь якої осередково
пошкодила 15-32, макс. 60% рослин та 10-52% качанів, які інтенсивно уражувались
фузаріозною та іншими видами гнилей.
Сходам цукрових буряків, передусім у регіонах щорічної високої чисельності
звичайного бурякового довгоносика, зокрема Київської, Кіровоградської, Полтавської,
Сумської, Харківської, Черкаської, Чернігівської областей за подовженого періоду
прохолодної погоди навесні ймовірно загрожуватимуть перезимувалі жуки зазначеного та
сірого бурякового, чорного довгоносиків, мертвоїдів, крихітки, блішок, а протягом
вегетації попелиці, молі, щитоноски, нематода.
Через значний запас інфекції в ґрунті за відповідних погодних умов рослини
цукрових буряків повсюди хворітимуть на коренеїд сходів, церкоспороз, а також
пероноспороз, еризифоз, фомоз, за масового розмноження попелиць вірусні, надалі –
хвороби коренеплодів (гнилі, види парші, бактеріоз, некроз) тощо. Захисні заходи
передбачені на 0,8 млн.га, окрім сівби якісно обробленим захисно-стимулюючими
речовинами насінням цукрових буряків, що через токсикацію його дозволить певний час
уберегти проростки та сходи буряків від шкідливих комах та хвороб.
Посіви соняшника скрізь заселятимуть та пошкоджуватимуть багатоїдні сірий
буряковий довгоносик, жуки мідляка піщаного, ґрунтові (дротяники й несправжні
дротяники), підгризаючі та листогризучі совки, стебловий метелик та геліхризова
попелиця, за порушення сівозміни – соняшникові шипоноска та вогнівка.
За підвищеної (понад 80%) вологості повітря й t° 20-28°С під час дозрівання
уможливлюється захворюваність рослин соняшника на білу й сіру гнилі, фомоз,
фомопсис, несправжню борошнисту росу, а у вогнищах Донецької, Запорізької,
Одеської, Херсонської, інших областей вовчок соняшниковий. Щорічні обсяги захисту
соняшнику обмежуються 400 тис.га, що й передбачено у поточному році.
Озимі та ярі ріпаки скрізь заселятимуться хрестоцвітими блішками, ріпаковими
листкоїдом, квіткоїдом, пильщиком, насіннєвим
прихованохоботником, багатоїдними
совками, біланами. Хворітимуть рослини культури,
зокрема озимої, на бактеріоз коренів, снігову плісень.
На пероноспороз, альтернаріоз, фомоз, білу та сіру
гнилі, вертицильозне в`янення, циліндроспоріоз,
бактеріоз хворітимуть озимі та ярі ріпаки.
Захист та оздоровлення плантацій озимого та ярого
ріпаків від вищезазначених шкідників і хвороб
насіннєвий прихованохоботник здійснюється в обсязі 1,8 млн.га, що запрогнозований
поточного рокув усіх ріпакосійних областях.
Найшкідливішими в картопляних полях, що належать переважно приватному
сектору господарювання, залишаються із
шкідників колорадський жук, із хвороб
фітофтороз та альтернаріоз, а також
хвороби бульб (парша, гнилі,
ризоктоніоз, чорна ніжка тощо).
Здебільшого збереження рослин та
врожаю бульб картоплі уможливлюється
за 2-3-х разового обприскування рослин
культури інсектицидами та фунгіцидами,
в тому числі дозволеними для роздрібної
торгівлі, перелік яких знаходиться у
збірнику «Прогноз – 2010». Поточного
року ця робота передбачена на площі 2
личинки колорадського жука млн. гектарів.
В овочевих (капуста, цибуля, морква) та баштанних (огірки, кавуни, дині,
гарбузи тощо) із комплекса шкідливих комах найнебезпечнішими будуть капустяні
совка і міль, капустяний і ріпаковий білани, хрестоцвіті блішки і клопи, капустяна
попелиця і муха, прихованохоботники, моркв`яна і цибулева мухи, баштанна
попелиця тощо. Хворітимуть овочеві культури на бактеріоз, пероноспороз, фомоз,
фузаріозне в`янення – капуста і огірки, а томати на фітофтороз, альтернаріоз,
стовбур, верхівкову гниль та чорну бактеріальну плямистість.
Захисні заходи на овочевих культурах здійснюються в межах 350 тис.га, з яких
200 тис.га обробляють інсектицидами проти шкідників, а 150 тис.га – фунгіцидами проти
хвороб.
У комплексі шкідливих комах плодового саду переважатимуть листогризучі (білан
жилкуватий, шовкопряди, молі, листокрутки, яблуневий, сірий бруньковий та інші
довгоносики), сисні (медяниці, види кліщів, попелиць, щитівок), плодопошкоджуючі
(яблуневі плодожерка, пильщик, вишнева муха), в старих садах пагони
пошкоджуватиме червиця в`їдлива.
Із хвороб найпоширенішими будуть за відповідних погодних умов, зокрема
наявності опадів, парша яблуні і груші, борошниста роса, плодова гниль, за
прохолодної дощової погоди під час цвітіння – моніліальний опік пагонів і суцвіть,
кокомікоз, клястероспоріоз кісточкових, кучерявість листків персика, інші патогени
зерняткових та кісточкових порід садових культур.
Поточної вегетації намічається захистити хімічними засобами захисту рослин, за
рекомендаціями Інституту садівництва НААНУ, біля 0,5 млн.га садів.
Виноградники потерпатимуть, насамперед, від гронової листокрутки, кліщів,
мілдью, оїдіуму, білої, сірої та чорної гнилей, інших грибних, бактеріальних та
вірусних хвороб. Щорічний захист виноградників забезпечували обробки біля 300 тис.
гектарів плантацій культури. Намічені обсяги сягають 400 тис. гектарів.
Однак, цьогорічна зима внесла свої корективи. Через низькі температури в
господарствах АР Крим та окремих південних областей відбулося вимерзання деяких
кісточкових порід дерев та виноградників. Враховуючи ці обставини, обсяги захисних
заходів можуть збільшитися в межах відповідно до агрокліматичних умов вегетації та
заселеності шкідниками й захворюваності садових і виноградних плантацій.
Мінімалізація обробітку ґрунту за теперішнього господарювання на землі
спричиняє зростання засміченості посівів. В Україні 90-98% площ польових культур
забур`янені в сильному і середньому ступенях(15 шт. на кв.м і більше), що призводить до
зниження продуктивності культур на 20% і більше.
Застосування гербіцидів науковці ННЦ «Інституту землеробства НААНУ»
рекомендують за наявності 3-36 і більше штук бур`янів на кв.м. Для бур`янів, що здатні
утворювати значну надземну біомасу пороговий показник менший. На 36 сторінках
збірника «Прогноз – 2010» розміщені рекомендовані гербіциди щодо конкретних
культур, способів, строків обробок, норм витрати та фаз розвитку культури чи бур`янів.
Слід відмітити, що в останні роки обсяги хімічного захисту посівів від бур`янів
стрімко зростають. Так, якщо в 2000 р. гербіцидами обробляли 4,4 млн.га, то в 2009 р.
16 млн.га, тобто майже в чотири рази більше. Поточного року намічено виконати хімічну
прополку посівів на 17 млн. гектарів.
В окремому розділі збірника розміщено перелік та технологію використання
регуляторів росту рослин вітчизняного виробництва, що застосовуються для підвищення
урожайності сільськогосподарських культур і дозволені для роздрібної торгівлі.
Окрім вищезазначеного, увагу спеціалістів державних інспекцій захисту рослин,
що здійснюють фітосанітарний моніторинг посівів, та спеціалістів господарств
привертатимуть комплекси ентомологічних та фітопатологічних об`єктів у посівах рису,
зернобобових культур, люцерни, конюшини, хмелю, льону, інших культур. Для захисту
цих культур, як і попередніх, відповідними науковими установами розроблені системи,
що передбачають захисні заходи на період від підготовки ґрунту та насіння до збирання
та зберігання врожаїв. Ці системи щодо кожної групи культур розміщені в збірнику
«Прогноз – 2010».
В цілому Головдержзахистом разом з державними інспекціями захисту рослин
АР Крим і областей у відповідності до Галузевої програми «Захист рослин 2008-2015» та
фітосанітарного стану посівів нинішньої вегетації розроблені обсяги передбачуваних у
2010 р. захисних робіт на площі 37,8 млн. гектарів проти минулорічних 35,6 млн.га. Про
це йдеться в окремому розділі збірника, де на конкретних культурах в розрізі шкідливих
об`єктів подається хід реалізації прогнозованих захисних робіт у минулому та
передбачуваних у нинішньому роках.
Для реалізації зазначеного на ринку пестицидів країни в достатній кількості і
асортименті є хімічні засоби захисту рослин багатьох різноманітних, здебільшого
іноземних фірм. Придбати досить дорогі пестициди можуть платоспроможні
сільгосппідприємці, які зацікавлені в прибутковості заходів своєї діяльності. Цієї мети
вдається досягнути в разі правильного господарського підходу до безпечного і
ефективного залучення хімічних засобів захисту рослин у сільськогосподарське
виробництво.
Перед використанням пестицидів слід проводити обов`язкові обстеження посівів
за консультаційної допомоги спеціалістів. І лише при виявленні надпорогових (втрати
понад 5% врожаю) показників заселеності шкідливими комахами та захворюваності
посівів приймають рішення щодо хімічного захисту сільськогосподарських рослин з
використанням відповідних пестицидів, «Перелік», яких щорічно розробляється
Міністерством охорони навколишнього природного середовища України за погодженням
з Мінагрополітики України та Мінохорони здоров`я України. «Переліком», як і
«Прогнозом – 2010» керуються спеціалісти державної служби захисту рослин та
господарств при здійсненні захисних робіт в сільськогосподарських угіддях.
Беручи до уваги значний запас зимуючих стадій та задовільний фізіологічний стан
більшості шкідників, а також наявність патогенів восени минулого року, навіть у
випадку загибелі через зимові негаразди частини (щорічно 5-30, макс. 90% мишоподібні
гризуни) їх, зимувалі особини за сприятливих агрокліматичних умов здатні відновити
популяцію загрозливої кількості, а збудники хвороб створити епіфітотійну ситуацію в
посівах. Тому інспектування та моніторинг фітосанітарного стану набувають
обов`язкового та систематичного виконання. Від своєчасності й сумлінності проведення
зазначених робіт в значній мірі залежатиме доцільність наступних дій аграріїв щодо
збереження посівів і насаджень в період вегетації культур. У цих питаннях добрими
наставниками та помічниками будуть спеціалісти державних інспекцій захисту рослин
АР Крим, областей та районів, до деяких радимо звертатися в разі виникнення потреби.
Вищезазначене свідчить про величезну роботу і відповідальність спеціалістів
Державної служби захисту рослин, які разом з аграріями на місцях мають забезпечити
захист і збереження посівів і насаджень сільськогосподарських рослин, ефективно й
безпечно впроваджуючи наукові технології захисту рослин.
Для цього протягом осінньо-зимового періоду в регіонах проведені семінари,
курси, консультації з підвищення кваліфікації, зокрема працівників, що безпосередньо
виконуватимуть захисні роботи чи будуть причетні до цього.
Завершується процес розробки технологічних карт захисних робіт на рівні
господарств, районів, областей, комплектується й підготовлюється до виходу в поля
техніка й спеціальна апаратура по внесенню гербіцидів та інших засобів захисту рослин,
розробляється потреба в пестицидах та біологічних агентах на вегетаційний період з
урахуванням кількості та стану перезимувалих шкідливих комах та хвороб, що
виявляються весняними контрольними обстеженнями полів, які мають завершитися
відповідно до регіонів у першій декаді квітня.
Цьогорічна вегетація озимих через затяжну зиму затримується на два тижні, а
значить на 2-3 тижні затримується посівна, пересів загиблих площ, підживлення та
боронування посівів. Строки проведення цих робіт ущільнюються. Озимих та ярих
зернових має бути 15 млн., бо саме ця їх кількість дозволить забезпечити продовольчу
безпеку та зберегти експортний потенціал країни. Серйозне випробовування, яке чекає
на аграріїв і спеціалістів нашої служби, як і інших, маємо подолати, забезпечивши
сталість і максимальну захищеність посівів і насаджень сільськогосподарських рослин.
Інколи фітосанітарну ситуацію сільськогосподарських рослин беруться
коментувати зовсім некомпетентні люди. Слухати таких не варто. Професійні поради
спроможні надавати спеціалісти державної служби захисту рослин та науковці
відповідних профільних закладів.
С.В. Довгань, канд. с.- г. наук, начальник Головдержзахисту
О.Б. Сядриста, консультант Головдержзахисту
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
