Церкоспороз
Церкоспороз найпоширеніша плямистість листя, що зустрічається майже у всіх бурякосійних областях України на цукрових,
кормових та столових буряках. На початок липня хвороба охопила 22-100% площ
посівів культури і уразила переважно в Лісостепу й Поліссі, осередково Степу 1-7,
макс. у Житомирській та Івано-Франківській 15, Миколаївській областях 38%
рослин цукрових та 6-25% рослин столових і кормових буряків. За прогнозованих у
липні-серпні кліматичних умов поширеність та шкодочинність хвороби в
подальшому зростатиме.
Шкодочинність церкоспорозу досить значна. За сильного ураження буряків
вона проявляється у пригніченні приросту кореня внаслідок масового відмирання
листків. У сильно уражених рослин відмирання старих і наростання нових листків
призводить до видовження головки кореня (до 10 см), її маса становить 13%
загальної маси коренеплоду. В листках, уражених плямистістю, у 3—4 рази
збільшується транспірація, зменшується асиміляція вуглекислого газу в 10 разів, удвоє — вміст загального азоту порівняно зі
здоровими і навпаки, вміст його у коренеплодах хворих рослин значно підвищується.
В кінці серпня, переважно після випадання дощів, у хворих рослин відростають здорові листки, на утворення яких
використовуються накопичені в коренеплодах цукри, через що знижується їх цукристість. Також до зниження цукристості
коренеплодів призводить зменшення асиміляційної поверхні листків, тому вихід цукру в окремі роки може знижуватись на 40—50%
(Саблук В.Т., Шендрик Р.Я., Запольська Н.М., 2005 р.).
Коренеплоди уражених рослин гірше зберігаються. Під час переробки цукрових буряків внаслідок накопичення у коренях
"шкідливого" азоту, збільшується вихід меляси і вмісту в ній цукру, погіршується доброякісність соку.
Насіннєва продуктивність маточних коренеплодів від рослин, які хворіли на церкоспороз, і якість насіння від них також значно нижче, ніж від здорових.
Найчастіше ознаки хвороби проявляються в кінці червня – початку липня на розвинутих листках, які закінчили ріст, у вигляді
округлих світло-бурих, світло-сірих плям з червоною або червоно-бурою облямівкою, діаметром від 0,2—0,3 до 0,5—1,0 см. В суху
погоду уражена тканина випадає, листки стають продірявленими. У вологу погоду в місцях плям з обох боків листкової пластинки
з'являється сірувато-білий бархатистий наліт — конідіальне спороношення гриба, що є характерною ознакою хвороби. Бурі вдавлені
видовжені плями з'являються також на черешках листків.
Більшість відмерлих листків опускаються на землю, міжряддя розмикаються. Вегетують лише наймолодші листки в центрі розетки.Раніше патоген уражує сформовані листки насінників. На них довгі бурі плями виявляються на стеблах і більш округлі плями на оплодні насінних клубочків.
Збудником хвороби є гриб Cercospora beticola Sacc., який належить до класу Deuteromycetes, порядку Нуphomycetales.
Конідієносці зібрані в пучки, колінчастозігнуті, буро-оливкового забарвлення, розміром 30—135 х 4—5 мкм. Конідії видовжені,
оберненобулавоподібні або голкоподібні, безбарвні, з 3—5 перегородками, розміром 30—36 х 3,5—5 мкм.
Уражує всі види буряків і біля 40 видів інших культурних і диких рослин: люцерну, горох, сою, картоплю, щирицю, кульбабу,
інші. Зимує гриб у вигляді грибниці в уражених рослинних рештках. Під час вегетації рослин інфекція поширюється за допомогою
конідій. У природних умовах протягом осінньо-зимових місяців гриб зберігається в рештках уражених листків на поверхні ґрунту або у
верхньому його шарі не глибше 10 см.
Найсприятливішими умовами для розвитку церкоспорозу є температура повітря вночі понад 15°С і вдень – 20-25°С, а також
відносна вологість повітря 70% і вище. З настанням сухої жаркої погоди через нестачу вологи знижується тургор у рослин і стійкість їх
до церкоспорозу, в результаті чого вони за підвищеної вологості легко уражуються грибом. За нестачі вологи хворі листки швидко
засихають. Тому більш сильно хвороба розвивається в роки з чергуванням сухої, жаркої й помірно-теплої вологої погоди (Пересипкін
В.Ф., Кирик Н.Н., Пожар З.А., 1990р.).
Обліки розвитку церкоспорозу розпочинають проводити в кінці червня під час можливої появи хвороби в природі та
продовжують систематично за появи поодиноких плям на листках буряків та насінниках (за необхідності). Розповсюдження хвороби
обраховують на 50 рослинах буряків першого року вегетації і на 25 насінниках на 8-12 рівновіддалених рядках (по діагоналі) або
стаціонарних ділянках 10×10 м. Розвиток хвороби оцінюють на 10 відібраних підряд рослинах за наступною шкалою (Саблук В.Т.,
Шендрик Р.Я., Запольська Н.М., 2005 р.):
0 – плями на листках відсутні;
0,1 бала – на листках нижнього та середнього ярусів з'явилися поодинокі плями (початок ураження);
1 бал – уражено до 10% листкової поверхні нижнього та середнього ярусів (початок ураження);
2 бали – уражено понад 30% листкової поверхні нижнього та середнього ярусів (слабке ураження);
3 бали – уражено 50% поверхні листкових пластинок (середнє ураження), нижні листки починають всихати, зустрічаються окремі плями і
на молодих листках та черешках;
4 бали – уражено до 75% листкової поверхні (сильне ураження), відмирають листки нижнього та середнього ярусів, рослини набувають вигляду "опалених", плямами вкривається і молоде листя.
В результаті проведених обліків визначають розповсюдженість хвороби (відсоток уражених рослин), середній бал ураження та
інтенсивність розвитку хвороби за вказаними нижче формулами.
Розповсюдженість хвороби:
де Р – розповсюдженість хвороби, %;
У – кількість уражених рослин, шт.;
n – загальна кількість рослин у пробі, шт.
Середній бал ураження:
де Сб – середній бал ураження;
Σ(а×в) – сума добутків кількості рослин на відповідний їм бал ураження;
N – загальна кількість рослин у пробі, шт.
При слабкому ураженні (до 1 балу) втрати у виході цукру становлять близько 5–10%, при середньому (від 1 до 2 балів) – 15-20%; при
сильному (3-4 бали) – 30-70%.
Інтенсивність розвитку хвороби:
де Рі – середній відсоток розвитку хвороби, %;
Сб – середній бал ураження;
N – найвищий бал шкали обліку.
Показники розповсюдженості, ураженості та інтенсивності розвитку церкоспорозу визначають для прогнозування подальшого
розвитку хвороби з урахуванням погодних умов та планування строків і кількості захисних обробок посівів культури.
Використання інтегрованої системи захисту цукрових буряків дозволяє сільгосппідприємствам надійніше захистити культуру від
церкоспорозу, а також інших хвороб і шкідників, яка включає організаційний, агротехнічний та хімічний методи, що полягають у
наступному:
- культивування стійких сортів і гибридів;
- правильний вибір поля, типу грунту;
- дотримання чергування культур у сівозміні;
- збалансоване і своєчасне внесення органічних і мінеральних добрив;
- високоякісний основний та передпосівний обробіток грунту;
- сівба на задану густоту рослин в оптимальні строки протруєним від шкідників і хвороб насінням;
- покращують загальний стан культури міжрядні рихлення грунту (відповідно до технології вирощування);
- найефективнішим і найрадикальнішим заходом захисту від хвороби є хімічні обробки посівів культури фунгіцидами.
Розпочинають хімічний захист посівів за появи окремих плям на 3-5% рослин. За наростання хвороб повторні обробки проводять
через 12-15 днів. Для запобігання розвитку стійкості Cercospora beticola необхідно чергувати препарати за різним способом їх дії.
Важливим і ефективним заходом попередження поширення церкоспорозу є профілактичні обробки, які здійснюють наприкінці
червня – початку липня за прогнозування сприятливих для розвитку хвороби погодних умов. Доцільними будуть також обробки за
середнього та сильного розвитку хвороби, які призупиняють подальше її наростання (Саблук В.Т., Шендрик Р.Я., Запольська Н.М.,
2005 р.).
У «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» представлений ряд фунгіцидів, які є ефективними
проти церкоспорозу, наприклад: абакус, мк.е., 1,25-1,5 л/га, альто супер, к.е., 0,5 л/га, дерозал, к.с., 0,3-0,4 л/га, дитан М-45, з.п., 2-3
кг/га, емінент, в.м.е., 0,8 л/га, імпакт, к.с., 0,25 л/га, рекс Дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, топсин М, з.п., 0,6-0,8 кг/га, фалькон, к.е., 0,6 л/га, інші
препарати. Більшість з вказаних препаратів мають широкий спектр дії, тобто ефективні не лише від церкоспорозу,
але й від пероноспорозу та борошнистої роси.
За даними спеціалістів державної служби захисту рослин Вінницької, Київської, Тернопільської, Харківської областей біологічна
ефективність найчастіше застосовуваних фунгіцидів проти церкоспорозу становить: альто супер 72-75%, дерозалу 67-83%, імпакту 82-
87%, рексу Дуо 78-85%, топсину М 95%, фалькону 82%.
Останнім часом в Україні обсяги застосування фунгіцидів, зокрема на посівах цукрових буряків, поступово зростають. Це свідчить
про те, що сільгосппідприємці переконалися у ефективності застосування хімічного методу при захисті цукрових буряків від
церкоспорозу, який забезпечує їх оздоровлення та зменшує шкідливість і інших хвороб, а саме: борошнистої роси, пероноспорозу,
фомозу тощо.
Детальнішу інформацію щодо ідентифікації, методики обліку та захисту цукрових буряків й інших різноманітних
сільськогосподарських рослин від шкідників, хвороб і бур`янів можна отримати у спеціалістів державних інспекцій захисту рослин
областей і районів.
Козак Г.П.,
к.с.-г.н., Головдержзахист
