Стаття від  12.08.2009

 

 

                                  Чортополохівка у посівах

 

            сільськогосподарських  рослин


          Все відчутнішим позначається вплив діяльності людини на царину

  природи. Не лише вчені, а й звичайні пересічні громадяни замислюються

 над тим, що порушуючи баланс взаємовідносин усього живого у природі,

 людина створює загрозу подальшому його існуванню на Землі.

         Безвідповідальне відношення деяких «горе - господарників» до землі, з

 різних причин незорані, незасіяні,

 покинуті поля, що заростають бур’янами

 чи падалицею, спричиняє формування в

 агроценозах своєрідних резервацій

 нетрадиційного комплексу комах, кліщів,

 які існують у природі, як звичайні

 види і господарського значення не

 мали., Їх розвиток і шкідливість

 інтенсивнішають, розповсюдження

 набуває масштабності, а поведінку  

 важко спрогнозувати. 

           Саме таке в поведінці лускокрилої комахи – чортополохівки

 відбувається цьогорічної вегетації з кінця червня - початку липня в

 посівах сої, кукурудзи, соняшнику окремих поліських та степових областей.

 У посівах вищезазначених культур Вінницької, Київської, Сумської,

 Тернопільської, Хмельницької, Чернівецької областей спеціалістами інспекцій

 захисту рослин виявлені осередки високої (2-8 і більше екз. на рослину),

 чисельності гусениць чортополохівки, які розвиваючись спочатку на бур’янах, а

 потім рослинних культурах, пошкодили 18-69% рослин останніх.

         Чортополохівка – Vanessa (Cynthia) cardui (Linnaeus, 1758), російська

 назва «репейница». В англомовних країнах цього денного метелика називають

 «canted lady», що в перекладі означає «рум’яна пані». Метелик належить до

 сімейства німфалід, які здатні до міграції. Мешкає скрізь, де росте чортополох і

 кропива, в горах зустрічається на висоті 2000 м, але перевагу все ж віддає

 сухим сонячним ділянкам місцевості — степам, полями, і лукам, уникаючи

  лісових насаджень.

         Поширена на всіх континентах, відсутня лише в Південній Америці і

 Антарктиді. На думку багатьох авторів і дослідників, всі чортополохівки, які

 навесні з’являються в центральній і північній Європі є мігруючими метеликами з

 більш південних частин ареалу. Досліджено, що зграї перелітних метеликів

 чортополохівки слідують за теплими течіями повітря.

        Чортополохівка - це невтомна мандрівниця, яка здатна подолати відстань

 до 5000 км. Відомий вчений Чарльз Дарвін, під час своєї навколосвітньої

 подорож на кораблі «Бігль» був приємно вражений, коли одного разу у

 відкритому морі сила – силенна яскравих метеликів обсіли всі щогли корабля.

 Відпочивши,метелики здійнялися в небо, продовжуючи політ.

         Відомі так звані масові «вторгнення» метеликів, як це спостерігалося на

 Британських островах в 1948р., в Північній і Західній Європі - 1957 р. В 40-х

 роках в США на плантаціях сільськогосподарських культур гусениці

 чортополохівки знищили всі бур’яни. Тоді фермери звернулися до влади з

 проханням, щороку розмножувати цю комаху з метою подальшого використання

 в боротьбі з бур’янами. На території України масовий літ метеликів і шкідливість

 гусениць відмічали в 1985 та 2007 роках.

         Завдяки своєму строкатому забарвленню – чортополохівка стала об’єктом

 незвичайного бізнесу – розведення метеликів, як оригінальної прикраси

 урочистих церемоній. Що може бути святковішим і захоплюючішим, ніж живий

 феєрверк з метеликів, що здіймаються в небо...

         Однак, в цьому матеріалі ми розглянемо чортополохівку, як потенційного

 шкідника у посівах сільськогосподарських культур. Спеціалісти і аграрії –

 практики мають знати про цю комаху достатню, щоб бути готовими захистити від

 неї культурні рослини.

         В умовах нашої країни чортополохівка може розвиватися в 2-3 поколіннях

 залежно від агро кліматичної зони.

         Морфологічні ознаки. Метелик в розмаху крил 50-60 мм, світло –

червоного або яскраво – коричневого кольору. Статевий диморфізм виражений

 слабко. На передніх крилах малюнок з чорних смуг, білих плям біля вершин і

 звивистою чорною поперечною смужкою по зовнішньому краю. Знизу передні

крила рожеві з чорно-білим малюнком. Задні крила зверху з чорними

поперечними смужками і оковидними плямами по зовнішньому краю, знизу –

ясно-бурі з мармуровим малюнком і синьо-жовтим оковидними плямами по

зовнішньому краю. Метелики полюбляють живитися нектаром різноманітних диких

 та культурних рослин, зазвичай це чортополох колючий (будяк акантовидний)

звідкіля й походить, така незвичайна для метелика назва.

          Яйце зеленого забарвлення, видовжене, висотою до 1,5 мм, з

характерними 16 поздовжніми реберцями. Гусениця до 40 мм, темно - сіра або

майже чорна, з жовтими смугами уздовж спини і боків, жовтими великими

шипами, розмішеними в один ряд на кожному сегменті (крім першого), голова

чорна. Лялечка 25-30 мм, сіро - коричневого забарвлення, на спині – ряд

зубчастих горбочків і блискучі золотисті, а з боків -матові плями.

          Після тривалого періоду додаткового живлення на квітучих бур’янах і

інших нектароносах, метелики відкладають яйця, розміщуючи їх поодинці на

 листя, віддаючи перевагу бур’янистій рослинності. Відклавши яйця метелики

гинуть. Через 7-12 днів з яєць відроджуються гусениці. Зазвичай вони

харчуються на бур’янах – кропиві, осоті, чортополоху, мати – й –мачусі, інших, де

 відродилися з відкладених яєць. Гусениці скелетують листя, скріплюючи його

павутинками. В роки масової появи, знищивши бур’яни, гусінь відчутної шкоди

 може завдати рослинам сої, соняшнику, рицини, конопель, овочевих та

баштанних культур, інших передусім засмічених посівів. На присадибних ділянках

 не нехтують також айстрами, лавандою, артишком тощо.

           Через 20-30 днів гусениця закінчує живлення і прикріплюючись анальним

 кінцем до рослини, або іншого предмету, перетворюється на висячу лялечку.

 Через 12-18 днів з лялечки вилітають метелики нового покоління. Друге і третє

 покоління розвиваються в липні – вересні. В залежності від агрокліматичних

умов другої половини літа одночасно можна виявити всі стадій розвитку

чортополохівки (зазвичай в степовій зоні України). В цих районах можлива

зимівля виду на стадії імаго або (рідше) лялечки.

           Слід зазначити, що у 2007 році  на неугіддях, у посівах просапних

культур Донецької, Луганської, Харківської, інших областей Степу та східного

Лісостепу спеціалісти державних інспекцій захисту рослин відмічали осередки

високої чисельності гусениць першого та другого поколінь. Тоді за чисельності 1-

5 екз. на рослину гусениці пошкодили 5 – 10% рослин сої, соняшнику. Поява та

 розвиток цієї лускокрилої комахи у значній чисельності на посівах

сільськогосподарських культур цьогорічної вегетації у ряді областей Лісостепу та

 Житомирській, Львівській областях полісської зони викликала потребу хімічного

захисту культурних рослин для локалізації вогнищ масового розвитку.

           Виникає питання, чому ця «яскрава особистість» масово «завітала» на

наші культурні посіви? Невже їй, космополіту, не вистачає в достатній мірі

простору та кормових рослин? Ми не відхиляємо припущень, що «мігруючу»

комаху у такій чисельності занесло на територію України повітряними течіями.

Однак, найімовірніше, виникнення осередків чортополохівки і пожирання в них

 гусеницями культурних рослин не випадкове. Порушення технологій

землеробства, покинуті, забур’янені площі стали першочерговим місцем

резервації, з відкіля комаха переселяється на соковиті рослини культур. А

цьогорічні посушливі погодні умови (температура тривалого часу в травні -

червні вище 30ºС) сприяли накопиченню суми ефективних температур для

інтенсивного розвитку всіх стадій комахи.

            За появи осередків гусениць посіви захищають рекомендованими в

культурах інсектицидами за відповідними технологіями. На присадибній ділянці

рекомендовано механічний збір гусениць та подальша локалізація їх.

           Звичайно, в умовах сьогодення, завдяки достатньому наповненню ринку

 пестицидів, аграрії досить озброєні для захисту своїх угідь. Однак, не завадить

 порадитися із спеціалістами захисту рослин, щодо правильного вибору

ефективних інсектицидів, які пропонують фірми – постачальники. А головне слід

старанно доглядати за посівами, передусім не допускати забур’яненості їх та

межуючих угідь, зокрема улюбленими чортополохівкою будяками.

 

         Гук Тетяна
          головний спеціаліст Головдержзахисту

 

 

Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua

Головна державна інспекція захисту рослин © 2007–2010
сайт создан компанией изготовление сайта