Клоп шкідлива черепашка та
проблема якості зерна озимої пшениці.
Шляхи вирішення.
Шкідлива черепашка (Eurygaster integriceps Put.) відноситься до родини щитників - черепашок,
які пошкоджують зернові культури. В Україні осередки її масового розмноження спостерігаються в
Степу та південному Лісостепу, зокрема в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській,
Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.
В останні роки через глобальне потепління клімату спостерігається тенденція розширення ареалу
шкідливої черепашки та збільшення питомої частки її серед інших клопів, зокрема маврського,
австрійського, гостроголового тощо, які заселяють та пошкоджують зернові культури скрізь. Зростання
чисельності шкідливої черепашки має місце також у центральній частині Лісостепу та прилеглих
областях, а саме Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській, де цей фітофаг обраховується в
надпороговій кількості (вище економічних порогів шкідливості). В Степу показники чисельності
клопа та пошкодження зерна в 2-10 і більше разів вищі.
За даними Держконтрольсільгсппроду середнє пошкодження зерна клопом шкідливою
черепашкою в минулому році в господарствах Степу складала в середньому 4,9%, а в Кіровоградській,
Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській областях відповідно: 6,5; 6,8; 6,6;5%, місцями в
Кіровоградській, Миколаївській, інших 18-30%. В окремих партіях з незахищених посівів було
пошкоджено 27-60%. У Лісостепу в цілому цей показник 3,2%, а зокрема в Київській 4,3%, Харківській
областях 4,8%. Збільшення пошкодження зерна відбулося за непроведення своєчасного захисного
обробітку посівів озимої пшениці через нерентабельність цього заходу в пригнічених умовами
весняно – літньої посухи посівах саме у вищевказаних та інших південних та південно – східних
областях, де відбулося накопичення шкідливої черепашки. Це одна з причин падіння хлібопекарських
якостей борошна продовольчої пшениці, яке виявлялося у вказаному регіоні.
Шкідлива черепашка на посівах зернових культур перебуває всього 2-3 місяці, протягом яких
відбувається розвиток одного покоління фітофага, решту часу вони знаходиться в місцях зимівлі
(лісосмугах, лісах). Але за цей невеликий проміжок часу, пошкоджуючи переважно колосові зернові,
насамперед пшеницю, черепашка здатна значно знизити врожай, особливо його якість. Кількісних
втрат врожаю завдають дорослі клопи, які перезимували. Пошкоджені рослини під час кущіння
засихають, а в період колосіння утворюють часткову або повну білоколосицю.
Під час формування та молочної, воскової й повної стиглості зерном харчуються личинки та
молоді клопи, які наносять найвідчутніших пошкоджень, здебільшого погіршуючи якість зерна. При
цьому навіть незначні (2-3%) домішки пошкодженого зерна здатні відчутно погіршувати технологічні,
смакові та хлібопекарські якості пшениці. Це обумовлюється руйнуванням білкових, вуглеводних і
жирових компонентів ферментами слини черепашки, які знаходяться у пошкодженому зерні.
Встановлено, що збереження кондицій урожаю сильної і цінної пшениці уже за 3-5 личинок на
кв. м мало ймовірне.
Пошкодження клопом погіршує також посівні й фуражні якості пшениці та ячменю. Схожість
знижується за 5-6% домішок пошкодженого зерна і відповідно чисельності личинок не менше 10 екз.
на кв.м . Це свідчить, що особливої уваги заслуговує захист посівів пшениці, насамперед для
збереження її якості.
Проблема покращення якості зерна озимої пшениці, її хлібопекарських показників завжди стояла
досить гостро поряд із збільшенням його виробництва. Не зменшилась актуальність цієї проблеми і
в наші дні. Зростання попиту на зерно пшениці підвищеної якості, як на внутрішньому, так і
зовнішньому ринках свідчить про необхідність пошуку шляхів до збільшення питомої його частки
щодо загальних обсягів збіжжя цієї культури.
Інколи серед аграріїв існує думка, що причиною незадовільної якості пшениці являється виключно
шкідлива черепашка і, відповідно, недостатній захист посівів від неї. Не ставлячи під сумнів негативний
вплив на якість врожаю пошкодження зерна цим шкідником, вважаємо за необхідне зазначити, що заходи
захисту посівів від клопів не підвищують, а зберігають якісні показники врожаю. І це підтверджується
експериментальними матеріалами Інституту захисту рослин УААН та інших установ.
Якість зерна, як відомо, залежить від багатьох чинників. Насамперед від якості сортів, агротехніки,
забезпечення посівів пшениці добривами, передусім азотними, зон вирощування, кліматичних умов і
навіть організаційних заходів в період заготівлі зерна пшениці.
Отже, вплив пошкоджених зерен на якість пшениці і, відповідно, заходи її захисту, мають
опосередкований характер і залежить від потенційних показників якості майбутнього врожаю.
Підтвердженням такого взаємозв’язку щодо пошкоджень зерна черепашкою і висхідною його якістю
є те, що нерідко навіть в роки депресивного стану розмноження черепашки та низької або повної
відсутності шкідника в посівах, обсяги заготівлі високоякісної пшениці все таки недостатні.
З метою висвітлення ситуації з якістю зерна, що склалась на зерновому ринку держави та
з’ясування окремих причин щодо недостатніх обсягів його заготівлі нами проаналізовані матеріали
Державної інспекції контролю якості с.г. продукції, лабораторій хлібоприймальних пунктів та
використаний Державний стандарт на продовольчу пшеницю (ДСТУ 3768-04). Згідно останнього
визначальними показниками якості зерна озимої пшениці є вміст у ньому клейковини (білку) та її
пружність.
Так, за вимог вказаного Держстандарту зерно пшениці 3-го класу, яке користується найбільшим
попитом на ринку, за вмістом клейковини повинно відповідати рівню 23% і більше від загальної маси
дослідного зразка (шроту), а пружність клейковини до 100 одиниць ІДК (індекс деформації клейковини).
Для 2-го і 1-го класів передбачені рівні клейковини відповідно не нижче 27 і 30% за її пружності
не вище 75 одиниць ІДК для 1-го класу та 100 2-го. З врахуванням вказаної градації за вмісту
клейковини на продовольчу пшеницю врожаю 2007р. в таблиці 1 приведені дані її заготівлі в Донецькій,
Кіровоградській, Миколаївській областях та Явкінському елеваторі Миколаївської області. Вони свідчать,
що значна частка заготовленої пшениці не відповідає показникам 1-3-го класів через недостатній вміст
(менше 23%) клейковини. Ця частка складає в Миколаївській області 33,1%, Кіровоградській 41,4,
Донецькій 56,4, а в Явкінському елеваторі Миколаївської області 100%. В значній частині зерна
(Миколаївська 36,7%, Кіровоградська 44,6%) клейковина не відмивалася. Кількість зерна високого
(23-30%) вмісту клейковини становило від загальної маси в Донецькій області 37%, Миколаївській
30%, Кіровоградській 14%, а по Явкінському елеватору Миколаївської області такого зерна
лабораторією хлібоприймального пункту в 2007р. не виявлено (таблиця 1).
Таблиця 1. Показники щодо якості зерна озимої пшениці врожаю 2007 р.
(дані держхлібінспекцій).
|
Область |
Маса партії, тонн
|
в тому числі, % |
Вміст зерен, пошкоджених черепашкою,
% |
|
за вмістом клейковини |
групи за якостю |
|
до 10 |
11-14 |
15-17 |
18-22 |
23-26 |
27-29 |
30 і
більше |
І
|
ІІ
|
ІІІ
|
невідми
ваюча |
|
Донецька |
195192 |
9,7 |
11,5 |
35,2 |
34,4 |
2,6 |
- |
8,2 |
41,8 |
43,5 |
6,6 |
4,1
0,0-24 |
|
Кіровоградська |
165620 |
6,1 |
13,2 |
22,1 |
13,7 |
0,3 |
- |
0,1 |
38,2 |
17,1 |
44,6 |
6.5
1-27,5 |
|
Миколаївська |
117292 |
1,8 |
1,5 |
4,3 |
25,5 |
19,6 |
10,5 |
0,1 |
0,8 |
37 |
25,5 |
36,7 |
6
0,0-37 |
|
Явкінський елеватор Миколаївської
обл.. |
2781
|
88,6 |
6,4 |
5 |
- |
- |
- |
|
|
|
- |
11,4
2-35,7 |
В контексті згаданого, зокрема зв’язку черепашки з якістю пшениці, принагідно зазначити,
що пошкодження нею зерна не впливають на вміст в ньому клейковини, що експерементально доведено ІЗР
та іншими науковими закладами йшлося у вищезазначеному. Лише за високих рівнів пошкоджень, понад
15-25% і вище, відбувається під час так званого «відмивання» клейковини її деградація (руйнація). Слід
зазначити, що вказані рівні пошкоджень можуть мати місце за масового розмноження клопів, зазвичай в
роки різких підйомів чисельності та масових спалахів шкідника і в більшості випадків у визначених
осередках його розмноження.
Отже, замалі показники вмісту клейковини в зерні , що нерідко мають місце, не є результатом
пошкоджень його хлібними клопами. Більше того, застосування засобів захисту посівів за такого вмісту
клейковини не є рентабельним, а збитковим для сільгоспвиробників. Звідси висновок, що для
раціонального застосування інсектицидів та підвищення окупності хімічного захисту необхідні експрес -
методи визначення перспективних для одержання високоякісного зерна посівів пшениці на передодні їх
захисту.
З метою оцінки посівів щодо вмісту в рослинах азоту та доцільності підживлення їх азотними
добривами вченими Дніпропетровського аграрного університету свого часубув розроблений хімічний
експрес – метод. В роки передостаннього підйому чисельності черепашки за його незначної модифікації
цей метод широко впроваджувався вказаним науковим закладом та ІЗР в господарствах Миколаївської,
Херсонської, Дніпропетровської областей, але вже з іншою метою – виявлення посівів, перспективних
для одержання цінної та сильної пшениць і, відповідно, їх захисту від хлібних клопів. За відсутності
досконаліших методів, видається можливим повернутися до прогнозування якості зерна озимої пшениці
та доцільності хімічного захисту за допомогою вказаного методу.
Відомо, що шкодочинність шкідливих організмів, в тому числі комах, можна суттєво знизити
шляхом добору та впровадження стійких до них сортів рослин. Свого часу деякими науковими
установами ВІЗР, ІЗР та ін. проводились з цього питання відповідні дослідження. Вони в цілому
зводились до визначення сортів та видів пшениць (тверда, м’яка), привабливих для заселення їх
черепашкою. Ними була встановлення деяка сортова залежність в заселеності посівів дорослими клопами
черепашки в умовах лабораторно – ділянкових дослідів, де трофічний чинник відіграв певну роль в
заселенні рослин того чи іншого сорту.
В основу наших досліджень, проведених в ІЗР з визначення шкідливості личинок та клопів, що
окрилились, був покладений принципово інший підхід - визначення захисної спроможності
клейковинного комплексу пшениці до протеолітичних ферментів черепашки в залежності від сорту. Для
цього в лабораторних умовах із сортів вітчизняної селекції формувались дослідні зразки за різних
(2, 5, 10%) і більше градацій пошкоджених в них зерен. Крім того, в польових умовах на виробничих
посівах та сортовипробувальних дільницях відбирались зразки пшениць з різною заселеністю черепашкою
та рівнями пошкодження нею зерна. За встановленими методиками визначались показники якості
пшениці кількість та пружність клейковини в залежності від сорту та пошкодження черепашкою.
Таблиця 2. Вплив пошкодження зерна озимої пшениці клопом шкідливою черепашкою
на його якість в залежності від сорту й попередника (1996 – 1998рр.).
|
Сорт
|
Попередник |
Чисельність черепашки, екз. на кв.м |
Пошкодженість зерна,
% |
Вміст клейковини
% |
Пружність клейковини, одиниць ІДК |
Клас пшениці |
|
Спартанка
Альбатрос
одеський
Юна
Одеська 133 |
Чорний пар
Чорний пар
Чорний пар
Чорний пар |
17
12
12
24
|
9,4
11,2
6,8
5,1 |
26,0
28,5
31,2
29,6 |
120
110
120
85 |
5
4
5
3 |
|
Спартанка
Альбатрос одеський
Юна
Одеська 133 |
Горох
Горох
Горох
Горох |
9
15
21
15 |
4,9
7,1
6,4
10,2 |
33,2
30,8
30,4
29,6 |
115
115
115
110 |
5
5
5
4 |
|
Спартанка
Альбатрос одеський
Юна
Одеська 133 |
Кукурудза
Кукурудза
Кукурудза
Кукурудза |
12
10
13
15 |
6,0
6,2
5,0
9,7 |
26,4
30,4
30,8
30,4 |
110
110
110
110 |
4
4
4
4 |
|
НСР |
|
1,9 |
1,2 |
1,6 |
|
|
В результаті досліджень були виявлені сорти пшениці, якість яких не знижувалась за досить високих
рівнів пошкоджень. Особливу увагу звертає на себе сорт Одеська 133 селекційно – генетичного інституту
УААН. Як свідчать наведені результати досліджень його високі якісні показники не змінювались навіть за
пошкодження зерна на рівні 5-10% (таблиця 2).
Досить висока захисна спроможність відносно негативної дії ферментів черепашки виявлена і в сорту
Панна цього ж наукового закладу.
Аналогічні результати щодо стійкості озимої пшениці до пошкоджень зерна черепашкою в залежності
від сорту отримані в селекційно - генетично інституті УААН. За даними вказаного наукового закладу сила
борошна пшениці одеської селекції сорту Куяльник спостерігалась досить високою і не змінювалася при
пошкодженні зерна до 6 %. Висока здатність щодо зменшення негативного впливу пошкоджених зерен на
хлібопекарські показники виявлена і в сортів Вікторія, Красуня, Знахідка та Застава, (рис.) журнал «Зерно і
Хліб», №4 2007 р.
Отже, приведені дані щодо впливу
черепашки на якість зерна свідчать, що за
рахунок стійких до протеолітичних ферментів
шкідника сортів пшениці можна значно
знизити її негативну дію на його
хлібопекарські властивості і, що вкрай
важливо, підвищити поріг чутливості
клейковини до пошкодження черепашкою,
бо саме низький рівень чутливості більшості
сортів пшениці до пошкодження черепашкою
(1-2%) і загострює проблему захисту посівів від цього шкідника. Адже, виходячи з рекомендованого нині ЕПШ та багаторічної динаміки чисельності черепашки, хімічний метод, зокрема в південних та східних регіонах держави, в більшості випадків необхідно застосовувати щорічно і майже на всіх посівах озимої пшениці цих регіонів, що нині не сприйнятно, як в економічному, так і екологічному відношеннях.
Наведені дані свідчать, що за умов широкого впровадження стійких до черепашки сортів можливо суттєво удосконалити існуючий ЕПШ шляхом підвищення його показників щодо рівнів заселеності та доцільності застосування хімічного методу. Адже існуючі економічні пороги шкодочинності розроблялися стосовно сортів озимої пшениці здебільшого з низьким потенціалом їх якості та спрямованих переважно на збільшення кількісних показників врожаю (Кавказ, Аврора і інші). Суттєву роль в розробці ЕПШ відіграли і соціально - економічні відносини в аграрному секторі того часу, коли хімічний захист здійснювався господарствами за рахунок держави.
Враховуючи особливості хвилеподібного характеру розмноження та періодичні зміни спадів і підйомів чисельності, шкідливості черепашки й загрози посівам, високу потенційну здатність до розселення та значного зростання чисельності, впровадження стійких сортів дозволить частково вирішити проблему якості зерна та оптимізувати хімічний захист, переважно в роки з невисоким рівнем заселення посівів шкідником за спадів чисельності та депресії розмноження. В роки ж різких підйомів та спалахів розмноження вирішальним в захисті посівів залишається хімічний метод.
На практиці важливо дати оцінку стану популяції клопів в певні періоди та спрогнозувати рівень розмноження в подальшому і надати сільгоспвиробникам рекомендації щодо захисту посівів. З цією метою Головною інспекцією захисту рослин разом з інспекціями захисту рослин областей і районів здійснюється постійний моніторинг розмноження та чисельності шкідника.
За даними служби захисту рослин в країні протягом останніх 50 років спостерігалось декілька підйомів чисельності та масових спалахів розмноження. Найбільші з них за чисельністю та шкідливості спостерігалися в середині та наприкінці минулого століття (1967-1970, 1981-1987, 1993-1997рр). За таких спалахів осередково в господарствах Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Херсонської областей в посівах налічували подекуди 200 -300 личинок клопа на кв.м. Під час масових захисних заходів до робіт залучалося до 300 літаків сільськогосподарської авіації, вся наявна наземна апаратура. Це уможливлювало проведення обробок за 10-14 днів, що важливо під час масового розмноження клопів і заселення ним посівів. З кожним послідуючим підйомом чисельності ареалі шкідника збільшувався, охоплюючи нові території Лісостепу, подекуди окремі райони Полісся, де раніше клоп виявлявся, як вид.
Згідно узагальнення та аналізу даних пунктів спостереження за станом та розвитком шкідника нами здійснений прогноз його поширення за поточної вегетації. Як свідчать приведені дані динаміки розмноження шкідника, (графік), починаючи з 2005р. чітко простежується зростання показників чисельності шкідника, заселенних ним та захищених площ посівів озимої пшениці інших зернових культур. Майже повсюдно, зокрема в південно-східних, південних і прилеглих до них Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях очікується загроза посівам пшениці від пошкодження хлібними клопами, передусім шкідливою черепашкою (графік, 2).
За даними весняних контрольних обстежень клоп шкідлива черепашка задовільно перезимував за чисельності 0,6-3, макс. 5,3 в осередках Херсонської та 30 екз. на кв.м Миколаївської областей. Загинуло 5-16%, макс. 22% клопів, здебільшого від грибкових хвороб. Фізіологічний стан перезимувалих клопів добрий, основна маса комах має достатню кількість жирового тіла, а статевий індекс нахилений у бік самиць, що свідчить про високу життєздатність популяції шкідника.
У квітні – травні поточного року перезимовані клопи покинуть ліси й лісосмуги, в яких вони зимували й перелетять у посіви, де пошкоджуватимуть під час виходу в трубку рослини озимої пшениці та інших колосових культур. Шкідлива черепашка мігруватиме в посіви зернових культур, передусім південних та південно-східних областей (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська), де за даними осінніх обстежень накопичилась найбільша їх кількість. Зазвичай радіус перельоту 10-15 км, інколи в рівнинних районах до 50 км. Спочатку клопи заселяють посіви озимої пшениці, пізніше ярі колосові. Переселення клопів у посіви продовжується до 20 днів залежно від погодних умов. За жаркої погоди воно завершується за 3-10 днів. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.
В теплу сонячну погоду за tº повітря 20ºС клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Потенційна плодючість самиць 350 яєць, а фактична, зокрема у період спаду чисельності 35-40, інколи до 180 яєць. Найпомітніші клопи на рослинах за тихої, сонячної теплої погоди (11-16 години), з настанням похолодання і ввечері вони ховаються під грудочки ґрунту, рослинні рештки, бур’яни. Це слід враховувати при обстеженні посівів.
1. - Kлoп шкідлива чepeпaшкa - Eurygaster integriceps Put.;
2 - Мaвpcькa клоп - Eurygasteг maurа L.;
3. – Гостроголовий клоп (Aelia acuminate L.);
4. – яйцекладка клопа черепашки,
5 – личинки клопа черепашки 1- 5-го віку;
6 – рослина пшениці пошкоджена дорослим клопом;
7.-личинки черепашки на колоску пшениці.( за Беляєвим, Горленко, Дьяковим та іншими, 1973р.)
Навесні перезимовані клопи через уколи стебел на початку виходу в трубку озимих та кущення ярих злаків спричиняють загибель центрального стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна. За наявності 1 клопа на кв.м втрати зерна складають 0,5 ц/га.
О цій порі за наявності дорослих клопів не менше 2 екз. на кв.м посіви озимої пшениці та ярих ячменю 3-4, пшениці 1-2, слід обробити інсектицидами для запобігання кількісних втрат врожаю.
У вище вказаних регіонах виникатиме також необхідність застосування хімічного захисту посівів пшениці, зокрема проти личинок клопів, які масового харчуватимуться зерном в колосках, чим понижуватимуть якісний стан його. На початку червня, в період формування – молочної стиглості зерна, передусім в Степу, східній і південній, подекуди центральній частині Лісостепу у посівах сильних і цінних сортів пшениць, за наявності 2 і більше личинок на кв.м, на решті посівів 4-6, а в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м посіви обприскують відповідними інсектицидами, якими достатньо наповнений ринок країни, як за асортиментом, так і за кількістю.
За даними перевірок, проведеними в польових умовах господарств Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших областей спеціалістами з фітосанітарного контролю та діагностики державних інспекцій захисту рослин, біологічна ефективність хімічних засобів захисту рослин, використаних за обробки проти клопа шкідливої черепашки була високою і становила: актара, 0,1 л/га – 89%; данадим , 1 л/га - 92%, децис профі, 0,04 кг/га – 90%, енжіо 0,18 л/га - 95%, нурел Д, 0,75 л/га – 92, оперкот, 0,15 л/га -94%, фастак, 0,15 л/га – 90%, фюрі, 0,07 – 80-97%, штефесин, 0,25 л/га – 90%.
Для одержання високого захисного ефекту, крім додержання відповідних рекомендацій та технології застосування інсектицидів важливо обробки провести в оптимальні і стислі строки. При їх визначенні необхідно враховувати особливості сезонної динаміки заселення посівів черепашкою. За багаторічними даними наукових досліджень ІЗР та спостережень спеціалістів служби захисту рослин у роки підйому чисельності клопів, що має місце в останні роки, відродження личинок та заселення ними посівів відбувається значно раніше, ніж в роки спадів та депресій розмноження, переважно в період формування зерна пшениці. Важливо перед застосуванням хімічних засобів захисту рослин ретельно обстежити посіви, а обробки починати за наявності 15-20% личинок третього віку від загальної їх кількості, що свідчить про масове відродження шкідника. У цей же час посіви зернових колосових культур масово заселяють посіви трипси, злакові попелиці та хлібні жуки.
Проведені в свій час ІЗР УААН дослідження з обґрунтування фенологічних строків застосування інсектицидів з урахуванням чисельності та шкідливості личинок черепашки у різні періоди розвитку клопів та широка практика впровадження засвідчили високу їх захисну спроможність проти комплексу вищезазначених шкідників у вказаний період незалежно від рівнів заселення ними посівів.
Використання хімічного методу стане рентабельним та ефективним в разі захисту високопродуктивних посівів за наявності шкідників в надпороговій чисельності, коли збереженим врожаєм окупляться затрати на знешкодження черепашки й супутніх комах-фітофагів.
Програмою «Захист рослин 2008-2015 рр.» поточного року передбачено захистити від клопа черепашки 1,5мнл.га здебільшого озимої пшениці. Державою частково відшкодовуються затрати вартості хімічних засобів захисту рослин та механізованих робіт з їх застосування. Спеціалісти Державної служби захисту рослин мають професійно і оперативно сконцентрувати зусилля сільгоспвиробників в напрямку раціонального і ефективного проведення робіт.
Як уже відмічалось, в заготівлі високоякісного зерна пшениці, крім вищезазначених, немалу роль відіграють організаційно - господарські заходи. Це, насамперед, відбір зразків зерна з кожного поля і сорту окремо напередодні збирання врожаю, для попереднього визначення якості та зберігання зерна з урахуванням показників її. З метою скорочення періоду живлення та накопичення жирових запасів клопів, зниження їх шкідливості збирання врожаю по можливості проводити в оптимальні та стислі строки.
Отже, клоп шкідлива черепашка, як специфічний фітофаг озимої пшениці, загрожуватиме пошкодженнями культури цьогорічної вегетації, насамперед у господарствах АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Херсонської областей Степу, де передбачається масове розмноження шкідника та Вінницької, Київської, Полтавської, Харківської, Черкаської областей Лісостепу, в яких протягом останніх років через потепління клімату простежується поступове накопиченняшкідника в надпороговій кількості.
Збереження кількісних та якісних показників прогнозованих цьогорічних врожаїв озимої пшениці уможливлюється шляхом обов’язкового поєднання організаційно - господарських, агротехнічних, селекційних і хімічних заходів, своєчасне високотехнологічне здійснення яких забезпечить бажані результати.
Істотну консультативну та практичну допомогу сільгоспвиробникам з цих питань на місцях повсюди надаватимуть спеціалісти державних інспекцій захисту рослин областей і районів країни та відповідних наукових установ.
Довгань С.В.,
кандидат сільськогосподарських наук,
начальник Головної державної інспекції
захисту рослин Мінагрополітики
Фещин Д.М.,
кандидат сільськогосподарських наук,
Сядриста О.Б.,
консультант Головної державної
інспекції захисту рослин
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
