Овочевим культурам істотної шкоди завдають із ссавців - мишоподібні гризуни, з
комах – передусім дротяники, несправжні дротяники,
личинки хрущів гусениці підгризаючих совок, а також
листогризучі та сисні шкідники, з яких слід відмітити біланів,
трипсів, попелиць, личинок мух тощо. На рослинах овочевих
за сприятливих умов розвивається не одна, а інколи комплекс
грибкових, бактеріальних і вірусних хвороб. Умови розвитку і
особливості поширення шкідливих комах і хвороб добре
вивчені науковцями. В країні моніторинг біля 50 видів
багатоїдних і спеціалізованих до харчування окремими овочевими культурами
шкідливих комах і хвороб здійснюють спеціалісти державних інспекцій захисту рослин
АР Крим та областей і районів, за результатами роботи яких складаються прогнози
поширення шкідливих об’єктів та рекомендації захисту овочевих культур.
Так, в умовах глобального потепління клімату помітно збільшується заселеність
овочевих плантацій сисними та листогризучими шкідниками, набуває епіфітотійного
характеру розповсюдження фітофторозу пасльонових, передусім томатів,
пероноспорозу
огірків і цибулі, бактеріозів капусти. В таких ситуаціях завдання
убезпечити оздоровлення рослин та захистити їх від поїдання
шкідниками є доволі складним. Доречним було б використання
біологічних агентів. Але й вони не повністю вирішують проблему
безпечного захисту овочевих культур. Звичайно, обійтися без використання хімічних
засобів захисту рослин при вирощуванні вищезазначених культур просто не можливо.
Але використовувати їх слід в разі недостатньої ефективності нетрадиційних засобів
через масовий розвиток шкідливих організмів.
Враховуючи специфіку використання овочевої продукції, а також те, що
більшість овочів (капуста, морква, столовий буряк тощо) входять до раціону дієтичного
та дитячого харчування, використання хімічних засобів необхідно скорочувати. Натомість
контроль та регулювання чисельності розвитку й поширення основних шкідливих
об’єктів мають здійснюватися через проведення заходів найменш шкідливих для
вирощування культур навколишнього середовища з вибірковим впливом на шкідливі
організми, з метою запобігання накопичення надлишкової кількості пестицидів в
продукції.
Ефективно обмежує негативний вплив шкідливих організмів на овочеві культури
своєчасне і якісне проведення комплексу заходів, що складають основу технології
вирощування їх, а саме: організаційно – господарських; агротехнічних; імунологічних.
Рослини овочевих культур дуже чутливі до умов вирощування. Вони відчувають себе
комфортно за систематичного доброго догляду у зволоженому, розпушеному,
здобреному грунті.
Першочерговою та обов’язковою є ретельна підготовка насіння і садивного
матеріалу до сівби та висаджування в грунт. Доброякісне насіння – запорука одержання
здорових сходів, посівів і майбутнього врожаю, бо як кажуть у народі: «Що посієш, те й
пожнеш». Насіння краще придбати в спеціалізованих насіннєвих магазинах, які
гарантують відповідну якість свого товару. Для посіву більшості овочевих найкраще
використовувати насіння з високими кондиційними показниками. Насіння власного
виробництва потребує обов’язкового передпосівного знезараження. Немало грибної і
частково бактеріальної інфекції передається через грунт, міститься в насінні і на його
поверхні. З насінням огірків, наприклад, поширюється збудник антракнозу, капусти –
судинного бактеріозу, фомозу, пероноспорозу, моркви – чорної гнилі, столових буряків –
пероноспорозу і фомозу тощо.
Замочування насіння овочевих культур марганцевокислим калієм, що зазвичай
використовують власники присадибних ділянок, пригнічує лише поверхневу мікозну
інфекцію, від збудників бактеріозів і вірусів не звільняє. В нагоді може стати
рекомендована деякими господарями суміш у складі 1г марганцевокислого калію, 0,2 г
борної кислоти, 0,1 г сульфату міді розведених в1л води, в якій насіння витримують
протягом 15 хвилин.
На присадибних ділянках для знезараження посівного матеріалу практикується
використання настоїв нагідок лікарських чи часнику. В першому випадку насіння
овочевих поміщають на 20-30 хвилини в настій сухих квітів (1 чайна ложка квітів на
склянку кип’ятку, після проціджування додають до 1 л охолодженої кип’яченої води). В
другому – масу натертого зубка часнику розводять в 200 мл холодної кип’яченої води,
розчин доводять до 1 л води і витримують в ньому насіння 30-40 хв в марлевому
мішечку.
Рекомендують також обробіток насіння різних видів і сортів капусти розведеним
у воді попелом і соком листя відомого всім алое деревовидного, який діє як
біостимулятор росту і проявляє бактерицидні властивості. Насіння овочевих замочують в
добовому розчині (півсклянки попелу в 1л). 4 листочки алое миють, підсушують і
витримують в поліетиленовому пакеті в холодильнику (13-15 діб при 6-8°С або 5-7 діб
при 2°С). У видавленому соку алое посівний матеріал інкубують 4-6 годин, не
промиваючи, викладають на папір або марлю для набухання. Цей обробіток проводять за
3-4 дні до сівби. Так, для зменшення ураження хворобами рекомендується передпосівна
обробка насіння помідорів, капусти, огірків, цибулі, перцю, моркви агатом – 25К, т.п., 9
г/кг.
Важливими заходами захисту рослин овочевих від шкідників і хвороб є також
дотримання оптимальних строків обробітку грунту, сівби та посадки культур.
Своєчасний якісний обробіток грунту щорічно знижує чисельність шкідників,
агроприйоми активізують діяльність корисних мікроорганізмів, які пригнічують збудників
хвороб. Так, гриби із роду ризоктонія, що викликають такі захворювання як коренеїд
буряків, чорна ніжка капусти і картоплі, гнилі моркви, петрушки, знищуються грибом
роду триходерма. Особливої уваги в системі захисних заходів необхідно приділяти
вирощуванню стійких до хвороб сортів і гібридів, районованих до вашої місцевості. 
Овочеві культури порівняно з іншими вимогливі до родючості грунту.
Це зумовлено тим, що за досить короткий період формують велику
надземну масу і високий урожай. Зниження врожаю ряду овочевих культур
при беззмінному вирощуванні є наслідком однобічного використання
поживних речовин грунту, нагромадження в ньому шкідників і хвороб, а
також різних токсичних речовин – продуктів життєдіяльності ґрунтових організмів. Тому
перед вирощуванням ретельно вибирають місце для висівання насіння чи висадження
розсади, бажано після кращих попередників. Удобрення овочевих також має значення
для регулювання стійкості рослин до більшості хвороб. На присадибних і дачних ділянках
достатньо обмежитися внесенням перегною або компосту в лунки при висаджуванні
розсади. Фосфорно – калійні добрива вносять в грунт (2/3 – восени, 1/3 – навесні),
гранульований суперфосфат вносять в рядки при посівіві по 1-1,5 г на кв. м. Протягом
вегетації овочеві рослини потребують органічного підживлення, яке краще проводити
після поливу, або дощу.
Збереження овочевих плантацій у чистому від бур’янів стані – то не лише значне
підвищення продуктивності культур, але майже третина успіху в комплексі заходів
захисту рослин від хвороб, оскільки це сприяє помітному зниженню відносної вологості
повітря в агроценозі.
Овочеві культури дуже чутливі до нестачі вологи в грунті, що буває викликане
двома причинами: по – перше великоклітинною будовою тканини, що потребує значних
витрат води, по - друге слабкою силою всмоктування кореневої системи, яка може
забезпечити рослини водою тільки при достатніх її запасах у грунті. Тому велику увагу
слід приділяти режимові зрошення. Основне завдання – створення найсприятливіших для
рослин умов вологозабезпечення, тобто підтримка вологості грунту в межах
оптимального рівня для даної культури в певній фазі розвитку.
Попри достатньої насиченості ринку пестицидами, необхідними для захисту
овочевих, аграрії, зокрема приватного сектору господарювання, завжди намагаються
вишукати альтернативні прийоми захисту цих культур. Наразі в пригоді можуть стати
нетрадиційні але досить ефективні при невеликій зараженості чи пошкодженості рослин
методи захисту. Ось, наприклад, використовують настої та відвари, виготовлені з диких
та культурних рослин, які мають інсектицидні та фунгіцидні властивості. Це зумовлено
наявністю в них природних хімічних сполук – алкалоїдів, глікозидів, складних ефірів,
ефірних масел та інших речовин. Відомості про ефективність нетрадиційних засобів
захисту суперечливі, здебільшого вони засновані на досвіді та спостереженнях
овочівників – аматорів.
Перевага рослинних препаратів у тому, що в рекомендованих концентраціях,
вони безпечні для людей, тварин і навколишнього середовища. Крім того, рослинні
препарати можна застосовувати у пізніші строки вегетацій (до збирання врожаю), чим
вони вигідно відрізняються від хімічних засобів, обробка якими передбачає досить
тривалі строки очікування, через які може погіршитись товарність та якість овочевих.
Рослини овочевих культур протягом вегетації потребують якісного та ретельного
догляду. При використанні нетрадиційних засобів захисту – настоїв чи відварів слід
враховувати біологічні особливості шкідливих організмів, і те, що найефективніша дія
цих засобів проявляється здебільшого проти сисних шкідників (попелиць, кліщів,
трипсів) і гусениць молодшого віку совок і біланів. 
Так, наприклад, відваром помідорів обприскують овочеві культури
проти попелиць, клопів, гусениць лускокрилих, хрестоцвітих блішок. Для
приготування відвару використовують зелені частини, які заготовляють у
період пасинкування та після збирання урожаю. Беруть 4 кг свіжих рослин
помідорів заливають 10 л води, настоюють 3-4 годин, 30 хв кип’ятять. Відвар
проціджують, перед використанням розбавляють водою у співвідношенні 1:2, додаючи 40
г мила.
Проти гусениць совок, біланів на капусті ефективні відвари цибулі городньої. Для
приготування настою заповнюють відро лушпинням до половини, заливають водою і
настоюють добу, фільтрують розбавляють у два рази водою і одержаним розчином
обприскують рослини.
Листя і стебла молочаю городнього, зрізані щойно після
цвітіння, застосовують проти комплексу лускокрилих
шкідників овочевих культур. 4 кг подрібненого листя
кип’ятять 2 год у 3-5 л води, проціджують і доливають водою
до 10 л.
Настоєм ромашки лікарської обприскують рослини проти
гусениць совок, молей. Для одержання настою 1 кг висушеної
або 3 кг зеленої ромашки заливають 10 л теплої води,
настоюють 12 годин, проціджують. Перед обприскуванням
розводять у три рази і додають 40 г мила.
Деревій звичайний використовують проти сисних шкідників, гусениць біланів,
молей. Для приготування настою 800г висушених рослин подрібнюють і заливають
кип’ятком на 30-40 хв, доливають водою до 10 л і настоюють 36-48 год. Відвари готують
у тому ж співвідношенні, тільки суміш кип’ятять 30 хв. Відвари можна готувати і
завчасно, зберігаючи у щільно закритому посуді.
Відвари з полину гіркого використовують проти гусениць лускокрилих шкідників
овочевих. Піввідра подрібненої сирої або 700-800 г сухої трави полину заливають 1 л
води, настоюють 24 години, кип’ятять 30 хв, проціджують і розбавляють у два рази
водою.
Дуже часто на розміщених поблизу річок, ставків, балок ділянках, овочевим
культурам шкодить капустянка (вовчок). Проти цього шкідника на присадибних
ділянках на початку травня розкладають принади зі свіжого гною, в який
охоче залазить цей шкідник для відкладання яєць. Через 20-30 днів гній розкидають, з
метою знищення яйцекладок. Влітку ділянку поливають настоєм лушпиння цибулі (після
дощу 2-3 рази з інтервалом 5-7 днів). Відомий ще такий ефективний спосіб – перетерти
шкарлупу яєць на порошок і залити олією. Навесні, під час садіння рослин, покласти у
ямки – по одній чайній ложці. З’їдаючи принаду, шкідник гине. Проти личинок шкідника
використовують настій з курячого посліду: 2 кг на відро води. Головний прийом захисту
від капустянки – це систематичне рихлення грунту, яке супроводжується механічним
знищенням шкідників. Безумовно, що всі вищезазначені методи нададуть очікуваного
ефекту лише тоді, якщо вони застосовуватимуться з урахуванням особливостей
присадибної ділянки та ступеню заселеності її шкідником. 
Проти хрестоцвітих блішок капусту, редиску
обпилюють попелом чи тютюновим пилом (краще у суміші з
гашеним вапном або попелом у співвідношенні 1:1) або
оприскують настоєм попелу (одну склянку попелу заливають
9 л води, перемішують і настоюють).
Проти цибулевої мухи застосовують відлякувальні засоби -
тютюновий пил (у чистому вигляді або наполовину з вапном 1-2 кг на 10 кв.м.). Водний
настій з нагідок лікарських застосовують проти нематод, фузаріозу. Для оприскування
використовують водний настій насіння нагідок– 200 г на 10 л.
Одним з найбільш перспективних методів захисту овочевих культур є
біологічний. Його використання передбачає широке використання птахів (диких і
свійських) корисних комах – паразитів і мікроорганізмів. $
В період вегетації обприскування капусти, томатів, перцю, цибулі, часнику, огірків
інших овочевих. Проти кореневих гнилей, борошнистої роси – здійснюють також
біологічним бактеріальним препаратом агат 25К по 0,3 г/сотку розбавлений у 3-4 літрах
води. (несправжня борошниста роса цибулі) Завдяки фунгіцидним та ростстимулюючим
властивостям він діє на збудників грибкових і бактеріальних хвороб через індукцію
імунітету рослин, зберігаючи системну стійкість до 30 днів. Нетрадиційні засоби захисту
дуже важливо використати профілактично до появи перших ознак хвороб та на
початковій стадії її розвитку.
Для принадження природних ворогів шкідливих організмів (ентомофагів) часто
практикується висівання біля овочевих плантацій їх улюблених рослин, а саме ріпаку,
гірчиці, фацелії, петрушки, кропу, пастернаку, коріандру, нектаром та пилком яких
живляться паразити та хижаки фітофагів овочевих культур, яких вони успішно
знищують.
Запашні трави висіяні поблизу огородини своїм ароматом здатні дезорієнтувати
шкідників захищають в деякій мірі культурні рослини від нашестя «небажаних гостей».
Ось тому, рекомендується висівати базилік біля овочевих бобів для захисту від бобової
зернівки, петрушку – біля спаржі, настурція захищає своїх «сусідів» по ділянці від
попелиці, гусениць біланів, колорадського жука. М’ята перцева неприємна для мурашок,
попелиць, гусениць капустяного білана. Часник відлякує личинок капустяної мухи.
Попелиця не полюбляє аромату більшості ефіроолійних трав, а також цибулі - ріпки,
чорнобривців, гірчиці, коріандру, фенхелю. Висів нагідок і чорнобривців у міжряддях
овочевих культур пригнічує розвиток нематод.
Огіркову траву рекомендують висівати в міжряддях капусти всіх видів і строків
дозрівання. Вона зменшує в деякій мірі пошкоджуваність капустяних рослин гусеницями,
і своїм грубим нижнім листям стає на заваді слимакам і равликам. Підсів укропу по
капусті значно зменшує кількість попелиці.
Багатьом овочевим культурам притаманні репелентні властивості. Наприклад,
якщо чергувати ряд селери і капусти, то остання буде захищена від блішок і капустяних
біланів. Слід мати на увазі, що в результаті захисної дії рослин в сумісних посівах
чисельність шкідливих комах лише зменшується, а не знищується.
Однак, непередбачуваний вплив агрометеорологічних умов в період вегетації
овочевих культур може значно знизити ефективність та надійність нетрадиційних заходів
захисту рослин від шкідників, а про хвороби й казати годі. Тому найбільш надійним є і
довго ще буде хімічний метод захисту рослин. Але і його ефективність в повній мірі
залежатиме від професіоналізму господаря.
Нині на ринку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для роздрібного продажу
населенню у достатній мірі пропонуються різноманітні хімічні препарати (табл.1). При
придбанні та використанні хімічних засобів захисту слід суворо дотримуватися
встановлених для кожного препарату регламентів їх використання, розрахунків потреби
та правил техніки безпеки.
Вирішальним показником застосування хімічних препаратів є показник чисельності
шкідливих організмів, коли використання пестицидів стає економічно доцільним, тобто
вартість величини збереженого врожаю перевищує обсяг витрат на проведення заходів
захисту. Науковцями обґрунтовані такі показники стосовно основних шкідників
овочевих культур (табл.2).
Проте необхідно враховувати, що зазвичай доводиться проводити обробку не від
одного, а від комплексу шкідливих об’єктів. При визначенні цього строку орієнтуватися
на фази розвитку овочевих культур, метеорологічні показники та безпосередні власні
спостереження.
Як правило останній обробіток посівів проводять не пізніше як за 20-30 днів до
початку збирання урожаю. Обробки біопрепаратами, а також препаратами на основі
рослин необхідно закінчувати за два дні до збирання врожаю, а продукцію ретельно
мити. Заборонено обробляти хімічними препаратами такі рослини, як редиска, цибуля,
кріп, петрушка, селера, які використовуються в свіжому вигляді.
Захист овочевих культур на присадибних ділянках завжди був складною і
клопіткою справою. Тому метою нашої публікації було надати щонайбільше практичних
порад господарям з питань захисту овочевих. Принаймі, ми намагалися зосередити увагу
читачів на так звані нетрадиційні і безпечні заходи захисту. В більшості випадків
доводиться керуватися власними знаннями, досвідом та практикою, і успіху досягає
лише той, хто докладає чималі зусилля. Ми сподіваємося, що вищезазначене стане у
пригоді і допоможе господарям в такій особливій і потрібній справі як отримання
щедрого врожаю овочів на присадибних ділянках.
Головний спеціаліст Т.І. Гук
