Зерну, що зберігається,
належний фітосанітарний стан!
Рекордний за валом цьогорічний врожай зернових і зернобобових культур під час
збереження та переробки ймовірно заражуватиметься різноманітними комірними
шкідниками, насамперед за порушення технологічних вимог тривалого збереження в
зернозберігаючих та зернопереробних підприємствах. Найважливішими з них є
дотримання при зберіганні зерна відповідних умов, зокрема вологості (не вище 13%), а
має місце 14-15,5 % і вище, та систематичний дистанційний контроль за температурою
залежно від пори року.
Саме ці складові, поряд з іншими організаційно-господарськими, затвердженими
відповідними інструкціями, заходами, є визначальними для зараження та масового
розвитку комірних шкідників. В Україні їх поширено 116 видів, серед яких
кліщів – 34 %, комах – 60 (жуків – 51, метеликів – 9), мишоподібних гризунів – 6 %.
Потенційну загрозу можуть становити також карантинні шкідники, які проникають на
територію нашої країни .
Найпоширеніші та найнебезпечніші із шкідників зерна та зернової продукції в
Україні – комірний та рисовий довгоносики, великий та малий борошняні хрущаки,
гороховий та квасолевий зерноїди, зерновий точильник, рудий коротковусий та
суринамський борошноїди, зернова міль, млинова та південна комірна вогнівки,
борошняний кліщ, хатня миша, сірий та чорний пацюки.
До складських приміщень значна частина їх потрапляє разом із зерном та іншою
сільськогосподарською продукцією, тарою, а також через одяг, взуття робітників, чи
заселення гризунів і птахів. Живлячись зерном, шкідники забруднюють його шкірками від
линянь, загиблими особинами, екскрементами, павутиною. Заражене шкідниками
борошно змінює свій колір, запах і смакові якості.
Прогризене й пошкоджене зерно набагато швидше заселяють плісняві гриби, що,
проростаючи, псують його, виділяючи при цьому шкідливі речовини. Ці гриби,
насамперед представники роду Fusarium, спричинюють отруєння — мікотоксикози
людей і тварин. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для
виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі. Таке зерно унеможливлює одержання
якісного борошна та доброго хліба.
Комірні шкідники здатні істотно знизити кондиційні показники насіннєвого
матеріалу. Пошкоджене насіння пшениці і кукурудзи може втратити 27 – 75 % і більше
схожості.
Гострота цієї проблеми в поточному році посилиться через складність підготовки
зібраного врожаю до зберігання. Передусім у південних, а надалі в інших регіонах
спостерігається істотне зараження зерна в складах вже через 2-3 місяці після закладання
його на зберігання. Середня щільність відкритих (явних) і прихованих форм зараження,
як правило, вища за допустимий рівень (15 екз/кг), а подекуди перевищує 50-90 екз/кг.
Відомо, що за оптимальних умов розвитку (tо 20-28оС, вологість 14-16%)
потомствоодного комірного довгоносика з'їдає 1 кілограм зерна, а однієї млинової
вогнівки – 17,5 кілограма борошна за рік.
Зерно, як живий організм, з притаманними йому процесами дихання та складними
хімічними перетвореннями, є продуктом живлення шкідників і хвороб, які можуть
знищити 10-30 % його під час зберігання зерна і зернопродуктів.
Тому для вирішення проблеми надійного захисту зібраного врожаю зерна потрібні
скоординовані зусилля науково-технічних, виробничих та бізнесових структур країни.
Передусім важливе комплексне поєднання профілактичних й винищувальних заходів на
всіх етапах заготівлі, транспортування й тривалого зберігання.
Головдержзахистом разом з профільними науковими установами розроблено, а
рішенням науково-технічної ради Мінагрополітики у 2007р. рекомендовано до видання,
розтиражовано та надано спеціалістам служби і сільгосппідприємств "Методичні
рекомендації з виявлення, обліку комірних шкідників та заходи захисту зернових
запасів".
Ними передбачені умови зберігання, попереджувальні заходи, режими й технологічні
прийоми захисту запасів зерна та перелік найшкідливіших організмів, а також
пестицидів, дозволених для дезінсекції зерна і зернових продуктів.
Відповідно до Закону України "Про захист рослин" спеціалісти державних
інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів протягом періоду зберігання
проводять фітосанітарний нагляд, експертизу зерна в сховищах усіх форм власності та
надають рекомендації щодо проведення конкретних заходів захисту.
Питання захисту зерна та зернопродукції спеціалістами служби щорічно
обговорюється на нарадах, семінарах, курсах підвищення кваліфікації, висвітлюється
через пресу, радіо, тощо.
Державним балансом пестицидів, який складається Головдержзахистом, відповідно
до потреби передбачається та погоджується завіз, здебільшого за імпортом, препаратів
для дезінсекції сховищ, зараженого зерна та продуктів переробки. Дані балансу свідчать
про достатнє наповнення ринку зазначеними препаратами в асортименті та кількості. За
попередніми даними їх вистачить для захисту 15 млн. тонн зерна. Переважна більшість
їх завозиться структурами фірм "Сингента", "ФМС", "Байєр", "Басф", "Кемінова",
виробництва Китаю, та інших, які в разі потреби можуть додатково поставити на ринок
необхідну кількість фумігантів.
Однак, перед проведенням хімічних захисних заходів слід ретельно обстежувати
зерносховища, зерно та іншу продукцію, яка зберігається. Систематичне обстеження
складського господарства – запорука своєчасного виявлення комірних шкідників та
прийняття рішень щодо захисту збіжжя.
Зерносховища обстежують двічі в рік – у травні, коли шкідники після зимового
періоду підвищують активність розмноження і шкідливість, і в липні – перед
завантаженням зерна нового врожаю.
Зерно і зернопродукти, які зберігаються протягом
тривалого періоду, слід обстежувати регулярно.
Контролюють передусім температуру, вологість і
заселеність шкідниками зерна в насипу. Вологість і
заселеність продовольчого і фуражного зерна визначають
не рідше одного разу в місяць. Ретельно контролюють
насіннєве зерно.
Таблиця 1. Періодичність перевірки заселеності зерна шкідниками
|
Вологість насіння, % |
Періодичність контролю за t0 насіння, дні
|
|
<50C
|
5-100С |
>100C |
|
<15 |
20 |
15 |
10 |
|
>15 |
15 |
10 |
5 |
Для аналізу стану заселеності зерна спеціальними конусними чи
циліндричними щупами відбирають із партії середню пробу масою не менше 1 кг, що
складається з невеликих порцій зерна – точкових проб, відібраних у різних місцях. Із
партії до 25 тонн виїмки відбирають в п'яти місцях (рис.1а), вагою понад 25 тонн – в
одинадцяти місцях (рис.1б).
|
+ +
+
+ + |
|
+ + + +
+ + +
+ + + + |
а) б)
Рисунок 1. Схема відбору проб у просторі.
За висоти насипу зерна 1,5 м в кожному з вказаних на рисунку місць
відбирають три точкові проби (по 50-100г), у верхньому шару на глибині
10-15см, середньому – на половині висоти насипу, нижньому – біля підлоги.
За висоти менше 1,5 м – у верхньому і нижньому шарах.
З силосу елеватора виїмки відбирають під час випуску зерна через однаковий інтервал часу, щоб загальна маса виїмки була не менша 100г на кожну тонну зерна.
Крім того, проби відбирають у місцях можливого скупчення шкідників: на поверхні зернового насипу, найвологіших і запилених, де шар зерна прогрівається, поблизу колон, стовпів і стін. Ці проби приєднують до проб з відповідного шару насипу. Грудочки зерен, обплетених павутинням гусениць метеликів, вибирають руками і приєднують до середньої проби.
З партії зерна в мішках точкові проби відбирають мішковим щупом довжиною 20-30 см, а контейнерах – конусним щупом відповідно до норм (табл. 2).
Таблиця 2. Норми відбору точкових проб насіння зернових, зернобобових, круп'яних культур і соняшнику
|
Загальна кількість мішків
(контейнерів), шт. |
Кількість мішків (контейнерів),
необхідних для відбору проб, шт. |
|
До 5 |
Всі
|
|
6-30 |
Кожен третій, але не менше 5
|
|
31-400 |
Кожен пятий, але не менше 10
|
|
401 і більше |
Кожен сьомий, але не менше 80
|
З кожного відібраного для аналізу мішка (контейнера) відбирають одну пробу з верхньої, середньої та нижньої частини його. З відібраних формують середню пробу масою 1кг. методом квартування (навхрестного ділення), реєструють в журналі (партія, культура, сорт (гібрид), строк зберігання, приміщення, заходи у зерносховищі перед засипанням зерна, фумігація, спосіб зберігання, доробки зерна, тощо) та складають проби в герметичну тару.
Аналіз зерна на заселеність шкідниками проводиться не пізніше, ніж через дві доби з часу відбору середньої проби. Перед проведенням аналізу в холодну пору року пробу насіння витримують 1,5-2 години за кімнатної температури для приведення шкідників у рухомий стан. Для виявлення кліщів пробу витримують 20-30 хвилин за температури 25-300С.
Визначають заселеність зерна в явній (живих шкідників в усіх стадіях розвитку в міжзерновому просторі) та прихованій (наявність живих шкідників у всіх стадіях розвитку в середині окремих зерен) формах.
Для виявлення зараженості зерна в явній формі користуються комплектом решіт. Чисельність виявлених живих шкідників кожного виду підраховують і перераховують на 1 кг зерна. Мертвих шкідників та живих польових, які не пошкоджують зерно, зараховують до сміттєвої домішки і при визначенні ступеня заселеності не враховують.
Таблиця 3. Показники ступеня зараженості зерна довгоносиками і кліщами
|
Ступінь зараженості |
Кількість шкідників в 1 кг.зерна
|
|
Довгоносики
|
Кліщі |
|
І |
Від 1 до 5 включно
|
Від 1 до 20включно |
|
ІІ |
Від 6 до 10 включно |
Більше 20, але вільно
рухаються і не
утворюють колоній |
|
ІІІ |
Більше 10 |
Кліщі утворюють суцільні
скупчення |
Виявлення зараженості зерна в прихованій формі визначається методом
розколювання 50 зерен 50 г наважки, або методом забарвлення "пробочок" за допомогою
1 % розчину марганцевокислого калію, в який на 20-30 сек. занурюють 250 цілих зерен.
Підрахунки заражених зерен проводять негайно, до обсихання зерна.
Розрізавши заражені зерна та підрахувавши кількість живих личинок, лялечок або жуків
довгоносиків установлюють зараженість у прихованій формі (Х3) за формулою:
де n3 – кількість заражених зерен, шт;
n – кількість зерен, відібраних для аналізу, шт.
Зерноїдів (горохового, квасолевого, інших) визначають за допомогою методу забарвлення вхідних отворів і проколів в оболонці зерна через обробку 1 % розчином йоду в йодистому калію. Для аналізу беруть 100 г зерна, яке після йодистого калію опускають у 0,5% розчин лугу та промивають водою. Насіння з добре помітними вхідними отворами розрізають і визначають масу насінин з шкідником(Х3) за формулою:
де m3 – маса заражених насінин, г;
m – маса наважки, взятої для аналізу, г.
В документах про якість вказують:
- за наявності в зерні кліщів і довгоносиків – ступінь зараження;
- за наявності інших комах (хрущаків, точильщиків, тощо) – кількість екз. в 1 кг. зерна і вид шкідника;
- за наявності комах і кліщів у партіях кукурудзи і качанів – „заражена” і проставляють кількість і вид
шкідника;
- за виявлення прихованої зараженості зерна – „прихована зараженість …%” у цілих числах;
- за наявності зараженого і пошкодженого насіння зернобобових культур – процент пошкоджених насінин в зерновій домішці, в т.ч. % насінин з живими і мертвими шкідниками. Крім того, вказується % заражених зерен.
В залежності від зараженості зерна в явній чи прихованій формах визначають стратегію захисту запасів, яка ґрунтується на поєднанні комплексу профілактичних та винищувальних заходів протягом періоду зберігання.
З профілактичних обовязковими до виконання є:
Приведення до відповідних технічних і санітарних вимог зерносховища тривалого зберігання зерна і зернопродуктів
Очищення, сортування, просушування зерна перед закладанням на зберігання; оперативне видалення відходів з території сховищ та використання їх на корм худобі. Зерно просушувати до вологості 13%, а за тривалого зберігання на 1% нижче.
Розміщення зерна на зберігання за категоріями натуральної маси, вологістю, зараженістю шкідниками. Зерно нового врожаю зберігати окремо від минулорічного, насіннєве – від фуражного й продовольчого.
Підтримувати у сховищах відповідно температуру й вологість до технологічних вимог та інструкцій і пори року. Продовжувати систематичний дистанційний контроль за температурою зерна. Штучне зниження температури зерна до -5…-100С, яке широко використовується в передових країнах світу, може забезпечити повне знищення шкідників та збільшити тривалість зберігання зерна.
Перспективним з цього напрямку є створення в герметичних зерносховищах контрольованої атмосфери на основі азоту. Застосування такої технології забезпечує загибель 95% переважної більшості шкідників.
Дотримувати карантинних заходів під час роботи в декількох складських приміщеннях, забезпечувати та використовувати скребки, килимки, віники для очищення взуття й одягу, тралі для переходу по зерну.
Використовувати феромонні або клейові пастки для виявлення осередків шкідників, які першочергово знищуються.
В разі виявлення в зерні або зернопродуктах навіть невеликої кількості шкідників слід негайно приступити до спеціальних винищувальних заходів. Провідну роль при цьому відіграє хімічний метод, який складається з вологої та аерозольної дезінсекції, фумігації, використання отруйних принад.
Обробку незавантажених складів та млинів(після санітарної очистки) проводять вологим способом, використовуючи емульсії дозволених препаратів за норми витрати 200 мл на кв. м. Після закінчення експозиції сховище провірюється відповідно до інструкції. За дезінсекції прискладської території втрату робочої рідини збільшують удвічі.
Найефективнішим захисним заходом є фумігація. Фумігацію незавантажених зерносховищ та зерна і зернопродукції проводять через обробку їх за допомогою таблеток чи пеллет, плит чи стрічок, які випаровують отруту, здатну знищити шкідників.
Тривалість фумігації знаходиться в обернено пропорційній залежності від температури. Відпрацьовані наукою норми витрати фумігантів, наявних на ринку країни, та режими фумігації для незавантажених зерносховищ, зерна насипом чи затареного у мішках надані у таблиці 4.
За допомогою багатьох препаратів із числа названих здійснюють також фумігацію зерна насипом. Допуск людей та завантаження приміщення здійснюється після повного провітрювання. Продукцію можна реалізовувати через 20 днів після фумігації.
Таблиця 4. Препарати для боротьби зі шкідниками запасів, що зберігаються 1
|
№ |
Назва препарату (діючої
речовини), фірма, країна |
Об'єкт, що обробляється |
Норма витрати
препарату г,мл/т,
м2
|
Спосіб, час обробок, обмеження |
|
1 |
Актеллік 500 ЕС, к.е. (піриміфос-метил,
500 г/л)
ф. „Сингента”, Швейцарія |
незавантажені складські
приміщення |
0,5 мл/м2 |
Обробка вологим способом (200 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей та
завантаження складів – після
провітрювання протягом 2 діб після
закінчення експозиції
|
|
|
|
незавантажені складські
приміщення |
0,04 мл/м2 |
Обробка аерозольним способом (20 мл робочої рідини на 1м2), експозиція 24
години, завантаження складів – після
провітрювання протягом 2 діб після
закінчення експозиції
|
|
|
|
прискладська територія |
0,8 мл/м2 |
Обробка вологим способом (400 мл
робочої рідини на 1м2)
|
|
|
|
зерно продовольче,
насіннєве, фуражне |
16 мл/т |
Обробка вологим способом (500 мл
робочої рідини на 1т зерна). Реалізація
зерна на продовольчі та фуражні цілі – за
наявності залишків препарату не вище
МДР, у зерні для приготування продуктів
дитячого і дієтичного харчування – за
відсутності піриміфос-метилу
|
|
2 |
Алтокс, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ПП „Про-Тек”, Україна |
зернова продукція |
3-6 г/т |
Фумігація при температурах: 5-100С –
експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб, 16-200С –
6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С – 4 доби.
Допуск людей – після повного
провітрювання (5-10 діб). Реалізація
продукції зі складу – через 20 діб після
фумігації за наявності залишків
фосфороводню не вище МДР
|
|
|
|
приміщення зерносховищ |
3-6 г/м3 |
Фумігація при температурах: 5-100С –
експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб, 16-200С –
6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С – 4 доби.
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(5-10 діб)
|
|
3 |
Алфос, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ТОВ „Експопродком”, Україна
вир: ТОВ „НВФ “Алфос”, Росія;
„Ізянсу Шуалінь”, Китай |
зерно хлібних злаків
насипом |
9 г/т
(3 табл.) |
При 5-100С – експозиція 10 діб, при 11-
150С – 7 діб, при 16-200С – 6 діб, при 21-
250С – 5 діб.Дегазація – мінімально 10 діб.
Допуск людей – після повного
провітрювання та вмісту фосфіну в повітрі
робочої зони не вище ГДК. Реалізація
зерна можлива при залишках фосфіну не
вище МДР
|
|
|
зерно хлібних злаків у
мішках |
3-9 г/т
(1-3 табл.) |
|
|
|
незавантажені складські
приміщення |
3-6 г/т
(1-2 табл.) |
|
4 |
Арріво, к.е. (циперметрин, 250 г/л)
ф. ФМСі, США |
незавантажені складські
приміщення |
0,8 г/м2 |
Обробка вологим способом (200 мл
робочої рідини на 1м2)
|
|
|
|
прискладська територія |
1,6 г/м2 |
Обробка вологим способом (400 мл
робочої рідини на 1м2)
|
|
5 |
Булава, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) |
зерно хлібних злаків
насипом |
9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
|
ЗАТ „Транс Оіл”, Україна, вир. „Женджіанг Агрін Ко, Лтд”, Китай |
затарене у мішках насіння
озимої пшениці та
кукурудзи |
3-6 г/т |
|
6 |
Геліофос, п., табл., пеллети
(фосфід алюмінію, 58±2%)
ДП “Агроконтроль”, Україна
вир: “Геліос Девелопмент”, Китай |
зерно насипом та зернова продукція |
6 г/м3 або 9г/т |
Фумігація при температурах:
5-100С – експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб,
16-200С – 6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С –
4 доби. Допуск людей – після повного
провітрювання (5-10 діб). Реалізація
продукції зі складу – через 20 діб після
фумігації за наявності залишків
фосфороводню не вище МДР
|
|
|
|
приміщення зерносховищ |
6 г/м3 |
Фумігація при температурах: 5-100С –
експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб, 16-200С –
6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С – 4 доби.
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(5-10 діб)
|
|
7 |
Грейнфос, табл., (фосфід алюмінію,
560 г/кг) |
зерно хлібних злаків насипом |
9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
|
ф. „Давкем Лтд.” США,
вир: “Женджіанг Агрін Ко., Лтд”., Китай |
затарене у мішках насіння озимої пшениці та кукурудзи |
3-6 г/т |
|
8 |
Дегеш Плейтс/Стрипс, плити, стрічки
(фосфід магнію,
560 г/кг) |
зерно насипом |
1-3 плити на 15т або 1-3 стрічки на 300т |
Фумігація при температурах:
5-100С – експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб,
16-200С – 6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С –
4 доби. Допуск людей – після повного
провітрювання (2-5 діб). Реалізація
продукції зі складу – через 20 діб після
фумігації за наявності залишків фосфіну
не вище МДР
|
|
|
ТОВ “Спецтехнологія”, Україна та вир: ф. „Детіа Дегеш ГмбХ”, Німеччина |
затарені в мішки, коробки, бочки зерно, цукор, чай та ін. |
1-3 плити на 30м3 або 1-3 стрічки на 600м3 |
|
|
|
незавантажені складські приміщення |
1-3 плити на 30м3 або 1-3 стрічки на 600м3 |
Фумігація при температурах:
5-100С – експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб,
16-200С – 6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С –
4 доби. Допуск людей та завантаження
складських приміщень – після повного
провітрювання. Вміст фосфороводню не
повинен перевищувати МДР
|
|
9 |
Десалп, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг) |
зерно хлібних злаків насипом |
9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вмісту фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР |
|
|
ф. „Десклін Бедьджи Б.В.”, Бельгія |
затарене у мішках насіння озимої пшениці та кукурудзи |
3-6 г/т |
|
10 |
Джин, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ЗАТ„Альфа-Хімгруп”, Україна
вир: „Меатон Лімітед” Великобританія |
зерно насипом |
6-9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вмісту фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
11 |
К-Обіоль, 2,5% к.е. (дельтаметрин, 25 г/л, піперонил бутоксид, 250 г/л) |
незавантажені складські приміщення |
0,2 мл/м2 |
Обприсування з витратою робочої рідини
до 200 мл на 1м2. Допуск людей та
завантаження складів – через 48 годин
після обробки |
|
|
ф. „Байєр Інвайронментал Сайенс С.А.”, Франція |
прискладська територія |
0,4 мл/м2 |
Обприсування з витратою робочої рідини
до 400 мл на 1м2
|
|
12 |
*К-Овіт к.е. (дельтаметрин, 25 г/л, піпероніл бутоксид, 250 г/л)
ТОВ „Компанія Укравіт”, Україна вир: “Нанджінг Ессенс Файн-Кемікал Ко., Лтд. ”, Китай |
незавантажені складські приміщення |
0,2 мл/м2 |
Обробка вологим способом (200 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей та
завантаження складів – після
провітрювання протягом 2 діб після
закінчення експозиції
|
|
13 |
Магтоксин, круглі таблетки, пеллети (фосфід магнію,
660 г/кг) |
зерно насипом |
2-6 круглих таблеток або 10-30 пеллет на 1т |
Фумігація при температурах:
5-100С – експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб,
16-200С – 6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С –
4 доби. Допуск людей – після повного
провітрювання (2-5 діб). Реалізація
продукції зі складу – через 20 діб після
фумігації за наявності залишків фосфіну
не вище МДР
|
|
|
ТОВ “Спецтехнологія”, Україна та вир: ф. „Детіа Дегеш ГмбХ”, Німеччина |
затарені в мішки, коробки, бочки зерно, цукор, чай та корм для худоби |
1-3 круглих таблеток або 5-15 пеллет на 1 м3 |
|
|
|
фумігація зерна, цукру, чаю та корму для худоби (зерносуміші) у складських контейнерах |
2-5 круглих таблеток або 10-25 пеллет на 1т |
|
|
|
незавантажені складські приміщення |
1-3 круглих
таблеток або 5-15 пеллет
на 1 м3 |
|
14 |
Простор 420, к.е. (біфентрин, 21,3 г/л + малатіон, 418,9 г/л)
ф. ФМСі, США |
незавантажені складські приміщення |
0,12-0,35 мл/м2 |
Обробка вологим способом (50-150 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей та
завантаження складів – через добу після
провітрювання приміщень
|
|
|
|
зерно продовольче, насіннєве, фуражне |
0,015 л/т |
Обробка при переміщуванні зерна із
використанням спеціальних
обприскувачів. Строк очікування до
використання зерна – 30 діб.
Допуск людей та завантаження складів –
через добу після провітрювання
приміщень
|
|
15 |
Селфос, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ТОВ „Компанія Укравіт”, Україна
вир: “Нанджінг Ессенсе Файн-Кемікал Ко., Лтд. ”, Китай |
зерно насипом |
6-9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
16 |
Фастак, к.е. (альфа-циперметрин, 100г/л)
ф. БАСФ АГ, Німеччина |
незавантажені складські приміщення |
0,2 г/м2 |
Обробка вологим способом (200 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей та
завантаження складів – через 20 днів після
обробки
|
|
|
|
прискладська територія |
0,4 г/м2 |
Обробка вологим способом (400 мл робочої рідини на 1м2)
|
|
|
|
зерно насіннєве |
16 г/т |
Обробка вологим способом (500 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей–
через 20 днів після обробки
|
|
17 |
Фосміній, табл. (фосфід алюмінію,
560 г/кг)
ТОВ „Нертус”, Україна,
вир. „Шеньянг Харвест Агрокемікал Ко Лтд”, Китай |
зерно хлібних злаків насипом |
9 г/т
|
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
|
зерно хлібних злаків у мішках |
3-9 г/т
|
|
|
незавантажені складські приміщення |
3-6 г/т
|
|
18 |
Фостек, табл.
(фосфід алюмінію,
570 г/л)
ф. „Каса Бернардо Лтд”, Бразилія |
зерно хлібних злаків |
4-6 табл. на 1т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(2-5 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
|
|
незавантажені складські приміщення |
3-4 табл. на м2 |
Фумігація складських приміщень. Допуск
людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(2-5 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони
|
|
19 |
Фостоксин або Детіа
Газ-Екс-Т, круглі таблетки, пеллети (фосфід алюмінію,
560 г/кг)
ТОВ „Спецтехнологія”, Україна
ф. „Детіа Дегеш ГмбХ”, Німеччина |
зерно насипом |
2-6 круглих таблеток або 10-30 пеллет на 1т |
Фумігація при температурах:
5-100С – експозиція 10 діб, 11-150С – 7 діб,
16-200С – 6 діб, 21-250С – 5 діб, вище 260С –
4 доби. Допуск людей – після повного
провітрювання (2-5 діб). Реалізація
продукції зі складу – через 20 діб після
фумігації за наявності залишків фосфіну
не вище МДР |
|
|
затарені в мішки, коробки, бочки зерно, цукор, чай та корм для худоби (зерносуміші) |
1-3 круглих таблеток або 5-15 пеллет на 1 м3 |
|
|
|
фумігація зерна, цукру, чаю та корму для худоби (зерносуміші) у складських контейнерах |
2-5 круглих таблеток або 10-25 пеллет на 1т |
|
|
|
незавантажені складські приміщення |
1-3 круглих таблеток або 5-15 пеллет
на 1 м3 |
|
20 |
Фосфір, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ТОВ „Агросфера”, Україна, вир. „Чайна Кемікл Індастріал і Рісеч Ко Лтд”, Китай |
зерно хлібних злаків |
6-9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
21 |
Фуміфос, табл. (фосфід алюмінію, 560 г/кг)
ТОВ „Хімагромаркетинг Україна”, Україна. Вир: „Санрайз кемікалз Ко., Лтд”, Китай |
зерно насипом |
9 г/т |
Допуск людей та завантаження складських
приміщень – після повного провітрювання
(7 діб) та вміст фосфороводню не більше
ГДК у повітрі робочої зони. Реалізація
зерна – через 20 діб після фумігації за
наявності залишків фосфороводню не
вище МДР
|
|
22 |
Фуфанон 570, к.е. (малатіон, 570 г/л)
ф. „Кемінова А/С”, Данія |
незавантажені складські приміщення |
0,8 мл/м2 |
Обробка вологим способом. Витрата
робочої рідини – до 200 мл на 1м2 |
|
|
|
борошно у мішках |
0,6 мл/м2
|
|
23 |
*Ципервіт, к.е. (циперметрин, 250 г/л)
ТОВ „Компанія Укравіт”, Україна вир: “Нанджінг Ессенсе Файн-Кемікал Ко., Лтд. ”, Китай |
незавантажені складські приміщення |
0,8-1,6 г/м2 |
Обробка вологим способом (200 мл
робочої рідини на 1м2). Допуск людей та
завантаження складів – після
провітрювання протягом 2 діб після
закінчення експозиції
|
1- Витяг з „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в
Україні” офіційне видання, м.Київ, 2008
В разі недостатньої герметичності чи з інших причин, коли проведення фумігації
неможливе, застосовують аерозольний спосіб дезінсекції, зокрема актелліком.
Захист зерна продовж тривалого часу забезпечують обробляючи при засипанні
його на зберігання емульсіями інсектицидів за допомогою обприскувачів , обладнаних
спеціальними форсунками, за витрати 500 мл. на 1т. зерна, що захищає його від
шкідників протягом кількох місяців.
Існує ряд препаратів (див. таблицю 4) для знезараження продовольчого, фуражного
і насіннєвого зерна. Реалізація зерна на продовольчі і фуражні цілі допускається за
наявності залишків препарату не вище МДР. Для продуктів дитячого та дієтичного
харчування залишків немає бути.
Роботи з превентивного та знезаражуючого хімічного обробітку виконуються
виключно спеціалізованими підприємствами, які мають відповідні державні ліцензії на
проведення вказаних робіт. В країні діють понад 100 таких підприємств.
Заходи з хімічного захисту зерносховищ та зернопродукції, що зберігається,
вимагають суворого виконання правил техніки безпеки, які освоюються перед
проведенням робіт.
Конкретні заходи зазначені у відповідних інструкціях із застосування кожного
препарату, про які повідомляє спеціаліст, відповідальний за правильне, ефективне і
безпечне здійснення хімічного захисту зерна і зернопродукції у сховищах.
Письмовий дозвіл на право користування об'єктом після фумігації чи іншої
хімічної обробки надається особисто керівником робіт після повної дегазації. Продукція,
що підлягала фумігації, через спеціальні підприємства та визначених осіб, реалізується з
дозволу органів санепідемслужби.
Довгань С.В.,кандидат с.г. наук,начальник
Маховська Т.Г.,заступник начальника
Сядриста О.Б.консультант Головдержзахисту
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
