Захистимо сади від шкідливих організмів!
Реформування колективного виробництва, виведення з обороту величезних масивів
землі, зокрема зменшення площ великих виробничих насаджень та збільшення
приватних садів спричинило накопичення чисельних шкідливих комах та хвороб. Через
це має місце зниження врожайності і погіршення товарної якості плодової продукції, яке
спостерігається повсюди, а найбільше в Степу і Лісостепу.
Завдання поліпшення фітосанітарного стану садів у значній мірі реалізується через
ефективний захист. Потенційно небезпечними для садів сьогодні є 150 видів шкідників і
70 видів хвороб. В останні роки, як свідчать оперативні дані інспекцій захисту рослин АР
Крим і областей, намітилась тенденція збільшення обсягів захисних робіт у садах. Разом з
тим, захищають сади недостатньо. Замість 5-6 технологічних обробок, за вегетацію в
більшості плодових насаджень проводять 2-3, які не можуть достатньо захистити
плантації. Зокрема це стосується приватних садів.
За даними весняних контрольних обстежень збереглося 70-95% шкідників та
майже всі збудники хвороб. Тому нашим завданням сьогодні є спрогнозувати і
попередити масове розповсюдження і розвиток шкідливих організмів. Цьогорічної
вегетації серед шкідників найпоширеніші довгоносики, листокрутки, в занедбаних садах
– шовкопряди, білан жилкуватий, золотогуз, із сисних шкідників - молі, кліщі, попелиці,
листоблішки, щитівки, з плодопошкоджуючих – плодожерки, плодові пильщики,
вишнева муха тощо. Беручи до уваги добру перезимівлю усіх шкідників плодових
насаджень, яких за зиму загинуло 5-30%, можна передбачити відповідний розвиток
комах – фітофагів саду в період цьогорічної вегетації.
Ймовірні спалахи розмноження та висока шкідливість розанової, інших
листокруток, найшкідливіші серед яких вербова, всеїдна сітчаста, строкато-золотиста,
брунькова, смородинова, кривовуса, глодова (в Україні 27 видів), насамперед у
Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській,
Харківській, Чернівецькій областях, де має місце значний їх запас.
Кільчастий і непарний шовкопряди, золотогуз та білан жилкуватий у більшості
доглянутих промислових садів не матимуть господарського значення. Однак в областях,
де вони найчисельніші, а саме в Житомирській, Київській, Кіровоградській, Львівській,
Одеській, інших, фітофаги шкодитимуть у приватних і лісопаркових насадженнях.
Яблунева горностаєва міль завдаватиме шкоди здебільшого незахищеним
приватним садам повсюди, особливо у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-
Франківській, Кіровоградській, Київській, Черкаській областях, де за вегетації кількість
комахи перевищувала поріг шкідливості.
Шкідливість яблуневого плодового пильщика спостерігається на ранніх сортах
яблуні, насамперед у Лісостепу, де цей фітофаг заселив до 25-65% подекуди у
Харківській області 100% дерев.Яблунева листоблішка (медяниця) розмножуватиметься,
зокрема в садах Лісостепу та Полісся (Житомирська, Харківська, інші області). В
незахищених садах Степу (АР Крим, Запорізька, Херсонська, інші обл.) можливі відчутні
пошкодження листкового апарату дерев грушевою медяницею.
Попелиці (яблунева зелена, сливова обпилена, чорна вишнева) розвиватимуться
скрізь, а найбільше в молодих незахищених садах. Можливі спалахи чисельності
попелиць під час розвитку їх личинок в насадженнях Вінницької, Житомирської,
Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Полтавської, Рівненської,
Харківської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, інших областей.
Рослинноїдні кліщі (червоний і бурий плодові, глодовий, звичайний) шкодитимуть
повсюди, а найбільшої шкоди завдаватимуть плодовим насадженням степових районів,
де найбільше заселених ними дерев.Яблунева плодожерка, залежно від суми ефективних
температур може розвиватися у двох, у Степу можливе третє покоління, як це
відбувалося у 2007 році. Плодожерка – це шкідник номер один, що пошкоджує плоди.
Тому важливо добре знати біологію та особливості її розвитку.
Відомо, що перезимовані гусениці яблуневої плодожерки, якими було заселено
повсюди 18-88% дерев заляльковуються під час забарвлення бутонів яблуні у тих місцях,
де вони зимували, на штамбах дерев, тріщинах кори, в грунті до 3 см під деревами. Виліт
метеликів відбувається через 2-3 тижні після заляльковування, зазвичай після закінчення
цвітіння яблунь. Метелики літають найактивніше з 19 до 24 години, а вдень вони
нерухомо сидять на корі. Літ метеликів першого покоління відбувається протягом 1,5-2
місяців за суми ефективних температур 99-164о (Васильєв В.П.) від порогу розвитку 10о.
Початок льоту визначають за допомогою феромонних пасток, які розміщують на
яблуневих деревах. Пастками уловлюються самці плодожерок, які першими вилітають і,
зваблені імітованим під запах самиці ферамоном, прилипають на клейові пластинки-
пастки.
Спеціалісти обліковують наявних метеликів і сигналізують про початок льоту
шкідника. Метелики першого покоління відкладають яйця увечорі за tо 16о і вище
приблизно на 10-й день після вильоту, передусім на плоди і листя. Середня плодючість
самиці 100 яєць, максимально до 300 яєць. Початок відродження гусениць відбувається
за суми ефективних температур біля 230оС. Цей показник використовується для
визначення строків першої обробки насаджень. Одна гусениця в середньому пошкоджує
два плода.
Розвиток двох повних поколінь яблуневої плодожерки і відхід на зимівлю
дохарчованих гусениць уможливлюється за суми ефективних температур всього
вегетаційного періоду в межах 1400-1500оС. Слід відмітити, що в Поліссі основна маса
гусениць першого покоління відходить у діапаузу і в такому стані зимує, а біля 15%
гусениць заляльковуються і дають метеликів другого покоління. В Лісостепу
заляльковується 30-40%, а в Степу 50-70% гусениць першого покоління. Метелики
другого покоління вилітають раніше, ніж закінчується літ першого і через це у природі
протягом трьох місяців (кінець травня – початок серпня) зустрічаються одночасно всі
стадії розвитку.
Парша яблуні і груші, що минулорічної вегетації скрізь охопила до 100%
обстежених площ, поточної вегетації найбільше розвиватиметься в садах Вінницької,
Волинської, Донецької, Житомирської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Луганської,
Львівської, Харківської, Хмельницької, інших областей. Перші ознаки парші на листках
проявляються здебільшого наприкінці цвітіння у вигляді округлих плям, спочатку
малопомітних, хлоротичних, а потім темно-сірих з характерним оливково-оксамитовим
нальотом. У дощову погоду на молодих листках хвороба проявляється у вигляді
суцільного темно-сірого нальоту. На уражених квітках і зав’язі утворюються темно-сірі
плями, від чого вони масово опадають. На пагонах груші парша проявляється у вигляді
невеликих наростей на корі, які пізніше розтріскуються, що призводить до затримки
росту пагонів і їх відмирання. Сприятливі умови для розвитку парші створюються в
ущільнених, погано провітрюваних насадженнях, а також у садах з високими загущеними
деревами (3,5 – 4м). Шкідливість парші полягає в обмеженні асиміляційної поверхні
внаслідок передчасного обпадання уражених листків (50-80%), який спостерігається
незабаром після цвітіння дерев, у період формування врожаю, у зв’язку з чим різко
знижується продуктивність рослин, зменшується приріст пагонів, погіршується
зимостійкість дерев. За значного ураження квіток і зав’язі парша може повністю знищити
урожай.
Борошниста роса поширена на 12-100% площ зерняткових садів здебільшого в АР
Крим, Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій,
Чернівецькій, ін. обл.). Цієї весни очікуються спалахи хвороби повсюди у згаданих та
інших областях. Дуже небезпечна хвороба в молодих і плодоносних садах та розсадниках.
Уражені хворобою квітки мають деформовані жовто-зелені пелюстки і тичинки. Усі
вони, як правило, засихають і опадають. В кінці цвітіння або зразу ж після нього
відмічається вторинна інфекція у вигляді плям з нальотом на нижній стороні листків, які
деформуються. В неосвітлених, слабко провітрюваних насадженнях борошниста роса
розвивається сильніше. Урожай сильноуражуваних сортів може знижуватися на 50-80%.
В молодих садах інтенсивність розвитку хвороби в 1,5-2 рази вища, ніж в плодоносних, а
в розсадниках в 3-15 раз вище, ніж в молодих і майже в 25 раз, ніж в плодоносних садах.
Вихід стандартних садженців у розсаднику зменшується більш як на 20%, сіянців – понад
50%.
Кокомікоз повсюдно охоплює 50-100% площ кісточкових порід, передусім вишні.
В кінці травня – на початку червня на верхньому боці листків зявляються дрібні
червонуваті численні плями, які пізніше зливаються. З нижнього боку листка на плямах
утворюються рожевувато-білі подушечки конідіального спороношення гриба. Листки
жовтіють, скручуються і обпадають. Розвитку хвороби сприяє волога погода. За сильного
ураження дерев, яке не рідко сягає 100% передчасно осипаються 80-90% листків, що
різко знижує зимостійкість і врожайність, іноді дерева можуть вимерзати. Значної шкоди
хвороба завдає сіянцям і саджанцям вишні і черешні в розсадниках. Протягом вегетації
ймовірний значний розвиток та поширення кокомікозу скрізь.
Кучерявість листків персика одна з найпоширеніших і небезпечних хвороб, якою
охоплено переважна більшість площ в АР Крим, Закарпатської, Запорізької, Одеської і
Чернівецької областей. Після розпускання листків на них утворюється характерна
кучерявість. Уражені листки деформуються, нерівномірно розростаються, мають
гофрований вигляд і червонувато–рожеве або світло-жовте забарвлення. Приріст
уражених пагонів сповільнюється, вони товщі, мають укорочені міжвузля, жовто–зелене
забарвлення, часто викривляються і засихають. За сильного розвитку хвороби дерева
можуть повністю оголитися. Ця хвороба нерідко є причиною повної загибелі врожаю.
Оскільки у дерев хворіє однорічний приріст, то вони не плодоносять не тільки в рік
ураження, а й наступного року.
Моніліальний опік відмічається на всіх кісточкових культурах. Хвороба охопила
майже всі обстежені площі в АР Крим, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Одеській,
Тернопільській, Харківській, Херсонській, Черкаській, Чернівецькій, інших областей,
чому сприяла прохолодна дощова погода на початку цвітіння яблуні. Весняна форма
хвороби характеризується раптовим побурінням і в’яненням суцвіть, засиханням листків,
молодих пагонів і гілок. Уражені квітки і листки не обпадають, вони мають вигляд
обпалених вогнем. Кора уражених гілок засихає, зморщується і розтріскується. Із щілин
кори, особливо на межі уражених та здорових ділянок, виділяється камедь. За значного
розвитку моніліоз спричиняє загибель не лише окремих гілок, але й цілих дерев.
Плодопошкоджуючі шкідники також сприяють поширенню моніліозу, тому регулювання
їх чисельності спрямовується на зменшення рівня цього захворювання.
Полістигмоз (червона плямистість) сливи за сприятливих умов проявлялася
наприкінці травня повсюди. З огляду на минулорічну вегетацію, хвороба найпоширеніша
в садах Дніпропетровської, Донецької, Київської, Закарпатської, Запорізької і Харківської
областей. На листках з'являються спочатку жовтуваті, а потім яскраво-оранжеві або
червоні подушкоподібні плями. На обпалому листі плями темніють. За сильного
ураження листя ймовірне порушення процесів асиміляції, завчасний листопад. Все це
негативно впливає на загальний стан рослин, їх продуктивність і зимостійкість.
Клястероспоріоз - дуже поширена хвороба, яка уражує абрикос і персик, дещо
менше – сливу, вишню, черешню та інші кісточкові культури. За цьогорічної вегетації
розвиток клястероспоріозу відмічається повсюди в зонах вирощування кісточкових
культур. На листках з’являються спочатку дрібні, червонуваті плями, які з часом стають
жовто-бурими з світлою серединкою і розмитою малиновою облямівкою по краях. Через
10-12 днів після з’явлення плям некротизовані уражені ділянки випадають і листок стає
дірчастим. За ураження пагонів на корі утворюються невеликі червонуваті плями з
темною облямівкою і світлою серединою, які збільшуються в розмірах, западають і
розтріскуються. У місцях розтріскування кори утворюються виразки, які часто
зарубцьовуються. Уражені квітки і завязь буріють і опадають. За сильного ураження
клястероспоріозом спостерігається передчасний масовий листопад. Але найнебезпечніше
ураження пагонів і гілок, хронічне протікання якого часто зумовлює загибель рослин.
Тому дуже важливо дотримуватись рекомендованих заходів і вчасно застосовувати
засоби захисту, які сприятимуть обмеженню поширення та розвитку хвороби.
Важливою умовою захисту плодових насаджень є комплексне застосування
суміші рекомендованих інсектицидів та фунгіцидів, які мають чергуватися, що за
результатами наукових досліджень сприятиме попередженню епіфітотій і дозволить
отримати збільшення врожаю плодових культур. Нижче приведені елементи системи
захисту зерняткових і кісточкових насаджень після цвітіння за рекомендаціями Інститутів
садівництва та зрошуваного садівництва УААН.
Заходи захисту плодових насаджень від шкідників і хвороб
(Рекомендації інститутів садівництва та зрошуваного садівництва УААН)
Зерняткові культури
|
Строк, умови,
фази розвитку
рослин |
Шкідники
і хвороби |
Заходи |
|
Відразу після закінчення цвітіння |
Яблунева міль, п’ядуни, кліщі, попелиці, парша, моніліальний опік, борошниста роса |
Насадження обприскують 0,2% емульсією золону, к.е., 3 л/га, моспіланом, р.п., 0,4–0,5 кг/га або альфагардом, к.е., 0,25 л/га з додаванням проти парші на яблуні топсину М, з.п., 1–2 кг/га або рубігану, к.е., 0,5–0,6 л/га (пізні сорти), проти рослиноїдних кліщів обов’язково додавати демітан, к.е., 0,6 л/га або аполло, к.с., 0,4-0,6 л/га, ніссоран, 0,3-0,6 кг/га |
|
Через 10–12 днів після попереднього заходу |
Яблуневий пильщик, парша, плодова гниль, борошниста роса |
Обприскування Бі-58 новим, рогором-С, к.е., 0,8–2 л/га, акцентом, к.е., 0,8 л/га, дитаном М-45, з.п., 2–3 кг/га, мерпаном 80, в.г., 2,5 кг/га, хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусом, в.г., 0,2 кг/га з додаванням корнету, к.с., 0,1-0,15 л/га, кумулюсу, в.г., 6 кг/га, тіовіту Джет, в.г.,5-8 кг/га |
|
При відлові феромонною пасткою 5 метеликів яблуневої або одного східної плодожерки за 7 днів спостережень, на початку відкладання яєць плодожерками |
Плодожерки яблунева, східна, молі мінуючі, гусениці білана, кліщі, червиця в’їдлива, парша, борошниста роса |
Обприскування інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, римоном, 0,6 л/га з додаванням ніссорану, з.п., 0,3-0,6 кг/га проти кліщів та чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га проти парші та тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га чи імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси |
|
Під час масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки |
Плодожерки яблунева та східна, молі верхньо- і нижньобокові, мінуючі, кліщі, парша, борошниста роса |
Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е.,1,6-3 л/га, акцентом, к.е., 0,8 л/га або інсегаром, з.п., 0,6 кг/га, матчем, к.е., 1 л/га, санмайтом, з.п., 0,5-0,9 кг/га з додаванням проти парші дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, імпакту, к.с., 0,1-0,15 л/га та байлетону, з.п., 0,15-0,2 кг/га, алмазу, к.е., 0,3-0,4 л/га чи тіовіту Джет, в.г., 5-8 кг/га проти борошнистої роси. За відсутності інсегару і матчу обприскування на початку відкладання яєць плодожеркою переноситься на період початку відродження гусениці і проводиться золоном або іншим фосфорорганічним інсектицидом |
|
Масовий літ метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів груші |
Яблунева, грушева, східна плодожерки, листоблішки, парша, інші |
Обприскування золоном, к.е., 2,5-3 л/га, децисом Профі, в.г., 0,1 кг/га з додаванням хлорокису міді, з.п., 4-6 кг/га, стробі, в.г., 0,2 кг/га або скору, к.е., 0,15-0,2 л/га проти парші
|
Кісточкові культури
|
Строк, умови,
фази розвитку
рослин |
Шкідники
і хвороби |
Заходи |
|
Після закінчення цвітіння |
Кокомікоз, кучерявість листків персика, клястероспоріоз, моніліоз, листокрутки, попелиці, пильщики, кліщі, товстоніжка сливова та інші |
Обприскування топсином М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га або хлорокисом міді, з.п., 4-6 кг/га з додаванням сумітіону, к.е., 1-2 л/га, а на сливі – конфідору, 0,25 л/га, варанту, 0,25 л/га чи фуфанону, 2 л/га |
|
Через 10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки |
Сливова плодожерка, товстоніжка, кліщі, кокомікоз |
Обприскування 0,2% золоном (фозалоном), 0,8-2,8 л/га, на сливі – конфідором, в.р.к., 0,25 л/га, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням хлорокису міді, з.п., 4-6 кг/га, хорусу, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га |
|
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання |
Вишнева муха, кокомікоз, плодова гниль |
Обприскування золоном, к.е., 2,8 л/га, сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням хлорокису міді, з.п., 4-6 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га |
|
Через 10-12 днів після попереднього сорти вишні й черешні пізнього строку достигання, але не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю |
Вишнева муха, кокомікоз, плодова гниль |
Обприскування сумітіоном, к.е., 1-2 л/га або актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину, з.п., 1 кг/га, фіталу, в.р.к., 2 л/га |
Примітка: в разі відсутності шкідників і наявності хвороб кісточкові породи (вишня, черешня) обробляють 0,3% хлорокисом міді, 4-6 кг/га, хорусом, 0,2-0,3 кг/га, фіталом, 2 кг/га чи топсином М, з.п., 1 кг/га. Для запобігання розвитку резистентності шкідливих організмів хімічні засоби захисту рослин необхідно чергувати при обприскуваннях.
Захистом садових насаджень за їх вегетації передбачено використання ефективних
хімічних засобів захисту та їх сумішів для збереження плодів. Більшість з них дорогі та
екологічно небезпечні. Тому перед використанням їх слід упевнитися в доцільності
придбання та рентабельності проведення захисних робіт. Для зазначеного діючими
науково-обгрунтованими системами передбачається обов’язкове обстеження садових
насаджень для встановлення критичної (порогової) чисельності шкідників-фітофагів, за
якої витрати на застосування інсектицидів чи фунгіцидів компенсуються збереженою
продукцією.
Обстеження садових насаджень проводяться за спеціальними методиками,
якими володіють спеціалісти державної інспекції захисту рослин, що поряд з
інспекторськими обов’язками виконують роботу з надання послуг сільгоспвиробникам.
Звернувшись до державної інспекції захисту рослин області чи району, власник садової
ділянки одержить кваліфіковану пораду спеціаліста з захисту рослин щодо проведення
захисних заходів, придбання необхідних засобів до застосування та визначення
біологічної ефективності проведених захисних заходів.
Сидоренко Т.В.
– провідний спеціаліст відділу
прогнозування та фітосанітарної
діагностики Головдержзахисту
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
