МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
ЩОДО ОСОБЛИВОСТЕЙ ПРОВЕДЕННЯ ЗАХИСНИХ ЗАХОДІВ
ПРОТИ КОМПЛЕКСУ ШКІДЛИВИХ ОРГАНІЗМІВ
НА ОЗИМИХ КУЛЬТУРАХ В ОСІННІЙ ПЕРІОД
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
За науковою редакцією професора
М.М. Долі
Київ - 2010
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ГОЛОВНА ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ ЗАХИСТУ РОСЛИН
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо особливостей проведення захисних заходів
проти комплексу шкідливих організмів
на озимих культурах в осінній період
За науковою редакцією професора
М.М. Долі
УДК 632
Методичні рекомендації щодо особливостей проведення захисних заходів проти
комплексу шкідливих організмів на озимих культурах в осінній період. – К., 2010. – 16 с.
Методичні рекомендації розглянуті та схвалені на засіданні секції землеробства та
виробництва продукції рослинництва науково-технічної ради Міністерства аграрної
політики України.
(Протокол № 5 від 19.08.2010).
Висвітлено основні відомості щодо особливостей розвитку і розмноження
шкідливих організмів сільськогосподарських культур в сучасних агрокліматичних умовах.
На основі новітніх наукових досягнень викладено принципи і технології захисту озимих
культур від шкідників хвороб і бур’янів. Дано характеристику інтегрованим системам в
комплексі із застосуванням сучасних бакових сумішей агрохімікатів при
ресурсозберігаючих і вологонакопичуючих системах землеробства.
Методичні рекомендації розраховані для спеціалістів Державної служби захисту
рослин, фермерських господарств, а також для викладачів та студентів навчальних
закладів із напрямку агрономія і захист рослин.
Автори: Демчак І.М., Доля М.М., Довгань С.В., Ретьман С.В., Бабич С.М.,
Козак Г.П., Гук Т.І.
Зміст
Вступ
1. Особливості розвитку і розмноження шкідливих організмів на посівах озимих культур у сучасних умовах
1.1. Основні хвороби й шкідники та головні ознаки їх прояву на посівах сільськогосподарських культур
2. Обґрунтування спеціальних захисних заходів щодо контролю шкідливих організмів в період осінньої вегетації
Висновки
Вступ
В сучасних умовах особливого значення набувають питання щодо технологій
стабільного вирощування високоякісного врожаю сільськогосподарських культур із
застосуванням новітніх методів контролю комплексу шкідливих організмів в
господарствах усіх форм власності. У цих умовах значно зростає роль сівозміни і відомих
агротехнічних заходів захисту рослин, що регулюють чисельність і шкідливість фітофагів
на всіх етапах формування урожаю культурних рослин.
Сучасні відомості з особливостей біології, екології, поширення розвитку та
розмноження шкідливих організмів є важливим в оптимізації захисних заходів у всіх
ґрунтово-кліматичних зонах України.
Вкрай необхідним для практики є застосування нових систем управління
шкідливими організмами на видовому і популяційному рівнях. При використанні
комплексу агрохімікатів щодо регулювання фізіологічної стійкості культурних рослин і
механізмів саморегуляції біоти в агроценозах.
Такі новітні системи є складовою частиною сучасного біологічного землеробства,
що сприяє зниженню негативної дії агрохімікатів на агроценози і сприяє, як підвищенню
родючості ґрунтів, так і збереженню рівноваги в агробіоценозах.
1. Особливості розвитку і розмноження шкідливих організмів на посівах озимих
культур у сучасних умовах.
Матеріали спостережень за фітосанітарним станом свідчать, що в усіх ґрунтово-
кліматичних зонах України особливої уваги набувають питання щодо моніторингу і
контролю чисельності шкідливих організмів як на початку органогенезу так і на інших
етапах формування врожаю озимих культур.
Характерно, що підвищення продуктивності рослин та обмеження розмноження
шкідливих організмів є основою формування високого і якісного врожаю в господарствах
усіх форм власності. При цьому агротехнічні заходи і організаційно-господарські прийоми
управління чисельністю шкідливих організмів доцільно проводити на основі
загальноприйнятого державного прогнозу і регіональних систем землеробства.
Спеціальні хімічні захисні заходи і в умовах 2010-2011 років є стратегічно
обґрунтованими основними прийомами щодо своєчасного і якісного контролю
шкідливих організмів як на видовому так і популяційному рівнях. Однак вони повинні
прийматися на основі комплексу критеріїв, що визначають ступінь та інтенсивність
розвитку і поширення комплексу шкідливих організмів у кожному конкретному посіві
культурних рослин. Стратегія і тактика сучасних профілактичних та хімічних захисних
заходів повинна проводитись на основі особливостей формувань шкідливих організмів і
показників еколого-економічної доцільності технологій інтенсивного захисту рослин.
В 2010 році на посівах озимої пшениці особливого значення набувають септоріоз,
борошниста роса, кореневі гнилі та інші хвороби, а на ріпаку при нових формах
користування є контроль і своєчасне проведення захисних заходів проти чорної ніжки,
альтернаріозу, пероноспорозу та різноманітних плямистостей.
Важливим заходом є контроль збудників хвороб в насіннєвому матеріалі, а також
визначення причин і наслідків щодо впливу як погодно-кліматичних так і антропічних
факторів на поширення шкідливих організмів у сучасних сівозмінах господарств.
Приорітетним є визначення розвитку і ступеня поширення хвороб як грибкового так і
вірусного походження, а також оцінки факторів, що впливають на продуктивність
сучасної селекційно-генетичної основи і стійкість районованих і перспективних сортів до
комплексу хвороб на початку вегетації озимих зернових культур і озимого ріпаку.
Першочерговим є фітосанітарна експертиза щодо збудників хвороб, зокрема
грибків, вірусів, мікоплазм, бактерій та інших шкідливих форм. При цьому доцільно
рекомендувати захисно-стимулюючу композицію тільки після оцінки структури і ступеня
розвитку шкідливих організмів із необхідністю захисту сходів і недопущення негативної
фітотоксичної дії препаратів на схожість і розвиток озимих культур в осінній період
вегетації.
Встановлено, що окремі хвороби, зокрема стеблова іржа, розвиваються із
частковою зміною циклів розвитку, борошниста роса проявляє агресивність під впливом
як попередника так і добрив, зокрема азотних, а також коливань погоди. Характерно, що
збудники кореневих гнилей проявляються у кожній ґрунтово-кліматичній зоні і
інтенсивність їх розвитку також залежить від факторів зовнішнього середовища. При
цьому вкрай актуальними залишаються хвороби колосу як грибкової, так і бактеріальної
етіології.
Встановлено, що це набуває особливого значення в умовах потепління клімату і
прояву опадів в період формування генеративних органів.
Відмічено, що попередники часто є основою і першоджерелом розвитку
аерогенних і ґрунтових спеціалізацій збудників хвороб в сучасних сівозмінах.
Всезростаюча роль у регулюванні чисельності шкідливих організмів належить
сучасним сівозмінам, способам обробітку ґрунту і технологіям вирощування рослин.
1.1. Основні хвороби й шкідники та головні ознаки їх прояву на посівах
сільськогосподарських культур.
Борошниста роса Септоріоз
Бура листкова іржа Гессенська муха
Злакова попелиця
2. Обґрунтування спеціальних захисних заходів щодо контролю шкідливих
організмів в період осінньої вегетації.
В сучасних умовах особливого значення набуває якісне протруєння насіння всіх
озимих культур із використанням фунгіцидів та інсекто-акарицидів. При цьому
проведення таких робіт із внесенням препаратів системної дії є першочерговим, так як
дозволяє регулювати чисельність комплексу шкідливих організмів, що пошкоджують
кореневу систему і сходи озимих культурних рослин.
Ефективним буде додавання до суміші протруйників рістстимулюючих речовин,
зокрема гумату, який підсилює пригнічення патогенних мікроорганізмів, створюючи на
поверхні насінини плівку з органічних і мінеральних елементів, забезпечує живлення
сходів на ранніх етапах розвитку рослини.
Доцільно відмітити, що восени вкрай необхідно застосовувати інсекто-акарициди
проти фітофагів із сисним або колюче-сисним ротовим апаратом, зокрема проти
попелиць, кліщів, цикадок та інших шкідників. Це попереджує масове поширення як
фітофагів так і збудників хвороб, що передаються шкідниками.
В усіх регіонах необхідно застосовувати бакові суміші гербіцидів проти комплексу
бур’янів, що виживають при сучасних системах захисту сільськогосподарських культур.
Зокрема таких видів як берізка польова, осоти, хвощ польовий, підмаренник чіпкий,
однорічні злакові бур’яни та інші види. При цьому важливо контролювати всі трофічні
зв’язки шкідливих організмів, які проявляються в період осінньої вегетації важко
знищувальних коренепаросткових бур’янів.
Восени важливо захистити сходи озимого ячменю від гельмінтоспоріозу та інших
хвороб.
На озимому ріпаку доцільним є проведення захисних заходів із застосуванням як
гербіцидів проти падалиці попередньої культури, так і фунгіцидів, що попереджають
розвиток хвороб листя і кореневої системи в осінній період вегетації культурних рослин.
Прогресивним є застосування різних азотних добрив (КАС – карбамідно-аміачної
суміші), які дозволяють на фізіологічній основі регулювати процеси стійкості озимих
культурних рослин до коливань погоди і комплексу шкідливих організмів в усіх
ґрунтово-кліматичних зонах України.
Внесення восени КАСу сприяє підвищенню стійкості культурних рослин до
несприятливих погодно-кліматичних умов і дозволяє високоякісно регулювати
показниками виживання культурних рослин незалежно від кількості опадів і вологості
повітря восени. Ця форма рідких добрив суттєво підвищує механізми саморегуляції
організмів в польових сівозмінах і дозволяє контролювати розвиток шкідливих видів на
фоні високої стійкості культурних рослин.
КАС підвищує ефективність дії засобів захисту рослин на 22-31% у порівнянні з
іншими технологіями і дозволяє еколого-економічно обґрунтованому вирощуванню
озимих культур в усіх формах господарювання. При цьому затрати зменшуються в 2,7
рази, а врожайність озимих культур зростає на 30-38% у порівнянні з іншими
технологіями вирощування. Нижченаведені основні технологічні операції щодо
вирощування озимих культур.
Особливості технології захисту озимої пшениці
|
№ п\п |
Технологічні прийоми,
норми витрат, кг, л/га |
Фенологічні строки |
Ефективність, % |
Вартість на 1 га, грн. |
|
1. |
Застосування КАС (карбамідно-аміачна суміш), 120 л/га + бакова суміш гербіцидів (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л + дикамба, 970 г/кг) 2,5л+0,3 кг |
Серпень |
99 |
192
+
152 |
|
2. |
Посів +
Нітроамофоска, 70 кг/га |
25.09-30.09 |
|
280 |
|
3. |
Застосування КАС, 90 л/га |
Березень |
90 |
144 |
|
4. |
Застосування КАС, 17 л/га + (д.р. дикамба, 970 г/кг + трибенурон-метил, 750 г/кг) 0,2кг+ 0,018кг/га |
Квітень |
98 |
27,2 +
62,4 |
|
5. |
Застосування КАС, 20 л/га |
Квітень |
90 |
32 |
|
6. |
Застосування КАС, 15 л/га + (д.р. альфациперметрин, 100 г/л) 0,2 л/га |
Травень |
97 |
24 +
16 |
|
7. |
Застосування КАС, 15 л/га + (д.р. пропіконазол, 150 г/л + триадимефон, 150 г/л), 0,5 л/га |
Травень |
98 |
24 +
100 |
|
8. |
Застосування КАС, 17 л/га + (д.р. альфациперметрин, 100 г/л) 0,2 л/га |
Червень |
97 |
27,2 +
16 |
|
|
РАЗОМ з вартістю насіння |
|
|
1306,8 |
Врожайність озимої пшениці 2010 року
Сорта: Землячка – 7,3-7,6 т/га
Вдала – 7,1-7,2 т/га
Знахідка – 6,6-7,0 т/га
Класність ІІ
Особливості технології захисту озимого ячменю
|
№ п\п |
Технологічні прийоми,
норми витрат, кг, л/га |
Фенологічні строки |
Ефективність, % |
Вартість на 1 га, грн. |
|
1. |
Застосування КАС (карбамідно-аміачна суміш), 75 л/га + бакова суміш гербіцидів (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л + дикамба, 970 г/кг) 2,5л+0,3 кг |
Серпень |
99 |
120
+
152 |
|
2. |
Посів +
Нітроамофоска, 80 кг/га |
5.10 |
|
320 |
|
3. |
Застосування фунгіциду д.р. флутриафол, 250 г/л, 0,5 л/га |
Жовтень |
95 |
80 |
|
4. |
Застосування КАС, 120 л/га |
Березень |
98 |
192 |
|
5. |
Застосування КАС, 15 л/га + (д.р. пропіконазол, 150 г/л + триадимефон, 150 г/л), 0,5 л/га+0,2 дик. |
Квітень |
94 |
24+
100 |
|
6. |
Застосування КАС, 20 л/га |
Квітень |
95 |
32 |
|
7. |
Застосування КАС, 12 л/га + (д.р. альфациперметрин, 100 г/л) 0,2 л/га + д.р. флутриафол, 250 г/л, 0,5 л/га |
Травень |
96 |
19,2 +
16 +
80 |
|
8. |
Фунгіцид (д.р. ципроконазол, 80 г/л + пропіконазол, 250 г/л), 0,4л/га |
Травень |
97 |
160 |
|
|
РАЗОМ з вартістю насіння |
|
|
1495,2 |
Врожайність озимого ячменю
Сорта: Луран, 6,5 т/га
Достойний, 5,5 т/га
Особливості технології захисту озимого ріпаку
|
№ п\п |
Технологічні прийоми,
норми витрат, кг, л/га |
Фенологічні строки |
Ефективність, % |
Вартість на 1 га, грн. |
|
1. |
Застосування КАС (карбамідно-аміачна суміш), 120 л/га + бакова суміш гербіцидів (д.р. ізопропіламінна сіль гліфосату 480 г/л + дикамба, 970 г/кг) 2,5л+0,3 кг |
Червень |
99 |
192
+
152 |
|
2. |
Посів +
Нітроамофоска, 70 кг/га |
25.08-30.08 |
|
280 |
|
3. |
Застосування гербіциду (д.р.клетодим, 120 г/л), 1,8 л\га |
Вересень |
96 |
180 |
|
4. |
Застосування КАС, 8 л/га + сульфат амонію, 2,5 л/га |
Вересень |
98 |
12,8 +
26 |
|
5. |
Застосування КАС, 8 л/га + (д.р. хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л), 1 л/га |
Жовтень |
97 |
12,8 +
90 |
|
6. |
Застосування КАС, 120 л/га |
Березень |
|
192 |
|
7. |
Застосування КАС, 15 л/га + (д.р. хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л), 1 л/га + (д.р. ацетаміприд, 200г/кг), 0,4 кг/га |
Травень |
98 |
24 +
200 |
|
|
РАЗОМ з вартістю насіння |
|
|
1561,6 |
|
|
* Врожайність 2010 р. – 3,7 т/га
|
|
|
|
Висновки
В основу ресурсозберігаючої, вологонакопичуючої технології вирощування та
інтегрованого захисту озимих культур покладено фізіологічне та біологічне
обґрунтування росту і розвитку, розповсюдження організмів при сучасних погодно-
кліматичних факторах і антропогенної діяльності.
Першочерговість надається управлінню комплексом шкідливих організмів із
застосуванням науково-обгрунтованих сівозмін і бакових сумішей агрохімікатів, зокрема
рідких добрив КАС.
Розроблені особливості застосування високоефективних рідких добрив у сумішах
із гербіцидами, фунгіцидами, інсектицидами, що підвищують ефективність дії препаратів
у всіх ґрунтово-кліматичних зонах України.
Для запобігання проявам негативної дії погодно-кліматичних умов та збереження
механізмів саморегуляції організмів в агробіоценозах необхідно проводити роботи щодо
фітосанітарного моніторингу і управління структури і чисельності шкідливих організмів із
застосуванням хімічних засобів захисту рослин і рідких добрив КАС на початку появи
шкідливих організмів. Виконання цих систем як восени так і на наступних етапах
органогенезу сприяє підвищенню урожаю озимих колосових культур на 30-38% в
господарствах усіх форм власності.
