Концепція Державної Програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку екологічно-безпечного біологічного методу захисту с/г культур від шкідливих об`єктів
на 2008 – 2012 роки
Головна державна інспекція захисту рослин
КОНЦЕПЦІЯ
Державної Програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку екологічно-безпечного біологічного методу захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об`єктів на 2008 – 2012 роки
І. Проблема, для розв’язання якої розробляється Програма
В Україні виникла об`єктивна необхідність повернення втраченого за роки кризи іміджу однієї з провідних країн практичної біологізації захисту сільськогосподарських культур від шкідників, хвороб і бур`янів та прискореного розвитку біологічних засобів захисту рослин, як визначальної складової світової стратегії стійкого сільського господарства.
Вона мотивується державним курсом на інтеграцію в ЄС і вступу до СОТ та доцільністю входження України в світовий та Європейський ринки органічної продукції рослинництва і тваринництва, виробленої по біологічним технологіям без використання засобів хімізації, або з мінімальним використанням хімічних препаратів.
Ємність ринку органічної продукції сільського господарства сягнула в світі до 30 млрд. дол. США, у т.ч. в країнах ЄС біля 15 млрд. дол. США, і має тенденцію до збільшення протягом наступних 5 – 7 років до 70 -80 млрд. дол. США. Крім того, поряд з органічною продукцією вищої екологічної якості в розвинутих країнах розвивається ринок продуктів харчування поліпшеної екологічної якості, виробленої з обмеженням використання пестицидів та мінеральних добрив (до 50-70 відсотків від обсягів їх використання в інтенсивних технологіях рослинництва).
В Україні, за визначенням вітчизняних і закордонних фахівців, крім одних із найкращих у світі чорноземів і сприятливого клімату є всі інші передумови для розвитку біологізації рослинництва і землеробства в цілому. Це, перш за все, історичний досвід масштабної практичної біологізації захисту рослин і науково-технічний потенціал з промислових біотехнологій виробництва і використання засобів біологізації рослинництва, який, в основному, відповідає світовому рівню. Проте ефективне використання цього потенціалу в обсягах, що мали б суттєве економічне значення України, потребує формування і здійснення на регіональному і державному рівні науково-технічної та інвестиційної політики з цього пріоритетного напрямку науково-технічного прогресу в сільському господарстві.
Поглиблення в останні роки кризових явищ розвитку біологічного методу супроводжується значним забрудненням грунтів, води та продуктівхарчування залишками хімічних препаратів, що особливо небезпечно для здоров’я нації в умовах радіаційного забруднення значної території України.
Біологічний метод є основним стратегічним екологічно-безпечним методом захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів, рівень розвитку якого визначає ступінь продовольчої безпеки держави, якість харчування населення, а отже і здоров’я нації.
Основними причинами, які зумовили спад розвитку біологічного методу захисту сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів є:
- недостатня обґрунтованість проведення глибоких структурних реформ біологічної галузі та забезпечення біологічними засобами сільськогосподарських товаровиробників;
- несприятність умов кредитування, поглиблення диспаритету цін на хімічні засоби захисту і відповідно цін на сільськогосподарську продукцію;
- залежністю від імпортованих пестицидів, зниження внутрішнього ринку внаслідок зниження платежоспроможності населення.
Порівняно з 1990 роком обсяги та застосування біологічних препаратів в структурі захисних заходів в порівнянні з хімічним методом зменшилися на 10 млн. гектарів, або в 10 разів. В 1990 році застосувалося 19 біологічних препаратів, а сьогодні тільки 6. В той же час сільськогосподарське виробництво України щорічно втрачає від шкідників, хвороб та бур’янів до 30 % валових зборів і, зокрема, зерна 25-30 %, цукрових буряків 20-27 %, соняшнику 23-25 %, сої, картоплі 32-35 %, овочі 27 %, плодових насаджень 48 і більше відсотків.
Посівам сільськогосподарських культур, плодово-ягідним, лісовим та лісопарковим насадженням, продукції рослинництва завдають шкоди понад 400 видів шкідників, рослини вражають 200 збудників небезпечних хвороб, поля засмічують близько 300 видів бур’янів.
Для боротьби з ними, в залежності від їх біологічних особливостей життєвого циклу, на ряду з комплексом агротехнічних та організаційних заходів застосовується більше 650 хімічних препаратів і лише 6 з них біологічних.
Стан популяцій шкідливих комах дуже динамічний. Він характеризується природними коливаннями чисельності та поширенням комах, амплітуда яких визначається екологічними чинниками, стабільністю системи землекористування і рівнем культури землеробства. Погіршення фітосанітарного стану посівів сільськогосподарських культур, поряд з порушенням агротехніки та зменшенням обсягів використання засобів захисту рослин, особливо – біологічних, обумовлене також виведенням з обороту значних площ орної землі, черговим циклом сонячної активності та глобальним потеплінням клімату.
Комплекс цих причин призвів до різкого збільшення чисельності та розширення зон шкодочинності основних шкідників – совок, клопа шкідливої черепашки, дротяників, стеблового метелика, хлібної жужелиці, американського білого метелика, звичайного бурякового довгоносика, мишоподібних гризунів та інших (повсюдно чисельність шкідників перевищує порогові рівні). У південно – східних регіонах сформувались сталі „вогнища” саранових, які створюють постійну загрозу для посівів сільськогосподарських культур. Внаслідок зменшення виробництва і зниження застосування корисних комах (трихограми) майже в три п’ять разів зросла шкодочинність озимої та інших совок на посівах цукрових буряків, зернових і овочевих культур; стеблового метелика на посівах кукурудзи в 4-5 разів. Наростання чисельності клопа-черепашки призвели до зростання пошкодження ним зерна з 1,1 % в 1990 р. до 2,8 % в 2005 році.
Значний недобір врожаю сільськогосподарських культур спричиняється враженням їх різними видами захворювань, збудниками яких є фітопатогенні організми ( гриби, бактерії, віруси).
Потреба інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в умовах підвищених вимог щодо оздоровлення навколишнього природного середовища обумовила підвищені вимоги до захисту рослин, особливо на територіях, які зазнали радіаційного забруднення. З одного боку, необхідно забезпечити повну реалізацію потенційних можливостей рослин, а з іншого потрібна надійна екологічна безпека.
Вирішення цієї проблеми забезпечує застосування науково ємних технологій, які дозволяють перейти від боротьби з окремими шкідливими видами до регулювання їхньої шкодочинності на основі поєднання агротехнічних, біологічних та хімічних методів захисту.
Досягнути цієї мети можна за допомогою застосування біологічних препаратів, виробництво яких потребує особливої уваги.
На ринку біологічних препаратів спостерігається не збалансованість попиту і пропозицій, дається в знаки недостатній розвиток інфраструктур біологічних лабораторій. Промислове виробництво біологічних препаратів практично не здійснюється.
Цінова політика та попит на біологічні препарати не прогнозуються. Ціни формуються під впливом регіональної собівартості препаратів, попиту, пропозицій та інших факторів.
II. Аналіз причин виникнення проблеми
Основні причини виникнення проблеми:
Не сприятлива цінова політика на ринку біологічних засобів захисту рослин та неефективність економічного механізму підтримки галузі з виробництва біологічних препаратів.
Різке погіршення балансу доступних хімічних та біологічних препаратів. Відношення 100 до 7.
Відсутність системи раціонального виробництва та використання біологічних препаратів.
Недоступні обсяги виробництва біологічних препаратів і виконання комплексу робіт з захисту рослин посівів біологічними препаратами від бур’янів, хвороб, шкідників.
Низький рівень інтеграційних процесів у виробництві біологічних препаратів.
Недостатній рівень підготовки кадрів з профільної спеціальності сільськогосподарських вузах України.
III. Мета Програми
Мета програми полягає у визначенні основних напрямків державної політики щодо створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку виробництва біопрепаратів та широкого застосування біологічного методу:
зокрема доведеться рівня біологізації захисту рослин сільськогосподарських культур від шкідників та хвороб з 7 % ( 2004-2005рр..) до 30 % від загального раціонального обсягу захисних заходів, орієнтовано до 5,5 млн. га на рік;
зменшення потреби в хімічних пестицидах загальною ринковою вартістю щонайменше 100 млн.гривен;
переведення на використання біологічних технологій рослинництва орієнтовно 16 млн.га сільгоспугідь, в тому числі 3 млн.га під озимою пшеницею, і формування на цій основі експортного потенціалу органічного екологічного чистого зерна озимої пшениці в обсязі 5 млн. тон на рік;
відновлення мережі обласних, районних біолабораторій, біофабрик та заводів для забезпечення виробництва необхідних об’ємів біологічних препаратів;
створення державної системи наукового, інженерно-технічного, технічного і агробіологічного забезпечення розвитку біологізації рослинництва та підготовки і перепідготовки фахівців і виробничого персоналу сільгосппідприємств з цього напрямку, а також екологічної освіти населення;
створення додаткових робочих місць в агропромисловому комплексі;
створення умов для реалізації біологічної продукції за цінами що сприяє розширенню її виробництва;
забезпечення розширення виробництва біологічних препаратів за природно - економічними зонами з максимальним використанням їх біокліматичного та наукового потенціалу;
забезпечення виробництв біопрепаратів новітнім технологічним обладнанням, методами виробництва, контролю та передовими науковими досягненнями.
IV. Порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання проблеми
та обгрунтування оптимального варіанта.
Ключовою проблемою для України залишається стабілізації і збільшення виробництва вітчизняних екологічно безпечних біологічних засобів захисту рослин для нарощування власного виробництва продукції рослинництва та забезпечення продовольчої безпеки держави.
Продовольчу безпеку держави може гарантувати лише власне виробництво засобів захисту.
Це єдиний оптимальний для України варіант.
Орієнтація на імпорт призведе на посилання тиску на вітчизняного товаровиробника і створить загрозу зменшення виробництва екологічно чистої продукції рослинництва.
Оптимальним варіантом є забезпечення виробників сільськогосподарської продукції вітчизняними екологічно чистими біологічними препаратами, а не імпортованими хімічними пестицидами.
V. Шляхи та засоби розв’язання проблеми.
Стратегія та розвиток біологічного методу на 2008-2012 роки передбачається:
стабілізацію та поступове збільшення обсягів виробництва біологічних засобів захисту, що призведе до здешевлення та збільшення обсягів виробництва основних видів сільськогосподарської продукції;
визнання об’єктів виробництва біологічних препаратів для потреб внутрішнього ринку та експорту;
виконання комплексу робіт пов’язаних із збільшенням застосування біологічних методів захисту призведе до виробництва гарантованої якості, екологічно вигідної сільськогосподарської продукції;
фінансова підтримка на виробництво біологічних препаратів шляхом компенсації витрат на захист від шкідників, хвороб на 1 гектар посіву сільськогосподарських культур;
фінансова підтримка сільськогосподарських товаровиробників у придбанні та застосуванні біологічних препаратів через механізм їх здешевлення за рахунок надання довгострокових та короткострокових державних кредитів та компенсацій;
запровадження системи постійного моніторингу стану динаміки цін і ціноутворення на основні види біологічної продукції з наданням відповідної інформації товаровиробникам;
поліпшення функціонування ринку біологічних препаратів та удосконалення їх інфраструктури;
захист інтересів сільськогосподарських виробників на внутрішньому ринку та проведення економічно обґрунтованої експертно-імпортної політики;
обов’язковою умовою збільшення обсягів виробництва біологічних препаратів є надання галузі державної підтримки, а також залучення інвестицій і кредитів;
створити організаційну та виконавчу структуру: Управління біометоду, яке підпорядкувати Головній державній інспекції захисту рослин із залученням наукових установ. Схема організаційної та виконавчої структури додається ( додаток 1).
VI. Етапи виконання програми.
На першому етапі (2008-2009 рр.) передбачається забезпечити стабілізацію виробництва біологічних препаратів, розширити інфраструктуру та наукове забезпечення шляхом удосконалення механізму державної підтримки галузі і перейти до нарощування виробництва.
На другому етапі ( 2009-2012 рр.) передбачається забезпечити подальше нарощування виробництва біологічних препаратів, з метою одержання екологічно чистих продуктів сільськогосподарського виробництва.
VII. Фінансове забезпечення програми.
Фінансове забезпечення програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.
Для виконання програми необхідно близько 300 млн. грн.. щороку.
VIII. Очікувані результати виконання програми.
Виконання програми дасть можливість забезпечити:
- стабілізацію і нарощування обсягів валового виробництва вітчизняних біологічних препаратів, що забезпечить одержання екологічно чистої та економічно вигідної сільськогосподарської продукції;
- відтворення, підвищення та охорону родючості грунтів, збереження корисної ентомофауни, зменшення пестицидного навантаження на ґрунти;
- конкурентоспроможність продукції рослинництва і продуктів її переробки;
- створення додаткових робочих місць в агропромисловому комплексі;
- вирощування екологічно-чистої продукції сільськогосподарського виробництва на територіях радіоактивного забруднення.
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
