19 лютого 2009 року, відповідно до плану оргзаходів Мінагрополітики, , у приміщенні Головної
державної інспекції захисту рослин по вул. П.Орлика, 24/1, у м. Києві під головуванням Мельника С.І.,
заступника Міністра аграрної політики України, відбулася нарада з питань підведення підсумків
роботи у 2008 р. та завдань щодо захисту рослин у поточному році.
У складі учасників – спеціалісти Мінагрополітики, Головдержзахисту, начальники державних
інспекцій захисту рослин АР Крим і областей, завідуючі контрольно - токсикологічних лабораторій.
Усіх присутніх було – 40 чоловік.
Довгань С.В., начальник Головдержзахисту, який був основним доповідачем, докладно проаналізував
фітосанітарну ситуацію в посівах звітного періоду, досягнення в аграрному секторі виробництва та
внесок спеціалістів державної служби захисту рослин в одержання валу та якості сільськогосподарської
продукції.
У відповідності та на виконання завдань державної програми «Захист рослин 2008-2012рр.» і
прогнозованих обсягів захисні роботи проведені на 35,8 млн. га, з яких 16,5 мнл. га гербіцидами, 0,5
млн. га десикантами, 10,8 млн. га проти комах, з яких 1,5 млн. га біометодом, 6,5 млн. га проти
хвороб. Крім того, 2,3 млн. га захищено від мишоподібних гризунів. Це, доречі, найбільший обсяг робіт
з захисту рослин за останні 17 років. Для реалізації зазначеної роботи використано 27 тис. тонн
хімічних засобів захисту рослин.
Аграрії за агрокліматичнох умов минулорічної вегетації більше уваги зосередили на боротьбі з
бур’янами та оздоровленні посівів від захворювань. Зокрема, вдвічі збільшилися обсяги робіт з захисту
зернових культур від хвороб. Збільшилося виробництво біоагентів та впровадження біологічного
методу, насамперед використання бактороденциду та трихограми. Ця робота пожвавилась після
розробки та прийняття Мінагрополітики і УААН галузевої програми «Комплексна біологізація захисту
рослин 2008-2012 рр.».
Зростають обсяги захисних обприскувань зернових колосових проти клопа шкідливої черепашки,
популяція якого в останні роки з депресивного стану входить у фазу динаміки підйому чисельності.
Захист посівів від пошкожень черепашкою забезпечує насамперед збереження якості зерна пшениці,
зокрема у Степу та південному Лісостепу.
Фітосанітарна ситуація в цілому була контрольованою. Спеціалісти інспекцій захисту рослин усіх
рівнів працювали здебільшого чітко і результативно, чим забезпечили збереження посівів основних
сільськогосподарських культур.
Разом з тим, мали місце недоліки, зволікання з виправленням яких у поточному році може
призвести до непередбачуваних наслідків. Це насамперед, недостатня контрольованість якості
продукції, зокрема з визначення пошкодження зерна клопом черепашкою, яким займаються підрозділи
Держконтрольпродінспекції.
Слабкими темпами розгортаються в більшості областей роботи з біологічного захисту зернової
кукурудзи від стеблового метелика, який подекуди у Лісостепу заселив 50-80% площ культури. В ряді
областей (Донецька, Дніпропетровська, Чернігівська) не розроблені програми дій з розвитку біометоду,
не налагоджений механізм використання коштів, передбачених Держбюджетом на підтримку
біолабораторій і біофабрик усіх відомств.
Недостатньо використовуються контрольно – токсикологічні лабораторії, як підрозділи дійового
контролю за кількістю і якістю пестицидів та їх залишків у продукції і навколишньому середовищі.
Недостатньо працюють з цього питання у Херсонській області, а в Чернігівській не перевірено
жодного зразка.
Більшої дієвості вимагає робота щодо виявлення і заборони фальсифікованих засобів захисту
рослин та перевищення норм гранично – допустимих кількостей пестицидів у продукції
рослинництва. Недостатня забезпеченість технічними (спецмашини та апаратура) і засобами
індивідуального захисту на роботах з застосуванням пестицидів та протравників також не повинна
залишатися поза увагою спеціалістів служби.
В кожній області слід здійснювати заходи з визначення оптимальної потреби в складах для
зберігання пестицидів, можливо скоротити їх кількість, зосередивши якісне та безпечне утримання
хімічних засобів у торгових пунктах комерційних та інших структур.
Законодавча забезпеченість фітосанітарних заходів в умовах сьогодення повною мірою не
задовольняє потреби. Необхідно наростаючими темпами продовжувати роботу з уточнення та
упорядкування нормативно – правової бази у сфері захисту рослин. Зокрема, на часі потреба розробки
механізму щодо введення сертифікації сільськогосподарської продукції. Служба захисту рослин, як
правовий інструмент Мінагрополітики, має зайняти в цьому відповідну нішу.
Доповідач грунтовно проаналізував обставини щодо захисту рослин впродовж вегетаційного
періоду та результати проведеної роботи за річними звітами інспекцій. Він підкреслив, що
вищезазначені та інші численні завдання у сфері захисту рослин мають вирішуватися поточного року за
жорстких умов фінансової кризи, обмеження матеріально – технічного та фінансового забезпечення
служби в цілому.
Незабаром весна. У аграріїв і спеціалістів служби захисту рослин розпочнуться звичайні клопоти
з проведення комплексу весняно - польових робіт: підготовка та протруювання насіння, підживлення
та догляд за озиминою, сівба ярих тощо. Здається, все знайоме і нескладне. Однак, щороку природа
може піднести непередбачувані ситуації, розібратися в яких може лише грамотний досвідчений
спеціаліст. Тому підвищення кваліфікації через навчання на курсах, семінарах, нарадах безпосередньо у
польових умовах господарств має стати безперервним процесом, що діє продовж перебування
спеціаліста в службі захисту рослин.
В обговоренні доповіді взяли участь та виступили: Шулла Т.О., завідувач Одеської ПДКТЛ,
начальники держінспекцій областей: Кіровоградської Бабков Д.О., Житомирської Зеленко О.Л.,
Луганської Пантелеєв В.Г.
В розгляді обговорюваних виробничих питань приймав участь Мельник С.І., заступник Міністра
аграрної політики, який в заключному слові, зокрема, зазначив, що спеціалісти державної служби
захисту рослин відповідальні люди і працюють автономно згідно до Законів України. Тому головне –
бути державними інспекторами і ніколи не йти на компроміс з порушниками правових актів у сфері
захисту рослин. Від припису захистника в значній мірі залежить, чи з’явиться на полі недоброякісний
пестицид.
Світова економічна криза – це екзамен для кожного. Хто знайде свій бізнес, добре організує
його, той виживе. Криза – це відсів всього нежиттєздатного, здебільшого непотрібного.
Сьогоденна ситуація вимагає сертифікувати кожне підприємство, яке виробляє продукцію
рослинництва, що має одержати сертифікат якості щодо забруднення, зокрема пестицидами. Слід
подумати, як проводити хімічні методи, а подекуди чи слід здійснювати їх взагалі з огляду на
перспективу впровадження біологічного землеробства.
Спеціалісти захисту рослин можуть бути задіяні в процес ліцензування. Для цього є державні
важелі: постанова, наказ, інститут, методи навчання. Рішення всіх цих та інших питань під силу
державній службі захисту рослин, структура і півстолітня діяльність якої – є запорукою надзвичайної
життєздатності та утвердженості
Недостатнє матеріально – технічне забезпечення служби за підвищення вимог щодо збереження
врожаїв та навколишнього середовища вимагає переглянути нові послуги, як вони адаптуються в
Європі і використовувати дане державою право (постанова №106 від 18.02.09 «Про затвердення
переліку платних послуг, які можуть надаватися державними інспекторами захисту рослин»)
здійснювати заходи захисту рослин за визначену плату.
Упорядкування складів для збереження пестицидів та визначення потреби в них теж відноситься
до термінових заходів. Чиї, скільки і для чого, що в них зберігається і навіщо складувати пестициди,
коли їх слід брати в торгових пунктах реалізації у кількості, необхідній для обробки конкретного поля.
Це першочергове завдання для створення безпечного для людини і навколишнього середовища
процесу захистних заходів у посівах.
Слід з розумінням використовувати рекламу, відрізняти її користь, а подекуди й шкоду. На
неправдиву інформацію впливати через права, надані державою спеціалістам - інспекторам.
Жорсткіше перекривати шлях на посіви, сади, городи всіляким підробкам і фальсифікатам, в разі появи
їх на продаж населенню.
Обережніше працювати з Інтернетом. Інформації «для службового користування» не повинні
бути на сторінках сайту організації. У зв’язку із сутужним фінансовим становищем обов’язково
використовувати електронні засоби зв’язку, більше спілкуватися за допомогою факсів.
Сміливіше залучати місцеві бюджети, зокрема на заходи розвитку біометоду, поскільки – це
напрямок до покращення навколишнього середовища, міста, села, поля, лісу, тощо.
В майбутньому, для рівноваги впливу з боку держави, доцільне створення громадської
організації захисту рослин – асоціації захисту рослин.
Для виконання поставлених завдань в регіонах інспекціям державної служби захисту рослин
необхідно:
1. Забезпечити постійний моніторинг фітосанітарного стану посівів озимих зернових і ріпаку та
інших культур протягом вегетації. За погодженням Мінагрополітики разом з інспекцією
Держконтрольпроду налагодити механізм сумісного визначення пошкодження зерна клопом
шкідливою черепашкою в хлібоприймальних підприємствах та інспекціях.
2. Спільно з центрами наукового забезпечення АПВ УААН та іншими науковими закладами
організувати проведення обласних науково-практичних навчань стосовно здійснення захисних заходів
в умовах цьогорічної вегетації.
3. Перевірити готовність наявної спеціальної апаратури та забезпеченість господарств засобами
індивідуального захисту при проведенні протруєння насіння ярих культур та інших захисних робіт.
Встановити щотижневий моніторинг ситуації на ринку засобів захисту рослин, підготовку оперативної
інформації і аналітичних матеріалів.
4. Відпрацювати заходи з насичення ринку необхідними обсягами хімічних засобів захисту
рослин (баланс пестицидів).
5. Визначити потребу в складах для зберігання пестицидів. В разі невідповідності їх існуючим
вимогам ставити питання щодо закриття їх. Користуватися здебільшого облаштованими торговими
пунктами реалізації засобів захисту рослин і агрохімікатів.
6. Розробити прогноз розвитку та розповсюдження в поточному році найшкідливіших комах,
хвороб та бур’янів і заходи щодо захисту рослин в регіональних агроценозах.
7. Посилити роботу контрольно – токсикологічних лабораторій в напрямку виявлення
фальсифікованих препаратів та залишкових кількостей пестицидів понад ГДК в продукції
рослинництва.
8. Для оперативного проведення заходів і намічених робіт в умовах економічної кризи віднайти
можливість забезпечення підрозділів державної служби захисту рослин електронними та іншими
доступними засобами зв’язку в регіонах, де в цьому ще є потреба.
9. Систематично протягом вегетації щодекадно надавати господарствам інформаційні
повідомлення про розвиток та розповсюдження шкідливих організмів з рекомендаціями захисту
посівів. Збільшити обсяги використання біологічних агентів відповідно до регіональних програм.
10. Згідно Закону України «Про захист рослин» підвищити відповідальність сільгоспідприємців
за фітосанітарий стан сільгоспугідь та технологічно правильне і безпечне для здоров’я людини і
навколишнього середовища проведення захисних заходів.
С.В. Довгань, канд.с.- г. наук, начальник Головдержзахисту
О.М. Орлова, начальник відділу прогнозування та фітосандіагностики
О.Б. Сядриста, консультант Головдержзахисту
