Название страницы

Озимині – надійний захист

Збільшення валу високоякісного зерна – першочергове завдання агропромислового виробництва України. Успішне вирішення цього завдання уможливлюється за вирощування передусім озимої пшениці, як цінної високопродуктивної продовольчої культури.

Як же вирощувати цю цінну зернову культуру, щоб одержувати максимальні врожаї, реалізовуючи її сортові можливості? Передусім, потрібні знання зонально визначеної технології вирощування, а також уміла організація господарських заходів, які забезпечують очікуваний результат.

Найважливішим є чітке дотримання сівозміни, в якій озиму пшеницю розміщують після кращих попередників. За даними науковців Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва вплив цього фактору на отримання врожаю складає 10 %, а боротьба з шкідниками, хворобами і бур’янами –  27%. (табл.1)

 

  Правильне розміщення озимої пшениці в сівозміні забезпечить пригнічення активності чи навіть загибель шкідливих організмів, що накопичуються на полях та грунті, своєчасна і якісна підготовка якого через ресурсозберігаючі прийоми сприятиме накопиченню та зберіганню вологи до сівби, що позитивно впливатиме на проростання зерна та прискорить появу здорових сходів культури.

Найефективнішими факторами підвищення врожайності пшениці і поліпшення якості зерна є добрива, що складають 17% впливу на врожай. За інтенсивної технології середніми нормами NPK для озимої пшениці є 90-120 кг. в залежності від родючості грунту, характеру попередника зони вирощування сорту, тощо.

Але в кожному разі мінеральні добрива спрацьовують лише у комплексі з іншими заходами і насамперед із захистом посівів від шкідливих організмів. Можна мати потужний агрофон з необхідною кількістю мінеральних та органічних добрив, а не провести захисту від бур’янів,  хвороб чи шкідників, і затрачені ресурси не забезпечать бажаної віддачі.

Отримання економічної вигоди вирощування озимої пшениці в значній мірі залежить від реалізації генетичного потенціалу сортів культури. У господарстві слід вирощувати 2-3 сорти пшениці, які істотно відрізняються за тривалістю вегетації і  реакцією щодо елементів агротехніки. Звичайно мають переважати сорти, стійкіші до хвороб, стресових умов перезимівлі, вилягання, негативної дії бур’янів і разом з тим здатні формувати якісне зерно. Ці сорти мають бути районовані щодо певної агрокліматичної зони.

 

Для сівби використовується сортове насіння озимої пшениці 1-3 репродукцій, кондиційне щодо схожості для м’якої – 92%, твердої – 87%, за сортової чистоти від насіння бур’янів та інших домішок не менше 98% та вологості 15%. Підготовлене до сівби кондиційне насіння озимої пшениці має пройти фітосанітарну експертизу на наявність збудників хвороб, які передаються з насінням. Це грибкові (сажки, кореневі гнилі, пліснявіння), бактеріальні (чорний зародок), окремі вірусні захворювання. Виявлення збудників хвороб у насінні пшениці допомагає віднайти потрібний і ефективний саме проти них протравник і відповідно оздоровити насіннєвий матеріал через протруєння. Фітоекспертизу проводять  спеціалісти державних інспекцій захисту рослин АР Крим і областей та окремих районів.

Визначивши через фітоекспертизу склад збудників, важливо правильно вибрати протравник широкого спектра дії, який забезпечить оздоровлення насіння на щонайдовший період проростання та сходів культури. Протруєння є обов’язковим профілактичним хімічним заходом технологічної схеми вирощування озимини. Його проводять завчасно (за 2-3 тижні до сівби), або безпосередньо в день сівби, здебільшого системними препаратами.

Важливо дотримуватися науково-обгрунтованих норм витрати протруйників. За їх зменшення не досягається повне оздоровлення, а завищення призводить до зниження схожості насіння через утворення аномальних проростків, нездатних до подальшого розвитку, які з часом можуть загинути. Протруєння, зокрема завищеними нормами протруйників, небезпечне для травмованого насіння, що може не дати сходів. В цьому є свій позитив, оскільки травмоване насіння не завжди здатне забезпечити появу здорової рослини.

Протруєння можна вважати екологічно прийнятним способом хімічного захисту, який відповідає критеріям охорони навколишнього середовища, бо невелика кількість препарату наноситься найближче до тих організмів, проти яких він використовується.

Для забезпечення оздоровлення 1,5 млн.тонн насіння озимих зернових культур під урожай 2009 року потрібно мати 1,2 тис.тонн протравників.  На ринку пестицидів  країна має величезний асортимент цих препаратів, що постачаються за імпортом в достатній кількості.(табл. 2)

Табл. 2

Спектр дії протруйників насіння озимої пшениці

 

Найменування препаратів

Назва  діючої речовини

Норма  витрати кг,л/т

Сажки

Кореневі гнилі

Хвороби сходів

Плісня-віння насіння

Сніго-

ва пліс-нява

Гель-мінто-споріоз

тверда

летюча

фуза-ріозна

гельмін-тоспо-ріозна

церко-споре-льозна

борош-ниста роса

септо-ріоз

плями-стості

Байтан Універсал, з.п.

триадименол+ імазаліл+ фуберидазол

2,0

*

*

*

*

 

*

 

 

*

*

 

Віал ТТ, в.с.к.

тіабендазол + тебуконазол

0,3-0,4

*

*

*

*

 

 

 

 

*

 

 

Вінцит 050 CS, к.с.

флутриафол+ тіабендозол

2,0

*

*

*

*

 

 

*

 

 

*

*

Вітавакс 200 ФФ, в.с.к.

карбоксин + тирам

2,5-3,0

*

*

*

*

 

 

 

 

*

 

 

Дерозал, к.с.

 

карбензим

1,5

*

*

*

*

 

 

 

 

 

*

 

Дивіденд Стар 036 FS, т.к.с.

дифеноконазол+ ципроконазол

1,0

*

*

 

*

 

*

 

 

 

 

 

*

 

 

 

Кінто Дуо, к.с.

тритіконазол+ прохлораз

2,0-2,5

*

*

*

*

*

*

 

*

 

 

*

*

 

Колфуго Дуплет, к.с.

карбендазим+ карбоксин

2,0

*

*

*

*

 

 

 

 

 

 

 

Корріоліс, т.к.с.

 

тритіконазол

0,2

*

*

*

*

 

 

*

*

 

 

 

Ламардор 400 FS, т.к.с.

пропіконазол+ тебуконазол

0,15

*

 

*

*

 

 

 

*

 

 

 

Лоспел, в.м.е.

 

тетраконозол

0,7

*

*

*

*

 

*

*

 

 

 

*

Максим 025 FS,т.к.с.

 

флудиоксоніл

1,5

*

*

*

*

 

 

 

 

 

*

 

Раксіл Ультра FS, т.к.с.

тебуконазол

0,2

*

 

*

*

 

 

 

*

 

 

 

Росток, к.с.

карбоксин + триадименол+ тебуконазол

1,0

*

*

*

*

 

 

 

 

 

 

 

Фундазол, з.п.

 

беноміл

2,0-3,0

*

*

*

 

*

 

 

 

 

*

 

 

 

 

В Степу та Лісостепу, за вимушеного розміщення озимої пшениці після колосових попередників, проти хлібного туруна, підгризаючих совок та інших ґрунтових шкідників насіння за 1-5 дів до сівби одробляють прометом або рубежем, чи фосфамідом за норми витрати цих препаратів по 2 л на тонну насіння. Цей захід забезпечує токсикацію насіння, проростків та сходів протягом 2-3 тижнів і буде ефективним проти вищезазначених ґрунтових та цикадок, попелиць, злакових мух, інших шкідників на сходах озимих.

Слід відмітити, що найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущіння, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, за середньодобової температури на рівні 5 °С), протягом яких набирається сума температур 560-580 °С. Цього досягають за сівби в оптимальні строки, встановлені для кожної ґрунтово-кліматичної зони: на Поліссі 1-15 вересня, в Лісостепу і західних регіонах 5-20 вересня, в передгірських 5-25 вересня, гірських 1-10 вересня, у Степу 5-25 вересня, АР Крим 15 вересня – 5 жовтня. У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17 °С. Цього досить для проростання насіння озимої пшениці.

В останні роки через глобальне потепління клімату спостерігається збільшення періоду осінньої вегетації культур. Тому важливим є вдале маневрування строками сівби залежно від сортів, попередників, удобрення і умов зволоження грунту. На родючих ґрунтах після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та запасами вологи у посівному шарі пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків.

За ранніх строків сівби є небезпека не тільки переростання, зокрема сортів твердої пшениці, високорослих м’якої, що знижує її морозо та зимостійкість, але й масового заселення та пошкодження сходів шкідниками, зокрема злаковими мухами, попелицями, цикадками, хлібним туруном, іншими. На таких посівах ймовірний розвиток хвороб, передусім кореневих гнилей, борошнистої роси, бурої листкової іржі, інших плямистостей листя.

Відомо що злакові мухи, насамперед шведські віддають перевагу посівам зі зрідженим, добре прогрітим травостоєм, а сисні комахи а також хвороби добре розвиваються в загущених посівах за сприятливих   температурного режиму і відносної вологості повітря. Масовий розвиток сисних шкідників, зокрема попелиць і цикадок, уможливлює ураження сходів озимини вірусними та мікоплазмовими хворобами, від яких вилікувати рослини неможливо.

Систематичні обстеження полів озимих після появи сходів – обов’язкова умова догляду за посівами восени. (табл. 3) 

      

 

Як свідчить практика, розвиток шкідників і хвороб в останні роки набуває масового характеру. Це створює прецедент побудови системного перебігу захисних заходів на сходах та рослинах, що кущаться восени.

Передусім, личинки хлібного туруна загрожуватимуть пошкодженим посівам, розміщеним після колосових попередників. Тому під час сходів – початку кущіння на цих та інших посівах озимої пшениці Степу та Лісостепу в разі виявлення на кв. метрі поля 1-2 личинок туруна проводять захисні обробки діазиноном, 1,-1,8 л/га, нурелом Д, 0,75 л/га, парашутом, 0,2-0,75 л/га, маршалом, 0,8-1,2 л/га, драгуном, 1,2 л/га, практиком, 1,5-1,8 л/га.

За такої сухої погоди вересня-жовтня в озимині ймовірний масовий розвиток злакових, зокрема шведських мух, попелиць та цикадок. Вірофорні попелиці й цикадки здатні переносити вірусні хвороби з хворих рослин, переважно бур’янів, на  культурні посіви.

Розробленим науковими рекомендаціями ефективним захистом проти них є крайові та суцільні обробки добре розвинених посівів ранніх строків сівби на початку масового заселення зазначеними шкідниками за теплої погоди і загрози істотних пошкоджень та уражень вірусними і мікоплазмовими хворобами, сисними комахами надпорогової кількості. Ці шкідники ефективно знищуються через обприскування акта рою, 1-1,5 л/га, діазиноном, 1,5 л/га, Бі-58 новим, 1,5 л/га, фуфаноном, 1,5 л/га, ф’юрі, 0,1 л/га, іншими.

Не завжди при виявленні вогнищ заселень шкідниками треба обробляти весь посів. Здебільшого шкідники розповсюджуються осередками в місцях валків скошених хлібів, незаскиртованої соломи, забур’янених чи у крайових смугах полів. Тому перед прийняттям рішення щодо застосування хімічного захисту слід ретельно обстежити посів і вибірково обприскувати місця скупчення загрозливої чисельності комах-фітофагів.

За теплої затяжної осені, достатньої вологості повітря протягом осінньої  вегетації складаються оптимальні умови для розвитку в посівах борошнистої роси, кореневих гнилей, бурої листової іржі, септоріозу та інших плямистостей листя. В разі досягнення однією із згаданих хвороб критичного порогового рівня (1-5% ураженого листя) посіви у фазі кущіння оздоровлюють альто-супер, 0,4 л/га, арбалетом, 2 л/га, байлетоном, 0,5 кг/га, колосалем, 0,75-1 л/га, рексом дуо, 0,4-0,6 л/га, фундазолом, 0,3-0,6 кг/га, тощо. Якщо строки захисту посівів від шкідників і хвороб співпадають, обробки поєднують і застосовують бакові суміші вищезгаданих пестицидів.

Повсюди, передусім у господарствах Вінниць­кої, Київської, Житомирсь­кої, Хмельницької, Чернігівсь­кої, Тернопільської та інших областей Лісостепу та Полісся очіку­ється масове розмноження мишоподібних гризунів. Роз­плодившись на посівах бага­торічних трав, незораних та неорних земель вони мігруватимуть в озимину й по­шкоджуватимуть її. Боротьбу з ними починають із знищення їх осередків біля скирт, лісо­смуг, на площах багаторічних  трав та інших угідь. При виявленні більше 5 жилих колоній на гектарі по полю розкладають в жилі нори по 2-3 грами зернових принад бактороденциду, роденфосу, смерть щурам №1 – 10 грам в нору,  брикетів шторму (0,7-1,5 кг/га).  Для принад використо­вують зерно пшениці або насіння соняшнику. Захист озимини від мишоподібних продовжують до випадання снігу. (табл.4)

    

 

    

* За даними Інституту рослинництва  ім. Юр’єва УААН

 

Захист посівів озимої пшениці від бур’янів важливо забезпечувати у ранній період росту культури, коли вона ще не конкурентноздатна і дуже ними пригнічується, зокрема  коренепаростковими та зимуючими, сходи яких з’являються восени, це такі гербіциди: хармоні, 75 в.г. (10-15 г/га), хлібодар, с.е. (0,3-0,5 л/га),     пік 75, в.г. (15-20 г/га), та інші. Як відмічають спеціалісти, за теплої, вологої і тривалої осені обробки посівів гербіцидами пшениці восени ефективніші за весняні.   

Важлива умова високої віддачі пестицидів і зменшен­ня загрози забруднення нав­колишнього середовища    суворе дотримання техноло­гії їх використання. Голов­не систематичне й ретель­не обстеження кожного поля й аналіз одержаних резуль­татів. Без цього починати обприскування проти шкідни­ків та хвороб недоцільно. Де­які агрономи при наявності поодиноких особин шкідни­ків б'ють на сполох, викли­кають літак або обприскувач і обробляють посіви, марно витрачаючи дорогі й дефі­цитні хімічні засоби.

Не слід науково-обгрунтовані технологічно виважені заходи захисту рослин, органічно поєднані з усією системою вирощування озимих зернових культур, зводити до використання лише хімічних засобів захисту рослин.

Сільгосппідприємець може уникнути господарчо відчутних втрат врожаю та якості зерна від шкідників, хвороб і бур’янів за обов’язкового поєднання організаційно-господарських, агротехнічних, селекційних, біологічних і хімічних заходів регулювання фітосанітарного стану посівів озимої пшениці та інших зернових культур.

 Консультації щодо захисту озимини на конкретних посівах у господарствах, надають спеціалісти державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей і районів.     

 

Начальник головдержзахисту                                                С.В. Довгань

 

 

 

 

Головна державна інспекція захисту рослин © 2007–2010
сайт создан компанией изготовление сайта