В поточному році в господарствах усіх грунтово - кліматичних зон країни кукурудзу на зерно вирощуватимуть на площі 2,6 мнл. га. Передбачається одержання доброго врожаю. Однак, як відмічають спеціалісти захисту рослин, розширення площ посівів цієї цінної культури супроводжується щорічним погіршенням фітосанітарного стану рослин протягом вегетації.

 Через недбале господарювання, порушення системи сівозміни, негаразди з виконання агротехнічних прийомів щодо обробітку ґрунту та збору врожаю спостерігається накопичення шкідливих комах, хвороб і бур’янів, які масово розмножуючись унеможливлюють одержання прогнозованих врожаїв зерна культури.

  Найнебезпечнішим шкідником зернової кукурудзи є стебловий (кукурудзяний) метелик, чисельність якого в останні роки невпинно зростає.  Велику потенційну загрозу шкідника  визначають широкий ареал його та  здатність до накопичення значної кількості за відповідних агрокліматичних умов.

Потепління клімату сприяло розповсюдженню цього фітофага також в північному Лісостепу та Поліссі, де до недавна зернова кукурудза масово не вирощувалася. За даними наукових установ УААН втрати врожаю зерна від пошкодження цим фітофагом в середньому складають 6-25, а в роки спалахів розмноження на окремих площах до 50% і більше.

 Окрім прямих втрат, пошкодження метеликом призводить до захворювання кукурудзи фузаріозом. Так, за даними Інституту зернового господарства УААН, під час збирання урожаю у 2008 р. цією хворобою було уражено 6-34% качанів кукурудзи. Як стверджують науковці інституту, ураженню качанів хворобою значною мірою сприяло пошкодження 11-30% рослин культури стебловим (кукурудзяним) метеликом та бавовниковою совкою. Це призводило до значного погіршення  харчових та посівних якостей зерна, яке посилювалося при зберіганні кукурудзи.

Агрокліматичні умови за температурного режиму останніх двох років уможливлються розвиток двох повних поколінь шкідника.  За даними фітосанітарного моніторингу, проведеного спеціалістами державних інспекцій захисту рослин найшкідливішим метелик був у Лісостепу, зокрема Київській, Полтавській, Тернопільській, інших областях, де на 83% площ кукурудзи ним пошкоджено 21% стебел, 14% качанів культури. В Охтирському, Сумському районах Сумської та Монастирищенському і Шполянському Черкаської областей пошкодженість стебел досягала 32-77%, а качанів 24-80%. А в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській областях Степу метелик заселяв 58-100% площ культури, 18% стебел і 15% качанів. Поряд з цим найвищою в Поліссі відмічена заселеність кукурудзи  в Івано-Франківській та Чернігівській областях на 27-31% стебел і 19% качанів культури.

Масове заселення посівів кукурудзи метеликом відбувається у фазі 7-8 листків рослини, відкладання  яєць в період викидання султанів.

Складність захисту кукурудзи від стеблового метелика полягає в тому, що його гусінь, а саме вона є найшкідливішою стадією фітофага, веде прихований спосіб життя. Вже через декілька годин після відродження вона прогризає стебельця рослин, в яких перебуває все своє життя, харчуючись їх вмістом. Гусінь також пошкоджує султани та качани кукурудзи, чим завдає значної шкоди культурі. Звичайно за такого способу життя гусінь добре захищена і знешкодити її вкрай складно. Тому  найефективніше регулювати чисельність цієї комахи, знищуючи її яйцекладки на поверхні рослин з допомогою її природних ворогів – комах- яйцеїдів, яких навчилися розводити в біологічних лабораторіях і фабриках та своєчасно випускати в природу під час відкладання яєць метеликом по 50-100 тис. самиць на гектар. Відроджена з розсіяних у природі яєць комаха трихограми здатна віднайти яйця кукрудзяного метелика і знищити їх до відродження шкідника. Одна самиця трихограми може заразити 40-50  яєць метелика, відкладаючи у кожне по 1-4 своїх яєць, з яких розвивається трихограма, а не метелик. Ось чому цей біологічний метод захисту кукурудзи є ефективним, безпечним і перспективним. За широкого впровадження біометода у 80-х роках минулого століття в Україні трихограму використовували на 7-10 млн. га повсюди і проблем з кукурудзяним метеликом не мали.

Найуспішніше цей захід використовують у Вінницькій, Київській, Харківській, Черкаській,  інших областях, які за 2008р. досить високої біологічної ефективності біоагента, вирощеного вітчизняними біолабораторіям та біофабриками, здійснили цей захід на площі біля 400 тис. га.

У  поточному році стебловий (кукурудзяний) метелик за наявного високого зимуючого запасу та доброї перезимівлі інтенсивно розвиватиметься за помірно теплого з високою вологістю повітря літа у посівах кукурудзи, насамперед вищезазначених та інших областей усіх зон вирощування культури. Найбільше потерпатимуть повторні та посіви, що межуватимуть з незораними полями після товстостеблих культур.

Окрім метелика та бавовникової совки, яка розповсюджена передусім в південних областях, посівам кукурудзи шкодитимуть багатоїдні, грунтові та листогризучі та сисні шкідники, зокрема, дротяники та несправжні дротяники, бавовникова, озима  та інші совки, піщаний мідляк, південний сірий довгоносик, шведська муха, попелиця тощо. Захист від них забезпечується  здебільшого через дотримання  сівозміни та  агротехнічних заходів вирощування культури.

Поряд з вищезазначеним слід відмітити заселення кукурудзи в Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях карантинним шкідником – західним кукурудзяним жуком, який виявлений у вогнищах посівів і загрожує пошкодженнями в разі беззмінного вирущування культури в ареалі свого подальшого розповсюдження.

 Разом з тим кукурудза потерпає від різноманітних хвороб.  Найпоширеніші з них пліснявіння проростаючого насіння і сходів, кореневі, стеблові гнилі, пухирчаста та летуча сажки, гельмінтоспоріоз, а з хвороб качанів: фузаріоз, нігроспороз, сіра гниль, бактеріоз та інші, розвиток яких спричиняє захворюваність рослин від фази проростання- сходів (до 20%),  до ураження качанів та зерна у полі (до 40%), а в подальшому при зберіганні.

Розвитку хвороб висіяного насіння і сходів повсюдно сприятимуть короткочасні похолодання під час проростання та появи рослин, яке посилюватиметься за неякісної підготовки посівного матеріалу, насамперед протруювання та  інкрустації насіння баковими сумішами фунгіцидних і інсектицидних препаратів з рістстимулюючими.

 У посівах, ослаблених за погодних стресів та порушень технології вирощування, рослини кукурудзи хворітимуть на  кореневі й стеблові гнилі.

Пухирчаста сажка  розвиватиметься повсюди за помірних температур повітря та короткочасних опадів в кінці листоутворення та цвітіння кукурудзи, а також за механічних чи пошкоджень рослин комахами (шведська муха, ін.).  Розвиток летучої (волотевої) сажки  уможливлюється за  пізніх строків сівби і дефіциту вологи під час сходів.

Із хвороб качанів найбільшої шкоди може завдати фузаріозна гниль. Підсилюється захворюваність через пошкодження качанів кукурудзяним метеликом. За високої вологості хвороба прогресує і під час зберігання качанів. Бактеріоз, нігроспороз, сіра гниль та біль качанів проявлятимуться в разі засушливої погоди в період дозрівання зерна та подальшого зберігання.

Беручи до уваги вищезазначене, можна досить упевнено передбачити, що за оптимальних агрокліматичних умов весняно – літньої вегетації фітосанітарна ситуація в посівах кукурудзи може стати напруженішою минулорічної.

Розвиток хвороб обмежуватиме якісна передпосівна підготовка насіння, (інкрустація баковими сумішами фунгіцидних й інсектицидних препаратів з рістстимулюючими речовинами), впровадження стійких районованих сортів вітчизняної селекції та комплексу організаційно-господарських, агротехнічних, хімічних і біологічних прийомів захисту культури. Стійкість рослин до хвороби підвищуватимуть ретельна підготовка насіннєвого ложа, сівба в оптимальні строки, знищення ґрунтової кірки в досходовий період, заходи захисту від ґрунтових шкідників, захист від пошкодження рослин кукурудзяним метеликом, вчасне та правильне збирання врожаю тощо.

 Звичайно, не кожний агроном володіє знаннями з захисту рослин. Об’єктивно розібратися в цих питаннях можуть допомогти насамперед спеціалісти державної служби захисту рослин на обласному й районному рівнях. Вони озброєні спеціальними знаннями, літературою, матеріально-технічним обладнанням тощо для визначення шкідливих об’єктів та наданими Державою за Законом України „Про захист рослин” правами у сфері захисту рослин.

 Консультації з питань захисту посівів та відповідні рекомендації до часу можна одержати у спеціалістів державних інспекцій захисту рослин, які знаходяться в обласних і районних центрах країни. Ними також надаються інформаційні повідомлення щодо розвитку та загрози найшкідливіших організмів у конкретному регіоні з відповідними рекомендаціями щодо захисту посівів. В разі необхідності кваліфіковані спеціалісти захисту рослин проведуть обстеження посівів, облік шкідників, хвороб і бур’янів, визначать потребу в захисті культур. А своєчасно проведені захисні заходи відведуть загрозу пошкодження, захворювання посівів кукурудзи і забезпечать бажаний успіх.

СИСТЕМА ЗАХИСТУ КУКУРУДЗИ

ВІД ШКІДНИКІВ ТА ХВОРОБ

(Рекомендації Інституту зернового господарства УААН)

1	2	3	4	5
Строк проведення заходу	Хвороби, шкідники	Зміст заходу, умови прийняття рішення	Хімічні і біологічні засоби
			Назви препаратів	Норма витрати л, кг/т, га
1	2	3	4	5
Допо-сівний період	Дротяники, несправжні дротяники, підгризаючі совки	Запобігання повторних посівів кукурудзи. Уникнення висіву протягом 3-х років по пласту багаторічних трав
		Проведення ґрунтових розкопок. Не сіяти кукурудзу на площах, де виявлено на кв.м понад 10 дротяників і несправжніх дротяників
	Пліснявіння, кореневі і стеблові гнилі, волотева сажка та насіннєва інфекція пухирчастої сажки	Інкрустування насіння з введенням у розчин одного з протруйників та мікроелементів – розчинних комплексонатів, 3 л/т або солей цинку, марганцю по 0,5-0,6 кг/т, регулятора росту емістиму С, 20 мл/т або зеастимуліну, 15 мл/т	Вітавакс 200, з.п. Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. Максим 025 FS, т.к.с. або максим ХL 035 FS, т.к.с Росток, к.с. Шелтер, к.с.	2 кг/т 2,5-3 л/т   1 л/т       1 л/т 2 л/т
	Пліснявіння,  кореневі і стеблові гнилі	Інкрустування насіння з додаванням мікроелементів (див. вище)	Гранівіт, в.с.к. Дітокс, к.с. Роялфло, в.с.к. ТМТД, в.с.к. Флуосан, т.к.с.	2,5-3 л/т 2,5 л/т 2,5-3 л/т 3-4 л/т 3 л/т
	Дротяники та інші шкідники сходів	Протруювання насіння за чисельності на кв.м понад 3 дротяників та інших ґрунтових шкідників	Гаучо, з.п. Космос, т.к.с. Круізер, т.к.с. Семафор, т.к.с	28 кг/т 4 л/т 6-9 л/т 2-2,5 л/т
Посів-ний і після-посів-ний періоди	Комплекс шкідників і хвороб	Оптимальні строки, норми та глибина висіву
	Бур’яни	Дотримання технології застосування гербіцидів	Див. розділ "Основні види бур’янів"
Вики-дання волоті -форму-вання зерна	Кукурудзяний метелик, бавовникова совка	Випуск трихограми на початку і вдруге – в період масового відкладання яєць кукурудзяним метеликом	Вогнівочна, совочна форми трихограми	50-100 тис. самиць/га
	Кукурудзяний метелик, бавовникова совка	Обприскування посівів інсектицидом за наявності понад 18% рослин з яйцекладками кукурудзяного метелика або 6-8% рослин з гусеницями кукурудзяного метелика чи бавовникової совки І і ІІ віків	Димілін, з.п.   Драгун, к.е. Карате, к.е. або Карате зеон, к.с. Рубін, к.е. Штефесин, к.е.   Бітоксибацилін	0,09 кг/га 1,2 л/га 0,2 л/га   0,2 л/га 0,5-0,7 л/га 2 кг/га
	Саранові	Обприскування посівів	Див. розділ «Саранові»
Збирання вро-жаю і після-зби- раль-ний період	Кукурудзяний метелик	Низький зріз стебел (не вище 10 см)
	Фузаріоз, бактеріоз і інші хвороби качанів	Стислі строки збирання, сушіння, уникання механіч­ного травмування зерна
	Комплекс хвороб та шкідників	Подрібнення і заорювання післяжни­вних решток

 

 

 

С.В. Довгань,  канд.с.- г. наук, начальник Головдержзахисту

 

Т.І. Гук, головний спеціаліст   відділу прогнозування та  фітосандіагностики

 

Головдержзахисту