ПРОГНОЗ ЧЕРВЕНЬ 2011

 

 

 

Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту

основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в червні 2011 року

 

 

Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави

 

          В Степу, центральних та східних областях Лісостепу в посівах озимих та ярих пшениці і ячменю скрізь відбуватиметься розвиток та пошкодження зерна клопами, зокрема шкідливою черепашкою, в інших зонах вирощування зернових колосових культур, крім черепашки - австрійського, гостроголового, маврського тощо. В господарствах Донецької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей чисельність перезимувалого клопа шкідливої черепашки у посівах осередково наближається до порогових рівнів (2 і більше екз. на кв.м).
          У червні відроджуватимуться личинки, які пошкоджуватимуть зерно під час його формування-молочної стиглості. Через розтягнутість відкладання яєць та відродження личинок у посівах одночасно зустрічатимуться перезимувалі клопи, яйця й личинки різних віків. Масове відродження та вихід личинок на колос відбуватиметься в першій половині червня. При пошкодженні ними зерна в колосі погіршується якість клейковини, посівні та фуражні властивості зерна пшениці та ячменю.
          Збереження технологічних і посівних якостей зерна передбачає проведення захисних заходів у посівах твердих і цінних пшениць. Такі посіви обробляють за наявності 2-х і більше личинок на кв.м. Решту посівів обприскують за 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10, товарні 20-25 личинок на кв.м. Ефективні актара, к.е., 0,1-0,14 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, Бі-58 новий, к.е, 1,5 л/га, інші.
          Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх, що відбуватиметься у першій половині червня в степових, в другій – лісостепових областях. Оптимальним строком проведення є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, що свідчить про відродження переважної більшості личинок.
          Під час формування-молочної стиглості зерна за температури повітря 18-22°С та відносної вологості 65-75% скрізь масово розвиватимуться та шкодитимуть злакові попелиці, а за сухої жаркої

 

        клоп шкідлива черепашка

 

погоди - пшеничний трипс. Харчування цих фітофагів в надпороговій чисельності призводитиме до значного зменшення маси зерна й недобору валу його. Окрім того, ці шкідники небезпечні ще й тим, що вірофорні особини їх можуть переносити вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур. Шкідливість сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
          Повсюди в червні відбуватиметься вихід з ґрунту та живлення хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків (красун, кузька, хрестоносець), чисельність яких в ареалі поширення фітофагів буде надпорогова. При цьому вони спочатку пошкоджуватимуть зав'язь, а пізніше зерно, яке формується. Втрати зерна є результатом живлення ним жуками та осипання його в період пошкодження.
          В ярині шкідливими залишатимуться хлібні п'явиці, злакові мухи (шведські, гессенська, на півдні – яра муха, мероміза), хлібні блішки, стебловий пильщик та вищезазначені шкідники озимої пшениці. Проти зазначених шкідливих комах зернових культур ефективні інсектициди, які використовуються проти шкідливої черепашки.
          Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, інші плямистості, якими охоплено 4-56, макс. до 90% рослин на площі 16-70, макс. 100%, за теплої та вологої погоди в червні залишатимуться актуальними, насамперед у загущених посівах озимих зернових культур з високим рівнем мінерального удобрення, особливо азотного. Осередково в господарствах Вінницької та Кіровоградської областей розвиватиметься жовта іржа. Вищезазначені хвороби та гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, піренофороз, інші плямистості розвиватимуться повсюди у посівах ярих колосових культур, де ними охоплено 2-23, осередково до 50% рослин (Херсонська обл.) на площі 12-40%. У посівах вівса розвиватиметься червоно-бура плямистість.
          У багатьох посівах зернових колосових ймовірний розвиток кореневих гнилей, що призводитиме до осередкового або розсіяного розвитку білоколосості та щуплозерності. Під час колосіння спостерігатиметься ураження сприйнятливих, добре розвинутих, загущених посівів зернових культур летучою та іншими видами сажок. За підвищеної вологості і температури повітря 28-30°С в цей період на колосках, передусім у посівах північних областей Лісостепу та західних Полісся, розвиватиметься фузаріоз. Особливо небезпечним може бути  раннє зараження колоса цією хворобою, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумову формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою життєздатністю.
          Ефективне оздоровлення рослин досягається шляхом обприскування високопродуктивних посівів під час формування зернівки альто супер, к.е., 0,4 л/га, амістадом екстра, к.с., 0,5-0,75 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, іншими дозволеними фунгіцидами відповідно переліку пестицидів.
          В ареалі вирощування гороху під час бутонізації – цвітіння відбуватиметься заселення посівів і розвиток горохового зерноїда. Жуки цього фітофага заселятимуть спочатку крайові смуги, за температури повітря не нижче 21°С в період цвітіння, живитимуться пилком і пелюстками гороху, а за t° 18-27°С відкладатимуть яйця, відродженні личинки з яких пошкоджуватимуть зерно майбутнього врожаю. Відродженню личинок бульбочкових довгоносиків сприятиме тепла волога погода, згодом вони заляльковуватимуться. Вихід жуків нового покоління відбуватиметься в другій половині червня. За вищевказаних погодних умов горохова попелиця утворюватиме численні колонії на рослинах гороху, що спричинятимуть погіршення розвитку рослин культури. Личинки горохового комарика (галиці), трипси, гусениці листогризучих совок завдаватимуть значної шкоди бутонам, квіткам і зав'язі гороху. Триватимуть літ та яйцекладка горохової плодожерки, акацієвої вогнівки.
          За температури повітря 18-25°С та високої вологості повітря, наявності рясних рос в загущених посівах гороху рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу. Високі температури повітря з низькою вологістю ґрунту (40-60%) сприятимуть розвитку фузаріозної кореневої гнилі, якою охоплено 4-10% рослин в осередках Рівненської та Хмельницької областей.
          За наявності в посівах жуків горохового зерноїда 2-3 жука на 10 п.с., попелиць 250-300 екз. на 10 п.с., горохового трипса 1-2 екз. на квітку, горохової плодожерки, акацієвої вогнівки 25-30 яєць на кв.м горох під час бутонізації, на початку цвітіння обробляють актарою, в.г., 0,1 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, золоном, к.е., 1,4 л/га (крім зеленого горошку), а також дозволеними для застосування в посівах на зелений горошок, мастаком, к.е., 0,15-0,25 л/га, ф'юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га.
          У період відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками, лучним метеликом можна проводити випуск жовтої та бурої трихограми у співвідношенні 1:10.
          Насіннєві ділянки за перших ознак хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
          Повсюди за сухої жаркої погоди у плантаціях сої розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові довгоносики (жуки І і ІІ покоління), люцерновий, інші клопи, попелиці, павутинний кліщ, трипси, які є переносниками вірусних і бактеріальних хвороб, гусениці совок, дротяники та несправжні дротяники, інші фітофаги. За підвищеної вологості повітря й температури 18-20°С у посівах поширюватимуться пероноспороз, аскохітоз, альтернаріоз, а за нестачі опадів – фузаріозна коренева гниль, які на даний період мають місце в осередках Київської, Тернопільської, Хмельницької областей.
          За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (10-15 жуків на кв.м бульбочкових довгоносиків, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. В насіннєвих посівах обприскування проводять після виявлення сисних шкідників для запобігання вірусної інфекції, дифузно уражені рослини пероноспорозом, церкоспорозом видаляють.
          У багаторічних бобових травах після підкосу за стеблування – бутонізація рослин розвиватимуться й шкодитимуть жуки і личинки довгоносиків (бульбочкові, південний сірий, сірий буряковий, листковий люцерновий), насіннєїди (тихіус, апіон), клопи сліпняки, товстоніжки, попелиці, комарики, гусінь совок, осередково в Степу – лучний метелик і сарана, інші фітофаги. За вологої теплої погоди ймовірний розвиток темно-бурої плямистості, антракнозу, аскохітозу, кореневих гнилей, подекуди борошнистої роси тощо.
          Проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць совок і п'ядунів, попелиць, клопів, збудників хвороб, бур'янів проводять підкіс багаторічних трав у фази масової бутонізації для одержання насіння з проміжного укосу, з другого – перед чи на початку цвітіння з обов'язковим вивезенням зеленої маси з полів.
         

                      сарана

 

      Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування – бутонізації рослини люцерни за наявності ЕПШ: фітономуса (жуків 5-8 екз. на кв.м, личинок 20-30 екз. на 100 п.с.), жовтого тихіуса 20-30 жуків, гусениць підгризаючих совок 8-10 екз на кв.м, клопів-сліпняків 15-20, люцернової товстоніжки 20-25, попелиць 500-600 екз. на 100 п.с. посіви обробляють інсектицидами: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, діазинон, к.е., 1 л/га, іншими. Одночасно з інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га).

 

Технічні культури

 

          В посівах цукрових буряків через зменшення дії токсичності рослин залишається небезпека пошкодження їх звичайним буряковим довгоносиком. Жуки активно живитимуться в період парування і відкладання яєць. Надпорогова кількість ймовірна в лісостепових областях, а саме, Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Сумській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях. Тому контроль за шкідником необхідно продовжувати і за потреби проводити захисні обробки. Сірий буряковий довгоносик шкодитиме у вищезгаданих областях та осередково у Волинській та Рівненській областях. Також у всіх бурякосійних областях шкодитимуть бурякові блішки, дротяники, осередково – чорний, південний сірий довгоносики, бурякова крихітка, мідляки, мертвоїди. Подекуди очікується заселеність буряків буряковими мінуючими мухами, листковою попелицею, щитоносками, через підвищену вологість та достатню кількість тепла створюватимуться умови наростання їх чисельності. Повсюди рослинам культури шкодитимуть підгризаючі і листогризучі совки. 
          За перевищення показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, мідляка, блішок, щитоносок, крихітки застосовують актару, в.г., 0,08 кг/га, актеллік, к.е., 1-2 л/га, фуфанон, к.е., 1-2,5 л/га, дурсбан, к.е., 1,5-2,5 л/га; проти бурякової листкової попелиці, мінуючи мух, інших сисних шкідників – актеллік, к.е., золон, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, інші препарати. Проти (листогризучих і підгризаючих) совок в період відкладання яєць рекомендовано застосовувати трихограму (20-30 тис. особин на гектар). Посіви цукрових буряків оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу акробатом МЦ, в.г., 2 кг/га, емітентом, в.м.е., 0,8 л/га. За появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин обробляють

 

          буряковий довгоносик

 

дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га, аналогами тощо. За ураження рослин борошнистою росою проводять обробки альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6-0,8 кг/га, колфуго супер, в.с., 2 л/га тощо.
          У господарствах лісостепових та поліських областей поширюватиметься коренеїд, за надмірної вологи або сухості ґрунтів. В разі помірної температури та дощової погоди рослини уражуватимуться пероноспорозом, можливий прояв альтернаріозу на гібридах іноземної селекції. За наявності теплих дощів, рясних ранкових рос, при температурі вище 21°С та відносної вологості повітря 70% (на рівні гички) ймовірний прояв церкоспорозу у областях. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливий прояв хвороби голодування рослин.
          У посівах соняшнику, здебільшого пізніх строків сівби, можливі пошкодження піщаним мідляком, сірим, південним сірим і чорним довгоносиками, коваликами, кравчиком, оленкою волохатою. Рослини культури за теплої і вологої погоди заселятимуться геліхризовою попелицею. За посушливих погодних умов можливо масове розмноження трипсів, у Степу – саранових, за помірно-вологих – клопів, листогризучих і підгризаючих совок.
          В разі заселення рослин соняшнику попелицями понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. та за відсутності ентомофагів, клопами (за чисельності 2 екз. на кошик) до початку цвітіння культури знешкоджують децисом ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га.
          Повсюди, за теплої з частими опадами погоди, очікується розвиток білої і сірої гнилей, фомозу, несправжньої борошнистої роси. Переважно у південних, південно-східних областях за підвищеної температури і вологості повітря ймовірно осередкове поширення фомопсису, за дефіциту вологи - іржі. Осередково поширюватимуться вірусні й бактеріальні хвороби.
          Перед цвітінням соняшнику за появи ознак гнилей рекомендовано провести захисні обробки дерозалом, к.с., 1,5 л/га, тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га, проти фомопсису, пероноспорозу – колфуго супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га, ефатолом, з.п., 2 кг/га тощо. Повторно проводять обробки через два тижні за необхідності.
          На рослинах ярого ріпаку розвиватимуться і шкодитимуть ріпакові квіткоїд, листкоїд, хрестоцвіті блішки, прихованохоботники, пильщик, клопи, попелиці, вогнищами - білани, листогризучі совки. За помірної температури і підвищеної вологості повітря рослини культури уражуватимуться пероноспорозом, фомозом, гнилями, іншими хворобами. У стручках озимого ріпаку розвиватиметься капустяна стручкова галиця. В разі високої вологості повітря в зоні Полісся і Лісостепу ймовірний розвиток і поширення альтернаріозу, циліндроспоріозу, гнилей. За побуріння 70% стручків і вологої погоди перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га. Посіви ярого ріпаку захищають за надпорогової чисельності фітофагів вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, враховуючи призначення урожаю на технічні, насіннєві, харчові цілі.
          За теплої помірно дощової погоди хмеленасадження заселятиме і пошкоджуватиме хмельова попелиця, а за посушливих жарких умов – павутинний кліщ, вогнищами – картопляна і листогризучі совки, у стеблах - стебловий метелик, у ґрунті – личинки люцернового довгоносика, конопляної блішки, хрущів, коваликів, чорнишів.
          У червні рослини хмелю за помірної теплої погоди з частими дощами уражуватимуться несправжньою борошнистою росою.
          Плантації хмелю до цвітіння захищають за наявності попелиці (20-25 екз. на листок) демітаном, к.с., 0,6-0,8 л/га або ортусом, к.с., 1,7-2,1 л/га; павутинного кліща (7-8 екз. на листок) актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, сумі-альфою, к.е., 0,5 л/га. Проти гусениць І-ІІ віків картопляної і листогризучої совок за підвищеної чисельності (2 екз. на кущ) проводять обробки Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, к.е., 4-6 л/га, талстаром, к.е., 1,2 л/га. Рослини хмелю вперше обробляють фунгіцидами за появи ознак несправжньої борошнистої роси на листках, вдруге – в період бутонізації: альєттом, з.п., купроксатом, к.с., 3-5 кг, л/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, талстаром, к.е., 1,2 л/га тощо.
          Посіви льону скрізь пошкоджуватимуться личинками і жуками льонових блішок. У південно-західному регіоні рослини культури заселятимуть та пошкоджуватимуть льонові трипс та плодожерка, совка гамма. За помірної температури та частих опадів рослини хворітимуть на антракноз, фузаріоз, інші інфекції. Проти блішок у вогнищах (за чисельності 10-15 екз. на кв.м) застосовують ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га. Під час бутонізації за заселення трипсом (8-10% рослин або 2-5 екз. на рослину), плодожеркою, совками проводять обприскування дозволеними до використання препаратами. За появи ознак ураження хворобами рослини оздоровлюють фундазолом, з.п., 1 кг/га (за призначенням олії на технічні цілі).

Картопля та овочеві культури

 

        Повсюди картоплю, томати, баклажани заселятиме колорадський жук, відбуватиметься відкладання яєць, виплоджуватимуться і шкодитимуть личинки. За умов жаркої погоди (t°вище 26° С, вологість 58-75%) у червні ймовірний прискорений розвиток усіх фаз фітофага, що сприятиме зростанню його шкідливості. Захисні обробки картоплі проводять за масової появи личинок першого-другого віків та чисельності 10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.
         Рослини капусти потерпатимуть від попелиць, гусениць біланів, капустяної молі, совок, осередково ймовірний підвищений рівень розвитку та шкідливості хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів. У плантаціях культури продовжиться розвиток та шкідлива діяльність хрестоцвітих блішок, капустяної мухи. За наявності шкідників понад ЕПШ (гусениць совок -1-2 на ранній та 5 і більше на пізній капусті, якщо заселено 5% і більше рослин, молі, біланів – 2-5 екз. за 10% заселення рослин) застосовують діазинон, к.е., діазол, в.е., 1 л/га, димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га,

 

           капустяна совка

штефесин к.е., 0,3 л/га, матч, к.е., 0,4 л/га, інші. В разі заселення 10% рослин попелицею використовують децис профі, в.г., 0,035 кг/га, золон, к.е., 1,6-2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актара, к.с., 0,07-0,09 л/га, інші.
         Розвиток хвороб картоплі і томатів (фітофтороз, альтернаріоз, ін.), огірків (бактеріоз, пероноспороз), цибулі (пероноспороз) залежатиме від погодних умов. За умов теплої (t° 15-22 °C) вологої погоди (відносна вологість повітря понад 87%) розвиток та поширення хвороб зростатиме. Картоплю від збудників хвороб профілактично (у фазі бутонізації-цвітіння), томати (за появи перших ознак фітофторозу на картоплі) захищають акробатом МЦ, з.п.. 2 кг/га, дитаном М-45 з.п., 1,2-1,6 кг/га, ридомілом Голд МЦ, з.п. або в.г., 2,5 кг/га, іншими.
          У фазі 2-3 листків рослини огірків захищають від бактеріозу, інших плямистостей контактними фунгіцидами, через 10-12 днів після попередньої обробки – системними препаратами: альєтт, з.п., акробат МЦ, з.п., 2 кг/га, ридоміл Голд МЦ, з.п. або в.г., 2,5 кг/га.
          У червні баштанні культури, передусім, в степових та лісостепових областях заселятимуться й потерпатимуть від баштанної попелиці, осередково від тютюнового трипса та павутинного кліща. Кавуни, дині, кабачки за умов вологої теплої погоди хворітимуть на борошнисту росу, антракноз, бактеріоз та інші.

 

Плодові та виноградні насадження

 

          У садах молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, в кінці червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватимуться їх гусениці; закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і відкладатимуть яйця. Тепла і посушлива погода сприятиме повсюдному зростанню чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок, несправжніх щитівок).
          Скрізь продовжуватиметься літ яблуневої, подекуди східної й сливової плодожерок, які відкладатимуть яйця. За суми ефективних температур 230°С (понад 10°С) відроджуватимуться гусениці І-го покоління. Личинки яблуневого і грушевого плодових пильщиків пошкоджуватимуть плоди, виїдаючи насіннєву камеру. Личинки сливового пильщика живитимуться плодами сливи, що спричинятиме завчасне опадання врожаю. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх сортів, де розвиватимуться її личинки.
          Жарка волога погода сприятиме подальшому повсюдному поширенню борошнистої роси, плодової гнилі. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу, у зерняткових насадженнях парші сприятиме прохолодна погода за значних опадів.
          У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого покоління яблуневої плодожерки сади обробляють золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,8-2 л/га, з додаванням проти хвороб рекомендованих препаратів (див. «Прогноз-2011 р.»). Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки, орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га, з додаванням проти хвороб дозволених пестицидів.
          Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі захищають актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину-М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.
          У виноградниках гусениці гронової листокрутки І-го покоління пошкоджуватимуть бутони й суцвіття культури. У другій половині червня розпочнеться літ метеликів ІІ-го покоління і відкладання ними яєць. Посушлива жарка погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів (павутинних, виноградного повстяного). В АР Крим виноградним листкам завдаватиме шкоди кримський скосар. Дощі, роси за tо 20-27оС сприятимуть розвитку мілдью, чорної плямистості, за жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди, передусім у загущених виноградниках за несвоєчасного підв’язування пагонів, розвиватиметься оїдіум.
          Відразу після цвітіння виноградники захищають від мілдью, чорної плямистості, оїдіуму та кліщів препаратами, рекомендованими до цвітіння (див. «Прогноз-2011 р.»). В період росту ягід за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га. За появи вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, оїдіумом виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, тіовітом джет, в.г., 5-8 кг/га. Осередки заселення кліщами (8-10 і більше екз. на листок) обробляють рекомендованими до цвітіння інсекто-акарицидами.

 

Багатоїдні шкідники

 

          Саранові. В неугіддях, пасовищах, багаторічних травах, цілинних землях, інших стаціях АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей триватиме виплодження, яке розпочалося в другій-третій декадах травня, живлення та перехід у старші віки личинок нестадних (кобилок) і стадних видів (італійський прус) саранових. За умов жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низька вологозабезпеченість) ймовірне збільшення осередків підвищеної чисельності саранових, шкідливість яких зростатиме в разі передчасного загрубіння та вигорання рослинності в місцях їх резервацій. У пошуках соковитої рослинності личинки переселятимуться в посіви зернових культур, овочевих, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав, виноградники, існує вірогідність утворення куліг саранових, зокрема італійського пруса.
          Осередки личинок першого віку слід локалізувати обприскуванням фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків. Обробки проводять вранці або ввечері, коли комахи знаходять на рослинах.
          Лучний метелик. В ареалі фітофага (степові, центральні і східні лісостепові області) триватиме літ метеликів, який розпочався в третій декаді травня, метелики досягнувши статевої зрілості спарюватимуться, відкладатимуть яйця. За сприятливих погодних умов під час льоту та відкладання яєць (температура повітря 22-25ºС, роси, опади, наявність квітучих бур’янів) в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Херсонській областях ймовірні осередки високої чисельності гусениць у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах. Оптимальними умовами розвитку гусениць молодших віків будуть відносна вологість повітря більше 69% та температура близько 25ºС.
          На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ, визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій «Прогноз – 2011».
          Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика заляльковуватимуться, надалі у червні відбуватиметься літ метеликів та відкладання яєць у посівах кукурудзи, проса, сорго, хмелю та на товстостеблих бур’янах. За помірної вологої погоди протягом червня (tº 18-30 ºС та вологість >70%) інтенсивність льоту та потенційна плодючість метеликів зросте (одна самиця спроможна відкласти в середньому 250-400 яєць). Ефективним прийомом для обмеження чисельності й шкідливості гусениць стеблового метелика є випуск вогнівочної трихограми перший на початку, другий – за масового відкладання яєць (50-100 тис. самиць/га).
          Триватиме літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) совок. Тепла (18-27ºС), помірно волога (70-90%) погода сприятиме інтенсивному виділенню нектару квітучої рослинності, що забезпечить додаткове живлення самиць. За таких умов відбудеться оптимальне дозрівання статевої продукції та відкладання яєць (500-800 яєць на одну самку). За встановлення середньодобової температури повітря 18-25ºС виплоджуватимуться гусениці, які живитимуться в посівах зернових, просапних, овочевих та інших культур.
          За утворення осередків надпорогової чисельності гусениць (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних культур, 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують карате зеон мк.с., 0,3 л/га, діазинон к.е., 1-1,5 л/га, штефесин к.е., 0,2-0,5 л/га, інші препарати, які доцільніше застосовувати в період виплодження гусениць та появи другого віку їх, коли вони живляться відкрито і є найбільш уразливими.
          Повсюди в агроценозах розвиватимуться і шкодитимуть гусениці листогризучих совок – капустяної, С-чорне, совка-гамми, у Степу, осередково Лісостепу бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів, ймовірне істотне збільшення чисельності та господарсько відчутної шкоди. Реальною є загроза поширення та підвищення щільності й шкідливості бавовникової совки. Одержання товарної продукції сільськогосподарських культур без проведення захисних заходів буде проблематичним. Для обмеження чисельності гусениць вищевказаних совок використовують золон, к.е., діазинон, к.е., 1,1-1,5 л/га, інші. У посадках картоплі, томатів ефективні гормональні препарати: димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, матч, к.е., 0,4 л/га, інші.

 

 

 

      Начальник Головдержзахисту                                                  О.П. Токар

      Начальник відділу
      прогнозування і фітосандіагностики                                        О.М. Орлова

 

 

 

 

 

 

Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua