Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в червні 2010 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Озимі та ярі зернові колосові культури в Степу та Лісостепу продовжуватимуть
заселяти та пошкоджувати хлібні
клопи, зокрема шкідлива
черепашка, порогова (2-4 і
більше екз. на кв.м) кількість якої
має місце в посівах
Дніпропетровської, Донецької,
Запорізької, Кіровоградської,
Луганської, Миколаївської,
Харківської, Херсонської
областей. В колосових культурах
Вінницької, Житомирської, Івано-
Франківської, Київської,
Полтавської областей центрального Лісостепу, де донедавна розвивалися переважно елія
гостроголова, маврський, австрійський, інші види клопів, шкідлива черепашка
нараховується в загрозливій надпороговій кількості. На початку червня
продовжуватиметься масове відкладання яєць та відродження і вихід личинок на колос.
Для збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, за
наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на
решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м, передбачається
проведення захисних обробок актарою, 0,1-0,14 л/га, арриво, 0,2 л/га, бульдоком, 0,25
л/га, данадимом, 1-1,5 л/га, діазолом, 1,5 л/га, нурелом Д, 0,75-1 л/га, фуфаноном, 1,2 л/га
чи аналогами. Ці препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів,
спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів
від завершення відродження личинок до появи
четвертого віку їх, що відбувається у
першій половині червня. Оптимальним
строком проведення є момент наявності в
посівах 15-30% личинок третього віку, що
свідчить про відродження переважної
більшості личинок.
Під час наливу зерна відбуватиметься
вихід з грунту та живлення в колосках жуків
хлібної жужелиці (туруна) та хлібних жуків,
висока чисельність яких спостерігатиметься,
клоп щкідлива черепашка
насамперед у Лісостепу, подекуди Степу та Поліссі. Шкідливість жуків проявлятиметься
через пошкодження зав'язі та вмісту зерна хлібних злаків, що призводить до зниження їх
врожайності.
В цей період, масово розмножуватимуться та пошкоджуватимуть зерно в колосках
злакові попелиці та трипси, які заселили 20-100% площ повсюди. В надпороговій
чисельності за умов теплої сухої погоди червня (температура повітря 29-30 °С і вологість
35-50%) ці шкідники значно знижуватимуть вагу зерна, що спричинятиме кількісні
втрати врожаю. Окрім того, ці шкідники небезпечні ще й тим, що вірофорні особини їх
можуть переносити вірусні та мікоплазмові хвороби зернових культур. Шкідливість
сисних фітофагів зменшуватиметься за огрубіння зерна.
Скрізь ярим зерновим культурам відчутної шкоди можуть нанести хлібна
п'явиця, злакові мухи (гессенська, шведські), хлібні блішки, пильщики, попелиці,
інші. За сприятливої погоди червня (помірні температура й опади) шкідливість
вищезазначених фітофагів зростатиме.
За умов підвищених температури та вологості повітря можливе повсюдне
збільшення чисельності й шкідливості цикадок, а разом з тим поширення вірусних,
зокрема смугастою цикадкою, та мікоплазмових хвороб зернових культур.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для
використання в посівах зернових колосових культур. Ярі зернові за наявності на кв.м
30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух
обробляють в крайових смугах або всуціль поля альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером,
к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, штефесином, к.е., 1-1,2 л/га тощо.
Після повсюдних наприкінці травня опадів у червні залишається загроза
захворювання озимих зернових культур на борошнисту росу, септоріоз, буру листкову
іржу, інші плямистості. Через вищезазначене ці хвороби та гельмінтоспоріоз,
ринхоспоріоз інтенсивно розвиватимуться і в посівах ярих колосових культур, передусім
загущених, на добрих агрофонах.
У багатьох посівах зернових Полісся, подекуди Лісостепу ймовірний розвиток
кореневих гнилей. Під час колосіння
спостерігатиметься ураження сприйнятливих, добре
розвинутих, загущених посівів зернових культур
летучою та іншими видами сажок. За підвищеної
вологості і температури повітря 28-30 °С в цей
період на колосках, передусім у посівах південно-
західного регіону, розвиватиметься фузаріоз.
Особливо небезпечним може бути раннє зараження
летуча сажка
колоса цією хворобою, зокрема у фазу цвітіння, що створюватиме передумови
формування щуплого неповноцінного зерна з низькою чи зовсім утраченою
життєздатністю.
Ефективне оздоровлення рослин за швидкого наростання захворювання листкової
поверхні та колоса досягається обприскуванням під час формування зернівок альто
супер, к.с., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га, тілтом, к.е.,
0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га, іншими.
Під час бутонізації - цвітіння гороху відроджуватимуться личинки бульбочкових
довгоносиків, які закінчивши розвиток, заляльковуватимуться. Жуки нового покоління
з`являтимуться наприкінці червня. Тепла помірно волога погода сприятиме
розмноженню горохової попелиці, яка утворюватиме численні колонії, що
пригнічуватиме розвиток рослин. Жуки горохової зернівки повсюди заселятимуть
горох під час бутонізації – цвітіння, живитимуться пилком і пелюстками, а згодом
відкладатимуть яйця в молоді боби. Бутони, квітки і зав’язь рослин більшості
лісостепових і степових областей пошкоджуватимуть личинки горохових комарика
(галиця), трипса, гусениці листогризучих совок. Метелики горохової плодожерки
літатимуть та відкладатимуть у квітки рослин яйця, з яких згодом відродяться та
розвиватимуться гусениці.
За температури 18-250С і високої вологості повітря в загущених посівах гороху
рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, сіру гниль, борошнисту росу.
У період бутонізації – початку цвітіння гороху проти зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.),
попелиці (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової плодожерки,
акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви обробляють
інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, децис профі, в.г., 0,07 кг/га, діазол, в.е., 0,5-0,75
л/га, а також дозволеними для застосування в посівах на зелений горошок фастаком, к.е.,
0,15-0,25 л/га, ф`юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують
рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га, фундазолом, з.п., 1кг/га. Для підвищення стійкості рослин
проти хвороб застосовують фосфорно-калійні добрива.
Скрізь у плантаціях сої суха жарка погода сприятиме зростанню чисельності та
шкідливості бульбочкових довгоносиків, клопів, павутинного кліща, трипса,
попелиць, які є переносниками вірусних і бактеріальних хвороб. У вогнищах ймовірна
шкідливість дротяників і несправжніх дротяників, гусениць совок. За підвищеної
вологості повітря й температури 18-260С у посівах поширюватиметься пероноспороз,
аскохітоз, альтернаріоз, а за нестачі опадів – фузаріоз, які зараз мають місце в
осередках Дніпропетровської, Полтавської, Рівненської областей на 1-3% рослин.
Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа (2-5
екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої обприскують препаратами:
золон, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування
проводять одразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної
інфекції. Уражені пероноспорозом, церкоспорозом рослини видаляють з поля.
У посівах багаторічних бобових трав розвиватиметься й шкодитиме комплекс
фітофагів, серед яких найчисельніші: листковий люцерновий довгоносик
(фітономус), клопи, попелиці, насіннєїди (тихіус, апіон), товстоніжка, комарики,
гусінь совок, осередково в Степу –лучний метелик і сарана, інші. За частих опадів
ймовірне ураження трав темно-бурою плямистістю, антракнозом, аскохітозом тощо.
Проти жуків і личинок довгоносиків, гусениць листогризучих совок, клопів та
бур’янів проводять підкіс багаторічних трав у фазу масової бутонізації для одержання
насіння з проміжного укосу, з другого – перед чи на початку цвітіння з обов’язковим
вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період
стеблування – бутонізації люцерни за чисельності: фітономуса (понад 5-8 жуків на кв.м
та 20-30 личинок на 100 п.с.), жовтого тихіуса 20-30 жуків, гусениць совок 8-10 екз. на
кв.м, клопів сліпняків 15-20, люцернової товстоніжки 20-25, попелиць 500-600 екз. на
100 п.с. посіви обробляють інсектицидами: актеллік, к.е., 1 л/га; Бі-58 новий, к.е., 0,5-1
л/га, діазинон, к.е., діазол, в.е., 1 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, іншими. Одночасно з
інсектицидами застосовують мікроелементи (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6
кг/га).
Технічні культури
У посівах цукрових буряків протягом червня харчуватимуться жуки й личинки
звичайного бурякового довгоносика. Найчисельнішими та найшкідливішими вони
будуть у Вінницькій, Київській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській,
Чернігівській та інших бурякосійних областях, де в плантаціях культури осередково
збереглося до 5 екз. на кв.м довгоносиків (ЕПШ 0,2-0,3 екз. на кв.м). Сірий буряковий
довгоносик розвиватиметься у вищезазначених і Волинській, Житомирській,
Рівненській областях, переважно на забур`янених осотом і березкою посівах буряків.
Шкідливість довгоносиків зростатиме за жаркої посушливої погоди та після закінчення
дії токсикації.
У посівах культури скрізь розвиватимуться й шкодитимуть бурякові блішки.
Тепла погода після рясних травневих та впродовж червневих дощів сприятиме
повсюдному розвитку листкової бурякової попелиці, щитоносок, мінуючих мух, які
заселили 3-14, макс. у Волинській, Хмельницькій, Чернігівській, інших областях 22%
рослин. За посушливої жаркої погоди у південно-східних бурякосійних областях ймовірна
осередкова шкідливість бурякових мінуючої молі й кореневої попелиці, павутинного
кліща. Повсюди у вогнищах очікується розвиток і шкідливість листогризучих і
підгризаючих совок. Здебільшого у південних областях буряки деінде
пошкоджуватимуть саранові, гусениці лучного метелика.
Коренеїд розвиватиметься осередково у посівах пізніх строків сівби, переважно за
незадовільного агротехнічного догляду. Розвиток пероноспорозу ймовірний за помірно
теплої з частими опадами погоди, який підсилюватиметься за надмірного азотного
удобрення. Церкоспороз поширюватиметься, передусім за порушення агротехніки
вирощування культури в разі теплої погоди з чергуванням дощових і посушливих
періодів, що виснажує рослини буряків. Нестача опадів за високої температури
провокуватиме розвиток борошнистої роси, фомозу, фузаріозної та інших гнилей
коренів.
У червні посіви захищають від попелиці (10% заселених рослин), мінуючих мух
(30% заселених рослин по 3–5 личинок на кожну), павутинного кліща через
обприскування крайових смуг чи всього поля актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га,
фуфаноном, к.е., 1–2,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5–1 л/га, ратибором, в.р.к., 0,2-0,3 л/га,
моспіланом, р.п., 0,05 кг/га тощо. За співвідношення ентомофаг : попелиця 1 : 30 або
ураження 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні.
Посіви оздоровлюють за появи ознак пероноспорозу акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га,
емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи на 3–5% рослин окремих плям церкоспорозу
дерозалом, к.с., 0,3–0,4 л/га; за ураження борошнистою росою 5–10% рослин альто
супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6–0,8 кг/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, рексом
Т, к.с., 0,5–1 л/га, іншими. За наростання інтенсивності розвитку хвороб повторні
(бажано іншим фунгіцидом) обробки проводять через 12–15, після фундазолу через 20–25
днів.
Чисельність лускокрилих комах ефективно знижують випускаючи трихограму на
початку і в період масового відкладання яєць за рекомендаціями. Вогнища з
надпороговою чисельністю гусениць підгризаючих (1–2 екз. на кв.м) та листогризучих
совок (2–3 екз. на кв.м), мінуючої молі (2–3 екз. на рослину) локалізовують через
обприскування арриво, к.е., 0,4 л/га, дурсбаном, к.е., 2–2,5 л/га, децисом профі, в.г.,
0,05-0,1 кг/га, іншими. До змикання рядків у разі ущільнення й запливання ґрунту
проводять розпушування міжрядь, що також знищує яйця й личинок ґрунтових
шкідників, зокрема звичайного бурякового довгоносика.
Скрізь посіви соняшнику заселятимуть геліхризова попелиця й польовий трипс,
які у травні розвивалися на 5-30, макс. у Вінницькій та Донецькій областях 60% рослин,
а також клопи, цикадки, павутинний кліщ, зростання чисельності яких відбуватиметься
за теплої помірно вологої погоди. Пізнім посівам культури загрожуватимуть сірий
південний і чорний довгоносики, піщаний мідляк, гусениці підгризаючих совок.
Повсюди ймовірні осередки підвищеної чисельності й шкідливості листогризучих
совок, здебільшого в Степу – саранових. У Степу та південному Лісостепу забур`янені
квітучою рослинністю поля культури охоче заселятимуть жуки соняшникових вусача й
шипоноски, які дохарчувавшись паруватимуться й відкладатимуть яйця у стебла рослин.
Соняшники за теплої вологої погоди та достатнього запасу інфекції в ґрунті й
насінні скрізь уражуватимуться білою й сірою гнилями, фомозом, несправжньою
борошнистою росою. Осередки розвитку іржі, борошнистої роси, фомопсису
виявлятимуть у південних та східних областях, передусім за недотримання технології
вирощування культури.
На ділянках гібридизації рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують.
Оздоровчі обробки посівів проводять амістаром екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с.,
1,5 л/га. В разі заселення попелицею понад 10% рослин їх обприскують фуфаноном,
57% к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га. Лускокрилих шкідників знищують
трихограмуванням посівів (за рекомендаціями) та обробками вогнищ їх масового
розмноження штефесином, к.е., 0,25 л/га.
В ярому ріпаку скрізь за недостатнього захисту розвиватимуться й
пошкоджуватимуть листки й бутони листкоїди, пильщик, білани, листогризучі совки,
клопи, прихованохоботники, ріпаковий квіткоїд. Надмірна кількість опадів
сприятиме поширенню у посівах пероноспорозу, фомозу, гнилей. Проведення захисних
обробок від шкідників можливе до початку цвітіння культури вантексом, мк.с., 0,04-0,06
л/га, карате, к.е., карате зеоном, мк.с., 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га,
іншими.
У молодих стручках озимого ріпаку, пошкоджених механічно чи насіннєвим
прихованохоботником, розвиватимуться личинки капустяного стручкового
комарика (галиці). За надмірної зволоженості рослини хворітимуть на альтернаріоз,
циліндроспоріоз, гнилі, інші хвороби. Перед збиранням (за 14 днів) за побуріння 70%
стручків і вологої погоди розвиток хвороб обмежують десикацією посівів гліфоганом,
вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га.
У червні хмеленасадження Житомирщини й Рівненщини заселятиме й
пошкоджуватиме хмельова попелиця, що виявлена на 30% кущах 2-15% листках.
Масовому розмноженню її сприятиме тепла помірно дощова погода. За посушливої й
жаркої погоди зростатиме чисельність та шкідливість павутинного кліща. Осередково
листки пошкоджуватимуть гусениці листогризучих совок, коріння рослин під`їдатимуть
личинки люцернового довгоносика, конопляної блішки, хрущів. Тепла
з періодичними опадами погода сприятиме розвитку й поширенню пероноспорозу.
Вогнища підвищеної чисельності й шкідливості гусениць І-ІІ віків листогризучих
совок знешкоджують обприскуваннями Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом
стабільним, данадимом, к.е., 4-6 л/га. До цвітіння культуру за наявності 20-25 попелиць
та 7-8 кліщів на листок захищають через обробки проти кліща: демітаном, к.с., 0,6-0,8
л/га, або ортусом, к.с., 1,7-2,1 л/га; проти попелиці: штефесином, к.е., 0,6-1 л/га,
актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, сумі–альфа, к.е., 0,5 л/га, проти обох шкідників: Бі-58
новим, к.е., 1,5-6 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5 л/га, іншими. За появи ознак пероноспорозу
на листках проводять перше обприскування, в період бутонізації – друге, під час
формування шишок – третє, наступні – за потреби альєттом, з.п., купроксатом, к.с., 3-5
л/га, агатом 25 К, т.п., 0,15–0,175 кг/га, вимпелом, р., 2,5 кг/га, іншими.
У посівах льону Волинської, Житомирської, Рівненської, інших областей
продовжуватимуть харчуватися льонові блішки, шкідливість яких відчутнішою буде за
посушливої жаркої погоди. Осередково рослини культури заселятимуть і
пошкоджуватимуть льонові трипс і плодожерка, комар довгоніг, совки гамма та
люцернова.
Надмірна кількість опадів сприятиме поширенню у посівах культури аскохітозу, а
на кислих ґрунтах – фузаріозу. За пізніх строків сівби та надмірного азотного удобрення
рослини уражуватимуться іржею. В разі жаркої посушливої погоди поширюватиметься
бактеріоз, насамперед на сильно ущільнених площах з недостатньою кількістю бору в
ґрунті.
В разі заселення льоновим трипсом (8-10% рослин або 2-5 екз. на кожну),
плодожеркою, совкою посіви захищають у період бутонізації карате зеоном, мк.с., 0,1-
0,15 л/га. Оздоровлення рослин проводять за появи ознак ураження фузаріозом,
аскохітозом, іржею, іншими хворобами через обприскування хлорокисом міді, з.п., 2,2
кг/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Картопля й овочеві культури
Картоплю, томати, інші пасльонові культури скрізь масово заселятиме
колорадський жук, відбуватиметься відкладання яєць, виплодження і живлення
личинок. У червні за температури 26 °С і вище та вологості 58-75% ймовірний
прискорений розвиток усіх стадій фітофага, що призведе до зростання шкідливості.
Захищають картоплю за масового з'явлення личинок першого-другого віків (10-20
екз. на рослину за 8-10% їх заселення), томати (у вогнищах) актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га,
конфідором, в.р.к., 0,2-0,25 л/га, конфідором максі, в.г., 0,05-0,08 кг/га, іншими.
На капусті повсюдно розвиватимуться і шкодитимуть гусениці біланів, молі,
совок та попелиця, осередково бариди, клопи, прихованохоботники, високий рівень
розвитку та шкідливості яких ймовірні за помірної вологості та оптимальної температури
20-26 °С протягом місяця. За чисельності гусениць совок 1-2 екз. на рослину ранньої чи
5 і більше пізньої капусти за 5% і більше заселених рослин, молі, біланів 2-5 екз. на 10%
заселених рослин промислові посіви захищають діазиноном, к.е., базудином, в.е.,
діазолом, в.е., 1 л/га, диміліном, з.п., 0,08-0,12 кг/га, іншими. Проти попелиці (в разі
заселення 10% рослин) застосовують золон, к.е., 1,6-2 л/га, децис форте, к.е., 0,05-0,07
л/га, інші.
У червні повсюди рослини картоплі й томатів уражуватимуться макроспоріозом,
фітофторозом, огірків — бактеріозом, пероноспорозом, іншими, цибулі -
пероноспорозом. Умови високої (понад 87%) відносної вологості й оптимальної
(20-22 °С) температури сприятимуть інтенсивному розвитку та розповсюдженню
вищезазначених хвороб скрізь.
Захищають картоплю від хвороб профілактично у фазі бутонізації-цвітіння, томати
— за появи плям фітофторозу на картоплі, застосовуючи акробат МЦ, з.п., 2 кг/га,
ридоміл Голд МЦ, з.п., в.г., 2,5 кг/га, татту к.с., 3 л/га, інші. Цибулю від пероноспорозу
оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-2 кг/га, ридомілом голд, з.п. або в.г., 2,5 кг/га, іншими.
Кабачки, кавуни, інші гарбузові та баштанні культури, передусім у Степу й
Лісостепу, пошкоджуватимуться баштанною попелицею, тютюновим трипсом,
павутинним кліщем. З хвороб проявлятимуться бактеріози, антракноз, борошниста
роса. Від сисних комах гарбузові культури захищають актелліком, к.е., 0,3-1,5 л/га,
карате, карате зеоном, к.е., 0,1 л/га, від хвороб — байлетоном, з.п., 0,3-0,4 кг/га, іншими.
Плодові та виноградні насадження
Молоді жуки яблуневого квіткоїда харчуватимуться листками дерев, в кінці
червня вони перейдуть у літню діапаузу. В незахищених садах метелики білана
жилкуватого відкладатимуть яйця, через 2-3 тижні відроджуватимуться їх гусен
иці; закінчать живлення і заляльковуватимуться гусениці золотогуза, розанової
листокрутки, шовкопрядів, яблуневої молі, згодом вилітатимуть метелики і
відкладатимуть яйця. Тепла і посушлива погода сприятиме повсюдному зростанню
чисельності й шкідливості сисних комах (кліщів, попелиць, медяниць, щитівок,
несправжніх щитівок).
У яблуневих садах скрізь продовжуватиметься літ яблуневої плодожерки, а
відкладання яєць фітофагом буде активним за
відсутності опадів і вітру та температури
повітря понад 16оС у вечірні години. За суми
ефективних температур 230оС (понад 10оС)
відроджуватимуться гусениці І-го покоління.
Личинки яблуневого і грушевого плодових
пильщиків пошкоджуватимуть плоди,
виїдаючи насіннєву камеру. Личинк
сливового пильщика живитимуться плодами
сливи, що спричинятиме завчасне опадання
яблунева плодожерка
врожаю. Вишнева муха відкладатиме яйця в плоди вишні й черешні середніх і пізніх
сортів, де розвиватимуться її личинки.
Жарка волога погода сприятиме подальшому повсюдному поширенню
борошнистої роси, плодової гнилі. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу,
кучерявості листків персика, полістигмозу, у зерняткових насадженнях парші
сприятиме прохолодна погода за значних опадів.
У період масового відкладання яєць, на початку відродження гусениць першого
покоління яблуневої плодожерки сади обробляють золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим,
к.е., 0,8-2 л/га, з додаванням проти хвороб рекомендованих препаратів (див. «Прогноз-
2010р.»). Грушеві насадження за масового льоту метеликів грушевої плодожерки,
орієнтовно через 40 днів після цвітіння пізніх сортів, обприскують золоном, к.е.,
2,5-3 л/га, сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, децисом профі, в.г., 0,1 кг/га, з додаванням проти
хвороб дозволених пестицидів.
Сорти вишні й черешні середнього та пізнього строків достигання, не пізніше, як
за 20 днів до початку збору врожаю, проти вишневої мухи, кокомікозу, плодової гнилі
захищають сумітіоном, к.е., 1-2 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину -
М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2 л/га.
У виноградниках АР Крим, Закарпаття, південних областей гусениці гронової
листокрутки І-го покоління пошкоджуватимуть бутони й суцвіття культури. У другій
половині червня розпочнеться літ метеликів ІІ-го покоління і відкладання ними яєць.
Посушлива жарка погода сприятиме збільшенню чисельності й шкідливості кліщів
(павутинних, виноградного повстяного). В АР Крим виноградним листкам
завдаватиме шкоди кримський скосар. Дощі, роси за tо 20-27оС сприятимуть розвитку
мілдью, чорної плямистості, за жаркої з відносною вологістю повітря 70-95% погоди,
передусім у загущених виноградниках за несвоєчасного підв’язування пагонів,
розвиватиметься оїдіум.
Відразу після цвітіння виноградники захищають від мілдью, чорної плямистості,
оїдіуму та кліщів препаратами, рекомендованими до цвітіння (див. «Прогноз-2010 р.»).
Під час росту ягід за пошкодження 3% і більше суцвіть гусеницями І-го покоління
гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів ІІ-го покоління осередки
обприскують арриво, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е.,
1-2,8 л/га. За появи вогнищ ураження мілдью, чорною плямистістю, оїдіумом
виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га, тіовітом
джет, в.г., 3-5 кг/га. Осередки заселення кліщами (8-10 і більше екз. на листок)
обробляють рекомендованими до цвітіння інсекто-акарицидами.
Багатоїдні шкідники
Саранові (стадні види - італійський прус та нестадні– кобилки
блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала, інші). У
Степу (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька,
Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.) та східному
Лісостепу (Харківська, Сумська обл.) в неугіддях, незораних
землях, інших стаціях продовжиться виплодження та живлення
личинок, перехід їх у старші віки. Активізація розвитку
сарана
саранових спостерігатиметься за оптимальних для них температур 25-30 °С. Осередки
високої чисельності личинок стадних саранових ймовірні у посівах
сільськогосподарських культур, що межують із стаціями сарани, вищезазначених
областей, де виникатиме потреба в хімічних обробках. Існує висока вірогідність
формування осередків перелітної (азіатської) сарани у плавнях річок, очеретяних
заростях, передусім у місцях осідання зграй влітку минулого року (осередки
Дніпропетровської, Миколаївської, Одеської обл.), яким необхідно приділити особливу
увагу під час постійного моніторингу і контролю за розвитком цього фітофага.
Захист посівів від саранових слід розпочинати за масової появи личинок першого
віку, основну масу яких необхідно ліквідувати до закінчення розвитку третього-
четвертого віків.
Для захисту посівів від саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е.,
0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 (нестадні саранові) та 0,4 л/га (стадні саранові),
парашут, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, димілін, з.п., 0,9 л/га
(кукурудза 8-10, соняшник 12-18 листків), блискавка, к.е., 0,2-0,25 л/га, матч, к.е., 0,15
л/га, інші, на землях несільськогосподарського призначення актуал, к.е., 1,5-2 л/га, енжіо,
мк.с., залп, к.е., 1,5 л/га.
Лучний метелик у Степу, центральному та східному Лісостепу літатиме та
відкладатиме яйця в осередках посівіув багаторічних трав, цукрових буряків,
кукурудзи, соняшнику, овочевих культур. За температури 22-25 °С, надмірних рос,
опадів, наявності достатньої кількості квітучих бур'янів ймовірне формування подекуди
підвищеної чисельності та шкідливості гусениць лучного метелика, здебільшого у посівах
сільськогосподарських культур Дніпропетровської, Луганської, Миколаївської,
Херсонської, інших областей Степу, подекуди Лісостепу.
В разі сильного льоту метеликів (10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму
на початку та під час масового відкладання яєць. За чисельності гусениць вище ЕПШ
проводять захисні обробки препаратами відповідно до рекомендацій (див. “Прогноз-
2010”).
Підгризаючі совки. Повсюдно метелики озимої й окличної совок літатимуть у
посівах та відкладатимуть яйця, відбуватиметься виплодження гусениць, їх живлення і
шкідливість. Значний літ комах ймовірний у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій,
Запорізькій, Київській, Луганській, Сумській, Харківській, Черкаській, інших областях
Степу та Лісостепу, де слід передбачити випуск совочної форми трихограми у посівах
цукрових буряків, овочевих, просапних культур. У посівах озимини, просапних культур
АР Крим, Миколаївської, Одеської, інших південних областей гусениці пшеничної,
південної (дикої) совок, лісостепових — іпсилон, інших підгризаючих совок
закінчуватимуть живлення.
За чисельності гусениць совок у посівах кукурудзи, соняшника, картоплі, інших
просапних культур понад 3-8, озимої пшениці 2-3, цукрових буряків 1-2 екз. на кв.м. слід
застосовувати базудин, в.е., діазинон, в.е., 1-1,5 л/га, інші препарати в рекомендованих
нормах.
Повсюдно в посівах просапних, овочевих культур, багаторічних трав виплодяться
гусениці капустяної, городньої, бавовникової, люцернової, інших видів
листогризучих совок. Найкращі умови для розвитку більшості видів совок складуться в
разі наявності квітучої рослинності та теплої помірно вологої погоди під час льоту
метеликів, що підвищує плідність комах та чисельність гусениць. Суттєво обмежує
чисельність цих комах яйцеїд-трихограма, яку випускають на початку та під час масового
відкладання яєць метеликами совок.
У червні повсюдно гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика
заляльковуватимуться. В подальшому, в залежності від зони, відбуватиметься літ
метеликів та відкладання яєць у посівах кукурудзи, хмелю, соняшнику, інших
товстостеблих культур. Оптимальними для реалізації потенційної плодючості метеликів
(250-400 яєць на одну самицю) будуть t° 18-30 °С та вологість понад 70%, для розвитку
яєць - t° 25 °С та вологість повітря 90-100%. Випуск трихограми на початку та під час
масового відкладання яєць, знищення бур'янів та квітучих нектароносів, міжрядні
розпушування просапних культур обмежують чисельність і шкідливість гусениць
фітофага.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
В.о. начальника відділу
прогнозування і фітосандіагностики Т.І. Гук
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
