Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в квітні 2008 року
Попередні дані фітосанітарного моніторингу свідчать про загибель за перезимівлі 5-20, осередково до 40% комах-фітофагів та задовільний фізіологічний стан тих, що збереглися. За швидкого наростання тепла, дружної весни підвищуватиметься активність розвитку і заселення посівів шкідниками. Ймовірне відновлення та подальше наростання їх чисельності й шкідливості.
У квітні перезимовані комахи-фітофаги, збудники хвороб створюватимуть загрозу посівам, насамперед через порушення технології їх вирощування та ігнорування захисних заходів. Агрокліматичні умови квітня, враховуючи прогнозовані Українським Гідрометцентром показники середньомісячних температур (9-11ºС) та кількості опадів 30-65 мм, сприятимуть інтенсивному розвитку комах-фітофагів повсюди, а патогенів хвороб здебільшого в Поліссі та Лісостепу.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Хлібна жужелиця (турун), передусім в Степу та Лісостепу, подекуди в окремих господарствах Волинської, Івано-Франківської областей Полісся харчуватиметься протягом квітня, бо 30-80% перезимованих личинок знаходиться у першому-другому віках за чисельності 0,3-2, макс. в осередках Донецької обл. 10 екз. на кв.м посівів, розміщених після стерньових попередників. Підвищена чисельність личинок туруна має місце у Вінницькій, Донецькій, Кіровоградській, Луганській ін. областях, де виникає потреба додаткового обприскування пшениці за чисельності 3-4 екз. на кв.м з використанням базудина, 1,5-1,8 л/га, нурела Д, 0,75-1 л/га, рогора С, 1,5 л/га, парашута, 0,5-0,75 л/га, маршала, 0,8-1,2 л/га.
У квітні з місць зимівлі повсюди виходитимуть клоп-шкідлива черепашка, маврський, австрійський, гостроплечий, гостроголовий, інші клопи. Найнебезпечніший і найшкідливіший з них клоп-шкідлива черепашка в ареалі Степу та Лісостепу, подекуди Полісся, після перезимовування з’являтиметься на поверхні прогрітої до 13ºС підстилці місць зимівлі за 9ºС у повітрі. Масовий переліт клопів у посіви розпочнеться за стійкої теплої погоди, середньодобової температури повітря 12-14, макс. 18-20ºС.
Шкідлива черепашка мігруватиме в посіви зернових культур, передусім південних та південно-східних областей (АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська, Миколаївська, Одеська, Харківська, Херсонська), де за даними осінніх обстежень накопичилась найбільша їх кількість. Зазвичай радіус перельоту 10-15 км, інколи в рівнинних районах до 50 км. Спочатку клопи заселяють посіви озимої пшениці, пізніше ярі колосові. Переселення клопів у посіви продовжується до 20 днів залежно від погодних умов. За жаркої погоди воно завершується за 3-10 днів. Кінець перельоту характеризується співвідношенням самиць і самців у межах 1:1.
В теплу сонячну погоду за tº повітря 20ºС клопи посилено живитимуться клітинним соком стебел, а через 7-15 днів самиці приступлять до відкладання яєць, яке триває 15-20, за дощової прохолодної погоди до 40 днів. Потенційна плодючість самиць 350 яєць, а фактична 35-40, інколи до 180 яєць. Найпомітніші клопи на рослинах за тихої, теплої погоди (11-16 години), з настанням похолодання і ввечері вони ховаються під грудочки ґрунту, рослинні рештки, бур’яни. Це слід враховувати при обстеженні посівів.
Навесні перезимовані клопи через уколи стебел на початку виходу в трубку озимих та кущення ярих злаків спричиняють загибель центрального стебла. Уколи в стебло перед колосінням і на початку його спричиняють білоколосість та недорозвиненість зерна. За наявності 1 клопа на кв.м втрати зерна складають 0,5 ц/га.
Беручи до уваги зростання чисельності клопів, що має місце в останні роки, для недопущення пошкоджень та втрати врожаю, за наявності 2-4 перезимованих клопів і більше на кв.м озимі зернові культури обприскують актарою, 0,1-0,14 кг/га, альтексом, 0,1-0,15 л/га, децисом форте, 0,05-0,08 л/га, сумі-альфа, 0,2-0,25 л/га, Бі-58 новий, 1,5 л/га, ф`юрі, 0,1 л/га.
Хлібні п`явиці (червоногруда та синя) заселятимуть озиму й яру пшениці, ячмінь і овес за t° 10-15°C. За такої температури активізуються хлібні блішки, від яких, зокрема смугастої, потерпають молоді, ослаблені рослини ярих зернових колосових культур, зокрема пшениці і ячменю, які ефективно захищають через обробки крайових смуг посівів на початку заселення полів. У фазах сходів – 3-го листка за наявності на кв.м 30-50 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п`явиці та 40-50 екз. шведських мух на 100 п.с. посіви обробляють децисом профі, 0,4 л/га, карате, 0,15 л/га, сумі-альфа, 0,2 л/га, оперкотом, 0,2 кг/га.
Злакова листовійка заселятиме посіви озимини переважно в АР Крим та Херсонській, подекуди Запорізькій, Миколаївській, Одеській областях, де можливе осередкове пошкодження рослин в разі несвоєчасного захисту їх.
Злакові попелиці відроджуватимуться із яєць за середньодобової температури 6-8°C, а з середини квітня розпочнеться розмноження їх. Цикадки живитимуться соком рослин через численні уколи листя, які у ярих культур викликають у місці укола білі, а в озимих – жовто-фіолетові плями. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.
Гессенська муха у квітні літатиме та заселятиме яру й озиму пшениці, жито, ячмінь. Небезпечна у фазі сходів, які від цього відстають в рості, виділяються темнішим кольором листя і великою кількістю бокових стебел. У квітні можливий масовий літ пшеничної мухи, яка шкодила ярій пшениці Харківської та Тернопільської областей. Вищезазначені злакові мухи та опоміза, озима, мероміза заселятимуть переважно слабко розкущені з осені, зріджені озимі та пізні посіви ярих зернових і кукурудзи за теплої сухої погоди навесні.
У квітні повсюди в посівах, передусім озимих зернових, відновиться розвиток різноманітних хвороб, джерелом яких є листя нижнього ярусу та рештки рослин, уражені борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею. В зазначених культурах на перезволожених площах Полісся та Лісостепу проявлятимуться осередки кореневих гнилей та подекуди снігової плісняви.
Українським Гідрометцентром прогнозується середньомісячна t° у квітні в межах 9-11°С за очікуваної 30-65 мм кількості опадів. Такі кліматичні умови, передусім у Степу, де показники нижчі, не сприятимуть масовому розвитку хвороб. Однак, у Поліссі та Лісостепу осередково вони будуть досить шкодочинними.
Захисними заходами передбачаються насамперед агротехнічні, зокрема боронування з підживленням мінеральними добривами, що оздоровлює озимину. Слід уникати внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток кореневих гнилей та інших хвороб. Під час виходу в трубку хворі рослини захищають обробки альто супер, 0,4 л/га, арбалетом, 2 л/га, байлетоном, 0,5 кг/га, бампером, дерозалом, 0,5 л/га, міражем, 0,1 л/га, рексом дуо, 0,5 л/га, фундазолом, 0,3-0,6 кг/га, іншими.
У відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7-8оС спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема бульбочкових, південного сірого, люцернового листкового, великого конюшинового, інших, зимуючий запас яких досягає 6,2 екз. на кв.м, та клопів. Надалі з потеплінням у квітні комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету скрізь.
Посіви гороху за температури повітря 12-14оС почнуть заселяти бульбочкові довгоносики, переважно полосатий і щетинистий, які за 15-17оС масово літатимуть. Розвиток жуків інтенсивніше відбуватиметься за сухої й жаркої погоди, що створюватиме загрозу пошкодження сходів гороху.
На сходах гороху та в багаторічних травах проводять агротехнічні заходи з догляду за посівами, зокрема культивацію міжрядь. За наявності 10-15 бульбочкових довгоносиків на кв.м посіви гороху обприскують карате, 0,1-0,125 л/га, Бі-58 новим, 0,5-1 л/га, фастаком, 0,15-0,25 л/га. Сходи люцерни захищають від довгоносиків (ЕПШ 5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок через обробку арриво, 0,24 л/га, актеліком, 1 л/га, золоном, 1,4-2,8 л/га, іншими.
У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, фомопсису, септоріозу, бактеріозів, інших збудників хвороб насіння сої протруюють препаратами: максим, 1 л/т, степ, 0,5 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем, 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50 г на гектарну норму насіння).
Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу, інших хвороб запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями. Гербіциди застосовують відповідно до рекомендацій посібника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації щодо захисту рослин у 2008 році».
Технічні культури
За попередніми даними взимку загинуло 6-20% шкідників цукрових буряків та інших технічних культур. Найнебезпечнішими для сходів цукрових буряків залишаються бурякові довгоносики, зокрема звичайний та сірий, масовий вихід і розселення яких відбуватиметься за сталої середньодобової tº 10-13ºС, а на поверхні грунту 20-25ºС. Значна чисельність та шкідливість довгоносиків очікується у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, інших областях, де за показниками зимуючого запасу вони найпоширеніші та найчисленніші.
Слід зауважити, що за сухої жаркої погоди через дружний вихід довгоносиків з ґрунту шкідливість їх на сходах цукрових буряків значно зростає, а за прохолодної дощової - переміщення цих фітофагів розтягується, і це призупиняє масові пошкодження рослин культури.
Переважно за теплої вологої погоди раннім сходам цукрових буряків загрожуватимуть бурякові крихітка, щитоноски, блішки, вихід і живлення яких спостерігають в Лісостепу та Степу. Сходи культури південних і південно-східних областей осередково пошкоджуватимуть жуки піщаного мідляка, личинки хлібних жуків, дротяники, інші багатоїдні комахи. Тепла погода квітня сприятиме наростанню чисельності бурякової листкової попелиці на рослинах – господарях (калина, жасмин), з яких фітофаг розселятиметься у посіви культури. Сходи цукрових буряків, переважно в Лісостепу, хворітимуть на коренеїд, розвиток якого підсилює надмірна вологість ґрунту, порушення агротехніки вирощування культури, зокрема ігнорування міжрядної обробки грунту.
Для захисту сходів цукрових буряків від шкідників і хвороб рекомендовано висівати насіння обов`язково оброблене захисно-стимулюючими речовинами. За перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 і більше разів або за пересіву нетоксикованим насінням під час сівби вносять у рядки форс, г., 4 кг/га. Надпорогову чисельність сірого бурякового довгоносика знижують через розкладання зелених отруйних принад. За прохолодної погоди під час міграції довгоносика, високого ступеня загрози пошкодження сходів культури буряковища та прилеглі посіви буряків обкопують крайовими ловильними канавками і систематично обприскують їх дозволеними контактними препаратами.
Для покращення структури ґрунту, боротьби з бур`янами доцільно проводити до- та післясходове розпушування. За потреби (щільність шкідників понад ЕПШ: довгоносик звичайний 0,2-0,3; сірий 0,2-0,5; чорний 0,3; мідляк 0,3-0,5; блішки 3-7; щитоноски 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітка 1,5-2,5 екз. в куб. дм. ґрунту) проводять суцільні або осередкові обробки рекомендованими препаратами (див. «Прогноз – 2008р.»).
За теплої погоди проростки та ранні сходи соняшнику, передусім у центральному та південному Лісостепу й Степу, пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники, чорний та сірий бурякові довгоносики, гусениці підгризаючих совок та інші багатоїдні шкідники, найефективнішим захистом від яких є протруєння насіння семафором, т.к.с., 2-2,5 л/т, космосом, т.к.с., 4 л/т, круїзером, т.к.с., 6-10 л/т, гаучо, команчем, з.п., 10,5 кг/т. Знезаражують насіння від збудників хвороб колфуго супер, в.с., 2 л/т, роялфло, в.с.к., 2,5-3 л/т, апроном, т.к.с., 3 л/т, дитоксом, к.с., 2,5 л/т, дерозалом, к.с., 1,5 л/т тощо.
З настанням стійких середньодобових tº вище 10ºС і частих опадів на молодих листках озимого ріпака масово поширюватимуться пероноспороз, бактеріоз коренів, альтернаріоз, фомоз, циліндроспоріоз, які виявляють переважно на минулорічних листках 1-17, макс. 35% рослин культури в осередках Львівської, Чернігівської, інших північних областей. На ослаблених та недоглянутих (без боронування) сходах ярого ріпака розвиватиметься чорна ніжка. З комах-фітофагів найшкідливішими, зокрема в озимому ріпаку, будуть ріпакові листкоїд, квіткоїд, стебловий і насіннєвий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки осередково у Степу та Лісостепу піщаний мідляк. Сходам ярого ріпаку загрожуватимуть хрестоцвіті блішки.
Оздоровлюють посіви від хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, сарфуном, форсажем, к.с., 0,6 л/га, колосалем, к.е., 0,75-1 л/га тощо. Обмежують шкідливість хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3-5 екз. на кв.м) обробками штефесином, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, альфагардом, к.е., 0,15 л/га, альфа ципі, к.е., 0,1-0,15 л/га, прихованохоботників, листкоїдів (ЕПШ 3 екз. на кв.м) золоном, к.е., 1,5-2 л/га, децисом профі, в.г., 0,07 л/га, бульдоком, к.е., 0,3 л/га тощо.
На сходах льону, насамперед Волинської, Житомирської, Рівненської, Чернігівської областей, харчуватимуться льонові блішки, яких за чисельності понад 10-15 екз. на кв.м контролюють на початку заселення обробками крайових смуг, а за суцільного - всієї площі ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеон, мк.с., 0,15 л/га.
У другій половині квітня рослини хмелю пошкоджуватимуть дротяники, личинки й жуки люцернового довгоносика, гусениці підгризаючих совок, конопляні блішки. За надмірної вологості на коренях імовірний розвиток гнилей, а молоді пагони уражуватимуться псевдопероноспорозом за tº 17-20ºС і вологості повітря 80%.
Запобігає поширенню шкідливих організмів видалення і знищення хворих кореневищ, підземних стебел, міжрядне розпушування грунту, внесення в грунт аміачної води 400-500 л/га або гранульованого регенту, г., 5-8 кг/га. Проти хмельової попелиці рекомендовано проводити обробки сливи у фази розпускання бруньок – відокремлення бутонів Бі-58 новим, данадимом стабільним, к.е., 1,2-2 л/га, золоном, к.е., 0,8-2,8 л/га.
Плодові та виноградні насадження
Погодні умови зими 2007-2008 рр. були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. Загинуло 6-25, макс. 38% зимуючого запасу шкідників. Такий відсоток загибелі не відкидає можливої загрози пошкодження фітофагами садових культур. У період вегетації плодових і ягідних культур їх чисельність може відновитися.
У період набрякання бруньок за середньодобової температури понад 6оС розпочнеться вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема найпоширеніших (яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки), якими заселено 10-100% дерев повсюди, а за 10оС очікується масове розселення жуків. Під час розпускання бруньок залишатимуть гнізда й живитимуться гусениці білана жилкуватого і золотогуза в АР Крим, Донецькій, Житомирській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, Сумській областях, де заселено до 52% дерев, передусім у занедбаних незахищених садах. Після переходу середньодобової температури через 12оС відбудеться вихід гусениць яблуневої молі, зокрема у Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Черкаській областях, де зимуючий запас перевищив поріг шкідливості.
Гусениці непарного шовкопряда відроджуватимуться за середньодобової температури понад 6оС, а кільчастого – не нижче 11оС у приватних і лісопаркових насадженнях Житомирської, Київської, Кіровоградської, Львівської, Одеської, Херсонської, Чернівецької, інших областей. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою заселено 54-70% дерев у Дніпропетровській, Житомирській, Запорізькій, Івано-Франківській, Луганській, Харківській, Чернівецькій областях, визначається сумою ефективних температур 50ºС (нижній поріг 8оС), а масовий вихід, коли сума ефективних температур досягне 70оС.
Прогрівання грунту до 7-12оС на глибині 10 см сприятиме заляльковуванню плодових пильщиків, насамперед у Лісостепу, виліт яких розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. До початку розпускання бруньок заляльковуватиметься мінуюча міль, масовий літ метеликів якої слід очікувати перед цвітінням яблуні в АР Крим, Донецькій, Одеській, Харківській, Херсонській, Черкаській, інших областях. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10оС, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-110оС (В.П. Васильєв) повсюди в Лісостепу й Поліссі, насамперед у Степу.
За температури повітря 5-10оС, передусім у Харківській, Херсонській, інших областях, відбуватиметься відкладання яєць та відродження личинок яблуневої та грушевої листоблішок, з зимуючих яєць - яблуневої попелиці. Середньодобова температура в межах зазначеної сприятиме розвитку каліфорнійської щитівки та сливової й акацієвої несправжньощитівок, особливо в насадженнях Луганської і Одеської областей, де за даними осінніх обстежень спостерігається сильний ступінь заселення дерев останніми.
За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8оС) 130оС спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, передусім у Донецькій, Київській, Луганській, Одеській областях, де відмічений сильний ступінь заселення дерев. Розвиток червоного і бурого плодових, глодового і звичайного кліщів розпочнеться під час відокремлення бутонів. Надалі за жаркої посушливої погоди можливий спалах їх чисельності, передусім у Степу.
Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5оС) температури повітря. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика і моніліального опіку на кісточкових культурах сприятиме прохолодна дощова погода (tо 10оС), наявність туманів і рос. За умов чергування зволоження й підсихання листків при температурі понад 7оС (оптимальна 18-20оС) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші.
Поширенню та розвитку кокомікозу і гномоніозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (tо 17-20оС). Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме сіянцям і саджанцям вишні й черешні в розсадниках. При температурі 18-25оС і значному насиченні повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси.
На початку появи зеленого конуса зерняткових культур проти парші, інших хвороб проводять обприскування 3% бордоською рідиною, 2000 л/га. Під час розпускання бруньок проти листогризучих шкідників та хвороб застосовують дурсбан, к.е., 2 л/га, базудин, в.е., 1,2 л/га, піринекс, к.е., 2 л/га з додаванням дитану М-45 (манкоцебу), з.п., 2-3 кг/га чи хлорокису міді, 4-6 кг/га, чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га, поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га проти парші. Проти борошнистої роси додають алмаз, топаз, 0,3-0,4 л/га, кумулюс, в.г., 6 кг/га, тіовіт Джет, в.г., 5-8 кг/га.
Під час відокремлення бутонів проти шкідливих організмів застосовують феразим, к.е., 0,5 л/га, скоразол, к.е., 0,15-0,2 л/га, хорус, в.г., 0,2 кг/га, топсин М, з.п., 1-2 кг/га, з додаванням нурелу Д, к.е., 1,5 л/га, базудину, в.е., 1,2 л/га або актари, в.г., 0,14 кг/га за умов чергування препаратів.
У кісточкових садах на початку набрякання бруньок проти сисних шкідників, листокруток, плямистостей дерева обприскують ДНОКом, 10 кг/га один раз у 2-3 роки або препаратом 30 В, к.е. На початку розпускання бруньок, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі рекомендується обприскування дерев 3% бордоською рідиною, 1000-1200 л/га (вишня, абрикос, персик) або топсином М, з.п., 1кг/га (черешня, слива).
Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи (перед цвітінням) проти листогризучих шкідників, попелиць та хвороб, якщо не застосовували бордоську рідину, доцільним буде обприскування топсином М, з.п., 1 кг/га або хорусом, в.г., 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі Бі-58 нового, к.е., 1,2 л/га, конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, блискавки, к.е., 0,25 л/га, на вишні золону, к.е., 0,8-2,8 л/га.
У виноградних насадженнях розвиток першого покоління гронової листокрутки за середньодобової температури 17-20ºС і відносної вологості повітря 65-70% триватиме 9-10 діб. Перші метелики з’являтимуться після того, як температура повітря більше 10ºС триматиметься протягом 10-12 діб (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.). Повсюди за температури 7-9оС активізуються звичайний і садовий павутинні, червоний плодовий, бруньковий кліщі, виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення в АР Крим довгоносика скосаря почнеться за температури 10оС і вище. Шкодитимуть совки (капустяна, озима, совка-гамма), п’ядуни.
В період набубнявіння бруньок у плодоносних насадженнях винограду проти шкідників застосовують інсектициди: Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, штефесин, к.е., 0,4-6 л/га, дозор, з.п., 0,6 кг/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га. За наявності 3-5 листків проти чорної плямистості, інфекційного засихання, мілдью, антракнозу застосовують блу Бордо, в.г., 5 кг/га, 1% бордоську рідину, фольпан, в.г., 2 кг/га, ринкоцеб, з.п., 2-2,5 кг/га, антракол (тех. сорти), в.г., 1,5 кг/га, пенкоцеб, з.п., 3 кг/га.
Багатоїдні шкідники
Мишоподібні гризуни. На переважній території країни через затоплення нір талими водами, за різких перепадів температури, опадів у вигляді мокрого снігу та дощу, ущільнення снігового покриву цьогорічної зими відбулася загибель 15-20, макс. 50-97% мишоподібних гризунів, зокрема у Волинській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Луганській, Полтавській, Сумській, Тернопільській областях. На окремих площах озимих зернових та ріпака збереглося 2-6, подекуди у Житомирській, Львівській, Хмельницькій, Чернівецькій 8-14 жилих колоній на гектарі. На посівах багаторічних трав мають місце 6-11, макс. 15-44 жилих колоній на гектар (Вінницька, Чернівецька обл.).
У квітні за середньодобової tº+5ºС та міграції мишоподібних гризунів у посіви зі скирт соломи, незораних земель, інших стацій відновлюється розмноження та розселення молодих особин, що сприятиме збільшенню їх чисельності.
За надпорогової кількості (3-5 колоній на га) слід удаватися до використання отруйних принад роденфосу, бродисану А, бактороденциду по 3 г в нору, шторму 0,005% воскових брикетів, 0,7-1,5 кг/га, ратрону, 1-2 кг/га та інших родентицидів.
Підгризаючі совки. Добрий фізіологічний стан та тепла цьогорічна зима сприяли задовільній перезимівлі гусениць озимої, окличної совок (загинуло 4-15%), які за чисельності 0,3-2 екз. на кв.м дохарчовуються в посівах озимих (АР Крим, Вінницька, Донецька, Київська обл.). Вищезазначені обставини уможливили також збереження гусениць третього-четвертого віків (Дніпропетровська, Херсонська обл.), які розвиватимуться і шкодитимуть посівам озимих зернових, сходам просапних та овочевих культур.
Ефективно захищають посіви від совок через агротехнічні прийоми, а за появи осередків високої чисельності (ЕПШ у посівах буряків 1-2, кукурудзи, соняшнику, картоплі, інших просапних 3-8, озимої пшениці 2-3 екз. на кв.м) застосовують хімічні препарати: базудин, в.е., діазинон, к.е., діазол, в.е., 1-1,5 л/га; децис профі, в.г., 0,05-0,1 кг/га, штефесин, к.е., 0,2-0,5 л/га, шерпа, арриво, к.е., 0,24-0,32 л/га, інші за регламентами існуючих технологій.
Ґрунтові шкідники (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів). За прогрівання ґрунту до 12ºС активізується переміщення личинок у верхні його шари. В осередках АР Крим, Вінницької, Донецької, Київської, Кіровоградської, Черкаської обл. за середньої чисельності 1,2-3 екз. на кв.м відмічається початок живлення перезимувалих личинок. Скрізь існує ймовірність осередкових значних пошкоджень ярих зернових, сходів просапних культур (кукурудзи, цукрових буряків, соняшнику).
Ефективно захищає насіння обробка його інсектицидами або комбінованими препаратами за типом інкрустації. На насіннєвих заводах насіння цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи обробляють прометом, гаучо, семафором, космосом, круїзером, ін. За перевищення ЕПШ ґрунтових шкідників у 2-3 рази і більше, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г., 4 кг/га.
При високій (>20 екз. на кв.м) чисельності дротяників та несправжніх дротяників за 2-3 тижні до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита, насінням, обробленим інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.
Південний сірий довгоносик. Масовий вихід жуків відбуватиметься за середньодобової температури повітря 12ºС. Існує ймовірність підвищеної чисельності та шкідливості південного сірого довгоносика на сходах просапних культур та озимих зернових в ареалі шкідника Вінницької, Івано-Франківської, Миколаївської, Одеської, осередково Чернівецької областей.
Контролюють чисельність цього фітофага через застосування комплексу агротехнічних і хімічних заходів, передусім передпосівну обробку насіння, яка забезпечує токсичність сходів протягом 2 тижнів. За наявності 2 жуків на кв.м посіви сільськогосподарських культур обприскують дозволеними інсектицидами.
Саранові. За весняних контрольних обстежень спеціалісти служби захисту рослин оцінюють стан перезимованих яєць у ворочках і уточнюють строки виплодження личинок стадних видів (італійського пруса) та нестадних кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала, ін.), насамперед у АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Одеській, Харківській, Херсонській областях. За попередніми даними, він оцінюється як задовільний. Виплодження личинок розпочнеться за середньої денної tº 15-18ºС протягом двох тижнів.
Захисні обробки посівів слід проводити за масової появи личинок першого віку італійського пруса чисельністю 2-5, нестадних видів саранових 10-15 екз. на кв.м фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га (стадні саранові) та 0,07-0,1 л/га (нестадні), парашутом, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспіланом, р.п., 0,05-0,75 кг/га, диміліном, з.п., 0,09-0,12 кг/га, матчем, к.е., 0,15 л/га, енжіо, мк.с., 0,18 л/га, інші.
