Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в квітні 2009 року
За попередніми даними весняних контрольних обстежень сільськогосподарських
угідь загибель шкідливих комах за період зимування складає 7-21, макс. 34% переважно
через несприятливі кліматичні умови та ураження хворобами. Перезимувалі особини
(клоп шкідлива черепашка, хлібна жужелиця, озима совка тощо) перебувають
здебільшого у хорошому фізіологічному стані і за сприятливих агрокліматичних умов
спроможні відновити численну та якісну популяцію. А тому моніторинг фітосанітарного
стану сільськогосподарських рослин набуває важливого значення для подальшого
регулювання чисельності шкідливих організмів з метою мінімалізації негативної дії їх на
врожаї.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Хлібна жужелиця (турун) в озимих Степу, Лісостепу, подекуди в окремих
господарствах Волинської, Івано-Франківської, Житомирської областей Полісся
харчуватиметься протягом місяця, оскільки 45-80% перезимувалих личинок знаходяться у
другому віці. В озимині личинки хлібного туруна виявлені на площі 2-30, макс. 100% за
чисельності 0,3-2, макс. в осередках Запорізької, Миколаївської, Одеської областей до 10
екз. на кв.м посівів, розміщених після стерньових попередників.
Підвищена чисельність туруна має місце в Дніпропетровській, Донецькій,
Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській, інших
областях, де виникає потреба додаткового обприскування озимих за чисельності 3-4
личинок на кв.м. з використанням альфагарда, к.е., 0,15 л/га, дамаска, в.е., діазола, в.е.,
1,5-1,8 л/га, нурела Д, к.е.,0,75-1,0 л/га, маршала, к.е., 0,8-1,2 л/га тощо.
Посіви зернових колосових культур у квітні окрім багатоїдних почнуть заселяти
різноманітні спеціалізовані шкідники. Серед них велика група хлібних клопів, передусім
шкідлива черепашка та споріднені з нею види – маврський та австрійський клоп і більш
далекі – гостроголові клопи, ягідний, гостроплечий та інші.
В останні 2-3 роки чисельність клопів, зокрема шкідливої черепашки, починає
загрозливо збільшуватись. Про це свідчать результати обстежень полів під час наливу
зерна та аналізів щодо якості його.
У квітні за температури 16-17ºС в листовій підстилці вдень клопи виходитимуть
на поверхню листя, приблизно з 11-13 години, за похолодання ховатимуться під листя.
Масовий виліт клопів з лісу на поля відбудеться за настання сталої теплої погоди
(середньодобова tº 12-13, макс. 20ºС). Озима пшениця в цей час перебуватиме у фазі
кущення та виходу в трубку, яра – у фазі 3-4 листків. Залежно від погоди міграція клопів
у посіви триває майже місяць.
Спочатку клопи зосереджуватимуться на краях посівів озимини. В холодні дні
вони ховаються в нижні яруси травостою, вузли кущіння, щілини грунту, під грудочки
землі, опале листя тощо. Це важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішень
щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
Період відкладання яєць може тривати до 40 днів. Яйцекладки можуть
знаходитися на стеблах, листях культури, бур`янів, рослинних рештках, найчастіше у два
ряди по 7 яєць у кожному, всього 14 штук за одну кладку. За сприятливих умов самка
може відкласти протягом життя 100-150, макс. 300 яєць.
Як показують спостереження, масове розмноження черепашки може виникати
майже одночасно на значній території, але завжди вогнищами. Це характерно для
розмноження шкідника. Пошкодження перезимувалим клопом пшениці ранньою весною
викликає різке відставання рослин в рості і розвитку, вони передчасно жовтіють.
Центральний лист вище уколу серпоподібно згинається або згортається у вигляді спіралі.
Колос, пошкоджений до та на початку колосіння біліє, утворюється білоколосиця, добре
помітна на зеленому фоні поля.
Загрозливо великі кількості перезимувалих клопів мають місце в осередках Степу
(АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська, Луганська,
Миколаївська, Одеська, Херсонська області) та Лісостепу (Вінницька, Київська,
Полтавська, Харківська, Черкаська).
В господарствах вищевказаних та суміжних з ними областях слід взяти під
особливий контроль фітосанітарний стан посівів зернових колосових культур, зокрема
щодо заселеності їх найшкідливішим фітофагом зернового поля – клопом шкідливою
черепашкою. За наявності 2-4 перезимувалих клопів черепашки посіви обробляються
актарою, 0,1-0,14 л/га, арриво, 0,2 л/га, бульдоком, 0,25 л/га, данадимом, 1-1,5 л/га,
діазолом, 1,5 л/га, нурелом Д, 0,75-1 л/га, фуфаноном, 1,2 л/га чи аналогами. Ці
препарати біологічно ефективні також і проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих
щодо зернових колосових культур.
Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей заселятиме посіви озимих, де в разі несвоєчасного захисту їх, можливе осередкове пошкодження рослин. Осередки злакової листовійки за ЕПШ - 50-100 екз. на кв.м у вищевказаних областях у крайових смугах чи всуціль поля знешкоджують сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, парашутом 450, мк.с., 0,25-0,5 л/га.
Злакові мухи, які восени минулого року заселили 26% площ озимини по 3-10, макс. 29 личинок на кв.м. (Донецька, Луганська, Миколаївська, Черкаська, ін. обл.), продовжуватимуть деякий час харчуватися зерновими та заляльковуватись. Літ шведських (вівсяна, ячмінна) мух відбуватиметься в південних областях у першій, північних – другій половині квітня і чисельнішими вони будуть за вологого та прохолодного весняно-літнього періоду. Виліт гессенської мухи слід очікувати після стійкого встановлення середньодобової температури повітря 10-12ºС. Відкладатимуть яйця мухи весняного покоління переважно на ярих пшеницях, зокрема м’яких сортах, а також ячменях. У Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі (Житомирська обл.) озимину також пошкоджуватимуть опоміза пшенична й озима мухи. У Тернопільській області в посівах ярих пшениці та ячменю слід очікувати підвищеної чисельності та шкідливості ярої мухи та меромізи.
Хлібні блішки (смугаста, стеблові) та п’явиці (червоногруда, синя) повсюди за теплої сухої погоди заселятимуть сходи ярих пшениці, ячменю, кукурудзи, проса, а також посіви озимої пшениці пізніх строків сівби, які можуть нанести значні пошкодження посівам, передусім в крайових смугах.
Злакові попелиці повсюди відроджуватимуться з яєць за середньодобової температури повітря 6-8ºС та заселятимуть рослини зернових культур. Цикадки за теплої посушливої погоди заселятимуть посіви озимих, сходи ярих культур та живитимуться соком рослин через численні уколи листя, що пригнічує їх розвиток. Вірофорні цикадки можуть переносити вірусні хвороби.
Проти вищезазначених шкідників ефективними будуть інсектициди дозволені для використання в посівах зернових колосових культур. Сходи ярих зернових за наявності на кв.м 30-40 жуків хлібної блішки, 10-30 жуків п’явиці, 40-50 екз. на 100 п.с. злакових мух обробляють в крайових смугах або всуціль поля альфагардом, к.е., 0,15 л/га, біммером, к.е., 1-1,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, штефесином, к.е., 1-1,2 л/га тощо.
За досить теплої з помірними температурами зими збереглася інфекція різноманітних хвороб озимих культур, насамперед, у посівах ранніх строків сівби, на добре розвинених та перерослих рослинах. Повсюди на 12-58, макс. 100% площ озимих зернових 2-16, макс. 54% рослин хворіють на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, буру листкову іржу, подекуди в перенасичених вологою грунтах в понижених місцях на 4-10, макс 40% рослин розвивається снігова пліснява (Вінницька, Донецька, Київська, Чернігівська, ін. обл.) та кореневі гнилі на 2-15, макс. 24% рослин, зокрема фузаріозна. Підвищення теплового режиму та весняні опади повсюди сприятимуть масовому розвитку хвороб зернових культур, окрім снігової плісені, яка затухатиме за сухої погоди.
Оздоровленню рослин сприятиме ранньовесняне підживлення та боронування посівів. Слід уникати внесення підвищених норм азоту, що підсилює розвиток борошнистої роси, кореневих гнилей та інших хвороб. Під час виходу в трубку хворі рослини проти хвороб обприскують альто супер, к.с., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га, тілтом, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 кг/га, іншими.
У відростаючих багаторічних травах за середньодобової температури повітря 7-12оС спостерігатиметься вихід з місць зимівлі різноманітних довгоносиків, зокрема бульбочкових, південного сірого, люцернового листкового, великого конюшинового, інших, зимуючий запас яких досягає 6,9 екз. на кв.м, та клопів. Надалі з потеплінням у квітні комахи-фітофаги створюватимуть загрозу сходам весняних посівів люцерни, конюшини, еспарцету.
Посіви гороху у квітні за температури повітря 12-14оС почнуть заселяти бульбочкові довгоносики, переважно смугастий і щетинистий, а за 15-17оС масово літатимуть. Пошкодження жуками особливо небезпечні, коли за високих температур в період сходів культури випадає мала кількість опадів.
На сходах гороху та в багаторічних травах проводять агротехнічні заходи по догляду за посівами, зокрема боронування, культивацію міжрядь. За наявності 10-15 бульбочкових довгоносиків на кв.м. посіви гороху обприскують карате зеоном, мк.с., 0,125 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, фастаком, к.е., 0,15-0,25 л/га. Сходи люцерни захищають від довгоносиків (ЕПШ 5-8 екз на кв.м), гусениць підгризаючих совок через обробку арриво, к.е., 0,24 л/га, актеліком, к.е., 1 л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га та іншими препаратами.
У допосівний період проти пероноспорозу, церкоспорозу, фомопсису, септоріозу, бактеріозів, інших збудників хвороб насіння сої протруюють максимом, т.к.с., 1 л/т; проти комплексу шкідників сходів проводять токсикацію насіння команчем, з.п., 7 кг/т. В день сівби проводять інокуляцію насіння сої симбіотичними азотфіксуючими бактеріями і одночасно обробляють мікродобривами: бором і молібденом (40-50г на гектарну норму насіння). За сухої жаркої погоди в квітні сходи сої пошкоджуватимуть бульбочкові довгоносики, проти яких доцільне застосування золону, к.е., 2,5-3 л/га.
Розвитку фузаріозу, сім’ядольного бактеріозу на сходах сої запобігають розпушуванням грунту, знищенням кірки і сходів бур’янів досходовим боронуванням і післясходовими культиваціями. Гербіциди застосовують відповідно до рекомендацій збірника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендацій щодо захисту рослин у 2009 році».
Технічні культури
У квітні за прогрівання грунту на глибині залягання шкідника до 7-10ºС та поверхні минулорічних бурячищ до 15-17ºС відмічатиметься вихід жуків звичайного бурякового довгоносика – найшкідливішого фітофага сходів цукрових буряків. Масове заселення ранніх посівів відбуватиметься наприкінці місяця за температури 22-25ºС, коли спостерігатиметься літ шкідника. Окрім жуків звичайного, сходи культури заселятимуть також жуки сірого бурякового довгоносика. За теплої сухої погоди довгоносики дружно і масово виходитимуть з грунту, що може створити загрозу пошкоджень, подекуди знищення посівів, зокрема у Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Черкаській, інших областях, де чисельність цих фітофагів найбільша.
В Степу за сухої жаркої погоди ранні посіви буряків масово заселятимуть і пошкоджуватимуть бурякові блішки. Помірно тепла й волога погода сприятиме підвищенню чисельності й шкідливості бурякової крихітки та щитоносок. Молоді рослини, переважно в південних, осередково центральних і східних областях пошкоджуватиме піщаний мідляк. З грунтових фітофагів за достатньої зволоженості грунту шкодитимуть дротяники і несправжні дротяники. За теплого й вологого квітня на рослинах – господарях (калина, жасмин) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця, яка згодом переселятиметься на рослини буряків.
За неякісного протруєння насіння, недотримання агротехнічних прийомів догляду за культурою в умовах надмірного зволоження грунту та утворення поверхневої кірки уможливлюється ураження сходів буряків коренеїдом.
Для отримання дружніх сходів цукрових буряків, захищених від шкідників і хвороб, сівбу необхідно провести насінням обов`язково обробленим захисно-стимулюючими речовинами. В разі перевищення ЕПШ грунтових шкідників (1,5-2,5 дротяників на кв.м) або за використання нетоксикованого насіння, під час сівби в рядки вносять форс, г., 4 кг/га. Розкладені отруйні зелені принади ефективно знизять чисельність сірого бурякового довгоносика. За прохолодної дощової погоди під час міграції надпорогової кількості звичайного бурякового довгоносика для уникнення значних пошкоджень сходів культури буряковища та прилеглі посіви буряків бажано обкопати крайовими ловильними канавками, в яких накопичених жуків систематично обприскують контактними інсектицидами.
До- та післясходові боронування знищують поверхневу кірку, проростки бур`янів, личинок грунтових шкідників, покращують фізіологічний стан рослин культури. За надпорогової щільності шкідників у фазі сходів – 2 пари справжніх листків у посівах проводять обробки актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2 л/га, фуфаноном, к.е., маршалом, к.е., 1-1,2 л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.
За попередніми даними посіви озимого ріпаку на 85-100% площ добре перезимували і знаходяться у задовільному стані. За стійкого потепління у квітні (середньодобова температура 10ºС і більше) й достатньої вологості на ослаблених рослинах озимої культури поширюватимуться пероноспороз, альтернаріоз, бактеріоз коренів, яких після відновлення вегетації діагностують на 2-26% рослин 15-45% площ господарств Вінницької, Київської, Рівненської, Черкаської, інших областей. Сходи ярого ріпаку, переважно на важких грунтах після дощів, уражуватимуться чорною ніжкою, сильний розвиток якої може призвести до зрідження посівів.
Шкідливість хрестоцвітих блішок на розеткових листках озимого ріпаку ймовірна у квітні за посушливої й жаркої погоди. За появи сходів ярої культури вони перелітатимуть й пошкоджуватимуть їх. На рослинах озимого ріпаку також шкодитимуть ріпакові листкоїд, квіткоїд, прихованохоботники, інші комахи, чисельність яких щорічно зростає через збільшення площ культури.
Покращує стан рослин озимого ріпаку боронування й підживлення азотними добривами. Рихлення міжрядь за появи сходів ярого покращує аерацію грунту та запобігає розвитку чорної ніжки. Посіви озимої культури за появи вищезазначених хвороб оздоровлюють альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, містиком, к.е., 1 л/га тощо.
Від хрестоцвітих блішок (ЕПШ 3-5), ріпакових пильщика і листкоїда (ЕПШ 3 екз. на кв.м), прихованохоботників (ЕПШ 5-6 екз. на рослину) посіви захищають альфагардом, к.е., 0,15 л/га, децисом профі, в.г., 0,07 л/га, бульдоком, сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га, іншими.
За сталого потепління у квітні рослини хмелю пошкоджуватимуть конопляні блішки, жуки й личинки люцернового довгоносика, гусениці підгризаючих совок, дротяники. За частих опадів та помірної температури повітря на коренях розповсюджуватимуться гнилі, відростаючі пагони уражуватимуться пероноспорозом.
Для оздоровлення хмеленасаджень під час розпускання бруньок рекомендовано обрізати хворі та гнилі підземні стебла, після чого обприскати у рядах 0,4% розчином ридомілу Голд МЦ, в.г., викорчувати гнилі матки та дезінфікувати ямки хлорним вапном. Обмежує чисельність багатоїдних грунтових шкідників розпушування міжрядь, внесення в грунт аміачної води 400-500 л/га, а також переорювання ділянок між плантаціями та біля котв.
Тепла посушлива погода квітня уможливить раннє заселення й пошкодження сходів льону льоновими блішками, насамперед у Волинській, Житомирській, інших поліських областях. Через надмірні опади, переважно на кислих, погано аерованих грунтах та за сівби непротруєним насінням, на сходах культури поширюватиметься антракноз.
Посіви за надпорогової чисельності блішок (ЕПШ 10-15 екз. на кв.м) на початку заселення починаючи з країв, а за суцільного – всієї площі обприскують ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 л/га тощо. За появи ознак ураження фузаріозом, антракнозом посіви оздоровлюють хлорокисом міді, з.п., 2,2 кг/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Плодові та виноградні насадження
Погодні умови зими 2008-2009 рр. були сприятливими для доброї перезимівлі шкідливих комах у садах. Загинуло 3-25, макс. 34% зимуючого запасу шкідників. Такий відсоток загибелі не знімає можливості загрози пошкодження фітофагами плодових і ягідних культур в період вегетації.
У період набубнявіння бруньок за середньодобової температури повітря понад 6оС розпочнеться вихід із зимівлі садових довгоносиків, зокрема яблуневого квіткоїда, сірого брунькового, букарки, казарки, а за 10-14оС очікується масове розселення жуків. На початку розпускання бруньок за температури повітря 12оС покидатимуть гнізда й живитимуться бруньками, а потім листками гусениці білана жилкуватого і золотогуза в Житомирській, Київській, Львівській, Одеській, Полтавській, інших областях, де заселено 40-56% дерев, передусім у занедбаних незахищених садах. Вихід гусениць яблуневої молі з-під щитків відбуватиметься за 160оС ефективних температур (нижній поріг 12оС), зокрема у Дніпропетровській, Запорізькій, Київській та Черкаській областях, де зимуючий запас цього фітофага перевищив поріг шкідливості.
Гусениці непарного шовкопряда відроджуватимуться після розпускання бруньок за середньодобової температури повітря понад 6оС, а кільчастого – через 3-7 днів після переходу середньодобової температури через 11оС повсюдно у незахищених приватних і лісопаркових насадженнях. Початок відродження гусениць розанової листокрутки, якою за даними осінніх обстежень заселено 58-100% дерев у Дніпропетровській, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Чернівецькій областях, визначається сумою ефективних температур 50о (нижній поріг 8о), а масовий вихід, коли сума ефективних температур досягне 70оС.
Прогрівання грунту до 12оС на глибині 10см сприятиме заляльковуванню яблуневого пильщика, насамперед у Лісостепу, виліт якого розпочнеться у фазі відокремлення бутонів. Заляльковування грушевого пильщика розпочнеться, коли грунт на глибині 10см прогріється до 7оС, що зазвичай співпадає з початком набубнявіння бруньок груші. Літ метеликів мінуючої молі слід очікувати перед цвітінням яблуні за середньодобової температури 11оС передусім в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській, Одеській, Харківській, інших областях. Гусениці яблуневої плодожерки почнуть заляльковуватися за стійких температур понад 10оС, а літ метеликів почнеться за суми ефективних температур 90-110оС (В.П. Васильєв) повсюди, передусім у Степу.
За температури повітря 10оС відкладатиме яйця грушева листоблішка, а за 7-8оС відроджуватимуться личинки яблуневої листоблішки в АР Крим, Вінницькій, Житомирській, Запорізькій, Тернопільській, Чернігівській областях, де має місце значний зимуючий запас шкідників. В період набубнявіння і розпускання бруньок скрізь із зимуючих яєць виплоджуватимуться личинки яблуневої попелиці.
Розвиток личинок каліфорнійської щитівки розпочнеться в період набубнявіння квіткових бруньок на яблуні за середньодобової температури повітря 7-8оС. Личинки сливової і акацієвої несправжньощитівок пробуджуватимуться і розвиватимуться за вищевказаних умов, зокрема в насадженнях Запорізької, Київської, Чернівецької, інших областей, де за даними осінніх обстежень шкідниками заселено до 64% дерев. За суми ефективних температур (від порогу розвитку 8оС) 130оС спостерігатиметься вихід личинок комоподібної щитівки, передусім у Вінницькій, Київській, Сумській, Хмельницькій, Чернівецькій областях, де шкідником заселено 33-62% дерев. Відродження личинок червоного і бурого плодових кліщів відбуватиметься під час відокремлення бутонів за переходу середньодобової температури через 7-8оС, передусім у Степу, де має місце сильний ступінь заселення дерев (АР Крим, Запорізька, Миколаївська, ін. обл.), а за 10оС виходитиме із зимівлі глодовий кліщ. Самки звичайного павутинного кліща за температури повітря 12-13оС заселятимуть бутони і листки дерев.
Для розвитку клястероспоріозу під дією атмосферних опадів достатніми будуть відносно низькі (4-5оС) температури повітря, оптимум 19-26оС. Ймовірному масовому поширенню кучерявості листків персика сприятиме прохолодна дощова погода (tо 10оС), наявність туманів і рос. Моніліоз (моніліальний опік) кісточкових та зерняткових швидко розвиватиметься за високої вологості (понад 70%) і помірної температури повітря 12-16оС. За умов чергування зволоження й підсихання листків за температури понад 7оС (оптимальна 18-20оС) слід очікувати значний розвиток парші яблуні і груші.
Поширенню та розвитку кокомікозу і гномоніозу сприятиме помірно тепла, дощова погода (tо 17-20оС). Відчутної шкоди кокомікоз завдаватиме сіянцям і саджанцям вишні й черешні в розсадниках. За температури повітря 18-25оС і значного насичення повітря вологою ймовірний масовий розвиток борошнистої роси в молодих і плодоносних, неосвітлених, слабо провітрюваних садах і розсадниках.
На початку розпускання бруньок зерняткових культур проти жуків сірого брунькового довгоносика, квіткоїда, гусениць білана жилкуватого, золотогуза, листокруток, яблуневої молі та парші, борошнистої роси, інших проводять обприскування актарою, к.с., 0,14 кг/га, діазиноном, к.е., 1 л/га, дурсбаном, к.е., 2 л/га, нурелом Д, к.е., 1,5 л/га або піринексом, к.е., 2 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб хорусу, в.г., 0,25 кг/га або делану, в.г., 1 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, мерпану, в.г., 2 кг/га, чемпіону, з.п., 1,5-2 кг/га чи поліраму ДФ, в.г., 2,5 кг/га. За обробки сортів, що уражуються борошнистою росою додають байлетон, з.п., 0,2 кг/га, топаз, к.е., 0,3-0,4 л/га або його аналоги. У фазу відокремлення бутонів – рожевий бутон проти комплексу шкідників і хвороб проводять обприскування насаджень фіталом, в.р.к., 2 л/га або хорусом, в.г., 0,25 кг/га, скором, к.е., 0,15-0,2 л/га чи топсином М, з.п., 1-2 кг/га з додаванням нурелу Д, к.е., 1,5 л/га, маршала, к.е., 1,5 л/га чи актари, в.г., 0,14 кг/га, дотримуючись чергування препаратів.
На початку розпускання бруньок кісточкових культур, у фазу рожевого бутона (персик, абрикос) проти моніліального опіку, кучерявості листків персика, клястероспоріозу, плодової гнилі проводять обприскування насаджень топсином - М, з.п., 1 кг/га (черешня, слива) або фіталом, в.р.к., 2 л/га. Під час висування та відокремлення бутонів черешні, вишні, сливи проти моніліозу, плямистостей, плодової гнилі, листогризучих шкідників, довгоносиків, попелиць, пильщиків, інших проводять обприскування дерев топсином - М, з.п., 1 кг/га, хорусом, в.г., 0,25-0,3 кг/га з додаванням на сливі конфідору, в.р.к., 0,25 л/га, блискавки, к.е., 0,25 л/га, на вишні – золону, к.е., 0,8-2,8 л/га.
У виноградниках перші метелики гронової листокрутки з’являтимуться після того, як температура повітря більше 10ºС триматиметься протягом 10-12 діб (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська обл.). Повсюди за температури 7-9оС активізуються звичайний і садовий павутинні та бруньковий кліщі, понад 15о - виходитиме з місць зимівлі виноградний зудень (повстяний кліщ). Живлення в АР Крим виноградного скосаря почнеться за температури 10оС і вище. Шкодитимуть совки (виноградна, озима, С-чорне), п’ядуни.
У період набубнявіння бруньок у плодоносних насадженнях винограду застосовують інсектициди: Бі-58 новий, к.е., 1,2-3 л/га, штефесин, к.е., 0,4-0,6 л/га, золон, к.е., 1-2,8 л/га, талстар, к.е., 0,2 л/га. За наявності 3-5 листків проти чорної плямистості, інфекційного засихання, мілдью, антракнозу застосовують 1% бордоську рідину, фольпан, в.г., 2 кг/га, антракол (технічні сорти), в.г., 1,5 кг/га, пенкоцеб, з.п., 3 кг/га.
Багатоїдні шкідники
Мишоподібні гризуни. Повсюди через випадання надмірної кількості опадів, затоплення талими водами нір та проведені захисні заходи відмічена загибель 10-50, макс. 90% полівок (звичайної, гуртової) та мишей (польової, лісової). На більшості площ гризуни заселяють 15-65% посівів озимих зернових та ріпаку за чисельності 1-3 жилих колоній на гектарі. Разом з тим у посівах вищезазначених культур Волинської, Донецької, Запорізької, Хмельницької, Чернівецької, Чернігівської областей зберігається 5-8, в багаторічних травах, неорних землях – 5-20, макс. 50 жилих колоній на гектарі.
За встановлення середньодобової температури вище +5ºС скрізь розпочнеться інтенсивне розмноження гризунів, формування популяцій у нових стаціях за межами місць резервацій, чисельність і шкідливість їх зростатиме.
Для попередження пошкоджень озимих зернових та ріпаку, багаторічних трав за наявності 3-5 і більше колоній на гектарі слід удаватися до використання отруйних принад роденфосу, бактороденциду, бродисану А по 3г в нору, шторму 0,005%, воскові брикети 0,7-1,5 кг/га та інших родентицидів.
Грунтові шкідники (дротяники та несправжні дротяники, личинки хрущів) за прогрівання грунту до +12ºС активізуватимуться та переміщуватимуться у верхні його шари. Повсюдно існує загроза осередкового пошкодження ярих зернових, сходів просапних культур.
Допосівна обробка насіння сільськогосподарських культур гаучо, семафором, космосом, круїзером, іншими надійно захищає сходи від пошкоджень грунтовими шкідниками. В разі перевищення ЕПШ цих шкідників у 2-3 і більше разів, під час сівби цукрових буряків вносять у рядки форс, г. 4 кг/га.
За високої (>20 екз. на кв.м.) чисельності дротяників та несправжніх дротяників за 2-3 тижня до сівби кукурудзи або висадки розсади овочів доцільно використовувати принадні посіви вівса або жита насінням обробленим інсектицидами. Норма висіву такого насіння 20-25 кг/га.
Підгризаючі совки. Гусениці озимої, окличної совок старших віків за прогрівання грунту на глибині зимівлі до 10ºС переміщуватимуться у верхні шари грунту, де заляльковуватимуться. За суми ефективних температур 200-250ºС (понад +10ºС) у другій половині місяця, здебільшого в Степу, можливий літ метеликів першого покоління.
Помірно тепла цьогорічна зима сприяла перезимівлі гусениць молодших віків, які навесні дохарчовуватимуться в посівах озимих зернових культур. Ймовірне утворення вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості фітофага у посівах озимих, просапних та овочевих культур лісостепових, степових, подекуди поліських областей.
Південний сірий довгоносик, ареал якого помітно розширився у Вінницькій, Івано-Франківській, Миколаївській, Одеській, Чернівецькій областях, за настання середньодобової температури повітря +8ºС переміщуватиметься у верхні шари грунту, а за +12ºС відбуватиметься масовий вихід жуків. Личинки, відродження яких розпочнеться у ІІІ декаді квітня, заглиблюватимуться в більш вологі шари грунту, де харчуватимуться корінням культурних рослин.
Існує ймовірність підвищеної чисельності та шкідливості південного сірого довгоносика на сходах просапних та зернових культур в ареалі шкідника вищезазначених та Дніпропетровської областей.
Надійного захисту посівів від південного сірого довгоносика можна досягти застосовуючи в єдиному комплексі агротехнічні та хімічні заходи, передусім передпосівну обробку насіння, дотримання сівозміни, оптимальних строків сівби. За наявності 2 жуків на кв.м рекомендовано проводити хімічну обробку посівів дозволеними інсектицидами. Ефективними будуть суміші фосфорорганічних та інших інсектицидів у половинних нормах витрат.
Саранові. З метою визначення стану ворочок після зимівлі та уточнення строків відродження личинок саранових стадних видів (італійського пруса) та нестадних – кобилок (блакитнокрила, чорносмугаста, хрестовичка мала, інші) спеціалісти служби захисту рослин за місяць до можливого відродження проводять весняні контрольні обстеження, насамперед в осередках АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської, інших областей Степу та південно-східного Лісостепу.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
