Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних
сільськогосподарських рослин у господарствах України
в травні 2009 року
Агрокліматичні умови квітня поточного року значною мірою скорегували звичний
перебіг фітосанітарної ситуації в агроценозах країни.
Бездощів’я за високої денної температури повітря в третій декаді квітня призвело
до швидкого накопичення суми ефективних температур, яка прискорила вихід
шкідливих організмів з місць зимівлі та заселення ними посівів, де вони харчуються та
розвиваються.
Натомість ті ж кліматичні умови стримували темпи зростання захворюваності
культурних рослин, для якої важлива наявність крапельно-рідинного середовища у
посівах. Через нестачу вологи в ґрунті також затримувався ріст забур’яненості
сільськогосподарських рослин.
За даними Українського гідрометеоролічного центру у травні середня мiсячна
температура повiтря становитиме 13-17°С. Абсолютний максимум 31-36° тепла, на півдні
Одещини та в Криму до 38-39°. Середня мiсячна кiлькiсть опадiв 22-60 мм, у західних,
Вінницькій області та в горах Криму переважно 62-81 мм, в Карпатах і на Прикарпатті
85-148 мм.
Стiйкий перехiд середньої добової температури повiтря через +15°, що є
клiматичним показником початку лiта, вiдбувається на Закарпаттi, в Криму, пiвденних та
схiдних областях у першiй половинi, на рештi території - в другiй половинi мiсяця.
У травні поточного року фітосанітарна ситуація в агроценозах визначатиметься
комплексом агрокліматичних, природних і господарських факторів, вплив яких
позначиться на процесі регулювання чисельності шкідників та розвитку хвороб на
господарсько невідчутному рівні, що забезпечить сприятливий стан посівів.
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Клоп шкідлива черепашка, 70-90% якого збереглося після перезимівлі і
знаходиться в хорошому фізіологічному стані, в Степу та Лісостепу переселиться з місць
зимівлі в посіви зернових колосових, передусім озимих та ярих пшениць і ячменів.
Поступово із крайових смуг клопи розселяться впродовж посівів. У посівах за
прохолодної погоди вони перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення
рослин, щілинах під грудочками ґрунту. Переліт клопів вважається завершеним, коли
співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого живлення
клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яких може бути від декількох
десятків до 200 штук на одну самицю.
В ареалі шкідника – АР Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької,
Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської за високого
зимуючого (8-50 екз. на кв.м) запасу шкідника та в осередках Вінницької, Київської,
Полтавської, Черкаської областей, у полях ймовірна надпорогова чисельність
перезимувалого клопа. Існує загроза значних пошкодженнь стебел та колосків озимих і
ярих зернових, що може призвести до часткової або повної загибелі продуктивних
стебел, білоколосості, а в результаті – зменшення маси зерна.
За відсутності дощів у ранньовесняний період шкідливість клопів посилюється,
передусім на ярих колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій
агротехніці шкода від клопів може бути в значній мірі ослаблена. У вищезазначених та
інших регіонах вирощування зернових колосових посіви заселятимуть також маврський,
австрійський, гостроголовий та інші види клопів-щитників, пошкодження яких
негативно впливатимуть на кількісні показники врожайності.
Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви за порогової (2-4 і
більше екз. на кв.м) чисельності шкідника під час виходу озимих зернових в трубку
посіви захищають актарою, в.г. або к.с., 0,1-0,14 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, бульдоком,
к.е., 0,25 л/га, данадимом, к.е., 1-1,5 л/га, діазолом, в.е., 1,5 л/га, нурелом Д, к.е., 0,75-1
л/га, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га чи аналогами. Ці препарати біологічно ефективні також і
проти багатьох інших фітофагів, спеціалізованих щодо зернових колосових культур.
Беручи до уваги наростання чисельності клопів протягом останніх трьох років та
надзвичайно теплий температурний режим у квітні, за відповідних кліматичних умов у
другій половині травня можна прогнозувати масову появу личинок та початок захисних
заходів при співпаданні їх розмноження із фазою формування-молочної стиглості зерна.
Хлібна жужелиця (турун), личинки якої в Лісостепу, подекуди Степу, осередково
Івано-Франківській та Житомирській областях Полісся за чисельності 0,2-2, макс. 8 екз.
на кв.м у вогнищах Запорізької, Миколаївської областей деякий час у травні
продовжуватимуть живлення, після чого масово залялькуються. Через 12-14 днів на
поверхню вийдуть жуки, які під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся
пшениці, жита, ячменю.
Злакові мухи (шведські, гессенська, чорна пшенична) що мають місце повсюди на
зернових колосових культурах продовжуватимуть заселяти та пошкоджувати ярину.
Весняне покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечне для ярих пшениці,
зокрема м’якої, та ячменю, а шведські також для сходів кукурудзи. У західних областях
посіви ярих пшениці та ячменю заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та
мероміза. Пошкодження рослин злаковими мухами спричиняє зниження продуктивної
густоти посіву й призводить до кількісних втрат врожаю зерна.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, повсюди заселятимуть всі зернові культури,
а посівам ярини можуть нанести відчутної шкоди, передусім, в разі засушливої жаркої
погоди у травні. Після бездощів’я у квітні смугаста хлібна блішка може знищити
листкову пластинку ослаблених рослин.
Хлібна п’явиця скрізь заселятиме переважно яру пшеницю, ячмінь, овес,
пошкодження яких призводитиме до підсихання листя злаків, затримки росту рослин,
що, насамперед вірогідно за низької зволоженості ґрунту в травні.
Злакові попелиці скрізь розвиватимуться в зернових колосових за теплої, помірно
вологої погоди травня, яка сприяє їх масовому розмноженню та підвищеній шкідливості.
В останні роки відмічене зростання чисельності пшеничного трипса, зокрема в Степу та
Лісостепу, де має місце надпорогова кількість личинок у фазі наливу зерна. Харчування
злакових попелиць і трипсів на зернових культурах викликає зменшення маси зернівки,
що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці. Обробки посівів проти личинок
клопа шкідливої черепашки в ареалі шкідника ефективні і проти попелиць та трипсів.
В господарствах АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської
областей злакова листовійка заселятиме та пошкоджуватиме посіви в крайових смугах
(до 200 м) озимих та ярих зернових культур, спричиняючи часткову або повну
білоколосість. За порогової чисельності 50-150 гусениць на кв.м у вищевказаних
областях в крайових смугах чи всуціль поля їх знешкоджують сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га,
парашутом 450, мк.с., 0,25-0,5 л/га.
За вказаних умов в Лісостепу, подекуди Степу наприкінці травня ймовірний
вихід та живленням зерном озимих зернових культур хлібних жуків (кузька, красун,
хрестоносець). За посушливої жаркої погоди жуки вилітають раніше, холодної - пізніше.
Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах хлібних полів Вінницької,
Донецької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Херсонської та інших областей,
де середня чисельність шкідника після перезимівлі становить 0,5-1, макс. 5 екз. на кв.м.
Під час формування зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви
обприскують по краю або всуціль поля на невеликих площах дозволеними
інсектицидами: актара, к.с., 0,15 л/га, карате зеон, к.с., 0,2 л/га, нурел Д, к.е., 0,75-1,0
л/га, ф’юрі, в.е., 0,1 л/га чи аналогами.
Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, кореневі гнилі, інші хвороби
зернових культур, які слабко розвивалися через посуху у квітні, охопили 8-30, макс.
100% площ, 1-15, макс. 30% рослин озимини і повсюди розвиватимуться в разі
випадання дощів та відповідного температурного режиму, передусім в загущених посівах
за високого рівня удобрення азотом. В осередках Закарпатської області на озимому
ячмені розвиватиметься жовта іржа. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та
гельмінтоспоріоз, ринхоспоріоз, інші плямистості.
Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря
на пшениці 60-85%, ячмені - 50-100 і вівсі - 35-40% рослини уражуватимуться летучою
сажкою. А за підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині
вегетації зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема
фузаріоз та септоріоз.
Для оздоровлення рослин озимої пшениці в кінці фази виходу в трубку (поява
прапорцевого листка) – початок формування зернівки повсюди проти вищевказаних
хвороб посіви обприскують альто супер, к.с., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га,
дитаном М-45, з.п., 2-3 л/га, імпактом Т, к.с., 1 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га, фундазолом,
з.п., 0,3-0,6 кг/га та аналогами. Доцільно оздоровлювати високопродуктивні посіви за
наявності хвороб (1% інтенсивності ураження плямистостями, 5% - септоріозом) та
сприятливих для розвитку хвороб температур і тривалих рос.
Під час сходів – галуження гороху розвиватимуться і шкодитимуть бульбочкові
довгоносики (смугастий, щетинистий), які перелітатимуть з багаторічних трав за
температури повітря 14-17оС. Найбільшої шкоди від жуків слід очікувати за посушливої
жаркої погоди. Розвиватимуться і завдаватимуть шкоду посівам гороху горохові
попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова погода за tо 19-28оС у травні
сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу, кореневих гнилей в рослинах гороху.
Сходи гороху за наявності бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків на кв.м)
обробляють карате зеоном, мк.с., 0,125 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, фастаком, к.е.,
0,15-0,25 л/га. В період бутонізації-початку цвітіння проти горохового зерноїда (2-3 жука
на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), горохової
плодожерки, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м), горохового комарика посіви
обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, децис профі, в.г., 0,07 кг/га, діазол,
в.е., 0,5-0,75 л/га, фуфанон, к.е., 0,5-1,2 л/га, карате зеон, мк.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1
л/га, золон, к.е. (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, інші, а також дозволені для
застосування в посівах на зелений горошок фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, ф’юрі, в.е., 0,07-
0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га,
фундазолом, з.п., 1 кг/га.
Проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками росткової
мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями підгризаючих совок.
За теплої помірно вологої погоди сім’ядолями та першою парою справжніх листків
живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці.
Підвищена вологість повітря за температури 18-26оС сприятиме розвитку
пероноспорозу, аскохітозу, альтернаріозу, септоріозу, білої та сірої гнилей. Низькі
температури під час проростання насіння, грунтові й повітряні посухи у післясходовий
період уможливлюватимуть ураження рослин сої фузаріозною, іншими кореневими
гнилями. За умов прохолодної вологої погоди можливий розвиток сім’ядольного
бактеріозу.
У фазу 2-6 листочків проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м),
люцернового клопа (2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) посіви сої
обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах
обприскування проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання
поширення вірусної інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом,
церкоспорозом, з насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах (люцерні, конюшині, еспарцеті) розвиватимуться і
шкодитимуть бульбочкові, південний сірий, листковий люцерновий, сірий буряковий,
інші види довгоносиків, насіннєїди-апіони, жовтий насіннєїд (тихіус), попелиці, клопи,
гусениці підгризаючих і листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші,
які активізуються за теплої, помірно вологої погоди. За прохолодної дощової погоди
поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
Проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць підгризаючих совок на сходах
першого року проводять обприскування арриво, к.е., 0,24 л/га, актелліком, к.е., 1 л/га,
золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га, діазиноном, к.е., 1 л/га. В період стеблування-бутонізації
проти комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази
підкошують трави. У посівах другого і наступних років проти жуків і личинок
довгоносиків, гусениць совок, п’ядунів, а також попелиць, клопів, інших проводять
підкіс багаторічних трав для одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової
бутонізації, з другого – перед чи на початку цвітіння.
Технічні культури
У травні за потепління (понад 20ºС) у період сходів – 2-3 пари справжніх
листків цукрових буряків звичайний і сірий бурякові довгоносики масово заселятимуть
посіви. Найзагрозливішими для культури вони будуть у центральних, східних та деяких
західних областях, де нараховується значна чисельність (понад 0,5 екз. на кв.м) добре
перезимувалих (загинуло 6-9, макс. 35% популяції) довгоносиків, зокрема у Вінницькій,
Київській, Кіровоградській, Луганській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській,
Чернігівській, осередково Волинській і Житомирській. Жуки паруватимуться та
відкладатимуть яйця. Личинки звичайного бурякового довгоносика розвиватимуться,
харчуючись корінням буряків, а сірого – осоту і березки.
Цьогорічної весни через нестачу вологи в грунті затримується поява сходів
культури, обмежується в часі захисна дія токсикації пророслих рослин. Тому існує
реальна небезпека значних пошкоджень довгоносиками сходів, передусім за жаркої
погоди. За таких умов, передусім у центральних і південних областях, сходи культури
також заселятимуть та пошкоджуватимуть бурякові блішки.
Скрізь за достатньої вологості грунту раннім сходам буряків загрожуватимуть
дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, осередково у західному регіоні –
бурякова крихітка. У Степу й південному Лісостепу сходи пошкоджуватимуть піщаний
мідляк, південний сірий і чорний довгоносики. Молоді рослини за теплої вологої погоди,
здебільшого у центральних бурякосійних областях, заселятимуть бурякова листкова
попелиця. Помірний температурний режим сприятиме розвитку личинок мінуючих мух й
молі, щитоносок.
На запливаючих, ущільнених грунтах, де наявна нестача макро- і мікроелементів
живлення, без належного агротехнічного догляду сходи культури, насамперед
непротруєні, уражуватимуться коренеїдом.
Для збереження сходів цукрових буряків необхідно чітко виконувати всі
агротехнічні прийоми догляду за посівами, постійно контролювати поведінку шкідливих
комах, а за потреби – своєчасно провести хімічний захист. За прохолодної дощової
погоди у травні для уловлення довгоносиків, які пересуваються «пішим ходом»,
бурячища та поля обкопують ловильними канавками (див. прогноз у квітні). Міжрядні
рихлення, які проводять відповідно до технології вирощування цукрових буряків,
знищують грунтову кірку, яйця й личинок довгоносиків, коваликів, хрущів, інших
шкідників та проростки бур`янів.
У разі надпорогової чисельності довгоносиків звичайного 0,2-0,3, сірого 0,2-0,5,
чорного 0,3, піщаного мідляка 0,3-0,5, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м;
крихітки 1,5-2,5 екз. в куб.дм грунту посіви обприскують актарою, в.г., 0,08 кг/га,
актелліком, к.е., 1-2 л/га, діазиноном, к.е., 1,5-2 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5-2,5 л/га, ф`юрі,
в.е., 0,15 л/га тощо.
На початку заселення буряковою листковою попелицею (ЕПШ 5% заселених
рослин і відсутність ентомофагів), мінуючими мухами (30% заселених рослин і 3-5
личинок у кожній) обприскують крайові смуги, а за потреби все поле золоном, к.е., 1
л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, сумітіоном, к.е., 0,6-1 л/га, моспіланом, р.п., 0,05 кг/га,
іншими інсектицидами.
За теплої посушливої погоди сходи ярого ріпаку заселятимуть та
пошкоджуватимуть хрестоцвіті блішки. У подальшому молоді рослини заселятимуть
личинки ріпакових пильщика, листкоїдів, прихованохоботників, клопи, попелиці. Чорна
ніжка уражуватиме сходи, передусім на важких за механічним складом та слабко
аерованих грунтах. Дощова прохолодна погода сприятиме ураженню рослин
пероноспорозом, фомозом, антракнозом, іншими.
В бутонах та квітках озимого ріпаку розвиватимуться личинки ріпакового
квіткоїда, в стручках – насіннєвого прихованохоботника, а також вищезазначені
шкідники, що наприкінці бутонізації вимагатиме обов`язкового проведення захисних
заходів через обробку посівів вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате, к.е., карате зеоном,
мк.с. (ярий), 0,1-0,15 л/га, фуфаноном, к.е., 0,6-0,8 л/га, іншими.
У посівах ярої культури надпорогову чисельність хрестоцвітих блішок (понад 3-5
екз. на кв.м) за сухої жаркої погоди знешкоджують обробками сумі-альфа, к.е., 0,3 л/га,
фастаком, альфа зет, к.е., 0,1-0,15 л/га, іншими дозволеними інсектицидами.
Обмежують поширення чорної ніжки весняні боронування й міжрядні рихлення
відповідно до технології вирощування озимої та ярої культури. Оздоровлюють посіви
ріпаків за появи фомозу, пероноспорозу, борошнистої роси, альтернаріозу альєттом, з.п.,
1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га тощо.
Проти пильщика, прихованохоботників, листкоїдів, клопів ефективні зазначені у
«Прогноз – 2009» інсектициди.
Передусім нетоксиковані сходи соняшнику повсюди пошкоджуватимуть
дротяники і несправжні дротяники, личинки хрущів, що може призвести до зрідження
посівів. В Степу, подекуди Лісостепу рослинам загрожуватимуть сірий, чорний та
південний сірий довгоносики, піщаний мідляк, кравчик, гнойовики, яких за чисельності
понад 2 екз. на кв.м знешкоджують сумішами фосфорорганічних і піретроїдних
препаратів у половинних нормах витрат. За прохолодної дощової погоди сходи
соняшнику, передусім непротруєні, уражуватимуться гнилями, пероноспорозом. У
насіннєвих посівах молоді рослини, уражені пероноспорозом, видаляють і знищують. Під
час вегетації до цвітіння рослини на ділянках гібридизації оздоровлюють дерозалом, к.с.,
1,5 л/га.
Сходи льону повсюди за теплої посушливої погоди потребуватимуть захисту від
блішок (ЕПШ 10-15 екз. на кв.м) через обприскування ф`юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате
зеоном, мк.с., 0,15 л/га. На кислих, слабко аерованих грунтах сходи культури за теплої
вологої погоди уражуватимуться фузаріозним в`яненням, антракнозом, за сухої жаркої –
можливий прояв бактеріозу. Проти комплексу хвороб у фазі «ялинки» - росту стебла
посіви обприскують хлорокисом міді, з.п., 2,2 кг/га, фундазолом, з.п., 1 кг/га.
У хмільниках на відростаючих бруньках, молодих пагонах та листках
харчуватимуться люцерновий довгоносик, конопляна блішка, хрущі. За достатньої
вологості грунту коріння, переважно в занедбаних плантаціях, пошкоджуватимуть
личинки вищезазначених комах, підгризаючих совок, дротяники і несправжні дротяники.
Молоде листя заселятимуть хмельова попелиця й павутинний кліщ. Несправжня
борошниста роса проявлятиметься за теплої вологої погоди, уражені нею колосоподібні
пагони необхідно видаляти і знищувати.
У плантаціях проводять міжрядні рихлення. Для захисту кореневищ від грунтових
шкідників вносять аміачну воду 400-500 л/га. Проти жуків люцернового довгоносика і
конопляної блішки (ЕПШ 1-2 і 5-7 екз. на кущ відповіно) застосовують актару, в.г., 0,1-
0,14 кг/га, дурсбан, к.е., 3 л/га, штефесин, к.е., 1 л/га. Проти гусені І-ІІ віків
листогризучих совок ефективні Бі-58 новий, к.е., 1,5-6 л/га, данадим, данадим
стабільний, к.е., 4-6 л/га.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук. Взимку загинуло 5-11, подекуди 21-33% жуків, здебільшого від
хвороб. Навесні на картоплянищах нараховується 2-5, макс. 9-14 екз. на кв.м (Вінницька,
Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Сумська обл.). У травні жуки виходитимуть з
грунту та заселятимуть сходи картоплі та пасльонових культур. Дружній вихід жуків з
місць зимівлі відбуватиметься за умов стійкого потепління та після випадання теплих
дощів, коли верхній шар грунту буде достатньо зволоженим. За оптимальних умов (t°17-
24°С, відносна вологість повітря 60-75%) жуки паруватимуться та відкладатимуть яйця,
наприкінці місяця виплоджуватимуться личинки та шкодитимуть картоплі й іншим
пасльоновим культурам, здебільшого у південних областях.
Ранні сходи картоплі захищають в разі заселення жуком 10% рослин. Захисні
заходи проти личинок проводять за масової появи першого – другого віків і чисельності
10-20 екз. на кожній з 8-10% заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га,
банкол, з.п., 0,2-0,3 кг/га, біскайя (конфідор), в.р.к., 0,2-0,25 л/га, інші. Баклажани,
помідори, перець та інші пасльонові слід обприскувати при заселенні 5% рослин.
Повсюди капусту, редиску, інші хрестоцвіті культури заселятимуть хрестоцвіті
блішки, шкідливість яких зростатиме за посушливої погоди. Раннім сортам білокачанної
та цвітної капусти загрожуватимуть личинки капустяної (весняної) мухи. Осередково
розвиватимуться хрестоцвіті клоп, прихованохоботник, бариди, скрізь – гусениці
першого покоління біланів, капустяної молі.
В разі заселення 10% рослин капусти по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць капустяної
мухи на рослину проводять крайові або суцільні обприскування посівів децисом профі,
в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е., 1,2 л/га, матчем, к.е., 0,4 л/га, іншими.
Плодові та виноградні насадження
В плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиватися і завдавати
шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий бруньковий,
яблуневий квіткоїд, осередково в Кіровоградській, Одеській, Чернігівській, інших
областях букарка та казарка, якими вже пошкоджено 1-12, макс. 50% (Сумська обл.)
бруньок та бутонів за чисельності 2-12 жуків на дерево. Довгоносики паруватимуться і
відкладатимуть яйця, згодом відроджуватимуться їх личинки. Заляльковуватимуться
личинки яблуневого квіткоїда, а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться
молоді жуки, які прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні.
В занедбаних насадженнях у період утворення зав’язі яблуні
заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування
гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Скрізь в незахищених садах і
лісопаркових насадженнях гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів об’їдатимуть
листки, квітки та зав’язі. Повсюди молоді листки та пагони заселятимуть та
пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці, щитівки і
несправжньощитівки).
Скрізь заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів якої
відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ за
150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і вітру
та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за
температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця,
згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха
літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.
Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші
умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря
вологою. Розвитку моніліального опіку сприятимуть прохолодна (tо 12-16оС) дощова
погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу, клястероспоріозу,
кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме прохолодна погода з
приморозками та значних опадів, у зерняткових насадженнях за температури 18-20оС
розвиватиметься парша.
Відразу після закінчення цвітіння (коли опаде 75% пелюсток) зерняткові сади
проти яблуневої молі, п’ядунів, кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку,
борошнистої роси обприскують золоном, к.е., 3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 2 л/га, конфідором
максі, в.г., 0,07 л/га з додаванням проти хвороб рубігану, к.е., 0,5-0,6 л/га, стробі, в.г., 0,2
л/га скору, к.е., 0,2 л/га. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого
пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять
обприскування вказаними вище інсектицидами і фунгіцидами, дотримуючись
чергування препаратів. За необхідності проти рослиноїдних кліщів додають демітан, к.с.,
0,6 л/га, ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, ортус, к.с., 0,5-0,75 л/га.
При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої
або одного східної плодожерки, на початку відкладання ними яєць зерняткові
насадження обприскують люфоксом, к.е., 1 л/га, матчем, к.е., 1 л/га, номолтом, к.с., 0,5-
0,7 л/га, римоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші та інших хвороб мерпану, в.г.,
2-2,5 кг/га, поліраму, в.г., 2,5 кг/га, дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га, та тіовіту джет, в.г., 5-8
кг/га, імпакту, к.с., 0,1-0,15 кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків
персика, клястероспоріозу, моніліального опіку, листокруток, попелиць, пильщиків,
кліщів, товстоніжки сливової, інших обприскують топсином М, з.п., 1 кг/га, хорусом,
в.г., 0,2-0,3 кг/га, фіталом, в.р.к., 2 л/га, деланом, в.г., 1 кг/га з додаванням сумітіону,
к.е., 1-2 л/га, на сливі конфідору, варанту, в.р.к., 0,25 л/га, фуфанону, к.е., 2 л/га. Через
10 днів після попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки
проти неї та товстоніжки, кліщів, кокомікозу насадження обприскують 0,2% золоном
(фозалоном), к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі конфідором, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га з
додаванням хорусу, в.г., 0,2-0,3 кг/га або топсину М, з.п., 1 кг/га.
У період масового льоту вишневої мухи (початок цвітіння білої акації) сорти
вишні й черешні середнього і пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу,
моніліального опіку обприскують золоном, к.е., 2,8 л/га, сумітіоном, к.е., 1-2 л/га,
актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням топсину М, з.п., 1 кг/га або фіталу, в.р.к., 2
л/га.
У плодоносних насадженнях винограду у всіх зонах вирощування культури
масово розвиватимуться та завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий
павутинні, виноградний повстяний, бруньковий, інші). В АР Крим кримський скосар
пошкоджуватиме бруньки і листки заселених ним виноградних лоз. Літ метеликів І-го
покоління гронової листокрутки та відкладання нею яєць очікується за настання стійких
середньодобових температур вище 14оС, а через 2-3 доби відроджуватимуться гусениці,
які харчуватимуться бутонами і зав’яззю винограду. За дощової погоди у виноградниках
можливий розвиток оїдіуму, мілдью, чорної плямистості, сірої гнилі.
За наявності 3-5 листків у плодоносних насадженнях винограду вогнища
ураження чорною плямистістю, інфекційним засиханням, мілдью, антракнозом, іншими
обприскують 1% бордоською рідиною, фольпаном, в.г., 2 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га,
антраколом, в.г., (технічні сорти) 1,5 кг/га, пенкоцебом, з.п., 3 кг/га. У період
розрихлення суцвіть (перед цвітінням) проти гусениць І-го покоління гронової
листокрутки виноградні насадження обприскують препаратами: талстар, к.е., 0,2 л/га,
ф’юрі, в.е., 0,15 л/га, бульдок, к.е., 0,25-0,5 л/га, конфідор, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, люфокс,
к.е., 1 л/га, іншими. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять обприскування
золоном, к.е., 1-2,8 л/га, демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, талстаром, к.е., 0,2 л/га,
фуфаноном, к.е., 1 л/га.
Багатоїдні шкідники
Саранові. За результатами весняних контрольних обстежень у степових та
лісостепових областях загибель ворочок саранових становить 5-25%. В незораних землях,
неугіддях нараховується 0,5-2, макс. 5 і більше ворочків на кв.м, по 25-30 яєць у кожній.
В Степу та східній частині Лісостепу – ареалі сарани за tº 15-18°С протягом двох тижнів у
травні розпочнеться відродження личинок саранових. Масовий вихід на поверхню грунту
відбудеться за температури 23°С на глибині залягання ворочок.
Враховуючи високу щільність ворочок, добру перезимівлю та сприятливі
абіотичні фактори (ГТК 0,5-0,7 за річних опадів до 250 мм, достатньої суми ефективних
температур) за вегетації 3–х попередніх років, за умов сухого теплого квітня поточного
року існує вірогідність появи осередків високої чисельності личинок стадних італійського
пруса, перелітної азіатської сарани та нестадних видів – кобилок у другій половині
травня –червні. Передусім вони з’являться у посівах багаторічних трав, зернових, інших
сільськогосподарських культур, які прилягають до місць резервації сарани в АР Крим,
Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській,
Херсонській областях, де знаходяться осередки високої кількості ворочок шкідника і
виникатиме потреба у хімічних обробках.
Беручи до уваги, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних
землях, занедбаних сільськогосподарських угіддях, пасовищах, за високої щільності
ворочок найбільш ефективним агротехнічним прийомом є проведення боронування,
оранки або дискування всієї площі в залежності від характеру її використання. За
щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в період
вегетації проводять суцільні обробки. За щільності 0,02-0,03 особини на кв.м слід
обробляти лише вогнища підвищеної чисельності шкідника.
Захист посівів від саранових розпочинають за масової появи личинок першого
віку через обробку фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с.,
0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5,
нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних саранових слід ліквідувати до
закінчення розвитку личинок третього - четвертого віку.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Існуюча чисельність фітофага (25-60%
заселених рослинних решток з 1-2, макс. 3 гусеницями на рештку) достатня для масового
розвитку і шкідливості (за умов помірно теплого з високою вологістю повітря літа)
повсюди у зонах вирощування кукурудзи, проса, соняшнику, хмелю, конопель. У травні
зимувалі гусениці заляльковуватимуться. У південних областях країни наприкінці місяця
розпочнеться літ метеликів. За сигналами інспекторів захисту рослин під час відкладання
яєць метеликами, слід застосовувати вогнівочну форму трихограми.
Лучний метелик. У Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській,
Одеській, інших степових та деяких лісостепових областях перезимувало 0,4-2, макс. в
осередках Донецької області 5 коконів на кв.м. У травні продовжиться їх
заляльковування та розпочнеться виліт метеликів за середньодобової температури понад
15°С і суми ефективних температур (більше 10°) близько 80°. Масовий літ – за
температури вище 17°С, коли СЕТ 150-200°С.
Найкращими умовами реалізації потенційної плодючості метеликів (до 800 яєць
на самицю) і масового розвитку шкідника є температура повітря +22-25°С, роси, опади,
достатня кількість нектароносів під час льоту та відкладання яєць. Осередки підвищеної
чисельності і шкідливості гусениць ймовірні у посівах багаторічних трав, цукрових
буряків, соняшника, овочевих, інших культур вищезазначених та Херсонської,
Харківської, інших областях Степу та центрального й східного Лісостепу, де виявлені
зимувалі кокони шкідника.
На початку та під час масового відкладання яєць після сильного льоту метеликів
(10 - 50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ,
визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до
рекомендацій «Прогноз – 2009».
Гусениці озимої та окличної совок заляльковуватимуться. З середини травня
можливий літ метеликів та відкладання яєць. Значний літ комах ймовірний у Вінницькій,
Донецькій, Житомирській, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській,
Сумській, Харківській областях, де за доброї перезимівлі (від хвороб та паразитів
загинуло 3-20% шкідника) в озимині збереглося осередково 1-5 гусениць на кв.м.
Повсюдно відбуватиметься літ метеликів 1-го покоління капустяної, городньої, у
степових областях – помідорної, бавовникової, люцернової, інших листогризучих совок.
Обмежує чисельність та шкідливість совок в цей час застосування совочної
форми трихограми, яку випускають на початку та в кінці масового відкладання
метеликами яєць.
У більшості областей, насамперед Лісостепу та Полісся личинки хрущів,
чорнишів, коваликів, яких взимку загинуло 3-26%, за чисельності 1-5, макс. 8-16 екз. на
кв.м осередково шкодитимуть посівам озимих та ярих зернових, сходам буряків,
соняшнику, овочевих та інших культур.
Ефективно регулює чисельність ґрунтових шкідників у просапних культурах
міжрядний обробіток грунту, якщо він співпадає з найвразливішими стадіями розвитку
шкідників (яйця, личинки). Захист сходів просапних культур від ґрунтових шкідників
уможливлюється заводською токсикацією насіння культур фураданом, гаучо, космосом,
круїзером, іншими. Для захисту овочевих культур корені рослин перед висаджуванням
розсади у відкритий грунт замочують у суспензії актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин
при 18-23°С та експозиції 1,5- 2 години.
В сільськогосподарських угіддях Лісостепу та Степу, де відмічається надпорогова
чисельність піщаного мідляка (2-8 екз. на кв.м), можливе виникнення вогнищ підвищеної
чисельності та пошкодження сходів просапних культур. Ймовірне зростання шкідливості
південного сірого довгоносика в осередках Вінницької, Івано – Франківської,
Миколаївської, Одеської, подекуди Чернігівській областей, зокрема за умов цьогорічної
сухої, жаркої погоди, що стримує ріст та розвиток польових культур.
Мишоподібні гризуни скрізь продовжуватимуть розвиватися та шкодити посівам
озимих зернових, ріпаку, багаторічних трав тощо. Після виходу озимих в трубку
шкідливість гризунів може зрости. Тому доцільний подальший захист посівів, через
розкладання отруєних зернових принад: роденфос, бродисан А, бактороденцид по 3 г в
нору, шторм, 0,005% воскові брикети, 0,7-1,5 кг/га, інші.
Начальник Головдержзахисту С.В. Довгань
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
