Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо
захисту основних сільськогосподарських рослин у
господарствах України в травні 2011 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
У Степу, південному, центральному, подекуди північному Лісостепу, осередково
Поліссі клоп шкідлива черепашка та інші хлібні клопи (маврський, австрійський,
гостроголовий, гостроплечий, ін.) перелітатимуть із місць зимівлі передусім у посіви
озимої пшениці, а пізніше заселятимуть ярі пшеницю та ячмінь. Поступово із крайових
смуг клопи розселятимуться впродовж посівів. Переліт клопів вважається завершеним,
коли співвідношення статей знаходиться в межах 1:1.
Після посиленого живлення клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць,
яке залежно від погодних умов, може тривати до 40 днів. При цьому середня плодючість
однієї самиці коливається від декількох десятків до 200, що пов’язано з погодними
умовами, якістю корму і біотичним потенціалом черепашки.
Найчисельнішим клоп шкідлива черепашка буде в АР Крим, Дніпропетровській,
Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській,
Херсонській, осередково у Вінницькій, Київській, Полтавській, Черкаській областях, де
за даними весняних обстежень зимуючий запас шкідника становив 0,4-5,6, макс. 10-19,
в осередках Харківської 54 екз. на кв.м, де можливе значне пошкодження шкідником
рослин зернових колосових культур. У посівах за прохолодної погоди вони
перебуватимуть у нижніх ярусах травостою, у вузлах кущення рослин, щілинах під
грудочками ґрунту, що важливо знати при обстеженні посівів для прийняття рішення
щодо захисту посівів від перезимувалих клопів.
Для першого етапу шкідливості черепашки характерне зниження врожаю за
рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел.
Найуразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та
трубкування, ярих кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання
стебла. Уколи в стебло перед і на початку колосіння спричиняють білоколосість та
недорозвиненість зерна.
За відсутності дощів шкідливість клопів посилюватиметься, передусім на ярих
колосових культурах. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від
клопів може бути в значній мірі ослаблена.
Після повного переселення перезимувалого клопа в посіви (ЕПШ 2-4 і більше
клопів на кв.м) під час виходу озимих зернових культур в трубку посіви захищають через
обприскування актарою, в.г., 0,1-0,14 кг/га або к.с., 0,15 л/га, данадимом стабільним,
к.с., 1,5 л/га, децисом профі, в.г., 0,04 кг/га, Бі-58 новим, к.е., 1,5 л/га, карате зеоном,
мк.с., 0,15 л/га, штефесином, к.е., 0,2-0,25 л/га чи аналогами зазначених препаратів. Ці
інсектициди ефективні і проти інших шкідників зернових культур.
Хлібний турун (жужелиця), личинки якого в Степу, Лісостепу, подекуди Поліссі
за чисельності 0,6-3, макс. в осередках Кіровоградської, Харківської областей до 11 екз.
на кв.м деякий час продовжуватимуть живитися в озимині, згодом
заляльковуватимуться, що відмічається в Миколаївській, Одеській, Херсонській, інших
областях Степу. Через 12-14 днів на поверхню ґрунту виходитимуть жуки жужелиці, які
під час наливу зерна будуть пошкоджувати колосся пшениці, жита, ячменю.
Злакові мухи, з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза
пшеничні, повсюди заселятимуть та пошкоджуватимуть озимину та ярину. Весняне
покоління шведських та гессенської мух дуже небезпечні для ярих пшениці, зокрема
м’якої, та ячменю, а шведські ще й для сходів кукурудзи. Пошкодження рослин ними
спричиняє зниження продуктивної густоти посіву й призводить до кількісних втрат
врожаю зерна. У південних та західних областях посіви ярих пшениці та ячменю
заселятимуть та пошкоджуватимуть яра муха та мероміза. Найбільша шкода від злакових
мух ймовірна в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-
Франківській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Херсонській, інших
областях.
Хлібні блішки, здебільшого смугаста, скрізь поширюватимуться в озимині, але
шкідливішими будуть в ярині, зокрема в разі посушливого травня, насамперед у Степу
та Лісостепу, де можлива їх надпорогова чисельність. В окремих районах центрального
Лісостепу та західного Полісся можливе осередкове пошкодження рослин зернових
колосових культур, зокрема ярих і слабкорозвинутих озимих великою і звичайною
стебловими блішками. Захисні заходи проти блішок будуть доцільними здебільшого у
крайових смугах або всуціль посівів зернових колосових за надпорогової їх чисельності
(ЕПШ – 30-50 екз. на кв.м) та наявності інших видів шкідливих комах.
Хлібні п’явиці (червоногруда – в Степу, південно-східному Лісостепу, синя –
Лісостепу, Поліссі) повсюди продовжуватимуть розвиток, відкладатимуть яйця, з яких
відроджуватимуться личинки, що дуже шкідливі у посівах ярих пшениці, ячменю, вівса.
За низької зволоженості ґрунту ймовірне зростання шкідливості фітофага у вищевказаних
культурах, яке призводить до підсихання листя злаків, відставання у рості рослин, які
виділяються серед зелених білястими смугами пошкоджених листкових пластинок. З
утворенням вогнищ підвищеної чисельності і шкідливості захисні заходи проводять
осередково в місцях надпорогового (у фази сходи – 3-и листка ЕПШ 10-30 жуків п’явиці,
кущіння - 150-200 і більше личинок на кв.м) скупчення шкідника.
Злакові попелиці (звичайна, велика, ін.) та пшеничний трипс повсюди в
озимині й ярині масово розвиватимуться за теплової вологої погоди, яка сприятиме їх
підвищеній шкідливості. Харчування злакових попелиць і трипсів на зернових культурах
викликає зменшення маси зернівки, що призводить до кількісних втрат врожаю пшениці.
Окрім того, ці шкідники, зокрема попелиця, небезпечні ще й тим, що є переносниками
вірусних та мікоплазмових хвороб зернових культур.
За теплої посушливої погоди повсюди розвиватимуться цикадки, зокрема
шестикрапкова, смугаста, інші, які висмоктуючи поживні речовини з рослин,
пригнічують їх ріст. Від численних уколів листки знебарвлюються, а потім гинуть.
Вірофорні цикадки також можуть переносити вірусні хвороби. Проти вищевказаних
шкідників будуть ефективні інсектициди дозволені для використання в посівах зернових
колосових культур.
В ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей
злакова листовійка заселятиме та пошкоджуватиме посіви в крайових смугах (до 150 м)
озимих та ярих зернових культур, спричиняючи часткову або повну білоколосість. За
порогової чисельності 50 гусениць на кв.м – за теплої сухої і 100-150 екз. за помірно
теплої і вологої погоди у вищевказаних областях в крайових смугах чи всуціль поля їх
знешкоджують сумітіоном, к.е., 1 л/га.
За умов помірно теплої вологої погоди наприкінці травня в посівах зернових
колосових культур Степу, Лісостепу, подекуди Полісся ймовірний вихід та живлення
зерном хлібних жуків, зокрема кузьки, а також красуна та хрестоносця. Ці фітофаги
масово проявлятимуться передусім у крайових смугах полів Вінницької, Волинської,
Донецької, Київської, Кіровоградської, Луганської, Полтавської, Харківської,
Херсонської, інших областей, де середня чисельність шкідника після перезимівлі 0,7,
макс. 5 екз. на кв.м.
Борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа, гельмінтоспоріоз, кореневі
гнилі, інші хвороби зернових колосових культур, які слабко розвивались через
прохолодну та посушливу погоду в квітні, охопили 5-46, макс. 70% площ, 2-26, макс.
40-80% (осередки Донецької, Вінницької обл.) рослин озимини і повсюди
розвиватимуться в разі випадання дощів та відносного температурного режиму
(t° повітря 16-25°С), рясних рос, передусім в загущених посівах з високим рівнем
азотного удобрення. В ярині розвиватимуться вищевказані хвороби та ринхоспоріоз,
червоно-бура, інші плямистості.
Під час цвітіння за оптимальної температури 20-25°С і відносної вологості повітря
(на пшениці 60-85%, ячмені – 50-100 і вівсі – 35-40%) рослини уражуватимуться
летучою та іншими видами сажок, від яких потерпатимуть в першу чергу сприйнятливі
сорти добре розвинутих, загущених, підживлені азотом посіви зернових культур. А за
підвищеної вологості та низької температури повітря у другій половині вегетації
зернових культур на рослинах розвиватимуться хвороби колоса, зокрема фузаріоз та
септоріоз.
В кінці фази виходу в трубку (поява прапорцевого листка) – початок формування
зернівки повсюди проти вищевказаних хвороб посіви оздоровлюють абакусом, мк.е.,
1,25-1,75 л/га, альто супер, к.е., 0,4-0,5 л/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, дитаном М-45, з.п.,
2-3 л/га, імпактом, к.с., 0,5 л/га, тилтом, к.е., 0,5 л/га та аналогами. Високопродуктивні
посіви доцільно оздоровлювати за наявності хвороб (1% інтенсивності ураження рослин
плямистостями, 3-5% септоріозу листя та піренофорозу) та сприятливих для розвитку
хвороб і тривалих рос.
Бульбочкові довгоносики (смугастий, щетинистий) розвиватимуться і
шкодитимуть під час сходів - галуження гороху, перелітаючи з багаторічних трав за
температури повітря 14-170С. За посушливої жаркої погоди, коли рослини затримуються
в рості, слід очікувати найбільшої шкоди від жуків. На посівах гороху розвиватимуться і
завдаватимуть шкоди горохові попелиця, зерноїд, трипс, комарик, інші. Дощова
погода за температури повітря 24-280С сприятиме розвитку аскохітозу, пероноспорозу,
кореневих гнилей.
Сходи гороху за наявності 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м
обробляють блискавкою, к.е., 0,15-0,16 л/га. В період бутонізації – початку цвітіння
проти горохових зерноїда (2-3 жука на 10 п.с.), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.), трипса
(2 екз. на квітку), плодожерки, комарика, акацієвої вогнівки (25-30 яєць на кв.м) посіви
обробляють інсектицидами: актара, в.г., 0,1 кг/га, діазол, в.е., 0,5-0,75 л/га, фуфанон, к.е.
0,5-1,2 л/га, карате зеон, мкс.с., 0,125 л/га, акцент, к.е., 1 л/га, золон, к.е. (крім зеленого
горошку),1,4 л/га, данадим стабільний, біммер, к.е., 0,5-1 л/га, штефесин, к.е., 0,2 л/га,
фастак, к.е., 0,15-0,25 л/га, а також дозволеним для застосування в посівах на зелений
горошок ф’юрі, в.е., 0,07-0,1 л/га. Насіннєві ділянки проти хвороб обприскують рексом
Т, к.с., 0,5-1 л/га. Для підвищення стійкості рослин проти хвороб застосовують
фосфорно-калійні добрива.
Повсюди проростаюче насіння і сходи сої пошкоджуватимуться личинками
росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків, гусеницями
підгризаючих совок. Сім’ядолям та першій парі справжніх листків завдаватимуть шкоди
бульбочкові довгоносики, клопи (щитники, сліпняки), попелиці. Тепла помірно
волога погода сприятиме розвитку альтернаріозу, аскохітозу, за умов прохолодної
погоди розвиватимуться сім’ядольний бактеріоз, пероноспороз, церкоспороз. Під час
проростання насіння за низьких температур та помірного зволоження у післясходовий
період рослини сої хворітимуть фузаріозною, іншими кореневими гнилями.
Проти бульбочкових довгоносиків (8-15 жуків на кв.м), люцернового клопа
(2-5 екз. на рослину), попелиць (250-300 екз. на 10 п.с.) у фазу 2-6 листочків культури
посіви сої обприскують Бі-58 новим, к.е., 0,5 л/га. На насіннєвих посівах обприскування
проводять відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної
інфекції. Рослини, що дифузно уражені пероноспорозом, церкоспорозом, з насіннєвих
посівів видаляють.
У травні на посівах багаторічних трав (люцерні, конюшині, еспарцеті) за теплої
помірно вологої погоди розвиватимуться та шкодитимуть бульбочкові, інші види
довгоносиків (листковий люцерновий, південний сірий, сірий буряковий,
насіннєїди-апіони, тихіус, ін.), попелиці, клопи, гусениці підгризаючих і
листогризучих совок, осередково лучний метелик, сарана, інші. За прохолодної
дощової погоди поширюватимуться плямистості, кореневі гнилі, інші хвороби.
На сходах першого року проти довгоносиків (5-8 екз. на кв.м), гусениць
підгризаючих совок проводять обприскування арриво, к.е., 0,24 л/га, діазиноном,
актеліком, к.е., 1л/га, золоном, к.е., 1,4-2,8 л/га. В період стеблування-бутонізації проти
комплексу комах-фітофагів, збудників хвороб за ранньовесняної сівби 2 рази підкошують
трави. У посівах другого і наступного років проти жуків і личинок довгоносиків,
гусениць совок і п’ядунів, попелиць, клопів проводять підкіс багаторічних трав для
одержання насіння з проміжного укосу в фазу масової бутонізації, з другого – перед чи
на початку цвітіння.
Технічні культури
Сходи цукрових буряків у більшості бурякосійних областей заселятимуться
звичайним і сірим буряковими довгоносиками. Найбільшу загрозу сходам культури
створюватиме звичайний буряковий довгоносик у посівах Вінницької, Київської,
Кіровоградської, Полтавської, Черкаської та Чернігівської областях, де їх виявлено
0,3-1,6, макс. 6 (Київська, Кіровоградська) та до 10 екз. на кв.м (Черкаська). Осередково
у вищезазначених та Волинській, Миколаївський, інших областях, розвиватиметься та
шкодитиме сірий буряковий довгоносик. За теплої сухої погоди (t0 22-250С) жуки
масово перелітатимуть на посіви. За високої активності комах та послаблення токсикації
сходів виникатиме потреба застосування комплексу захисних заходів. Тому важливо
контролювати поведінку та чисельність бурякових довгоносиків.
Для збереження сходів цукрових буряків від звичайного бурякового довгоносика
під час «пішого ходу» за прохолодної погоди у травні посіви обкопують крайовими
ловильними канавками. За надпорогової чисельності довгоносиків: звичайного 0,2-0,3,
сірого 0,2-0,5, чорного 0,3, блішок 3-7, щитоносок 0,7-1,2 екз. на кв.м; крихітки –
1,5-2,5 екз. в куб. дм ґрунту обробляють актарою, в.г., 0,08 кг/га, актелліком, к.е., 1-2
л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, нуреллом Д, к.е., 0,8 л/га, іншими.
За сухої сонячної погоди в посівах буряків численними і шкідливими будуть
бурякові блішки, також шкодитимуть бурякові щитоноски, крихітка. У південних
областях можливе пошкодження сходів жуками піщаного мідляка, чорного і
південного сірого довгоносиків.
За настання середньодобової температури 14-170С відбуватиметься заселення
посівів цукрового буряка буряковою листковою попелицею. У разі заселення крайових
смуг чи всього поля буряковою листковою попелицею (5% заселених рослин) проводять
обприскування актелікком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, БІ-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га,
іншими.
У західних та центральних областях у разі ущільнення, пересихання або
перезволоження ґрунту, неякісної обробки насіння, порушення агротехнічних вимог
вирощування рослини хворітимуть на коренеїд. Через розпушування міжрядь рослини
оздоровлюють від коренеїду та покращують їх фізіологічний стан.
У посівах озимого ріпаку найшкідливішими будуть ріпакові квіткоїд, листкоїд,
прихованохоботники, пильщики, хрестоцвіті клопи, попелиця, білани. Посіви
захищають наприкінці бутонізації за надпорогової чисельності фітофагів (квіткоїд,
прихованохоботники 5-6 жуків на рослину) вантексом, мк.с., 0,04-0,06 л/га, карате
зеоном, мк.с, 0,15 л/га, іншими.
У травні сходи ярого ріпаку за сухої спекотної погоди потерпатимуть від
хрестоцвітих блішок, чисельність яких обмежують обробками фурором, к.е., 0,1-0,15
л/га, брейком, мк.е., 0,5-0,07 л/га, сумі-альфою, к.е., 0,3 л/га тощо. На важких за
механічним складом ґрунтах, загущених посівах, при прохолодній дощовій погоді
рослини ярого ріпаку хворітимуть на чорну ніжку, поширення якої обмежують
розпушуванням і боронуванням міжрядь.
Помірно тепла дощова погода сприятиме поширенню на озимому і ярому ріпаках
пероноспорозу, альтернаріозу, фомозу, інших захворювань. Оздоровлюють посіви за
появи ознак хвороб альєттом, з.п., 1,2-1,8 кг/га, ридомілом Голд МЦ, в.г., 2,5 кг/га,
містиком, к.е., 1 л/га, штефікуром, к.с., 0,5-1,5 л/га тощо.
Сходи соняшнику пошкоджуватимуть дротяники та несправжні дротяники,
насамперед в областях Степу, що може призвести до зрідження посівів. Також загрозу
рослинам соняшнику становитимуть довгоносики сірий буряковий, чорний та
південний сірий, мідляк піщаний (ЕПШ понад 2 екз. на кв.м), проти яких ефективні
суміші фосфорорганічних і піретроїдних препаратів у половинних нормах витрат. За
надмірного зволоження і помірної температури переважно на ділянках гібридизації
уражені рослини несправжньою борошнистою росою видаляють і спалюють,
оздоровлюють посіви амістаром Екстра, к.с., 0,75-1 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га.
Cходи льону за теплої сухої погоди масово заселятимуться та
пошкоджуватимуться льоновими блішками. За наявності 10-15 блішок на кв.м
необхідно провести обробки (крайові або суцільні) ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате
зеоном, мк.с., 0,15 л/га. За слабкої аерації ґрунту, помірної температури і підвищеної
вологості повітря сходи культури хворітимуть на фузаріоз, антракноз, інші хвороби. За
їх появи посіви в період сходів – «ялинки» рекомендовано обприскувати фундазолом,
з.п., 1 кг/га.
Рослини хмелю за відростання пагонів та появи молодих листків заселятимуться і
пошкоджуватимуться люцерновим довгоносиком, хмельовою блішкою (ЕПШ 2-3 і
5-7 екз. на кущ відповідно), проти яких ефективні актара, в.г., 0,1-0,14 кг/га, дурсбан,
к.е., 3 л/га, маршал, к.е., 2,5 л/га тощо. За достатньої вологості і прогрівання ґрунту
активізується шкідливість дротяників і листогризучих совок, переважно у занедбаних
плантаціях хмелю. Проти гусениць І-ІІ віків листогризучих совок ефективні обробки Бі-
58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом, к.е., 4-6 л/га. Несправжня борошниста роса
проявлятиметься за високої відносної вологості повітря і за температури повітря 14-160С,
уражені нею колосоподібні пагони необхідно видаляти і знищувати.
Плодові та виноградні насадження
У плодових насадженнях у травні продовжуватимуть розвиток і завдаватимуть
шкоди листкам, квіткам і зав’язі плодових дерев садові довгоносики: сірий
бруньковий, яблуневий квіткоїд, осередково букарка та казарка, якими вже
пошкоджено до 20, в осередках Херсонської області 80% бруньок та бутонів на 10-75%
заселених дерев. Довгоносики паруватимуться і відкладатимуть яйця, згодом
відроджуватимуться їх личинки. Заляльковуватимуться личинки яблуневого квіткоїда,
а в період опадання зайвої зав’язі масово з’являтимуться молоді жуки, які
прогризатимуть в бутонах дірки і виходитимуть назовні.
В незахищених насадженнях у період утворення зав’язі яблуні
заляльковуватимуться гусениці білана жилкуватого, продовжуватимуть харчування
гусениці золотогуза, розанової листокрутки, яблуневої молі. Об’їдатимуть листки,
квітки та зав’язі гусениці кільчастого і непарного шовкопрядів, передусім в
незахищених садах і лісопаркових насадженнях. Повсюди молоді листки та пагони
заселятимуть та пошкоджуватимуть сисні шкідники (кліщі, попелиці, медяниці,
щитівки і несправжні щитівки).
Повсюдно заляльковуватимуться гусениці яблуневої плодожерки, літ метеликів
якої відбуватиметься за суми ефективних температур (вище 10оС) 90-110оС, масовий літ
за 150-170оС. Відкладання яєць фітофагом спостерігатиметься за відсутності опадів і
вітру та температури повітря понад 16оС у вечірні години. В сонячну тиху погоду за
температури не нижче 16оС активізуються плодові пильщики, які відкладатимуть яйця,
згодом личинки пошкоджуватимуть зав’язь, виїдаючи насіннєву камеру. Вишнева муха
літатиме і відкладатиме яйця під час утворення зав’язі у вишні й черешні.
Скрізь в зерняткових садах розвиватиметься борошниста роса, найсприятливіші
умови для зараження якою створюватимуться за tо 18-25оС і значному насиченні повітря
вологою. За наявності крапельної вологи і температури повітря 18-20оС розвиватиметься
збудник парші. Розвитку й поширенню моніліального опіку сприятимуть прохолодна
(tо 12-16оС) дощова погода, тумани в період цвітіння. Масовому прояву кокомікозу,
клястероспоріозу, кучерявості листків персика, полістигмозу сливи сприятиме
прохолодна погода за значних опадів.
Відразу після закінчення цвітіння зерняткові сади проти яблуневої молі, п’ядунів,
кліщів, попелиць та парші, моніліального опіку, борошнистої роси обприскують золоном,
к.е., 3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 2 л/га, з додаванням проти хвороб рубігану, к.е., 0,5-0,6
л/га, стробі, в.г., 0,2 л/га, інших. Через 10-12 днів після попереднього проти яблуневого
пильщика, листокруток та парші, моніліального опіку, борошнистої роси проводять
обприскування вказаними вище пестицидами, дотримуючись чергування препаратів.
Проти рослиноїдних кліщів додають ніссоран, з.п., 0,3-0,6 кг/га, ортус, к.с., 0,5-0,75 л/га.
При відлові феромонною пасткою за 7 днів спостережень 5 метеликів яблуневої
або 1 східної плодожерок, на початку відкладання ними яєць зерняткові насадження
номолтом, к.с., 0,5-0,7 л/га, рімоном, к.е., 0,6 л/га з додаванням проти парші, інших
хвороб дитану М-45, з.п., 2-3 кг/га та тіовіту джет, в.г., 8 кг/га, імпакту, к.с., 0,1-0,15
кг/га проти борошнистої роси.
Після закінчення цвітіння кісточкові сади проти кокомікозу, кучерявості листків
персика, клястероспоріозу, плодової гнилі, листокруток, попелиць, пильщиків, кліщів,
товстоніжки сливової, інших обприскують топсином-М, з.п., 1 кг/га, фіталом, в.р.к.,
2 л/га, з додаванням на сливі конфідору, варанту, в.р.к., 0,25 л/га. Через 10 днів після
попереднього, на початку відродження гусениць сливової плодожерки проти неї та
товстоніжки, кліщів, східної плодожерки, кокомікозу насадження обприскують золоном,
к.е., 0,8-2,8 л/га, на сливі конфідором, ратибором, в.р.к., 0,25 л/га з додаванням хоруса,
в.г., 0,2-0,3 кг/га, сігнуму, в.г., 1-1,25 кг/га інших.
У період масового льоту вишневої мухи сорти вишні й черешні середнього і
пізнього строків достигання проти мухи, кокомікозу, моніліального опіку обприскують
золоном, к.е., 2,8 л/га, актелліком, к.е., 0,8-1,2 л/га з додаванням фіталу, в.р.к., 2 л/га,
світчу, в.г., 0,75-1 кг/га.
У плодоносних насадженнях винограду повсюдно масово розвиватимуться та
завдаватимуть шкоди кліщі (плодові, звичайний і садовий павутинні, виноградний
повстяний, бруньковий, ін.). В АР Крим кримський скосар пошкоджуватиме бруньки
і листки виноградних лоз. Літ метеликів І-го покоління гронової листокрутки та
відкладання нею яєць очікується за настання стійких середньодобових температур вище
14оС, а через 2-3 доби відроджуватимуться гусениці, які харчуватимуться бутонами і
зав’яззю винограду. За дощової погоди у виноградниках можливий розвиток оїдіуму,
мілдью, чорної плямистості, сірої гнилі.
За наявності 3-5 листків винограду проти чорної плямистості, інфекційного
засихання, інших, плодоносні насадження обприскують 1% бордоською рідиною,
шавітом Ф, з.п., 2 кг/га. У період розрихлення суцвіть проти гусениць І-го покоління
гронової листокрутки виноградники обприскують препаратами: конфідор, в.р.к.,
0,15-0,2 л/га, люфокс, к.е., 1 л/га. За наявності понад 5-7 кліщів на листок проводять
обприскування демітаном, к.с., 0,4-0,6 л/га, іншими. Насадження нестійких до хвороб
(мілдью, чорна плямистість, інфекційне засихання, ін.) сортів обприскують талендо, к.е.,
0,175-0,225 л/га, еупареном, з.п., 2 кг/га. Вогнища ураження оїдіумом захищають тіовітом
джет, в.г., 5-8 кг/га, топазом, к.е., 0,15-0,25 л/га.
Картопля та овочеві культури
Колорадський жук, взимку якого загинуло 5-12, подекуди 25%, навесні на
картоплянищах враховується 1-3, макс. 10 екз. на кв.м. У травні жуки виходитимуть з
грунту і заселятимуть сходи картоплі, інших пасльонових культур. Фітофаги
паруватимуться та відкладатимуть яйця, в степових областях наприкінці місяця, за
оптимальних температур в межах 22-25ºС і відносної вологості повітря 70-75% очікується
виплодження та шкідливість личинок.
Захищають сходи картоплі в разі заселення жуком 10% рослин. Проти личинок
обприскують посіви за масової появи їх першого-другого віків та чисельності 10-20 екз.
на кожній з 8-10 заселених рослин. Застосовують актару, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспілан,
р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідор Максі, кораген, к.с., 0,05-0,06 л/га, інші.
На редисці, капусті, інших хрестоцвітих культурах за умов сухої жаркої погоди
скрізь зростатиме чисельність та шкідливість хрестоцвітих блішок. В овочівницьких
господарствах та на присадибних ділянках, де не дотримуються сівозміни, виконання
агротехнічних заходів і просторової ізоляції хрестоцвітих культур, розвиватиметься та
поширюватиметься капустяна (весняна) муха, осередково ймовірний підвищений
рівень розвитку та шкідливості хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів,
молі.
Захищають капусту в разі заселення 10% рослин по 3-5 жуків блішок або 6-10 яєць
капустяної мухи на кожну через обприскування країв або всуціль площі матчем, к.е.,
0,4 л/га, актарою, 0,07-0,09 л/га, децисом профі, в.г., 0,035 кг/га, фуфаноном, к.е.,
1,2л/га, іншими рекомендованими інсектицидами.
Плантації цибулі заселятимуть та пошкоджуватимуть цибулеві муха та
прихованохоботник, в південних областях - цибулевий трипс. За наявності 3-4 яєць
цибулевої мухи на 10% заселених рослин, інших шкідників посіви (крім цибулі «на
перо») обприскують карате зеоном, мк.с., 0,2 л/га, ратибором, в.р.к, 0,25 л/га, енжіо,
к.с., 018 л/га, іншими.
Багатоїдні шкідники
Саранові. За результатами весняних контрольних обстежень у степових та
лісостепових областях загибель ворочок саранових становить 13-25%. В місцях зимівлі
є 0,2-1, макс. 7 ворочків на кв.м (Донецька, Миколаївська обл.). В ареалі саранових
(Степ, східна частина Лісостепу) за tº 15-18ºС протягом двох тижнів у травні
відбуватиметься виплодження личинок, за tº 23ºC - масовий вихід на поверхню ґрунту.
Личинки розвиватимуться в багаторічних травах, цілинних землях, занедбаних
сільськогосподарських угіддях, пасовищах та заселятимуть посіви, які прилягають до
місць резервації цих комах.
Беручи до уваги високу щільність ворочок та добру їх перезимівлю, за сприятливої
температури та низької вологозабезпеченості не виключена можливість формування
осередків підвищеної чисельності личинок саранових, зокрема італійського пруса,
передусім в АР Крим, Запорізькій, Донецькій, Луганській, Миколаївській, Одеській,
Харківській, Херсонській, інших степових та деяких лісостепових областях, де
виникатиме потреба у хімічних обробках.
За щільності 1-2 і більше ворочок на кв.м та високої чисельності саранових в
період вегетації проводять суцільні обробки. Осередки личинок першого віку слід
локалізувати обприскуванням фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате
зеоном, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського
пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід
ліквідувати до закінчення розвитку личинок третього-четвертого віків.
Лучний метелик. Навесні кокони з живими гусеницями шкідника виявлені в
Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Одеській, Миколаївській,
Харківській, Херсонській областях за чисельності 0,2-1, макс. 2 екз. на кв.м. Протягом
травня триватиме залялькування гусениць та розпочнеться літ метеликів за
середньодобової температури понад 15 ºС і суми ефективних температур (більше 10 ºС)
близько 80 ºС, масовий літ – за температури вище 17 ºС, коли СЕТ 150-200 ºС.
За сприятливих погодних умов під час льоту та відкладання яєць (температура
повітря 22-25 ºС, роси, опади, наявність квітучих бур’янів) у вказаних областях ймовірні
осередки підвищеної чисельності шкідника у багаторічних травах, цукрових буряках,
соняшнику, овочах, інших культурах.
На початку та під час масового відкладання яєць, після сильного льоту метеликів
(10-50 екз. на 10 кроків) випускають трихограму. За чисельності гусениць вище ЕПШ,
визначених для кожної культури, проводять захисні обробки препаратами відповідно до
рекомендацій «Прогноз – 2011».
Гусениці стеблового (кукурудзяного) метелика за незначної загибелі взимку (5-
33%) виявлені в 12-60% рослинних решток кукурудзи по 1-2, макс. в Сумській області 5
екз. на рештку. У травні гусениці заляльковуватимуться, наприкінці місяця в південних
областях розпочнеться літ метеликів. За умов помірно теплого з високою вологістю
повітря в період відкладання яєць і відродження гусениць, стебловий метелик масово
розвиватиметься і шкодитиме у посівах кукурудзи, передусім зернової, соняшника,
хмелю, сорго, конопель, інших культур. За сигналами інспекторів захисту рослин під час
відкладання яєць метеликами, слід застосовувати вогнівочну форму трихограми.
У більшості областей щільність дротяників та несправжніх дротяників, хрущів
(0,5-4 екз. на кв.м) на полях під посів просапних культур загрожує значним
пошкодженням сходам цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, овочевих, баштанних
та інших культур. Збереження їх досягається токсикацією насіння. Для захисту розсади
овочевих культур, перед висадженням її в грунт, корені рослин замочують в суспензії
актари, в.г., 1,5 г/л води на 250 рослин за tº 18-23º С та експозиції 90-120 хв.
Підгризаючі (озима, оклична) совки. Задовільні умови перезимівлі (загинуло
5-16, макс. 31% у Волинській обл.) уможливили збереження на кв.м 0,5-1, макс. до 3
гусениць старших віків (Донецька, Сумська обл.), які заляльковуватимуться, а з середини
травня очікується літ метеликів. В АР Крим, Миколаївській, Одеській, Херсонській
областях на посівах зернових спостерігатиметься осередковий розвиток пшеничної
земляної та південної (дикої) совок, які зимували в стадії сформованої гусениці в
яйцевій оболонці.
Скрізь відбуватиметься літ метеликів листогризучих совок – капустяної,
С-чорне, совки-гамми, у Степу, осередково Лісостепу бавовникової, помідорної
(карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів.
Для обмеження чисельності совок слід передбачити випуск на поля трихограми
совочної форми на початку та в період масового відкладання яєць, передусім у
вищевказаних областях.
У Степу та Лісостепу на сходах буряків, соняшника, кукурудзи, інших просапних
культур зросте шкідливість піщаного мідляка, у Вінницькій, Дніпропетровській,
Одеській, Миколаївській областях – південного сірого довгоносика. За наявності
більше 2 жуків на кв.м посіви захищають рекомендованими інсектицидами.
Начальник Головдержзахисту О.П. Токар
Начальник відділу
прогнозування і фітосандіагностики О.М. Орлова
