ПРОГНОЗ СПРАВДИВСЯ
ФІТОСАНІТАРНА СИТУАЦІЯ КОНТРОЛЮВАЛАСЯ
Добігає кінця період цьогорічної вегетації сільськогосподарських культур. Восени аграрії підводять
підсумки своєї нелегкої праці на нивах. Разом з цим зріють думки та прогнози щодо майбутніх врожаїв,
доля яких формується уже тепер.
Ось і спеціалісти державної служби захисту рослин, помітна частка роботи яких є складовою
цьогорічного збіжжя, підводять підсумки проведеного та окреслюють перспективу на майбутнє.
Цьому присвячувалося зібрання начальників відділів прогнозування та фітосандіагностики державних
і нспекцій захисту рослин АР Крим та областей, що на початку вересня відбулося на базі дослідного
господарства Інституту кормів УААН на Вінниччині.
В перший день семінару, на пленарному засіданні, під головуванням начальника Головної
державної інспекції захисту рослин, кандидата сільськогосподарських наук Довганя С.В., йшлося про
особливості розвитку та поширення шкідливих організмів у поточному році, оптимізацію методів
обстеження і обліку, прогнозування, ефективного використання засобів захисту рослин, переважна
більшість яких є дорогими хімічним сполуками, небезпечними для людей та навколишнього природного
середовище.
У доповідях науковців від дослідних установ Української академії аграрних наук, зокрема
Миронівського інституту пшениці ім. В.М. Ремесла, Інституту захисту рослин, Інституту кормів,
Харківського Національного університету ім. Докучаєва, інших поряд з оптимістичними настроями
щодо досягнутого лунало занепокоєння, зокрема через недбайливе відношення до землі, що має
місце поряд з ефективними її використанням. Через порушення системи сівозмін, мінімалізацію обробки
ґрунтів тощо в умовах глобального потепління створюються сприятливі умови для виживання,
розмноження та поширення шкідливих організмів, насамперед бур’янів та хвороб.
Такі зібрання спеціалістів державної служби захисту рослин, які на державному рівні забезпечують
фітосанітарний моніторинг та прогнозують розвиток і розповсюдження шкідливих комах, хвороб та
бур’янів, стали традиційними. Передбачувані оргзаходами Мінагрополітики, вони проводяться щорічно
восени напередодні широкомасштабної акції, яку здійснюють спеціалісти державної служби та
господарств з обстеження с. г. угідь з метою виявлення та визначення зимуючих стадій шкідливих
організмів, для прогнозування розвитку й поширення їх у наступному році.
Результати літніх та осінніх обстежень с.г. угідь є основним матеріалом для розробки
загальнодержавного проекту «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендації
щодо захисту рослин у 2010 році.», який складають спеціалісти відділу прогнозування та
фітосандіагностики Головдержзахисту із науковцями установ НАНУ, УААН та національних аграрних
університетів. Цим документом прогнозуються розвиток та розповсюдження шкідливих комах, хвороб
та бур’янів, і визначаються обсяги робіт та пропонуються науково-обгрунтовані захисні заходи,
виконання яких передбачає збереження сільськогосподарських культур.
Аналіз інформацій з цьогорічного фітосанітарного моніторингу свідчить, що за доволі високого
рівня контрольованості ситуації з боку спеціалістів інспекцій захисту рослин та господарств, прогноз
розвитку та поширення шкідливих організмів у поточному році справдився.
Із передбачуваних до захисту 37 млн. га за вісім місяців п. р. виконано 31 млн. га. Догляд за
озимими культурами восени продовжується, обсяги захисних робіт зростають за рахунок регулювання
спеціалізованих шкідників озимих зернових культур та ріпаку, а також мишоподібних гризунів.
На посівах зернових культур, що займають майже половину площ посівної структури держави,
найшкідливішим, як і передбачалось, був клоп шкідлива черепашка, динаміка фази підйому
чисельності якого продовжується з наростанням від 2005 року. Це змусило аграріїв захищати посіви,
здебільшого, під час наливання зерна, для збереження насамперед якості врожаю. З цією метою в
країні хімічними засобами захисту рослин оброблено 2,8 млн. га зернових колосових культур, що в
межах запланованого, переважно в південному й центральному Лісостепу та Степу, де чисельність
шкідника значно перевищувала порогові критерії доцільності хімічних обробок посівів.
За високої (до 95%) біологічної ефективності використаних інсектицидів, що поставляються
лідируючими на ринку пестицидів фірмами Швейцарії, Японії, Німеччини, Великої Британії, України та
Китаю тощо, аграріям вдалося захистити хлібні ниви від цього підступного шкідника. Як свідчать
попередні дані контролюючих якість зерна державних організацій та інспекцій захисту рослин, на
своєчасно захищених посівах клоп черепашка шкоди якості зерна не завдав. В той же час в окремих
партіях врожаю з незахищених посівів у Донецькій, Кіровоградській областях зерно пошкоджене в
межах 23%, що уможливлює погіршення його хлібопекарських, а також посівних і подекуди
фуражних якостей. Це може статися уже навіть за 2-3% домішки пошкодженого клопом зерна, що
спричинюється 3-5 личинками шкідника на кв.м. Подекуди в зазначених та Дніпропетровській,
Луганській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях чисельність клопів
перевищувала порогову в декілька разів.
Враховуючи небезпеку, яку становить клоп шкідлива черепашка для хлібного поля, цьому
фітофагові приділялася першочергова увага. Захищаючи від нього посіви зернових колосових культур
вдалося також регулювати чисельність інших спеціалізованих шкідників, зокрема, злакових попелиць,
пшеничного трипса, хлібних жуків, жужелиці тощо.
Зменшення посівних площ, токсикація насіння та сходів цукрових буряків, а також ефективне
опікування культурою добре організованими структурами значною мірою вплинуло на скорочення
потреби в хімічному захисті плантацій від шкідників і хвороб, проти яких захищено відповідно 200 і
346 тис. га Посівну площу цукрових буряків оброблено, здебільшого, гербіцидами на 1050 тис. га.
Посіви соняшника в країні розміщені на 4 млн. гектарів, що складає 13% у посівній структурі. Але в
багатьох областях Степу та Лісостепу цей показник досягає 20% і більше. Так, у Донецькій,
Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Харківській, Херсонській областях частка
соняшника в сівозміні складає 18-27%, а за технологічними вимогами вирощування соняшника вона
має бути в межах 10-13%. Саме це, передусім, спричиняє погіршення фітосанітарної ситуації в
плантаціях цієї цінної культури, що посилюється через впровадження мінімалізації обробки та
підготовки ґрунту, зокрема до посіву. Рекомендовані для знищення шкідників та збудників хвороб
подрібнення й заорювання післязбиральних решток, видалення і спалювання залишків у місцях
обмолоту й доробки насіння не завжди виконуються. Через це має місце накопичення таких
фітофагів, як соняшникові шипоноска, вусач, вогнівка, чисельність і шкідливість яких в окремих
господарствах Донецької, Запорізької, Миколаївської, Херсонської, інших областей Степу щорічно
зростає.
Занепокоєння спеціалістів – аграріїв і надалі викликає значне погіршення фітосанітарної
ситуації в посівах зернової кукурудзи, площі посіву якої зростають, зокрема в північному Лісостепу
та Поліссі, де через потепління клімату уможливилось дозрівання культури. Причиною стурбованості
став багатоїдний стебловий (кукурудзяний) метелик найпоширеніша та найшкідливіша комаха в
посівах кукурудзи.
Як і передбачалося, цієї вегетації в Степу та Лісостепу за сприяння кліматичних умов
реалізувалися дві генерації кукурудзяного
метелика. Заселеність площ, за
оперативними даними, складає 38-100%,
пошкодженість рослин 14-77%.
Накопичення шкідника спостерігається
в Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській,
Луганській, інших областях Степу,
Київській, Полтавській,Тернопільській,
інших областях Лісостепу, а також Івано-Франківський і Чернігівській областях Полісся, де в окремих
господарствах шкідника виявляють у 10-24% і більше качанів. У пошкоджених качанах надалі можуть
розвиватися фузаріоз, пліснява та інші хвороби, що погіршують товарні якості зерна під час
зберігання. Звичайно існують прийоми, здатні захищати культуру. Найефективніший з них -
використання біологічного агента яйцеїда трихограми, яка успішно справляється з кукурудзяним
метеликом, знешкоджуючи його яйця.
Трихограму в країні вирощують 64 біологічні фабрики і лабораторії різних форм власності. Там,
де цій справі приділяють серйозну увагу, проблеми з кукурудзяним метеликом майже не виникають.
Добре поставлена ця робота в Черкаській, Чернівецькій, Одеській, Харківській, інших областях.
Для підсилення та пожвавлення роботи з біологічного методу розроблена з залученням науковців
та затверджена Мінагрополітики і УААН Галузева програма «Комплексна біологізація захисту рослин
2008-2012рр.», якою передбачається наростання обсягів з використання біометоду до 2012року. За
вісім місяців поточного року запровадження біометоду здійснено на площі 1,2 млн.га, що вдвічі більше
проти минулорічного. Зареєстровано для використання в країні 32 біологічні препарати, проти 19
минулорічних. Застосування біометоду - перспективний напрямок розвитку біологічного землеробства.
Це зробить можливим вирощування сільськогосподарської продукції з мінімальним використанням або
без хімічних засобів захисту рослин. Товарна продукція рослинництва вітчизняних сільгосппідприємств
стане екологічно чистою та конкурентноздатною на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Поточного року здебільшого в плавнях річок Болградського району Одеської (на кордоні з
Молдовою), Петриківському Дніпропетровської, Веселинівському Миколаївської та ряді районів
Луганської областей виявлені та вчасно локалізовані вогнища азіатської перелітної сарани,
чисельність якої помітно збільшується в останні роки.
В стаціях неорних та незораних земель, балок, узбіч
доріг, плавнях річок тощо осередки видів азіатської
перелітної сарани та італійського пруса, що можуть
згуртуватися в зграї, перелітати на великі площі й
знищувати посіви культур, перебували під постійним
контролем спеціалістів державної служби захисту рослин,
які відслідковували розвиток та поведінку нших
багатоїдний шкідників (совок, лучного метелика, ґрунтових, інших.) та інформували органи влади
на місцях, спеціально уповноважені органи в сфері захисту рослин і сільгосппідприємців про
небезпеку, яку можуть створити багатоїдні та спеціалізовані до конкретних культур шкідливі
організми, а також рекомендували заходи захисту посівів. Слід зазначити, в країні щорічно зростає
захворюваність сільськогосподарських рослин. В останні роки обсяги з оздоровлення рослин стабільно
зростають. Якщо в 2000 р. проти хвороб захищено 1,2 млн.га сільськогосподарських угідь, то у
2009 р. біля 5 млн.га.
Від хвороб за достатнього зволоження у вегетацію страждають усі культури. А зернові хворіють
навіть взимку, бо окремі збудники хвороб можуть розвиватися за температури 3-4°С. Дуже
потерпають від хвороб овочеві та плодові культури, захист та оздоровлення яких супроводжується
багаторазовими обробками плантацій. Подекуди багаторазове використання хімічних засобів захисту,
зокрема сумішей, може призвести до накопичення наднормативних залишків хімічних сполук у
продукції. Оперативне виявлення їх на регіональному рівні досить проблематичне через замалу
кількість спеціалізованих лабораторій, створенням додаткової сітки яких та організацією сертифікації
продукції рослинного походження опікується зараз Мінагрополітики України та Головдержзахист,
напрацьовуючи та супроводжуючи проекти нормативно-правових документів у вищі органи
законодавчої та виконавчої влади.
Напруженість фітосанітарної ситуації в посівах, окрім шкідливих комах і хвороб, спричиняла
висока забур’яненість полів, зростання якої відбувається зокрема за мінімалізації обробітку ґрунтів,
коли насіння бур’янів, як і збудники хвороб та шкідники, не заорюються, не гинуть, а залишаються
на поверхні ґрунту і є джерелом засміченості наступних посівів. Цьогорічне використання гербіцидів
здійснено на 15 млн.га, це майже половина усього обсягу хімічних робіт з захисту рослин. Реальна
перспектива наростання обсягів хімічного прополювання посівів через сучасні способи мінімалізації
обробки ґрунту.
Збільшення обсягів з оздоровлення посівів, як і регулювання щільності шкідників та бур’янів,
призводить до зростання затрат на вирощування культур.
Однією з суттєвих причин цього є стан господарювання на землі, що часто призводить до
порушення науково – обґрунтованої, практикою перевіреної технології вирощування
сільськогосподарських культур.
Технологія має бути непорушним законом, обов’язковим для виконання за успішного землеробства.
Першочерговими при цьому залишаються агротехнічні прийоми (сівозміна, підготовка й удобрення
ґрунтів, якість насіння тощо), які з урахуванням екологічної ситуації, забезпечують, насамперед,
здоров’я рослинам у посівах. Вони також обмежують розмноження й поширення шкідливих організмів.
Всі інші прийоми здебільшого можна назвати допоміжними, такими, що стимулюють прояв потенційних
можливостей сорту та оберігають культуру.
Поліпшення фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь можна досягти лише управлінням
екологічними умовами в сівозміні в цілому, а не на окремих полях протягом однієї вегетації. В цьому
напрямку проводилася велика робота з підвищення кваліфікації спеціалістів та навчання кадрів
масових професій для роботи з захисту рослин, яких підготовлюють понад 42 тисячі чоловік.
Ужорсточується інспекторська робота спеціалістів захисту рослин з метою наведення фітосанітарного
порядку в сільськогосподарських угіддях
Цьогорічний врожай закладався минулого року, а майбутній формується поточного. Саме так
споконвіків працюють аграрії, яким спеціалісти державної служби захисту рослин, як і інші служби
аграрної галузі виробництва, професійно допомагають в їхній нелегкій праці.
Розрахунок необхідних працівників, техніки, хімічних, біологічних засобів, фінансових затрат
господарники здійснюють завчасно при плануванні системи заходів захисту рослин на визначених
обсягах проведення їх. Для цього щорічно у вересні – жовтні проводяться масові обслідування
сільгоспугідь та облік зимуючих стадій шкідливих організмів. За їх чисельністю і фізіологічним станом
прогнозують розвиток і поширення та визначають обсяги робіт на регіональному рівні.
Звичайно, за вегетації не всяке пошкодження рослин викликає економічно відчутні втрати
врожаю. Критерієм для прийняття рішень про доцільність застосування хімічних засобів захисту
рослин є економічні пороги шкідливості - ЕПШ, що відповідають нормативному показнику порогового
зниження врожаю на 3-5%. Такі пороги наукою розроблені для найшкідливіших фітофагів та
патогенів ще в минулому столітті, у колишньому СРСР. Вони діють і понині , хоч сьогодення вимагає
наукової розробки еколого – економічних порогів доцільності (ЕЕПД) проведення захисних робіт.
Для розрахунку економічного порога шкідливості (ЕПШ) показника засміченості полів користуються
загальною кількістю бур’янів усіх видів фітоценозу сільськогосподарської культури. Під час обліку
окомірно визначають переважаючі види для правильного вибору ефективних гербіцидів і ефективного
знищення шкідливої рослинності.
ЕПШ на просапних культурах становить 6-10 рослин на 1 кв.м. На зернових і інших культурах
вузькорядної сівби ЕПШ вимірюють співвідношенням бур’янів та культурних рослин на обліковій площі,
яке за критерієм дорівнює 5%. Використовуючи хімічні засоби захисту рослин обов’язково враховують
фенофази рослин культури та бур’янів, а також найшкідливіші стадії розвитку фітофагів, про що
вказують відповідні рекомендації.
Саме ці особливості регуляторної політики в сфері захисту рослин покладені в основу систем
захисних заходів вище зазначеного щорічно розроблюваного загальнодержавного «Прогнозу
фітосанітарного стану агроценозів України та рекомендацій щодо захисту рослин», який масово
тиражується і став настільною книгою для спеціалістів державної служби і господарств. Ним та
регіональними збірками з питань прогнозування користується широкий загал сільгосппідприємців,
фермерів і власників присадибних ділянок.
В разі виникнення проблемних ситуацій з питань захисту рослин у полі, городі чи саду слід
звертатися до спеціалістів державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей та районів, які
професійно та практично допоможуть у вирішенні складних ситуацій та порекомендують ефективні
засоби захисту рослин.
Довгань С.В.,
кандидат сільськогосподарських наук ,
начальник Головдержзахисту
Сядриста О.Б.,
консультант Головдержзахисту
