Прогноз
фітосанітарного стану та рекомендації щодо
захисту основнихсільськогосподарських рослин у
господарствах України
в липні 2011 року
Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Найшкідливіший фітофаг зернового поля клоп шкідлива черепашка в ареалі продовжуватиме розвиток у посівах озимих та ярих пшениці і ячменю. На початку липня спостерігатимуться дорослі клопи нового покоління та яйцекладки, а також личинки всіх віків, які живитимуться дозріваючим зерном. Негативний вплив пошкоджень зерна черепашкою на якість озимої пшениці, зокрема пружність клейковини, проявляється за доволі низьких його рівнів (навіть за 1-2%), особливо у сортів із слабкою опірною здатністю до ферментів черепашки. За вищих показників пошкоджень (10-15% і вище), внаслідок негативної дії протеолітичних ферментів у зернах повністю втрачаються хлібопекарські показники, істотно погіршуються його насіннєві та фуражні властивості.
Помітне погіршення якості врожаю спостерігається, коли вміст домішки зерен, пошкоджених черепашкою, досягає 2-3% і навіть менше. Це відбувається коли кількість личинок в межах 2-3 екз. на кв.м і менше. Така і більша чисельність черепашки має місце в АР Крим, Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській, Черкаській, інших областях і саме в цей період захист зернових пов'язаний головним чином із збереженням якості зерна від пошкоджень личинками, актарою, к.е., 0,1-0,14 л/га, арриво, к.е., 0,2 л/га, карате зеоном, к.с., 0,15 л/га, іншими.
Ці інсектициди будуть ефективними також проти сисних шкідників (злакова попелиця, пшеничний трипс), кількість яких 3-18, макс. 25 екз. на кожному з 4-45, макс. 60-80% колосків (Луганська, Херсонська, ін. обл.), через що зерно може стати щуплим та легковагим. Шкідливість сисних фітофагів зменшиться під час загрубіння зерна. До воскової стиглості зерна личинки трипсів закінчивши розвиток, опускатимуться в грунт на зимівлю. Перехід фази молочної стиглості зерна у воскову супроводжуватиметься погіршенням умов живлення попелиць. У цей час з’являтимуться крилаті особини,
злакова попелиц
які перелітатимуть на пізніше достигаючі посіви зернових культур, а також дикорослі злаки, згодом на сходи падалиці.
У липні, переважно в Степу та Лісостепу, зерно в колосках пшениці, ячменю, жита пошкоджуватимуть хлібні жуки та жужелиця, що осередково може призвести до зменшення маси зерна. Живлення більшості жуків хлібної жужелиці закінчиться до настання жнив, фітофаги зосереджуватимуться в місцях втрати зерна. В разі жарких, посушливих умов протягом місяця, жуки ховатимуться в грунт, де перебуватимуть у стані літньої діапаузи. Хлібні жуки у липні відкладатимуть яйця в грунт на парах і просапних культурах.
В ярих колосових культурах окрім вищезгаданих шкідників розвиватимуться літні покоління злакових мух, зокрема шведських.
хлібна жужелиця
Личинки хлібної п’явиці завершуватимуть свій розвиток, заляльковуючись в грунті, звідки наступного року вийде жук. У кукурудзі розвиватимуться попелиці, цикадки, стебловий (кукурудзяний) метелик, бавовникова, інші совки.
У північному Лісостепу та Поліссі вегетуючі зернові культури хворітимуть на борошнисту росу, буру листкову іржу та септоріоз, який виснажуватиме рослини з переходом на колос що побуріє, а зерно стане щуплим. Осередково ринхоспоріоз, червоно-буру плямистість, піренофороз, аскохітоз. Всюди, де цьому сприяла погода (підвищена вологість, внаслідок надмірних опадів наприкінці червня та понижена температура повітря) триватиме розвиток фузаріозу, альтернаріозу, оливкової плісені, що в свою чергу створюватиме проблеми з використанням хворого зерна.
білоколосість зернових
Повсюди розвиватиметься гельмінтоспоріоз ярого ячменю, що за теплої вологої погоди в липні спричинятиме побуріння зародка зерна культури. Сажкові хвороби розвиватимуться скрізь у посівах зернових культур, передусім у господарствах які не виконують протисажкових заходів.
Захист зернових колосових культур у липні дуже обмежений через строки очікування. Збереженню зерна від шкідників та хвороб сприятиме першочергове оперативне збирання прямим комбайнуванням урожаю сильних і цінних сортів пшениці, насіннєвих посівів та заселених і уражених вищевказаними організмами площ та доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.
Впродовж липня в зерні гороху розвиватиметься гороховий зерноїд, яким заселено 2-12% бобів культури, що призведе до погіршення якості урожаю, насамперед насіння. Вегетуючі органи рослин гороху повсюди пошкоджуватимуть горохові попелиці, трипс, а у Вінницькій, Житомирській, Луганській, Черкаській, інших областях розвиватимуться горохові плодожерка, вогнівка, гороховий комарик.
В Лісостепу та Поліссі за вологої погоди горох хворітиме на аскохітоз, пероноспороз, фузаріоз, кореневі гнилі, що призведе до щуплості та зниження посівних якостей зерна.
Під час утворення бобів гороху та відкладання яєць гороховою плодожеркою, акацієвою вогнівкою, листогризучими совками, лучним метеликом проводять випуск бурої та жовтої трихограм у співвідношенні 1:10. Для прискорення дозрівання насіння гороху та зменшення шкідливої дії комплексу хвороб і шкідників проводять десикацію посівів реглоном супер, в.р., везувієм, в.р.к., 2-3 л/га (пожовтіння нижніх бобів та за вологості зерна 45%, за 7 днів до збору врожаю), раундапом макс, в.р., 2,4 л/га, вулканом плюс, в.р., 2,5 л/га за побуріння 70-75% бобів, за 14 днів до збору врожаю.
Посівам сої осередково завдаватимуть шкоди довгоносики (бульбочковий, сірий), клопи, павутинний кліщ, трипси, гусениці акацієвої вогнівки, листогризучих совок. За умов підвищеної вологості рослини хворітимуть на пероноспороз, аскохітоз, септоріоз, церкоспороз, бактеріоз, вірусні хвороби.
У фазах бутонізація – цвітіння при виявленні перших ознак вищезазначених хвороб на насінницьких посівах рекомендується проводити обробку рослин розчинами дозволених фунгіцидів. Рослини, уражені вірусними хворобами, з посівів видаляють. Під час формування бобів, за надпорогової чисельності шкідників проводять обприскування посівів золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, драгуном, к.е., 2,5 л/га.
У посівах багаторічних трав (люцерни, конюшини, еспарцету) скрізь продовжуватиметься розвиток і шкідливість комплексу комах, насамперед довгоносиків (бульбочкові, листкові люцернові), клопів, насіннєїдів (тихіус, апіон), попелиць, трипсів, гусениць совок, інших.
Багаторічні трави, через 7-10 днів після підкосу, у фазі бутонізації, за надпорогової чисельності комах-фітофагів обробляють інсектицидами: актеллік, к.е., 1 л/га, Бі-58 новий, к.е., 0,5-1 л/га, діазинон, к.е., 1 л/га, діазол, в.е., 2-3 л/га, дурсбан, к.е., 1,5 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га (насінники), фастак, к.е., 0,15-0,2 л/га, інші. Одночасно з інсектицидами в насінниках застосовують мікроелементи: борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 кг/га. Під час цвітіння на початку відкладання яєць совками випускають трихограму (100-150 тис. особин на га), а в період масового відкладання (через 7-8 днів) випуск трихограми повторюють.
Технічні культури
У посівах та висадках цукрових буряків в липні, переважно в лісостепових та поліських зонах бурякосіяння, за сприятливих погодних умов (тепла помірна температура та підвищена вологість) розмножуватиметься бурякова листкова попелиця. Випадання зливових дощів, а також наявність природних ентомофагів, паразитів, хвороб дещо знижуватимуть чисельність та шкідливість попелиці.
Осередково в Житомирській, Київській, Кіровоградській, Полтавській, Сумській, Харківській, Черкаській областях шкодитимуть личинки звичайного бурякового довгоносика. У західних та деяких центральних бурякосійних областях за достатньо теплої вологої погоди розвиватимуться щитоноски, мінуючі мухи. Подекуди у вогнищах ймовірні пошкодження рослин дротяниками і несправжніми дротяниками, гусеницями підгризаючих та листогризучих совок, лучного метелика, осередково амарантовим стеблоїдом (Харківська обл.).
Розвитку та поширенню церкоспорозу, що має місце в посівах кормових та столових буряків на 1-10% рослин в осередках Вінницької, Сумської, Чернігівської областей, сприятимуть теплі часті дощі, рясні ранкові роси за середньодобової температури повітря вище 21°С. Надалі церкоспороз поширюватиметься в посівах цукрових буряків повсюди. Також, у посівах буряків за вищезазначених умов розповсюджуватиметься пероноспороз (4% рослин в осередках Кіровоградської області), альтернаріоз, за сухої спекотної погоди – борошниста роса, фомоз. Через недостатнє забезпечення рослин елементами живлення за умов посухи чи зливових дощів можливе захворювання коренеплодів голодуванням рослин, за неякісної агротехніки вирощування коренеплоди уражуватимуться дуплистістю, паршею, гнилями. Вірусні жовтуху та мозаїку поширюватимуть сисні шкідники (попелиці, цикадки, клопи).
Проти бурякової листкової попелиці, мінуючих мух, інших сисних шкідників посіви буряків обприскують актелліком, к.е., золоном, к.е., 1 л/га, фуфаноном, к.е., 1-2,5 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га тощо. При співвідношенні ентомофаг:попелиця 1:30 або ураженні 30% особин попелиці хворобами обробки інсектицидами недоцільні. За появи ознак пероноспорозу рослини оздоровлюють акробатом МЦ, в.г., 2 кг/га, емінентом, в.м.е., 0,8 л/га; за появи окремих плям церкоспорозу на 3-5% рослин проводять обприскування дерозалом, к.с., 0,3-0,4 л/га; за ураження еризифозом 5-10% рослин – альто супер, к.е., 0,5 л/га, фундазолом, з.п., 0,6-0,8 кг/га. За наростання хвороб – повторно (бажано іншим фунгіцидом) через 12-15, після обробки фундазолом через 20-25 днів.
В липні посіви соняшника, переважно в Степу та Лісостепу, заселятимуть геліхризова попелиця, польові клопи, трипси, цикадки, пошкодження яких може призвести до некрозу тканин, псуванню молодих сім’янок. Вогнищами спостерігатиметься пошкодження рослин гусеницями підгризаючих і листогризучих совок, лучного метелика, сарановими, подекуди – соняшниковими шипоноскою, оленкою волохатою. Можливий розвиток та шкідливість гусениць соняшникової вогнівки, зокрема в АР Крим, Донецькій, Київській, Луганській та інших областях, від пошкоджень якої можливе погіршення якості насіння соняшнику, насамперед, нестійких сортів культури.
Розвитку гнилей, пероноспорозу, сприятимуть помірні температури та надмірна зволоженість; фомозу та фомопсису – підвищена температура (20-280С) та відносна вологість (60-90%); іржі, септоріозу– посушлива жарка погода. Вовчок соняшниковий паразитуватиме на рослинах культури, передусім в господарствах південних регіонів, де не дотримується сівозміна, порушується агротехніка, а також для сівби використовуються сприйнятливі до ураження гібриди соняшнику, переважно іноземної селекції.
Захищають соняшник перед цвітінням від попелиці – в разі заселення понад 20% рослин і наявності на кожній 40-50 екз. за відсутності ентомофагів; клопів (за ЕПШ 2 екз. на кошик) фуфаноном, 57% к.е., 0,6 л/га, енжіо, к.с., 0,18 л/га тощо. Вогнища гусениць лучного метелика (за ЕПШ 8-10 екз. на кв.м) знешкоджують штефесином, к.е., 0,25 л/га. Під час масового відкладання яєць совками, лучним метеликом випускають трихограму, при виявленні квітконосів вовчка ефективно використовувати муху фітомізу (за рекомендаціями). За умов очікування епіфітотії гнилей кошиків захищають посіви соняшника дерозалом, к.с., 1,5 л/га, тайтлом, таносом, в.г., 0,4-0,6 кг/га; фомопсису та несправжньої борошнистої роси – колфуго супер, в.с., 2 л/га, дерозалом, к.с., 1,5 л/га тощо. Першу обробку посівів проводять на початку цвітіння, другу – через 14 днів після першої.
У хмеленасадженнях Житомирської, Рівненської, Хмельницької областей за високої відносної вологості повітря, помірної температури, частих дощів поширюватиметься несправжня борошниста роса, а також розмножуватиметься хмельова попелиця, павутинний кліщ. У старих, занедбаних, забур’янених посівах хмелю шкодитимуть листогризучі та підгризаючі совки, інші.
Плантації хмелю захищають за наявності 20-25 екз. попелиці та 7-8 екз. кліща на листок Бі-58 новим, к.е., 1,5-6 л/га, данадимом стабільним, к.е., 4-6 л/га, дурсбаном, к.е., 1,5 л/га, талстаром, к.е., 1,2 л/га тощо. Проти пероноспорозу перше обприскування проводять за появи на листках, друге в період бутонізації, третє – в період формування шишок, наступні – за потреби, відповідно до рекомендацій (див. «Прогноз 2011 р.»).
У зонах льонарства, за достатнього вологозабезпечення розповсюджуватимуться фузаріоз, антракноз, бактеріоз, інші хвороби. Листки і квітки льону пошкоджуватимуться льоновим трипсом, молоде насіння – льоновими блішками, плодожеркою, подекуди шкодитимуть гусениці совки-гамми.
В стручках ярого ріпаку харчуватимуться насіннєвий прихованохоботник, капустяна стручкова галиця. Вогнищами відмічатиметься шкідливість ріпакового листкоїда, совок, біланів, а також капустяної попелиці, клопів тощо. За помірно теплої, вологої погоди у посівах ріпаку поширюватимуться альтернаріоз, пероноспороз, фомоз, гнилі.
Для вирівнювання дозрівання рослин озимого ріпаку та з метою зниження ураження рослин альтернаріозом, фомозом, сірою та білою гнилями перед збиранням (за 14 днів) проводять десикацію за побуріння 70% стручків і вологої погоди гліфоганом, вулканом плюс, домінатором, в.р., 3 л/га, реглоном супер, в.р.к., 2-3 л/га тощо.
попелиця на ріпаку
Картопля та овочеві культури
У плантаціях картоплі, томатів, інших пасльонових культур степових та лісостепових областей розвиватимуться і шкодитимуть жуки і личинки колорадського жука літнього покоління. В Поліссі закінчуватиметься розвиток личинок першого покоління, наприкінці липня спостерігатиметься вихід з грунту жуків нової генерації, які заселятимуть пізні сорти картоплі, томатів, спарюватимуться, самиці відкладатимуть яйця. Жуків та личинок фітофага знешкоджують актарою, в.г., 0,06-0,08 кг/га, моспіланом, р.п., 0,02-0,025 кг/га, конфідором Максі, корагеном, к.с., 0,05-0,06 л/га, ратибором, танреком, в.р.к., 0,15-0,2 л/га, актофітом, к.е., 0,3-0,4 л/га, іншими.
Повсюди капусту середніх та пізніх строків дозрівання шкодитимуть гусениці капустяного та ріпакового біланів, молі, совок, тепла (20-26°С) помірно волога погода місяця сприятиме зростанню чисельності та шкідливості попелиці, осередково хрестоцвітих клопів, прихованохоботників, баридів. За наявності гусениць совок 5 і більше на пізній капусті (якщо заселено 5% і більше рослин), молі, біланів – 2-5 екз. застосовують діазинон, к.е., діазол, в.е., 1 л/га, димілін, з.п., 0,08-0,12 кг/га, штефесин, к.е., 0,3 л/га, матч, к.е., 0,4 л/га, інші. В разі заселення 10% рослин попелицею використовують децис профі, в.г., 0,035 кг/га, золон, к.е., 1,6-2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, актара, к.с., 0,07-0,09 л/га, інші.
Розвиток фітофторозу, альтернаріозу картоплі та томатів, залежатиме від погодних умов. Тепла волога погода та рясні роси створюватимуть епіфітотійну ситуацію, розвиток та поширення хвороб зростатиме. Картоплю, томати від збудників хвороб захищають акробатом МЦ, з.п., 2 кг/га, дитаном М-45, з.п., 1,2-1,6 кг/га, ридомілом Голд МЦ, з.п. або в.г., 2,5 кг/га, іншими.
Кабачки, кавуни, дині, гарбузи скрізь заселятимуть і пошкоджуватимуть баштанна попелиця, тютюновий трипс, павутинний кліщ, інші комахи. В разі дощів, різких перепадів денних і нічних температур зростатиме ураження баштанних культур бактеріозом, пероноспорозом, антракнозом, іншими хворобами. Вказані погодні умови сприятимуть розвитку пероноспорозу цибулі.
несправжня борошниста роса
Хімічний захист овочевих культур слід узгоджувати з санітарними вимогами.
Плодові та виноградні насадж
В яблуневих садах протягом липня дохарчовуватимуться гусениці яблуневої плодожерки І-го покоління, частина з яких відійде у зимову діапаузу, інша - заляльковуватиметься. В Степу, південному Лісостепу та Закарпатті у липні розвиватиметься ІІ-ге покоління фітофага, гусениці якого пошкоджуватимуть плоди яблуні осінніх і зимових сортів. Значної шкоди гусениці яблуневої плодожерки завдаватимуть передусім незахищеним садам. В плодах вишні й черешні пізніх сортів дохарчовуватимуться личинки вишневої мухи, які в кінці липня залялькуються і зимуватимуть у грунті.
Скрізь у садах наростатиме чисельність сисних шкідників (попелиць, кліщів, медяниць, щитівок), які висмоктуючи соки виснажують дерева, внаслідок чого знижується врожай плодів.
яблунева плодожерка
Повсюдно призупиниться шкідливість листогризучих шкідників (розанової листокрутки, яблуневої молі, шовкопрядів), вони літатимуть і відкладатимуть зимуючі яйця. Гусениці молодших віків білана жилкуватого і золотогуза скелетуватимуть листки.
Посушлива жарка погода сприятиме розвитку борошнистої роси, передусім на сприйнятливих сортах. За теплої, з частими дощами і росами погоди, відбуватиметься масовий розвиток парші, моніліозу, кучерявості листків персика, плямистостей листя.
У разі відлову феромонною пасткою за 7 днів спостережень 3 і більше метеликів яблуневої плодожерки, або одного - східної, а також проти рухомих личинок щитівок і несправжніх щитівок, мінуючих молей, кліщів, червиці в’їдливої зерняткові сади обробляють сумітіоном, к.е., 1,6-3 л/га, конфідором максі, в.г., 0,07 кг/га, з додаванням проти парші, плодової гнилі, борошнистої роси, інших хвороб рекомендованих фунгіцидів.
Зимові сорти яблуні та груші наприкінці липня проти яблуневої плодожерки, парші, плодової гнилі, борошнистої роси обприскують люфоксом, к.е. чи матчем, к.е., 1 л/га з додаванням дитану М-45, з.п., 3 кг/га, мерпану, в.г., 2,5 кг/га проти парші, а також топазу, к.е., 0,3-0,4 л/га або імпакту, к.с., 0,15 л/га, кумулюсу, в.г., 6 кг/га чи тіовіту джет, в.г., 8 кг/га проти борошнистої роси.
Відразу після збору врожаю і ще двічі з інтервалом 12 днів кісточкові дерева оздоровлюють від кокомікозу хорусом, в.г., 0,25-0,3 л/га чи фіталом, в.р.к., 2 л/га.
У виноградниках в липні розвиватиметься друге покоління гронової листокрутки, листки пошкоджуватимуть виноградний зудень, павутинні, інші кліщі. За випадання дощів масово поширюватимуться мілдью, сіра гниль, чорна плямистість. Суха спекотна з відносною вологістю повітря 70-95% погода сприятиме ураженню кущів оїдіумом.
У період росту ягід, за пошкодження 3% і білше суцвіть гусеницями І-го покоління гронової листокрутки, через 10 днів льоту метеликів другого покоління осередки вогнищ обприскують арривом, к.е., 0,26-0,38 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1,2-3 л/га, золоном, к.е., 1-2,8 л/га, бульдоком, к.е., 0,3-0,4 л/га, іншими препаратами. За появи ураження мілдью, чорною плямистістю, іншими хворобами виноградники оздоровлюють мерпаном, з.п., 2,5 кг/га, кумулюсом, в.г., 3,6 кг/га, шавітом Ф, з.п., 2 кг/га, кантусом, в.г., 1-1,2 кг/га, фольпаном, в.г., 1,5-2 кг/га. Вогнища ураження сірою гниллю обприскують квадрисом, к.с., 0,8 л/га, світчем, в.г., 0,75-1 кг/га, тельдором, в.г., 1 кг/га, кантусом, в.г., 1-1,2 кг/га. Осередки ураження оїдіумом та заселення кліщами (8-10 і більше екз. на лист) обробляють рекомендованими до цвітіння фунгіцидами та інсектоакарицидами.
Багатоїдні шкідники
Саранові. В АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях в неугіддях, пасовищах, луках, багаторічних травах, інших резерваціях продовжиться живлення личинок нестадних (кобилок) і стадних видів (італійський прус, осередково азіатської перелітної) саранових, перетворення в дорослих комах. Впливовим екологічним фактором щодо розвитку саранових будуть температура і вологість повітря. По мірі живлення та впливу температури (оптимальна до 28°С) у дорослих комах відбуватиметься дозрівання статевих залоз, в кінці липня розпочнеться відкладання яєць самицями. В разі жаркої посушливої погоди (tº 25-30°С і низька вологозабезпеченість) можливе збільшення осередків підвищеної чисельності саранових. Зажерливість личинок зростатиме, а надвисокі температури можуть спричинити масовий рух личинок, на пошуках соковитої рослинності, в посіви овочевих, кукурудзи, соняшнику, багаторічних трав, виноградники, існує вірогідність утворення куліг саранових, зокрема італійського пруса.
Спеціалістів захисту рослин не може не турбувати надзвичайна фітосанітарна ситуація у Російській Федерації, де стан популяції італійського пруса і азіатської перелітної сарани, оцінюється як спалах масового розмноження, зокрема на території Астраханської області та Республіки Калмикія, де введено режим надзвичайного стану. Відстань від районів розповсюдження саранових до українсько-російського кордону складає близько 700 км. В разі ускладнення ситуації в РФ, не виключаються ймовірні перельоти саранових у південно-східні регіони України, оскільки дорослі саранові роблять спільні перельоти на відстані до кількох десятків кілометрів, а під час сильних вітрів зграї стадних саранових можуть заноситися на значно більші відстані, відомі випадки перельотів на відстані більше ніж 200 км за добу.
Осередки саранових локалізують фастаком, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е., 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, мк.с., 0,15 (нестадні) та 0,4 л/га (стадні), іншими. ЕПШ личинок італійського пруса 2-5, нестадних видів 10-15 екз. на кв.м. Основну масу стадних комах слід ліквідувати до окрилення. Обробки проводять вранці або ввечері, коли комахи знаходяться на рослинах.
Лучний метелик. У степових та лісостепових (Київська, Сумська, Черкаська, Харківська) областях у липні продовжиться розвиток гусениць фітофага першого покоління. Оптимальними умовами для розвитку гусениць молодших віків будуть температура 25°С і висока відносна вологість повітря. Для гусениць старших віків температурний оптимум 20-32°С, а відносна вологість повітря 45-95%. Гусениці похарчувавшись у багаторічних травах, цукрових буряках, соняшнику, овочах, інших культурах, заляльковуватимуться. В липні за умов помірного зволоження повітря розпочнеться літ метеликів другого покоління.
У посівах буряків за чисельності гусениць 4-5 екз. на кв.м у фазі 2-10 справжніх листків; соняшнику 8-10 екз. на кв.м у фазу 4-6 листків і 20 за формування кошиків, цвітіння; овочевих культур 8-10 екз. на кв.м застосовують золон, альтекс, дурсбан, сумітіон, інші в рекомендованих нормах.
Стебловий (кукурудзяний) метелик. Протягом липня триватиме літ метеликів та відкладання яєць у посівах кукурудзи, проса, сорго, хмелю та на товстостеблих бур’янах, виплоджуватимуться та шкодитимуть гусениці. Оптимальними умовами розвитку гусениць будуть температура 17-30°С та вологість повітря вище 80%.
Ефективним прийомом для обмеження чисельності й шкідливості гусениць стеблового метелика є випуск вогнівочної трихограми: перший на початку, другий – за масового відкладання яєць (50-100 тис. самиць/га). За наявності яйцекладок на 18% і більше рослин кукурудзи або 6-8% рослин з гусеницями метелика застосовують карате зеон, к.с., 0,2 л/га, драгун, к.е., 1,2 л/га, рубін, к.е., 0,2 л/га, децис ф-Люкс, к.е., 0,3 л/га, інші.
Повсюди триватиме розвиток та шкідливість озимої та окличної, в степових областях дикої, пшеничної та інших підгризаючих совок. Гусениці совок живитимуться і шкодитимуть у посівах цукрових буряків, овочевих, інших просапних культур, заляльковуватимуться. З середини липня у південних областях ймовірний літ метеликів другої генерації.
За встановлення оптимальних умов (температура 20-27°С і відносна вологість повітря > 70%) для розвитку гусениць, у липні ймовірне утворення осередків підвищеної чисельності і шкідливості совок у посівах зазначених культур, що потребуватиме застосування карате
бавовникова совка
зеону м.к.с., 0,3 л/га, діазинону, к.е., 1-1,5 л/га, штефесину, к.е., 0,2-0,5 л/га, інших препаратів, за регламентами існуючих технологій.
З листогризучих совок скрізь у посівах багаторічних трав, овочевих і просапних культур розвиватимуться і шкодитимуть гусениці капустяної, С-чорне, совки-гамми, у Степу, осередково Лісостепу, бавовникової, помідорної (карадрина), городньої, конюшинової, люцернової, інших видів, ймовірне істотне збільшення чисельності та господарсько відчутної шкоди. За високої чисельності гусениць вищевказаних совок використовують золон, к.е., діазинон, к.е., 1,1-1,5 л/га, матч, к.е., 0,4 л/га, номолт, к.е., 0,3 л/га, інші.
Начальник Головдержзахисту О.П. Токар
В.о. начальника відділу
прогнозування і фітосандіагностики Т.І. Гук
