коротко:
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2007 року
В цукрових буряках , ослаблених посухою, розвиватимуться жуки звичайного бурякового довгоносика , насамперед в центральних лісостепових областях, де 10-15% їх загальної кількості продовжують переселення в плантації культури. Відбуватиметься відродження личинок шкідника і пошкодження ними кореневої, подекуди слабкорозвинутої, системи буряків. Чисельність фітофага у два і більше разів перевищує ЕПШ в господарствах Київської, Полтавської, Черкаської, Сумської, Чернігівської, де-не-де Вінницької, Кіровоградської, Харківської областей, де слід продовжувати постійний нагляд за його розвитком.
Повсюди залишатимуться небезпечними сірий буряковий довгоносик, бурякові блішки . Заселеність буряків буряковими мінуючими мухами, щитоносками, листковою попелицею очікується переважно у поліських, західних лісостепових, подекуди центральних областях, де за випадання дощів створюватимуться умови для їх розмноження. У південно-східних лісостепових і степових областях можливе формування вогнищ бурякової кореневої попелиці, мінуючої молі .
Подекуди в посівах цукрових буряків Одеської, Харківської, Херсонської, інших степових областей шкодитимуть чорний і південний сірий довгоносики, піщаний мідляк, саранові . У більшості бурякосійних областей розвиватимуться листогризучі й підгризаючі совки . За подальшого перебігу посушливих умов уможливлюватиметься збільшення популяції павутинного кліща в деяких посівах.
До закінчення линяння коренів буряків повсюди поширюватиметься коренеїд . Є передумови раннього ураження культури борошнистою росою, альтернаріозом . За умов випадання дощів на тлі попередньої посухи можливе ураження коренів фузаріозною гниллю , листків – фомозом, церкоспорозом, іншими плямистостями .
За перевищення показників ЕПШ проти бурякових довгоносиків, блішок, щитоносок застосовуються актара, 0,08 кг/га, вантекс, 0,06-0,07 л/га, моспілан, 0,075 кг/га, фастак, 0,1-0,25 л/га, ф`юрі 0,1-0,15 л/га, нурел Д, 0,8 л/га, актеллік, 1-2 л/га, маршал, 1-1,2 л/га, проти листкової попелиці, мінуючих мух, інших сисних – Бі-58 новий, 0,5-1 л/га, сумітіон, 0,6-1 л/га, парашут, 0,6 л/га, ратибор, 0,2-0,3 л/га, інші препарати. В разі необхідності проведення міжрядного обробітку ґрунту (наявність бур`янів, поверхнева кірка) вибір глибини розпушуванння слід визначати відповідно до комплексу конкретних факторів (вологозабезпеченість ґрунту, стан і фаза розвитку рослин, захворювання кореневої системи). За появи борошнистої роси на 5-10% рослин, ознак плямистостей на листях цукрових буряків розвиток хвороб призупиняється через обприскування байлетоном, 0,6 кг/га, альто, 2 л/га, фундазолом, 0,6-0,8 кг/га, імпактом, корнетом, 0,25 л/га, іншими.
В посівах соняшнику , здебільшого пізніх строків сівби, можливі пошкодження рослин піщаним мідляком, сірим, південним сірим і чорним довгоносиками . Відбуватиметься заселення культури геліхризовою, іншими видами попелиць, в разі можливого масового розмноження яких слабко розвинуті рослини пригнічуватимуться.
За посушливих умов уможливлюватиметься масове розмноження польових трипсів, павутинного кліща , у Степу – саранових , за помірно-вологих – польових клопів, цикадок, листогризучих і підгризаючих совок . Протягом червня в південному Лісостепу і північному Степу спостерігатиметься виліт жуків соняшникових шипоносок та вусача і живлення їх на квітучій рослинності, а надалі відкладання яєць і розвиток їх личинок в стеблах соняшнику. Пунктам сигналізації і прогнозів рекомендується вести нагляд за розвитком шкідника для визначення строків знешкодження жуків до відкладання яєць.
Погодними умовами визначатиметься розвиток хвороб: опади за пониженої температури повітря сприятимуть розвитку гнилей, пероноспороза , а за високої – фомозу, фомопсису , бездощові умови – іржі, борошнистої роси, септоріозу .
В разі заселення попелицею 20% і більше рослин з 40-50 особинами на кожній посіви слід обприскувати фуфаноном, 0,6 л/га, децисом форте, 0,05-0,08 л/га. За появи ознак фомопсису, інших плямистостей слід обробити посіви до початку цвітіння корбелем, 0,8 л/га, колфуго супер, 2 л/га, абсолютом, 1,5 л/га.
Найчисельніші шкідники ріпаку заселятимуть посіви ярої культури. Масово розмножуватимуться ріпаковий квіткоїд, хрестоцвіті блішки, капустяна попелиця, осередково совки, клопи, білани, прихованохоботник, інші комахи. За наявності опадів, рясних рос, туманів у посівах розповсюджуватиметься інфекція фомозу, пероноспорозу, альтернаріозу , інших хвороб. Шкідників, чисельність яких перевищуватиме ЕПШ, знешкоджують до початку цвітіння культури препаратами вантекс, 0,04-0,06 л/га, каратель, циклон, 0,1-0,15 л/га, децис форте і профі, 0,06-0,07 л/га, бульдок, 0,3 л/га, фуфанон, 0,6-0,8 л/га, іншими. Використання золону, 1,5-2 л/га, штефесину, 0,3 л/га, фастаку, 0,1-0,15 л/га дозволяється в посівах технічного призначення. За появи хвороб їх розвиток призупиняють фунгіцидами.
Нестигле насіння озимого ріпаку пошкоджуватимуть ріпаковий насіннєвий прихованохоботник , за підвищеної вологості – капустяна стручкова галиця . Вологі умови сприятимуть ураженню стебел, стручків гнилями, циліндроспоріозом . За необхідності насіннєві посіви захищають хімічними засобами.
Рослини льону , послаблені тривалою травневою посухою, потерпатимуть від льонових блішок , під час бутонізації – льонового трипса, осередково листогризучих совок, заселятимуться льоновою плодожеркою, клопами , іншими. Нестача вологи в грунті уможливлюватиме в`янення, засихання верхівок рослин, розвиток бактеріозу, іржі . Різке зниження температури, випадання дощів сприятимуть поширенню поліспорозу, антракнозу, аскохітозу .
Шкідники загрожуватимуть культурі за чисельності 10-15 блішок на кв.м, 2-3 трипсів на кожну з 8-10% заселених рослин. Захищають посіви обприскуванням їх проти шкідників ф`юрі, 0,1-0,15 л/га, карате зеоном, 0,15 л/га, за появи хвороб – фундазолом, 1 кг/га, хлорокисом міді, 2,2 кг/га.
У хмеленасадженнях очікується масове розмноження павутинних кліщів , за періодичних опадів – хмельової попелиці , осередково відбуватиметься розвиток і шкодочинність совок, хрущів , інших комах, за вологості повітря понад 70%, температури близько 20º С активне поширення несправжньої борошнистої роси .
Розмноження сисних шкідників слід обмежувати за 20-25 попелиць, 5-7 кліщів на листок через обприскування плантацій Бі-58 новим, 4-6 л/га, дурсбаном, 1,5 л/га, мітаком, 3 л/га, талстаром, 1,2 л/га, фозалоном, 1-1,5 л/га, або окремо проти кожного шкідника відповідно актарою, 0,06-0,08 кг/га, конфідором, варантом, 0,6 л/га, сумі-альфа, 0,5 л/га, децисом, 0,6-1 л/га та демітаном, 0,6-0,8 л/га, ортусом, 1,8-2,1 л/га. За появи хворих пагонів застосовують фунгіциди альєтт, 3-5 кг/га, купроксат, 3-5 л/га, ридоміл Голд МЦ, ферофлор, богатир, 2,5 кг/га, акробат МЦ, 2 кг/га, квадрис, 0,8-1,2 л/га, хлорокис міді, 6-8 кг/га.
Рослини тютюну пошкоджуватимуться тютюновим трипсом , на півдні – персиковою попелицею , подекуди підгризаючими і листогризучими совками . За посушливої жаркої погоди можливий спалах бронзовості томатів , за помірно теплої розвиватиметься біла пістриця , прохолодної і вологої – пероноспороз, бактеріальна рябуха .
Захищають культуру від трипсів за їх чисельності понад 5 екз. на листок або появи ознак бронзовості томатів Бі-58 новий, 0,8-1 л/га, золон, 1,6-2 л/га, від попелиці, за заселення понад 10% рослин, зазначені та сумітіон, 1-1,4 л/га.
