коротко:
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2007 року
- Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
В Степу та Лісостепу в озимих та ярих зернових культурах масово розвиватимуться насамперед хлібні клопи, зокрема шкідлива черепашка. Цей фітофаг найчисленніший в господарствах Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Луганської, Миколаївської, Одеської, Харківської, Херсонської областей та АР Крим, де кількість перезимувавшого клопа осередково наближається до порогових рівнів (2 і більше на кв.м).
Наближена до порогової кількість клопів, зокрема елії гостроголової, маврського, австрійського, інших спостерігатиметься в колосових культурах Вінницької, Київської, Житомирської, Івано-Франківської, Полтавської, Тернопільської, Хмельницької областей, де поряд з ними розвиватиметься шкідлива черепашка, міграція якої в центральні й західні регіони просліджується в останні роки. На початку червня продовжуватиметься масове відкладання клопами яєць та відродження і вихід на колос личинок.
За екстремальних умов бездождів`я та спекоти у травні, від яких потерпали, подекуди загинули посіви ярих та озимих колосових південних областей, збереження технологічних і посівних якостей зерна, зокрема насіннєвого, передбачає проведення захисних заходів в посівах, де є об`єктивні передумови одержання зерна високих класів. Такі посіви обробляють за наявності 2 і більше личинок клопа на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6, в насіннєвому ячмені 8-10 личинок на кв.м актарою, 0,1-0,14 кг/га, альфагардом та карате Зеоном, 0,15 л/га, ф`юрі, 0,07 л/га, арриво, 0,2 л/га чи аналогами.
Захист посівів від клопа шкідливої черепашки слід провести протягом 10-12 днів від завершення відродження личинок до появи четвертого віку їх. Оптимальним строком проведення обробок є момент наявності в посівах 15-30% личинок третього віку, коли всі личинки відродяться з яєць.
Агрокліматичні умови цьогорічної вегетації сприятимуть масовому розвитку та поширенню й шкідливості сисних фітофагів , зокрема злакових попелиц ь та пшеничного трипса , заселеність якими виявлена на 7-28, макс. 55% рослин 30-100% площ. В червні кількість цих комах зростатиме, що може призвести до зниження маси зерна. Заходи захисту від хлібних клопів будуть ефективними проти інших сисних шкідників. В червні хлібна жужелиця та хлібні жуки виходитимуть з ґрунту на колоски та живитимуться зерном повсюди, передусім в Лісостепу. В ярині Степу й Лісостепу, подекуди Полісся хлібні п`явиці, злакові мухи (шведські, гессенська, озима і чорна пшеничні), хлібні блішки розвиватимуться та шкодитимуть на 17-100% площ, де у травні вони заселили 3-37% рослин.
Після випадання дощів в кінці травня актуальною в червні залишається загроза захворювання зернових культур грибковими хворобами, зокрема борошнистою росою, септоріозом, бурою листковою іржею, кореневими гнилями , які поширені повсюди на 5-60% рослин 12-70, макс. 100% площ озимих пшениці і жита Лісостепу та Полісся. Ці хвороби та гельмінтоспоріоз розвиватимуться в ярих пшениці та ячмені , передусім в загущених посівах на добрих агрофонах.
Осередково в господарствах Хмельницької області візуальними обстеженнями виявлені ознаки вірусних хвороб озимої пшениці . Імуноферментним аналізом окремих зразків цих пшениць підтверджено наявність ВЖКЯ та ВКП , які передаються попелицями та цикадками.
За високої температури, грунтової посухи прискорюється дозрівання озимини та разом з хворобами спричиняється пожовтіння листкової поверхні, її засихання. Подекуди в осередках Вінницької, інших областей після випадання дощів інтенсивність розвитку хвороб посилюється.
Через це та проти хвороб колоса, зокрема фузаріоза й септоріоза, за наявності тривалих рос, які уможливлюють розвиток хвороб, під час колосіння – цвітіння проводять обробку посівів альто супер, 0,4-0,5 л/га, фолікуром, 1-1,25 л/га, джерелом, імпактом, 0,5 л/га, фальконом, 0,6 л/га, тощо.
У посівах гороху за бутонізації-цвітіння культури розвиватимуться личинки бульбочкових довгоносиків , а після заляльковування, наприкінці червня, вийдуть жуки нового покоління. Помірно тепла й волога погода сприятиме утворенню численних колоній горохової попелиці , шкідливості гусениць листогризучих метеликів . Жуки горохової зернівки активно заселятимуть, живитимуться пилком й пелюстками гороху, відкладатимуть яйця в боби. За сухої спекотної погоди можливе підвищення чисельності й шкідливості горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки, трипсів, клопів, а також розвиток фузаріозного в`янення . За наявності крапельної вологи і температури повітря 20-28ºС рослини ймовірно хворітимуть на аскохітоз, іржу, пероноспороз, тощо.
Захищають горох за чисельності шкідників понад ЕПШ (2-3 жука горохового зерноїда, 250-300 екз. горохової попелиці на 10 п.с., 2 екз. горохового трипса на квітку, 25-30 яєць на кв.м горохової плодожерки, акацієвої (бобової) вогнівки) інсектицидами актара, 0,1 кг/га, карате Зеон, 0,125 л/га, золон (крім зеленого горошку), 1,4 л/га, Бі-58 новий, 0,5-1 л/га, їх аналогами, в посівах на зелений горошок – фастак, 0,15-0,25 л/га, ф`юрі, 0,07-0,1 л/га. Проти аскохітозу, іржі, сірої гнилі, насамперед насіннєві ділянки, обробляють фунгіцидом рекс Т, 0,5-1 л/га.
У посівах сої відбуватиметься розвиток і живлення личинок і жуків бульбочкових довгоносиків, попелиць, гусениць листокруток, п`ядунів, листогризучих совок , інших, інтенсивніше за помірно вологої й теплої погоди. Температура повітря 29-32ºС і вологість повітря 35-50% сприятимуть активному заселенню, розмноженню і пошкодженню сої сисними шкідниками ( кліщами, клопами, трипсами ), що підвищує ймовірність ураження рослин вірусними, бактеріальними хворобами. Підвищена вологість й температура повітря 18-26ºС сприятиме поширенню грибкових хвороб, зокрема аскохітозу, пероноспорозу, альтернаріозу , тощо. За встановлення сухої і теплої погоди можливий розвиток фузаріозного в`янення.
За чисельності шкідників, що перевищує ЕПШ (8-15 жуків бульбочкових довгоносиків на кв.м, 2-5 люцернового клопа на рослину, 250-300 попелиць на 10 п.с.) посіви сої захищають золоном, 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, 0,5-1 л/га. В насіннєвих посівах обприскування проводити після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції; рослини, уражені вірусами, видаляють.
У багаторічних травах (після підкосу) розвиватимуться й шкодитимуть листковий люцерновий довгоносик, насіннєїди (тихіус, апіон), люцернова товстоніжка, клопи, попелиці, гусениці совок і п`ядунів , інші фітофаги. Дощова і тепла погода сприятиме поширенню в посівах темно-бурої плямистості, антракнозу, аскохітозу, тощо.
Захисне значення у посівах люцерни мають своєчасні підкоси: для одержання насіння з проміжного укосу у фазі масової бутонізації, з другого – до чи на початку цвітіння, з обов`язковим вивезенням зеленої маси з полів. Після підкосу в насіннєвих ділянках в період стеблування-бутонізації рослин люцерни за наявності ЕПШ комах (5-8 жуків, 20-30 личинок фітономуса, 15-20 клопів сліпняків, 20-25 жуків люцернової товстоніжки, 500-600 попелиць на 100 п.с., 20-30 жуків тихіуса, 8-10 гусениць совок на кв.м) посіви обробляють актелліком, 1 л/га, Бі-58 новим, 0,5-1 л/га, децисом, 0,5 л/га, золоном, 1,4-2,8 л/га, тощо.
