коротко:
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту основних сільськогосподарських рослин у господарствах України в липні 2007 року
- Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
В Степу та Лісостепу личинки клопа черепашки дохарчовуватимуться в посівах та валках скошених хлібів , понижуючи посівні та харчові кондиції дозріваючого зерна. Найбільше потерпатимуть від клопа зернові колосові культури в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях Степу, де мають місце осередки підвищеної чисельності шкідника (12-50 екз. на кв.м.) та Вінницькій, Київській, Харківській Лісостепу. У другій половині липня розпочнеться переселення клопів у місця зимівлі (ліси, лісосмуги, тощо).
Зерном у колосках пшениці, жита, ячменю харчуватимуться хлібні жуки та жужелиця . Надпорогова кількість (3-8 екз. на кв.м.) хлібних жуків спостерігається передусім в Лісостепу в осередках Вінницької (60 екз. на кв.м.) Київської, Полтавської, Харківської, Хмельницької та інших областей, де хлібні жуки та жужелиці можуть значно зменшити масу зерна.
До огрубіння зерна, яке цьогорічної вегетації розпочнеться раніше середньорічного, повсюди ним харчуватимуться численні злакова попелиця та хлібний трипс , кількість яких 6-20, макс. 40 екз. на кожному з 9-32, макс. 65% колосків, в яких зерно стане щуплим та легковагим.
У злакових бур’янах та колосках зернових культур розвиватимуться літні покоління злакових мух , зокрема шведської . Повсюди в ярих зернових культурах підвищуватиметься шкідливість хлібної п’явиці за низької зволоженості ґрунту, яка спостерігається цього літа. В кукурудзі Степу та Лісостепу розвиватиметься попелиця .
Через спеку цьогорічної вегетації борошниста роса, септоріоз, бура листкова іржа , інші хвороби зернових культур, що мають місце повсюди на 13-36, макс. 100% рослин 32-100% площ, розвиваються слабко. В Лісостепу й Поліссі масовим може бути поширення септоріоза на колоски. Скрізь розвиватиметься гельмінтоспоріоз ячменю , на який хворіють 6-45% рослин культури.
За підвищеної вологості та пониженої температури повітря другої половини вегетації, зокрема в західному та центральному Лісостепу, в колосках ймовірно розвиватиметься фузаріоз , що знижує врожай та якість зерна. Скрізь у посівах колосових проявлятимуться сажкові хвороби . А через кореневі гнилі матимуть місце білоколосість та щуплозерність.
Захист зернових колосових культур у липні не проводять. Шкоди комах і хвороб можна запобігти через пряме комбайнування та оперативне доведення зерна до відповідних посівних та хлібопекарських кондицій.
Горох, 2-30% бобів якого повсюди заражено гороховими зерноїдом та плодожеркою , пошкоджуватиметься також гороховими попелицею та трипсом , які деякий час розвиватимуться на соковитих рослинах культури. За вологої погоди в Лісостепу поширюватимуться аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі , які призводять до щуплості та зниження посівних якостей зерна.
За агрокліматичних умов цьогорічної вегетації хімічний захист гороху в липні малоймовірний через прискорене дозрівання та санітарні вимоги.
Багаторічні бобові трави (люцерну, конюшину, еспарцет) пошкоджуватиме комплекс комах, зокрема довгоносики – листкоїди ( бульбочкові, фітономус , ін.), клопи, насіннєїди ( тихіус, апіон, товстоніжка ), попелиці, гусінь совок, трипси , інші, більшість яких за значної кількості ураховуються в посівах.
Від шкідників за їх надпорогової чисельності захищають насінники трав після підкосу у фазу бутонізації та під час формування бобів через обприскування актелліком, 1 л/га, Бі-58 новим, 0,5 л/га, діазиноном, 1 л/га, золоном, 1,4 -2,8 л/га та іншими з додаванням мікроелементів (борна кислота, молібдат амонію, 0,3-0,6 л/га).
