коротко:
Прогноз фітосанітарного стану та рекомендації щодо захисту
сільськогосподарських рослин у господарствах України в травні 2007 року
- Зернові, зернобобові культури та багаторічні трави
Клоп шкідлива черепашка та австрійський, гостроголовий, маврський , інші види клопів перелітатимуть із лісосмуг, лісів і інших місць зимівлі в посіви зернових колосових , передусім озимих та ярих пшениць і ячменів . Це відбуватиметься за середньодобової температури повітря 10-12°С, а до 11-13 год. - 20°С, і продовжуватиметься два – три тижні. Переліт клопів вважається закінченим, якщо співвідношення статей знаходитиметься в межах 1:1. Після посиленого харчування клітинним соком відбуватиметься відкладання яєць, яких буває від 14-28 до 300 в однієї самиці.
Найчисленнішим клоп шкідлива черепашка буде в Степу та Лісостепу, зокрема в АР Крим, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській, Вінницькій, Київській, Полтавській, Харківській, Черкаській областях, де зимуючий запас фітофага за маси 115-125 мг складав в середньому 1-4,9 екз. на кв.м.
Для першого етапа шкідливості черепашки характерне зниження врожаю за рахунок часткового пошкодження чи повної загибелі продуктивних стебел. Найуразливіші до пошкоджень клопом рослини озимих зернових у фазах відростання та трубкування, ярих – кущіння, коли відбувається загибель центрального листа і відмирання стебла. Уколи в стебло перед колосінням призводять до часткової чи повної білоколосості .
Проти перезимувавших клопів за 2-4 і більше екз. на кв.м під час виходу озимих зернових у трубку проводять вибіркове чи всуціль поля обприскування актарою, 0,1-0,14 кг/га, данадимом стабільним, 1-1,5 л/га, сумі-альфа, 0,2-0,25 л/га, фастаком, 0,1 л/га, Бі-58 новим, 1,5 л/га, тощо. Ці інсектициди ефективні і проти інших шкідників зернових культур.
Хлібний турун (жужелиця) , личинки якого в Степу та Лісостепу за чисельності 0,4-2,6, макс. 5 екз. на кв.м деякий час продовжуватимуть живлення в озимині , згодом заляльковуватимуться, що почалося в Херсонській та інших південних областях. Через два тижні жуки жужелиці вийдуть із ґрунту й пошкоджуватимуть колосся пшениці, жита, ячменю.
Злакові мухи , з яких найпоширеніші шведські, гессенська, чорна та опоміза пшеничні , повсюди заселятимуть озимину та ярину на 10-45% площ. В ярині розвиватиметься весняне покоління шведських та гессенської мух, дуже небезпечних зокрема для ячменів та сортів м`якої пшениці, а шведські і для сходів кукурудзи . Пошкодження злаковими мухами мають місце переважно в Лісостепу та Степу в посівах озимини ранніх строків сівби.
Хлібні блішки , здебільшого смугаста , через прохолодну погоду весни повільно заселятимуть посіви озимини та ярини , зокрема пізніх строків сівби, де їх кількість та шкідливість зростатиме за встановлення сухої теплої погоди. Для ярих пшениці й ячменю в умовах цьогорічної весни небезпечні стеблові хлібні блішки , які розвиватимуться в деяких областях західного Полісся та Центрального Лісостепу. Знешкодження блішок досягається через обробку інсектицидами здебільшого крайових смуг посівів.
Злакова листовійка в ареалі АР Крим, Запорізької, Миколаївської, Одеської і Херсонської областей заселятиме крайові до 150 м смуги посівів зернових культур. Необхідність в захисті посівів виникатиме в осередках підвищеної (50-150 гусениць на кв.м) кількості шкідника під час виходу пшениці в трубку. Для цього рекомендуються сумітіон, к.е., 1 л/га, парашут, мк.с., 0,25-0,5 л/га.
Хлібні п`явиці, червоногруда переважно в Степу, на решті території синя заселятимуть озимину і ярину осередково, здебільшого в крайових смугах полів. Через прохолодну погоду в квітні заселення посівів було затяжним. В травні відбуватиметься відкладання яєць, здебільшого на вівсі, ярих ячмені та твердих пшеницях та відродження личинок, шкідливість яких збільшуватиметься за низької зволоженості ґрунту.
За наявності 150-200 і більше личинок п`явиці на кв.м посіву вищезазначені ярі зернові культури у фазах кущіння – виходу в трубку вибірково обприскують карате, к.е., 0,2 л/га, сумі-альфа, к.е., 0,2 л/га, золоном, к.е., 1,5-2 л/га, Бі-58 новим, к.е., 1-1,2 л/га, тощо.
Злакові попелиці і пшеничний трипс повсюди масово заселятимуть та розмножуватимуться в зернових культурах за теплої вологої погоди травня. Накопичення сисних комах відбуватиметься у фазу формування та молочної стиглості зерна, коли вони будуть найчисленнішими та найшкідливішими. Харчування попелиць та трипсів на зернових культурах призводить до зменшення ваги зерна. Обробки посівів проти личинок клопа шкідливої черепашки в ареалі фітофага ефективні і проти попелиць та трипса.
Наприкінці травня в Степу та Лісостепу на колоски зернових культур вийдуть хлібні жуки , насамперед кузька , а також красун та хрестоносець . Ці фітофаги масово проявлятимуться в крайових смугах полів Донецької, Луганської, Запорізької, Київської, Полтавської, Одеської, Харківської, інших областей, де восени на кв.м ґрунту обстежених площ нараховувалось понад 1 і більше, а макс. 4-8 екземплярів цих шкідників.
Під час молочної стиглості зерна за наявності 3-8 хлібних жуків на кв.м посіви обприскують децисом, к.е., 0,25 л/га, диметрином, к.е., 1-1,5 л/га, карате зеоном, к.с., 0,2 л/га, парашутом, мк. с., 0,5-0,75 л/га, ф`юрі, в.е., 0,1 л/га, рубіжем, к.е., 0,5-1,5 л/га.
Повсюди в озимині, що періодично вегетувала майже весь осінньо-зимовий період, накопичились й продовжуватимуть розвиватись численні хвороби, найпоширеніші з яких борошниста роса та септоріоз , які охопили 5-46% рослин на 15-50, макс. 100% площ озимої пшениці. Окрім цього, мають місце кореневі гнилі, бура листкова іржа , а також гельмінтоспоріоз , переважно в ячмені . Подекуди в Лісостепу візуально визначаються симптоми вірусних хвороб типу ВЖКЯ .
За потепління та випадання дощів у травні хвороби, які зосередились переважно в старому минулорічному листі, поширюватимуться в молодих листках, надалі колосі, шкодочинність їх зростатиме. В ячмені розвиватимуться гельмінтоспоріоз та інші плямистості . Під час цвітіння пшениці і ячменю, інших зернових проявлятимуться летуча та інші види сажок . Від хвороб потерпатимуть насамперед сприйнятливі сорти зернових культур добре розвинутих, загущених, підживлених азотом посівів, де ймовірне виникнення епіфітотій.
Під час виходу рослин у трубку високопродуктивні посіви озимої пшениці від борошнистої роси, септоріозу, інших плямистостей за інтенсивності ураження 1-5% та достатнього зволоження оздоровлюють альто супер, к.с., 0,4 л/га, арбалетом, к.с., 2 л/га, байлетоном, з.п., 0,5 кг/га, дерозалом, к.с., 0,5 л/га, рексом дуо, к.е., 0,4-0,6 л/га, фундазолом, з.п., 0,3-0,6 л/га, іншими.
У травні під час сходів-галуження гороху відбуватиметься розвиток і шкідливість смугастого і щетинистого бульбочкових довгоносиків , переліт яких з багаторічних трав за температури повітря 14-17ºС уможливиться в першій половині місяця. Найшкідливіші жуки в суху жарку погоду, коли рослини затримуються в рості, а сильно пошкоджені можуть загинути. Розвиватимуться і шкодитимуть в горосі горохові попелиця, трипс, комарик , інші, масове розмноження яких може призвести до значного зниження врожаю. За температури повітря 24-28ºС та дощової погоди рослини хворітимуть на аскохітоз, пероноспороз, кореневі гнилі .
Сходи гороху за наявності на кв.м 10-15 жуків бульбочкових довгоносиків обприскують карате, к.е., 0,1-0,125 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га, фастаком, к.е., 0,15-0,25 л/га. Під час бутонізації-цвітіння проти горохових зернівки, попелиці (2-3 жука та 250-300 екз. на 10 п.с.), трипса (2 екз. на квітку), комарика, інших шкідників посіви обробляють актарою, в.г., 0,1 кг/га, децисом профі, в.г., 0,07 кг/га, базудином, діазолом, в.е., 0,5-0,75 л/га, інш. Насіннєві ділянки гороху проти хвороб обприскують рексом Т, к.с., 0,5-1 л/га.
Проростаюче насіння та сходи сої у травні осередково пошкоджуватимуть личинки росткової мухи, чорнишів і коваликів, пластинчастовусих жуків , гусениці підгризаючих совок . Пошкодження рослин шкідниками сприяють проникненню та розвитку в них грибних і бактеріальних хвороб. Сім`ядолями та першою парою справжніх листків живитимуться бульбочкові довгоносики, клопи (щитники і сліпняки), попелиці , інші фітофаги, насамперед за теплої, помірно вологої погоди. Дія низьких температур при проростанні насіння та грунтові й повітряні посухи у післясходовий період уможливлюють ураження рослин кореневими зокрема фузаріозною, гнилями , тепла дощова погода з частими росами сприятиме прояву альтернаріозу, аскохітозу , сира і прохолодна може спричинити ураження сім`ядольним бактеріозом, пероноспорозом, церкоспорозом .
За перевищення відповідних ЕПШ (8-15 екз. на кв.м бульбочкових довгоносиків, 2-5 екз. на рослину люцернового клопа, 250-300 екз. на 10 п.с. попелиць) сою у фазі 2-6 листків обприскують золоном, к.е., 2,5-3 л/га, Бі-58 новим, к.е., 0,5-1 л/га. На насіннєвих посівах обприскування проводити відразу після виявлення сисних шкідників для запобігання поширення вірусної інфекції. Уражені пероноспорозом, церкоспорозом рослини з насіннєвих посівів видаляють.
У багаторічних травах розвиватимуться і шкодитимуть довгоносики ( бульбочкові, листковий люцерновий, сірий буряковий, апіони , інші), попелиці, клопи, гусениці листогризучих совок, інші фітофаги, інтенсивніше за теплої й помірно вологої погоди. Поширення й розвиток різних плямистостей, кореневих гнилей, інших хвороб відбуватиметься за умов прохолодної дощової погоди в травні. За надпорогової чисельності фітофагів, передусім, в насіннєвих ділянках застосовують діазинон, актеллік, к.е., 1 л/га, золон, к.е., 1,4-2,8 л/га, інші препарати.
