САРАНА СТВОРЮЄ ІСТОТНИЙ РИЗИК ЗНИЩЕННЯ
ПОСІВІВ КУЛЬТУРНИХ РОСЛИН
Саранові, як шкідники сільськогосподарських
культур відомі з давніх часів. Нашестя сарани ще в
старовину сприймалося, як страшна катастрофа. І до
цього часу в деяких країнах світу сарана стає причиною
голоду (останні кризи такого роду відбулися в Судані та
Нігерії).
«Сарана» - це спільна назва шкідливих видів комах
ряду прямокрилих родини справжніх саранових.
Представники цієї великої родини широко
розповсюджені на всіх материках Землі, крім
Антарктиди, і є мешканцями різноманітних екосистем
від арктичних тундр до пустель і тропічних джунглів.
В умовах України з родини саранових досить
поширені сарана італійська або прус, перелітна або
азіатська та підвид середньоруська, марокканська та
різні види кобилок – блакитнокрила, темнокрила,
білосмугаста, чорносмугаста, безкрила, лучна та інші, загалом до 20 видів.
На території України спалах чисельності саранових вперше був відмічений в
1923-1925 р.р. в Харківській, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. У 1964-65
р.р. в Дніпропетровській, Луганській (3 райони), Одеській, Чернігівській (4 райони)
областях виявлені поодинокі вогнища саранових комах з невисокою чисельністю.
У 1995 році в ряді областей Степу та Лісостепу, зокрема Запорізькій і
Херсонській, а також АР Крим, Одеській, Миколаївській, Харківській областях відбувся
масовий розвиток саранових. В подальшому (1996 - 2007 р.р.) саранові розвивалися в 9-
ти областях південно-західного регіону країни. Передусім за сильного заселення у 2004р.
(20-50, у вогнищах 1500-3000 екз. на кв.м) саранові створювали загрозу
сільськогосподарським посівам АР Крим, Запорізької, Херсонської областей. Невеликими
осередками ці комахи відмічались у Дніпропетровській, Київській, Кіровоградській,
Полтавській, Сумській, Черкаській та Чернігівській областях.
Підвищена чисельність саранових спостерігалась переважно в посушливі та
наступні за ними роки, з підвищеними температурними показниками вегетаційного
періоду за недостатньої кількості опадів.
У період вегетації 2008р. значно розширився ареал цих комах та зросла їх
чисельність на 387 тис. га (12% від обстежених площ), що перевищувало показники
попередніх років. Так, підвищена чисельність саранових спостерігалася в ряді районів АР
Крим, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Миколаївської, Одеської, Харківської
областей де нараховували по 1-6, макс. 30 і більше екз. на кв.м багаторічних трав,
просапних культур, інших угідь. Значна чисельність цих фітофагів відмічалася в
осередках Луганської і Херсонської областей по 70-150 і більше екз. на кв.м
сільськогосподарських угідь відповідно. В АР Крим, Запорізькій, Луганській, Одеській,
Херсонській областях було пошкоджено у слабкому, середньому, подекуди сильному
ступенях 10-30, а в Миколаївській 70% рослин зернових, багаторічних трав, овочевих,
просапних, інших культур. У Дніпропетровському області (Новомосковському район) в
осередках високої чисельності саранові пошкодили 92% рослин просапних культур.
(табл.1)
Існує істотний ризик збільшення осередків підвищеної чисельності саме в
цьому році. Сума ефективних температур випереджує минулорічну майже на декаду.
Через несприятливі погодні умови цьогорічної весни у більшості сільськогосподарських
культур відмічався уповільнений розвиток, а у саранових навпаки – відродження
розпочалося на тиждень раніше багаторічних даних. Насторожує те, що нерівномірність
розвитку може створити ризики істотних пошкоджень, а той знищень
сільськогосподарських посівів.
Спеціалістів захисту рослин не може не турбувати й надзвичайна фітосанітарна
ситуація у північному регіоні Російської Федерації, де стан популяції стадних саранових
оцінюється, як вихід з депресії і початок підйому чисельності, зокрема в
Краснодарському і Ставропольському краях, які межують із східними регіонами нашої
країни. Не виключаються ймовірні перельоти саранових у південно-східні регіони
України.
Особливо ми переймаємось тим фактом, що у степових областях існують
осередки підвищеної чисельності стадної форми саранових (італійського пруса -
Calliptamus italcus L), перелітної сарани – Locusta migratoria L), які здатні за сприятливих
умов створювати «хмари» чисельністю понад 10 тисяч а той більше голодних й
прожерливих комах, які в пошуках соковитого корму здатні перелітати на значні відстані.
Всі саранові належать до комах з неповним перетворенням розвиток їх проходить
без стадії лялечки, а личинки за зовнішніми ознаками і способом життя схожі з
дорослими особинами.
Всі вони мають одне покоління й зимують у грунті, в так званих «ворочках», в
кожному з яких міститься 20-24 і більше яєць. Відкладання яєць у ворочки відбувається у
другій половині літа, починаючи з липня. Ворочки з яйцями самиці сарани розміщують у
рихлому грунті на глибині 3-3,5 см. Проте на солончаках, крейдяних схилах та інших
місцях, які влітку дуже пересихають та перегріваються, яйцекладки часто
концентруються в підсохлих екскрементах тварин, кротовинах, у землі, яку з своїх ходів
викидають назовні ховрахи, інші гризуни.
Після перезимівлі за t 15-17°С протягом двох тижнів у травні розпочинається
відродження личинок. Масовий вихід на поверхню відбувається за t 23ºС на глибині
залягання ворочок. Залежно від температури повітря личинки розвиваються 30-50 днів,
линяють 4-5 разів, поступово збільшуються й перетворюються у дорослу комаху.
Ввечері після заходу сонця за температури 10-15С личинки перестають рухатися і
знаходяться в стані холодного заціпеніння на верхівках рослин, а за рідкого травостою на
поверхні грунту. Вранці з підвищенням температури повітря личинки зосереджуються
групами на найтепліших, освітлених сонцем ділянках грунту, де утворюють так звані
«сонячні куліжки». Вважається, що концентрація личинок зменшує тепловіддачу й
охолодження їх тіла.
В жаркі дні тіло саранових випаровує велику кількість води, для поповнення якої
вони поїдають рослини нерідко не через голод, а спонукані спрагою. Відомі випадки
поїдання азіатською сараною (при нальотах) вологої білизни.
Зажерливість личинок зростає із переходом їх у старші віки, особливо за жаркої
погоди (20-28С). Надвисокі температури повітря часто спричиняють масовий рух
личинок, зазвичай в одному напрямку, на пошуки соковитої рослинності, зокрема в
посіви сільськогосподарських культур. Як правило, з ранку куліги рухаються в північно –
східному напрямку (рідше – в інших напрямках), слідом за тінню. На культурних
рослинах вони об’їдають усі наземні частини, в першу чергу листя, на зернових –
відгризають колоски, поїдають також і соковиті плоди. Особливу небезпеку для культур
становлять зграї перелітних саранових. Дорослі саранові роблять спільні перельоти на
відстані до кількох десятків кілометрів. Проте, під час сильних вітрів зграї стадних
саранових можуть заноситися на значно більші відстані, відомі випадки перельотів на
відстані більше ніж 200 км за добу.
В залежності від чисельності личинок на одиницю площі, саранові утворюють
стадну і одиночну фази. При невеликій чисельності популяцій стадних саранових
личинки й дорослі пруси ведуть індивідуальний спосіб життя й тримаються окремими
екземплярами. Перехід в стадну фазу зумовлююється змінами погодних умов, коли через
жарку посушливу погоду рослинність у багатьох стаціях грубіє і вигорає. Личинки
змушені скупчуватися в містах, де ще є зелена рослинність. Внаслідок згуртованості
личинки дотикаються одна до одної, і як результат виникає умовний рефлекс стадності.
Утворення стадної форми відбувається поступово в 3 етапи: концентрація (збільшення
щільності саранових на 1 кв.м), агрегація (концентрація личинок і їх контакт між собою),
грегарація (останній етап).
Куліги личинок здатні знищувати на своєму шляху 40-100% рослинної маси. За
добу зазвичай переміщуються на 30-50 м, рідше до 150-200 м, а за всю личинкову фазу
відходять від місць відродження на відстань близь до 3-4 км. Шкідливість визначається
розміром куліг і станом рослинності. Так, сарана чисельністю 1000 екз. на кв.м. з’їдає
30кг рослин в сухій масі. Хоча, як вказувалося вище, всі саранові – небезпечні фітофаги і
в роки підвищення чисельності можуть завдавати сільськогосподарським посівам
суттєвих збитків, шкідливість їх проявляється не регулярно. Відома циклічність масового
розмноження саранових при цьому, «хвилі» підвищеної чисельності відповідає 11-
річному циклу сонячної активності.
За результатами весняних контрольних обстежень поточного року у степових і
деяких лісостепових областях показали, що ворочки перезимували добре. Природна
загибель становила 5-25%. Незораних землях, неугіддях нараховувалося 1-2, макс. 5 і
більше ворочків на кв.м, по 25-30 яєць у кожній.
Наприкінці травня в ареалі саранових відбулося масове відродження личинок.
Надалі в місцях резервацій саранових за настання оптимальної погоди для розвитку
комах чисельність зросла. В АР Крим, Донецькій, Запорізькій, Луганській,
Миколаївській, Одеській, Херсонській в неугіддях, на узбіччях доріг, балках ураховується
5-10 екз. на кв.м італійського пруса та 2-20 екз. на кв.м личинок кобилок, білолобого
коника (АР Крим).
За методиками розробленими науковцями інституту захисту рослин УААН і
спеціалістами відділами фітосанітарної діагностики й прогнозів Головної державної
інспекції захисту рослин, для прийняття рішень щодо захисту посівів поточної вегетації
вирішальне значення мають своєчасно і ретельно проведені обстеження
сільськогосподарських угідь під час відродження личинок та утворення куліг.
Обстежують в першу чергу угіддя, які в минулому році були заселені сараною.
Обстеження краще проводити після сходу сонця і до 9 – ї або з 18 – ї годин і до заходу
сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на рослинах. При
проведенні обстежень використовують методи обліку сарани за чисельності більше 1
особини на 1 кв.м і в полі зору за чисельності менше 1 особини на кв.м. за масового
розмноження слід звернути особливу увагу встановленню заселених площ.
Стратегія і тактика обмеження розповсюдження шкідливості саранових
повинна будуватись на основі ефективних агротехнічних, організаційно – господарських
і винищувальних заходів.
Враховуючи, що більшість саранових живуть і розмножуються на цілинних
занедбаних угіддях, пустошах, за високої чисельності ворочок найефективнішим
прийомом восени є проведення боронування, дискування або оранка всієї площі в
залежності від характеру її використання (залежі, пасовища, інше). Важливу роль відіграє
використання правильних сівозмін, своєчасне проведення агротехнічних заходів та
комплекс заходів, направлених на покращення стану пасовищ.
В природних умовах сарана уражується декількома видами мікроспоридій,
вірусами, нематодами, бактеріями, багатьма видами ентомопатогенних грибів. Велику
роль у знищенні ворочок відіграють паразити і хижаки, а саме: личинки жуків –
наривників, червоноголової шпанки, жужелиць, деяких мух. На яйцях та імаго сарани
паразитують також кліщі та павуки.
Захисні обробки посівів проти саранових розпочинають за масової появи
личинок першого віку. Обприскування проводять за чисельності італійського пруса 2-3,
нестадних саранових 10-15 екз. на кв.м. Основну масу личинок стадних саранових слід
ліквідувати до закінчення розвитку третього – четвертого віків, до окрилення саранчуків
завершити хімічні заходи. Обробки проводять вранці та ввечері, коли комахи знаходяться
на рослинах. Кулігу, що рухається обробляють на площі за 200-250 м від «голови»
куліги, охоплюючи її по спіралі, що перевищує фронт куліги.
Для захисту посівів від саранових ефективні фастак, к.е., 0,2 л/га, ф’юрі, в.е.,
0,1-0,15 л/га, карате Зеон, мк.с., 0,15 (нестадні саранові) та 0,4 л/га (стадні саранові),
парашут, мк.с., 0,5-0,75 л/га, моспілан, р.п., 0,05-0,075 кг/га, димілін, з.п., 0,9 л/га
(кукурудза 8-10 листків, соняшник 12-18), блискавка, к.е., 0,2-0,25 л/га, матч, к.е., 0,15
л/га, інші, на землях несільськогосподарського призначення актуал, к.е., 1,5-2 л/га, енжіо,
мк.с., залп, к.е., 1.5л/га. За температури повітря вище 25ºС ефективніші фосфорорганічні
інсектициди або суміші препаратів. На присадибних ділянках використовують ті
препарати, які дозволені -і можуть бути ефективними проти саранових.
Ринок пестицидів України наповнений в широкому асортименті та достатній
кількості ефективними інсектицидами для знешкодження сарани в осередках
надпорогової чисельності комах.
Консультації з питань захисту посівів та відповідні рекомендації до часу можна
одержати у спеціалістів державних інспекцій захисту рослин, які знаходяться в обласних і
районних центрах країни. Аграріям завжди доцільно тісно співпрацювати із спеціалістами
служби захисту рослин і науковцями, що завжди даватиме позитивні результати.
Табл. 1. Заселеність сарановими сільськогосподарських угідь в період вегетації та обсяги
захисту посівів (1995-2008р.)
Гук Т. головний спеціаліст Головдержзахисту
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
