Навчаємося у полях!
Цьогорічна весна видалась затяжною,
прохолодною та дощовою. Через це шкідливі
комахи-фітофаги після доброї перезимівлі
слабко розвивалися та неактивно
переселялися в посіви. Ситуація різко змінилася
наприкінці другої декади травня, коли
температурний режим змінився в бік
позитивного, а термометри показували понад
20-26ºС денної та 8-16ºС нічної температури.
Дощі припинилися.
Кущовий семінар. Спеціалісти Головдержзахисту і ДІЗР Черкаської області обстежують озимий ріпак
Це сприяло масовому заселенню та інтенсивнішому розвитку шкідників і хвороб
сільськогосподарських рослин, зокрема озимих та ярих пшениці, ячменю, ріпаку,
цукрових буряків, тощо. Про зміни фітосанітарного стану посівів свідчать інформаційні
повідомлення державних інспекцій захисту рослин областей та районів, які систематично
надходять до Головдержзахисту.
Відомо, що одним із основних завдань державної служби захисту рослин є
проведення фітосанітарного моніторингу шкідливих організмів у відповідних регіонах.
Робота ця ведеться за уніфікованими методиками, розробленими для нашої служби
галузевими науково-дослідними установами.
Вся первинна документація з обліків, проведення фітосанітарних експертиз,
сигналізаційні повідомлення, за даними яких приймаються рішення щодо використання
засобів захисту рослин на полях, мають бути професійно, грамотно і правильно
оформлені. А для цього на місцях і в центрі мають бути відповідні висококваліфіковані
кадри, які б добре справлялися з зазначеними завданнями.
У 2007 році відбувся значний відтік спеціалістів пенсійного віку обласного та
районного рівнів у зв`язку з набуттям служби статусу державної, а спеціалістів –
державних службовців. Натомість 30-60% вакансій в областях і районах заповнили нові,
здебільшого молоді кадри, які потребують практичних навичок з захисту рослин.
Головдержзахистом разом з департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва
Мінагрополітики України в Інституті підвищення кваліфікації Національного аграрного
університету проведені двотижневі курси з начальниками відділів та провідними
спеціалістами державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей та районів. Курс
лекцій та практичних занять засвоїли 56 чоловік.
Зараз через відсутність істотної участі науковців у процесі підвищення кваліфікації та
крайньої потреби цього для спеціалістів захисту рослин районної ланки та господарств
цю вкрай необхідну роботу мають взяти на себе державні інспекції захисту рослин
областей.
Добре започаткована ця робота в Черкаській області, де її реалізують через
проведення кущових семінарів. На одному з таких семінарів побували та приймали
участь спеціалісти відділу прогнозування й фітосандіагностики Головдержзахисту
(Сядриста О.Б., Козак Г.П., Сидоренко Т.В.).
Семінар відбувся в Золотоніському районі Черкаської області у господарстві ВАТ
«Русь», с. Гельмязів. Взяли участь в ньому начальники та провідні спеціалісти
державних інспекцій захисту рослин Золотоніського, Драбівського, Канівського та
Чорнобаївського районів. На семінар прибули та давали інформативні пояснення
директори районних і міжрайонних біофабрик, які активно розвиваються в області.
Учасники семінару в кількості 26 чоловік безпосередньо обстежували поля озимої
пшениці, ярого ячменю, ріпаків, цукрових буряків, соняшника, кукурудзи. Очолив
роботу з обстеження посівів, обліку та діагностики шкідників і хвороб начальник
державної інспекції захисту рослин – головний інспектор захисту рослин Черкаської
області Халимоник П.М., якому допомогали начальники та провідні спеціалісти відділів
прогнозування та фітосандіагностики і організації захисту рослин обласної інспекції.
16.05.08 Черкаська область Золотоніський район ВАТ "Русь" с.Гельмязів Кущовий семінар спеціалістів захисту рослин. На передньому плані Халимоник П.М. - начальник державної інспекції захисту рослин Черкаської області, поряд Бус М.Г. головний агроном господарства
Спеціалістами на кожному полі визначалися наявність шкідливих комах і хвороб, їх
шкідлива дія та прогноз розвитку за умов поточної вегетації. Досить вдало
використовувалися розроблені спеціалістами обласної інспекції діаграми, графіки та
карти фенологічного розвитку найпоширеніших шкідників, зокрема підгризаючих совок,
кукурудзяного метелика, клопа шкідливої черепашки, злакових мух тощо. За методиками
визначалася також наявність хвороб рослин, зокрема борошнистої роси пшениці,
гельмінтоспоріозу ячменю та кореневих гнилей цих культур, для чого відбиралася та
діагностувалася потрібна кількість рослин.
Спеціалісти дізналися, що озима пшениця заселена в допороговій чисельності
злаковими чорною пшеничною та шведською мухами і попелицями, хлібними
пильщиком та п`явицею, клопом черепашкою, пшеничним трипсом. З хвороб у пшениці
діагностується борошниста роса, в ячмені – гельмінтоспоріоз, а в обох культурах –
кореневі гнилі. Такі ж висновки зроблені й після обстеження цукрових буряків,
соняшнику, ріпака тощо, в яких виявлені спеціалізовані шкідники.
З огляду на прогнозовані погодні умови, зроблені висновки щодо захисту посівів,
про які повідомлено головного агронома ВАТ «Русь» Буса М.Г., який сказав: «Я дізнався
і засвоїв багато нового й корисного щодо захисту посівів. Дуже вдячний спеціалістам
державної служби захисту рослин. Частіше організовуйте такі навчання».
Окрім того, провідним на семінарі було питання щодо розширення площ
використання агентів біологічного методу, зокрема яйцеїда трихограми, який
вирощується в лабораторіях області. З цього питання цікаві й корисні повідомлення
надали Зубачов С.Р., генеральний директор ЗАТ НВЦ «Черкасибіозахист» та директори
біофабрик районів.
Аналогічні кущові семінари проведені в Чигиринському, Корсунь-Шевченківському,
Звенигородському, Хрестинівському районах Черкащини.
Таким чином перед початком масових заселень та можливих пошкоджень чи
захворювань посівів сільськогосподарських культур через проведення кущових
практичних семінарів у Черкаській області вирішують питання з підвищення кваліфікації
спеціалістів державної служби захисту рослин та господарств.
Вважаємо, що цей прогресивний досвід роботи з кадрами має бути поширений в усіх
областях. До участі в підвищенні кваліфікації спеціалістів через проведення практичних
семінарів слід залучати науковців аграрних університетів та інститутів агропромислового
виробництва УААН, розміщених у кожній області.
Не забаріться з цим заходом! Результати його вас порадують!
Довгань С.В.,начальник,
Козак Г.П., головний спеціаліст,
Сядриста О.Б., консультант Головдержзахисту
