Шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива
черепашка
Головне завдання сучасного аграрного виробництва – забезпечувати вирощування
високих і сталих врожаїв високоякісного зерна. Площі зернових колосових культур в
країні – 12 млн.га, з яких 6,5 млн.га займає озима пшениця. Велика увага приділяється
одержанню зерна високих кондицій, зокрема для експорту, коли зовсім недопустиме
пошкодження зерна шкідниками чи хворобами.
В заходах щодо збільшення виробництва високоякісного зерна виключне значення
має підвищення культури землеробства, за якої поважне місце займає проведення
захисних заходів проти шкідливих комах, хвороб і бур’янів, що здатні позбавити
хліборобів не тільки значної (до 30% і більше) частини валу, але й істотно зашкодити
якості зерна.
Перед аграрною наукою постає завдання розробляти і запроваджувати у
виробництво не тільки біологічно ефективні, але й екологічно безпечні та рентабельні
методи захисту хлібного поля. А це передбачає, насамперед, досконалі знання об’єктів
негативного впливу, способу їх життя, особливостей біологічного розвитку, місць
локалізації і характеру розселення, елементів прогнозу чисельності та впливу на неї
факторів середовища.
Науковцями встановлено, що шкідливий ентомокомплекс зернового поля містить
біля 300 видів фітофагів. Фітосанітарний моніторинг здійснюється спеціалістами
державних інспекцій захисту рослин АР Крим, областей та районів країни з понад 40
видів найпоширеніших шкідливих комах зернового клину.
Серед них шкідник номер один пшеничного поля – клоп шкідлива черепашка
(Eurygaster integriceps Put), який живлячись зерновими, зокрема пшеницею, не тільки
різко понижує кількість, але й істотно погіршує якість врожаю зерна. Розглядаючи
ближче цього шкідника, ми помітимо, що форма тіла і міцний хітиновий покрив, що як
панцер вкриває його, роблять клопа трохи схожим на справжню черепаху, від чого й
пішла його назва – черепашка. Багато спільного у шкідливої черепашки з маврським,
австрійським та деякими іншими клопами, що об’єднуються під загальною назвою
«Хлібні клопи» та належать до родини щитників – черепашок.
Відповідно до агрокліматичних умов в ареалі шкідливої черепашки, яка є
найпоширенішою і найшкідливішою серед хлібних клопів, виділяються дві зони
шкідливості. Зона масового розмноження і постійної шкоди – райони південного і
центрального Степу: АР Крим, Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Кіровоградська,
Луганська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області. Зона періодичного масового
розмноження – райони центрального та південно-східного Лісостепу – Вінницька,
Київська, Полтавська, Харківська області. У нинішньому столітті спостерігається
розширення ареалу хлібних клопів, зокрема шкідливої черепашки, в напрямку північного
та західного Лісостепу, де донедавна цей клоп зустрічався, як вид, і не завдавав істотної
шкоди зерновим колосовим культурам.
Надійний захист посівів через проведення відповідних організаційно-
господарських та інших заходів передбачає знання біологічних особливостей шкідливої
черепашки, що дозволить аграріям успішно регулювати її чисельність.
Шкідлива черепашка – комаха з неповним перетворенням. Протягом року вона
розвивається в одному поколінні. Активний період життя шкідника в хлібному полі
нетривалий – близько трьох місяців за рік, решту часу вона перебуває в місцях зимівлі –
лісах, лісосмугах та садах під опалим листям.
Як свідчать дані минулорічних осінніх обстежень зимуючий запас клопів
шкідливої черепашки становив в цілому 3,4 екз. на кв.м., зокрема в Степу 4 , Лісостепу
1,1 екз. на кв.м., що в 1,5 рази більше проти показників позаминулого року
За даними цьогорічних весняних контрольних обстежень загибель клопів в
місцях зимівлі складає 5–20, макс. 35%. Фізіологічний стан перезимувалих особин
добрий, маса самиць 115-140, самців 102-120 мгр за статевого співвідношення відповідно
52% і 48%. Це свідчить, що у порівнянні з масою восени 2008 р., протягом зими для
підтримання життя комах засвоїлась невелика частина запасу жирів, нагромаджених у
період нажировочного живлення черепашки на посівах хлібів. Більша їх частина
збереглася до весни і з пробудженням шкідника швидко і енергійно витрачатиметься на
його життєдіяльність та розвиток статевих органів, для чого комахам потрібна свіжа
зелень рослин озимих культур.
Коли середньодобова температура в листовій підстилці, де зимує фітофаг,
досягне 17оС, клопи виходять на поверхню листя в найтепліший час дня, приблизно з 11
до 13 години. В холодні часи шкідник знову ховається під листя. Встановлено, що
першими пробуджуються і вилітають на посіви самці, а самиці пізніше на 5-7 днів,
залежно від погоди. Масовий виліт клопів з лісу на поля відбувається за настання сталої
теплої погоди (середньодобова tо 12-13о, макс. 20о). Озима пшениця в цей час перебуває
у фазі кущення та виходу в трубку, яра – у фазі 3-4 листків.
Спочатку значна частина клопів зосереджується в крайових смугах посівів
озимини, розташованих поблизу місць зимівлі фітофага. У прохолодні дні після
перельоту клопи ховаються у нижні яруси травостою, у вузли кущення рослин, щілини
грунту, під грудочки землі, післяжнивні рештки, опале листя тощо. Потім поступово
розселюються по всіх площах посівів. Однією з ознак завершення перельоту клопів є
приблизно однакова кількість самців і самиць на полях.
Добре відомі міграції клопів з посівів у місця зимівлі і навпаки. Це так звані
сезонні міграції. Крім них, є ще горизонтальні міграції, коли клопи перелітають з одного
поля на інше. У спеку або при похолоданні клопи переміщуються на рослинах зверху
вниз і навпаки. Це вертикальні міграції. Цю особливість поведінки клопів слід
враховувати при обстеженні та захисті озимини від перезимувалого шкідника. Бо
шкідлива черепашка пошкоджує колосові культури в усіх фазах їх розвитку, починаючи з
перших днів вильоту з місць зимівлі і завершуючи перельотом на зимівлю.
Для визначення ступеня заселеності посівів пшениці та розроблення
оперативного плану заходів регулювання чисельності клопа шкідливої черепашки
навесні, після переселення клопів, проводять обстеження посівів у фазу повного кущіння
ярини і початку трубкування озимини. Для цього на площі до 200га оглядають 16
облікових, розміром 0,25м2 (50х50 см), площинок, розташованих рівномірно одна від
одної в шахматному порядку і підраховують на них кількість клопів, знайдених на
рослинах, землі, рослинних рештках тощо, заносячи показники в облікову картку. Для
зручності можна використовувати легкі переносні рамки того ж (0,25м2) розміру. Далі
визначається для кожного поля середня чисельність клопів на 1 кв.м. Це роблять так: всю
кількість знайдених клопів помножують на 4 і ділять на число взятих проб.
Спеціалісти захисту рослин подекуди в теплу, тиху, сонячну погоду обліковують
клопів, збираючи його за допомогою сачка. Кількість уловленого клопа за 30 помахів
сачка множиться на 3 ( 30% попадання) і ділиться на 10. І це буде показник кількості
шкідника на 1 кв.м з деякою погрішністю. Якщо кількість перезимувалих клопів досягає
порогової чисельності (2-4 екз. на кв.м), слід провести захисні заходи.
Відкладання яєць відбувається через 5-12 днів після перельоту та посиленого
живлення клопів на рослинах зернових культур і продовжується до кінці життя
шкідника. Максимальна плодючість самки може перевищувати 200 яєць, однак середня
буває значно нижчою, зокрема за прохолодного, вологого літа.
Розвиток яєць в прохолодну погоду продовжується 12-16, в жарку 5-7 днів.
Відродження личинок, як і відкладання яєць, розтягнуте за часом, тому на посіві
одночасно зустрічаються всі стадії розвитку шкідника (перезимувалі клопи, яйця,
личинки різних віків).
Протягом періоду розвитку личинки перебувають у п’яти віках, а потім
перетворюються в дорослих особин. Харчуватися рослинами починають у другому віці,
інтенсивно посилюючи живлення. Обстеження на виявлення личинок проводять за тією
ж методикою, що й дорослого клопа. Загалом обслідування посівів проводяться у фазах
кущіння - виходу рослин у трубку, формування та молочної стиглості зерна.
Личинки й молоді клопи живляться зерном у колосках (в посівах і скошених
валках), а також розсипаним зерном. Дуже шкідливі клопи нового покоління, які за для
підготовки до зимівлі протягом 10-14 днів мають пройти період так званого
нажировочного живлення, яке забезпечить комахам добру перезимівлю. Завершивши
живлення, клопи відлітають в місця зимівлі. Чверть року черепашка мешкає в
пшеничному полі. Але за цей короткий проміжок часу вона може знищити значну частку
врожаю зерна та істотно погіршити його якість.
В умовах України вирізняється три різноякісні періоди шкідливості черепашки.
Перший приходиться на фазу відростання, трубкування і колосіння озимої пшениці.
Найвразливіші до пошкоджень рослини озимих у фазі відростання й трубкування, а ярих
колосових за сходів і кущіння. В цих фазах рослини досить чутливі до пошкоджень
перезимувалими клопами, які призводять до відчутних кількісних втрат урожаю.
Внаслідок харчування клопів на рослинах центральний, подекуди бокові стебла
відмирають або деформуються. Під час колосіння пошкодження призводить до
білоколосиці.
Шкідливість клопів посилюється за відсутності дощів у ранньовесняний
період. За своєчасного випадання дощів і високій агротехніці шкода від клопів може бути
в значній мірі ослаблена.
Другий період – фази цвітіння й початку формування зерна. Пошкоджують
здебільшого личинки молодших віків, що спричиняє щуплість зерна, маса 1000 зерен
знижується до 76%. Таке зерно під час очищення попадає у відхід, що також знижує
кількісний показник урожаю.
Третій період пошкоджень починається з фази молочного стану зерна і
завершується збором урожаю. Шкодять личинки різних віків і дорослі клопи нового
покоління. На масу зерна пошкодження в цей період не впливають, але навіть незначна
домішка зерен, пошкоджених черепашкою (2-4%) викликає істотне зниження
технологічних і хлібопекарських якостей врожаю зерна пшениці, що відбувається за
чисельності личинок в межах 2-4 екз. на к.м. За вищих рівнів пошкоджень (10-20%)
домішки пошкоджених клопами зерен продовольчі і навіть фуражні, а також насіннєві
якості зерна майже повністю втрачаються. Пошкодження зерна черепашкою не викликає
зниження вмісту клейковини, а лише погіршує її якість.
Небезпека пошкодження зерна в колосі обумовлюється дією протеолітичних
ферментів слини клопів, яку вони вводять в рослину, здійснюючи позашлунковий спосіб
перетравлювання поживи. Ці ферменти руйнують білкові сполуки і деградують
клейковину.
Вперше дефектну клейковину у пшениці, зерно якої було пошкоджене клопами
черепашками, виявлено в 1932 р. у Всесоюзному науково-дослідному інституті зерна. З
того часу проведено багато досліджень з питань діагностики, характеру й механізму
пошкодження зерна та впливу ураження на хлібопекарські якості борошна, зокрема
клейковину.
Зруйнована слиною черепашки клейковина розчиняється у воді під час
замішування тіста, втрачає свої властивості пружної еластичної маси, яка саме й
забезпечує високу якість випеченого хліба.
Пошкоджена клейковина стає липкою, мажеться, набуває сірого або темно-сірого
кольору замість білого у непошкодженого зерна. Тісто, виготовлене з такого борошна,
розпливається, втрачає в’язкість та здатність підходити, скільки б не клали в опару
дріжджів. Випечений хліб низький, скоринка в ньому товста, розтріскується, м’якуш
щільний, важкий, він неприємний на смак і навіть запах. А клейковина зерна,
пошкодженого до певних рівнів у фазі молочної стиглості деградує та не відмивається.
За наявності в урожаї 3-5% пошкодженого зерна, суттєво знижується пружність
клейковини та погіршуються хлібопекарські якості. З вищих рівнів пошкоджень зерна (до
10-15% і більше) можлива повна їх втрата.
За умов підйому чисельності та раннього заселення посівів личинками клопів, що
спостерігається в останні роки, найоптимальнішими строками обробок є фаза
завершення формування – початку молочної стиглості зерна та появи 15-20% личинок
третього віку. Таким чином шкідливість черепашки у пізніші періоди розвитку пшениці
(молочно – воскова стиглість) найнебезпечніша при збереженні якості зерна.
Відмічено, що масові розмноження і спади чисельності шкідника циклічні і
повторюються в залежності від погодних умов через 5-10 років. Існує декілька наукових
точок зору щодо динаміки популяції шкідливої черепашки, зокрема кліматична,
паразитарна, космічна. Звичайно вплив абіотичних і біотичних факторів середовища, як і
циклічності змін сонячної активності є незаперечними.
Після відомих та масових спалахів черепашки в минулому сторіччі з 2005 року
розпочався черговий підйом чисельності, який продовжується за різкого зростання у
2008р. Він супроводжується повсюдним потеплінням та жаркою погодою влітку,
оптимальним співпадінням синхронності в розвитку шкідника і рослин та недостатньою
ефективністю біотичного середовища, зокрема теленомін.
В практичному відношенні з метою надання рекомендацій
сільгосппідприємцям важливо оцінити стан популяції клопів, їх можливу шкідливість і
спрогнозувати на перспективу рівень їх розмноження.
У зв’язку з підйомом чисельності шкідливої черепашки за рекомендованих
нині ЕПШ (економічні пороги шкідливості) хімічний захист насамперед у південних і
східних областях здебільшого слід застосовувати щороку і майже на всіх площах
пшениці, що проблематично як в економічному, так і екологічному відношенні.
Часткового рішення проблему можна досягти через впровадження стійких до черепашки
сортів пшениці. Відповідна робота в цьому напрямку проводиться Селекційно –
генетичним інститутом УААН (фото хлібців).
Звичайно, якість зерна пшениці залежить насамперед від сортів,
агротехніки, добрив, зокрема азотних, зон вирощування, організаційних заходів під час
заготівлі зерна і звичайно від впливу діяльності шкідливих організмів.
За даними хлібоприймальних пунктів середньозважений показник
пошкодженості черепашкою зерна минулорічного урожаю пшениці становив по країні
4,6%, АР Крим 2,3%, а в межах областей вища, зокрема, в Донецькій 7,2%,
Дніпропетровській 8,3%, Кіровоградській 7,6%, Миколаївській 9,2%, Одеській 7,4%,
Херсонській 8,8%, а в інших областях ареалу клопа відсоток пошкодження зерна
нижчий, від 1,6% у Вінницькій до 3,8% у Запорізькій. В окремих партіях показник
пошкодженості був значно вищий і становив у Донецькій 18%, Харківській 20%,
Кіровоградській 46%.
Саме такі зависокі рівні пошкоджень значною мірою призводили до суттєвого
зниження пружності і навіть деградації клейковини. Частка зерна з так званою
«невідмивною» клейковиною внаслідок її деградації становила 24% від загальної
кількості перевіреного зерна, а в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській,
Херсонській областях показник кількості врожаю з такою клейковиною сягав значно
вищих рівнів і в певній мірі це сталося через пошкодження шкідливою черепашкою.
Останнє та низький рівень в зерні озимої пшениці минулорічного врожаю клейковини
(білку) негативно позначилося на його якості.
Стан популяції та чисельність черепашки залежить від ряду факторів:
метеорологічних умов, строків заселення посівів клопами і співпадіння окремих стадій
черепашки та озимої пшениці, наявності та активності ентомофагів, особливо теленомін,
господарської діяльності людини і фізіологічного стану клопів, що відлітають у місця
зимівлі.
За інформаційними повідомленнями щодо чисельності та стану перезимувалого
клопа шкідливої черепашки в цьому році передбачається подальше зростання кількості
клопів у Степу, південній, місцями центральній частині Лісостепу. В регіонах цих зон, в
осередках скупчення перезимувалих зимуючих клопів, у разі непроведення захисних
заходів, ймовірне масове розмноження цих комах у посівах зернових колосових,
передусім озимої пшениці. Це призводитиме до істотного зниження врожаю пшениці та
ячменю, погіршення насіннєвих властивостей, зокрема схожості, та часткової, а подекуди
повної втрати хлібопекарських показників зерна пшениці через пошкодження шкідливої
черепашкою.
Ця проблема доволі успішно вирішується через механізми прогнозування,
фітосанітарного моніторингу та правильно і своєчасно проведені захисні заходи.
Найголовнішими умовами успішного захисту посівів від шкідливої та інших клопів
черепашок є своєчасність застосування заходів, виконання їх у повному обсязі й чітка
організація роботи, бо період ефективного регулювання чисельності шкідників досить
короткий. Іноді за теплої сухої погоди за 10-12 днів слід завершити всі захисні роботи.
Це можливо здійснити завдяки застосуванню хімічного методу, який є основним і
найдієвішим в інтегрованій системі захисту пшеничного поля. Відповідно до галузевої
програми «Захист зернових культур в 2008-2015рр.» Мінагрополітики України
поточного року від клопа шкідливої черепашки слід захистити 3 млн.га здебільшого
озимої пшениці.
Для проведення захисних заходів на ринку пестицидів країни в достатній кількості
і асортименті маються препарати різних фірм. А щоб їх використання було біологічно
ефективним і рентабельним перед обробками посівів слід визначити кількість шкідника,
порівняно з економічним порогом шкідливості, встановити оптимальні строки
проведення робіт залежно від стану розвитку фітофага та правильно вибраного
інсектициду з урахуванням їх дії на черепашку та супутніх комах-фітофагів.
Таблиця
|
Захист озимої пшениці від клопа шкідливої черепашки |
|
Строк проведення заходу |
Зони та умови проведення заходу (ЕПШ) |
Зміст заходу, препарати, норми
кг, л/га |
|
календарний |
фенологічний |
|
Квітень-травень |
Вихід у трубку |
Степ, переважно південний. Дорослі клопи шкідливої черепашки (2-4 екз. на кв.м) |
Обприскування посівів актарою, 0,1-0,14 кг/га, данадимом, 1-1,5 л/га, діазиноном, 1,5-1,8 л/га, карате зеоном, 0,15 л/га, Бі-58 новим, 1,5 л/га та іншими. |
|
Червень |
Формування – молочна стиглість зерна |
Степ, східна й південна частина Лісостепу. Шкідлива черепашка, 2 і більше личинок на кв.м у посівах сильних і цінних сортів пшениці, на решті посівів 4-6. |
Обприскування посівів альфагардом, 0,15 л/га, біммером, 1-1,5 л/га, блискавкою, 0,1-0,15 л/га, сумі-альфа, 0,2-0,25 л/га, ф’юрі, 0,1 л/га, циперкілом, 0,2 л/га, іншими. |
Оперативне проведення хімічного захисту зернових від черепашки здійснюється
наземною апаратурою та авіацією. Важливо своєчасно обробити наземною апаратурою
крайові смуги посівів та ділянки, на яких за умов техніки безпеки не можна використати
авіацію. Недоліком хімічного методу є забруднення навколишнього середовища. Тому
використання його має бути раціональним, сприяти попередженню забруднення
залишковими кількостями інсектицидів, збереженню корисної фауни. Принциповим за
проведення хімічного захисту пшениці та інших колосових культур від клопів мають
стати вимоги щодо економічних порогів шкідливості, строків обробки посівів, норм
витрати інсектицидів, обгрунтованих сумішей інсектицидів, локального використання їх.
Не аби яке значення для покращення якості зерна майбутнього врожаю, мають
агротехнічні заходи вирощування цінних і сильних пшениць, сівозміна, мінеральні
добрива, позакореневе підживлення, підготовка грунту, впровадження сортів, відносно
стійких до ферментів клопа.
Науково обгрунтований підхід до рішення проблеми регулювання чисельності
черепашки, тобто правильне поєднання хімічних, агротехнічних, селекційних і
агрогосподарських заходів забезпечить надійний захист цьогорічних посівів колосових
культур в цілому й пшеничного поля зокрема від підступного фітофага – клопа шкідливої
черепашки.
В складних ситуаціях щодо прийняття рішень з вищезазначених питань аграріям
слід звертатися за консультативною і практичною допомогою до спеціалістів захисту
рослин інспекцій АР Крим, областей і районів, які володіють інформацією та знаннями з
фітосанітарного стану сільськогосподарських рослин. У своїй роботі вони керуються
матеріалами збірника «Прогноз фітосанітарного стану агроценозів України та
рекомендації щодо захисту рослин у 2009 році», розробленого спеціалістами
Головдержзахисту та науковцями УААН, НАНУ, НУБіПУ, а також обласними
прогнозами з питань розвитку й поширення шкідливих організмів.
Довгань С.В., к-т с.г. наук, начальник Головдержзахисту
Фещин Д.М., к-т с.г. наук
Сядриста О.Б., консультант Головдержзахисту
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
