Соняшникова шипоноска
Гук Т.І. головний спеціаліст відділу прогнозування та фітосанітарної діагностики Головної державної інспекції захисту рослин
До уваги спеціалістів та сільгоспвиробників!
Недбале господарювання на землі та порушення сівозміни й технології вирощування культур в останні роки, зокрема в посівах соняшника, призвело до поширення соняшникової шипоноски , яка розвивається в стеблах рослин товстостеблових рослин .
Через пізні строки розвитку фітофага, відкладання яєць, якого у стебла відбувається у серпні, візуальних ознак пошкоджень рослин не відмічається. Але перебування в стеблі соняшника та. харчування судинними пучками вмісту його відкриває доступ збудникам фузаріозу, фомозу, фомопсису інших хвороб, через захворювання на які уможливлюються втрати маси та якості врожаю
А тому бажано знати біологічні особливості розвитку фітофага та не допускати його поширення через дотримання технології вирощування соняшника, передусім, сівозміни.
Соняшникова шипоноска –Mordellistena parvuliformis (Coleoptera,Mordellidae).
Морфологічні ознаки . Жук чорний, з густим волосяним покривом, вусики ниткоподібні, 11-членикові, голова підігнута донизу, ширша переднього краю передньоспинки, з чітко вираженим кантом. Передні й середні лапки 5-членикові, задні – 4-членикові. Довжина тіла 3мм.
Личинка лимонно-жовтого кольору, голова бура, тіло довжиною 10мм, вкрите рідкими волосинками. Три пари маленьких соскоподібних ніг. Сегменти тіла різко відмежовані один від одного. При розгляданні личинки зверху, вона має вигляд трикутника, а з боків - пиловидна. Останній сегмент черевця з двома гострими бурими загнутими догори шипиками, звідки й походить назва комахи. Верх анального сегменту, за виключенням невеликого голого поля всередині, покритий волосками і невеликими шипиками.
Біологічні особливості . Личинки зимують в стеблах соняшника, ін. рослин, заляльковуються з середини квітня. Перед заляльковуванням виїдають ходи в бокових стінках стебел, де розміщується протягом 14 днів.
Жуки відроджуються в другій половині травня, прогризають в стінках стебел отвори і вилітають. В липні-серпні жуки відкладають яйця в пазухи листків під шкірку стебел соняшника, конопель, чортополоху, ін. товстостеблових рослин.
Личинки відроджуються від середини серпня до вересня і, живлячись в стеблах по 5-14 іноді до 90 екз. в кожному, роблять численні ходи в рихлій серцевині. Ці ж личинки залишаються в рештках стебел на зимівлю, а навесні наступного року заляльковуються в жуків. Соняшникова шипоноска має однорічну генерацію.
Явних ознак пошкоджень соняшника, майже не спостерігається через доволі пізні строки розвитку фітофага, коли ріст культури призупиняється, хоч частина судинних пучків рослин руйнується, що сприяє проникненню збудників фузаріозу, фомозу, фомопсису. Питання шкідливості шипоноски потребує додаткових досліджень.
Облік . Обліковують шипоноску, як і вусача, під час збирання врожаю. Розтинають ножем по 20 стебел в 5 місцях по діагоналі поля. Підраховуючи кількість личинок в кожному стеблі, визначають процент пошкоджених рослин.
Основною причиною накопичення й поширення шипоноски є порушення сівозміни та технології вирощування соняшника , зокрема невиконання вимог низького зрізу стебел, подрібнення та обов”язкової заробки в ґрунт рослинних решток. Це слід мати на увазі за розробки захисних заходів.
За поточної вегетації, як і передбачалось прогнозом, у Донецькій, Запорізькій, Луганській, Миколаївській інших південних і східних областях розвиток та поширення соняшникової шипоноски продовжувалися. У крайових смугах переважної більшості виробничих посівів соняшника вищезазначених областей соняшниковою шипоноскою заселені 10-20% рослин за чисельності 1,5–15 личинок на кожну. В занедбаних полях Миколаївської області 60% рослин падалиці соняшника заселено по 4-5 екз. личинок на рослину.
За даними Інституту агропромислового виробництва Миколаївської області в обліках 03.05.07 чисельність личинок соняшникової шипоноски становила 2-16 екз. на кв.м.
Знешкодження шипоноски обмежується організаційно – господарськими та агротехнічними заходами через недостатню дослідженість фітофага.
Будь-яке використання або копіювання матеріалів сайту може здійснюватися лише з дозволу автора і тільки при наявності посилання на www.golovdergzahist.com.ua
