Забезпечимо сільгоспвиробників
високоефективними засобами захисту рослин
Через агрокліматичні умови останніх років, виведення значної кількості земель з обороту, впровадження нульового обробітку ґрунту, повсюдне ігнорування сівозміною, широкомасштабне та інтенсивне вирощування окремих енергетичних культур, порушення технології вирощування культурних рослин відбувається загострення фітосанітарної ситуації в сільськогосподарських угіддях.
В цілому сільськогосподарським культурам та продукції рослинництва шкодять понад 400 видів шкідників, 200 збудників хвороб, 300 видів бур’янів. За підрахунком наукових установ Української академії аграрних наук в Україні втрати від шкідників, хвороб і бур’янів обчислюється в розмірі 33-48% потенційного врожаю (таблиця №1).
Вищезазначені фактори господарювання призвели до накопичення багатоїдних шкідливих комах, як то підгризаючі та листогризучі совки, стебловий (кукурудзяний) метелик, мишоподібні гризуни, а також клоп шкідлива черепашка, інші спеціалізовані шкідники зернових, технічних, овочевих культур, плодових та виноградних насаджень.
Спостерігається підйом чисельності найшкідливішого фітофага зернових культур – клопа шкідливої черепашки, через пошкодження якого в незахищених посівах Кіровоградської, Луганської ін. областей до 28% зерна істотно погіршилось за якістю клейковини, що унеможливлює випікання з нього хліба та використання на насіннєві цілі .
Повсюди сільськогосподарські культури хворіють на різноманітні хвороби, зокрема від них дуже потерпають озимі зернові.
Кількісний склад збудників хвороб та насиченість ними, цих культур, за даними Інституту захисту рослин, в останні 5-7 років істотно примножились, що унеможливлює вирощування їх без системного оздоровлення посівів через обприскування фунгіцидами.
Засміченість посівів польових культур бур’янами, насамперед за сучасної системи обробітку ґрунту складає 90-98% в середньому й сильному ступенях (15 штук на кв.м. і більше), що призводить до зниження продуктивності культур на 20% і більше (дані Інституту землеробства УААН). Переважають зокрема в зернових культурах важковикорінювані двосім’ядольні бур’яни (підмаренник чіпкий, свиріпа звичайна, триреберник непахучий, інші).
За підрахунками науковців зазначеного інституту вигідніше дискувати ґрунти через дороговизну гліфосатовмісних гербіцидів, які не дотуються державою. Навесні для знищення зимуючих та озимих бур’янів у посівах озимих культур у залежності від їх стану, щільності й механічного складу ґрунту необхідно проводити боронуванням. На ґрунтах усіх типів ефективне застосування голчастих борін.
Вказані та інші агротехнічні заходи захисту посівів від бур’янів мають велике, подекуди переважне значення, бо знищують 40-70% бур’янів. Коли вони не забезпечують оптимальної чистоти посівів, виникає необхідність застосування гербіцидів. Тому правильним буде поєднувати ці прийоми захисту культурних рослин від шкідливих організмів для одержання максимального ефекту диференційовано кожного поля за конкретної ситуації, з якою спроможний розібратися лише фахівець. З цього випливає, що ефективне рентабельне ведення аграрного виробництва неможливе без спеціаліста технолога, який володіє знаннями щодо раціонального захисту рослин.
Фітосанітарна ситуація протягом цьогорічної вегетації очікується на рівні минулорічної. Осередково залишаються небезпечними вищезазначені шкідливі комахи, хвороби, бур’яни. За посушливої теплої весни підвищиться шкідливість сарани, клопа шкідливої черепашки, інших фітофагів. В разі теплої вологої погоди сільськогосподарські культури хворітимуть на різноманітні хвороби, підвищуватиметься забур’яненість полів.
На виконання положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, міністерством разом з УААН розроблена та затверджена галузева програма «Захист рослин 2008-2015».
Вона передбачає насичення ринку пестицидів ефективними засобами захисту рослин в необхідних обсягах і асортименті, забезпечення їх раціонального використання, і на цій основі поліпшення фітосанітарного стану сільськогосподарських угідь.
Програмою на цей рік передбачено значно розширити обсяги захисних заходів з тим, щоб забезпечити виробництво зерна до 40 млн. тонн високої якості, олійних культур, цукрових буряків, плодоягідної продукції, кормових культур.
Можливості виростити такий вал в Україні є. З боку держави, міністерства робиться все можливе щоб створити умови сприятливі для прибуткової роботи сільгоспвиробників.
Щорічна технологічна потреба сільгоспвиробників у засобах захисту рослин в середньому 22-24 тис. тонн препаратів на суму понад 250 млн. доларів США, однак вітчизняна промисловість, маючи технологічні потужності, виробляє препаратів в обсягах лише на 25 відсотків до потреби.
В країні створені сприятливі умови насичення засобами захисту рослин та закупівлі їх виробниками сільськогосподарської продукції, так зареєстровано понад 700 хімічних засобів захисту рослин, з них китайського виробництва – 251 (таблиця №2).
На ринок поставляють засоби захисту рослин понад 20 іноземних компаній через 70 (дистрибуторів) суб’єктів господарської діяльності без залучення коштів держави.
В минулому році поставлено 22 тис. тонн препаратів на суму 240 млн. доларів США (таблиця №3). Це дало змогу провести хімічну боротьбу з шкідливими організмами на площі 27,5 млн. гектарів (таблиця №4). В тому числі гербіциди внесені на площі 14,4 млн. га, що на 1,3 млн. гектарів більше 2006 року.
Для проведення боротьби з шкідливими організмами в весняно-літній період потреба в пестицидах становить 14,4 тис. тонн, це дозволить провести захисні заходи на площі понад 20,0 млн. гектарів.
Існує суттєвий зв’язок між інтенсивністю фітосанітарних заходів та кількістю збалансованих норм добрив.
Зменшення збалансованих норм внесення добрив знижує продуктивність рослин та ефективність застосування засобів захисту рослин. В той же час менш інтенсивне використання засобів захисту рослин понижує вплив добрив на урожайність сільськогосподарських культур.
Взагалі, треба відзначити, що проведення робіт по захисту рослин стало досить дорогим заходом. Затрати на захисні роботи по зерновим колосовим культурам в останні роки, за нашими розрахунками, на гектар обробленої площі (одноразовому розрахунку) складають біля 200 грн., а зернобобові подекуди 300 грн.
Тому проведення захисту рослин в повному обсязі можуть дозволити собі тільки економічно міцні господарства, з більш високим рівнем агротехніки та врожайності сільськогосподарських культур.
Практика сільського господарства свідчить, що для отримання врожаю зернових більше 50 ц/га необхідно затрачувати на 1га не 550 грн/га, а біля 1100 грн. на весь технологічний комплекс, в т.ч. на захист рослин 30% від загальної суми. І ці затрати будуть оправдані щорічним підвищенням рівня врожайності.
Ринок пестицидів досить насичений та ціни на препарати не зменшуються, а навпаки збільшується.
Якщо оцінювати ринок засобів захисту рослин в Україні то, на перший погляд, він великий. В дійсності ще багато потрібно працювати над тим, щоб налагодити організовану торгівлю пестицидами, вести жорстку боротьбу з нелегалами та контрабандою.
Цивілізована торгівля засобами захисту і не лише ними, потребує створення відповідних ринкових структур безпосередньо в місця їх використання.
Для цього необхідно в кожному районному центрі, населеному пункті облаштувати торгові точки, які б відповідали вимогам законодавства. Такий обсяг робіт можуть забезпечити лише ваші структури. Необхідно дійти до кожного споживача.
В країні є добрі приклади комплексного обслуговування сільгоспвиробників. Великі компанії пропонують господарникам технології виробництва сільськогосподарської продукції і під ці технології відповідну техніку, насіння, мінеральні добрива та засоби захисту рослин. Але все це повинно пройти експертизу в Міністерстві аграрної політики. Такий підхід дасть позитивні результати.
Складною проблемою залишається створення цивілізованого ринку пестицидів. Сьогодні не секрет, що в продажі є багато підробок різних препаратів і навіть найсучасніших.
Виправити становище можна лише спільними зусиллями. На ринку мають бути коректними, як виробники пестицидів і дистрибутори, так і споживачі. Кожна фірма мусить мати своїх дистрибуторів, які в свою чергу постійних споживачів і, навпаки споживачі постачальників за такого поводження учасників ринку не будуть створюватися умови торгівлі підробками і сумнівні продавці відійдуть в минуле. З боку державних органів мають бути запроваджені жорсткі методи контролю.
Начальник Головної державної
інспекції захисту рослин
Мінагрополітики України С.В. Довгань
Заступник начальника
Головдержзахисту Т.Г.Маховська
Консультант Головдержзахисту О.Б.Сядриста
